Синекод сироп флакон 200мл (65404)

ГлаксоСмітКлайн Консьюмер Хелскер

Швейцарія

діюча речовина:
бутамірату цитрат;

1 мл сиропу містить 1,5 мг бутамірату цитрату;

допоміжні речовини:
сорбіту розчин (Е 420), гліцерин, сахарин натрію, кислота бензойна (Е210), ванілін, етанол 96 %, натрію гідроксид 30 %, вода очищена.

По 200 мл у флаконі з кришкою та мірною склянкою; по 1 флакону у картонній коробці.

Сироп.

Основні фізико-хімічні властивості:
прозорий розчин від безбарвного до коричнювато-жовтуватого кольору.

Бутамірат

Неопіатний протикашльовий засіб з центральною дією. Однак точний механізм дії невідомо.

Активним інгредієнтом Синекоду є бутамірату цитрат, який пригнічує кашель і за своєю структурою та фармакологічною дією відрізняється від алкалоїдів опію. Вважається, що ця субстанція діє на центральну нервову систему. Бутамірату цитрат спричиняє неспецифічний антихолінергічний та бронхоспазмолітичний ефект, що покращує функцію дихання. Синекод не спричиняє звикання або залежності.

Бутамірату цитрат має широкий терапевтичний діапазон; тому Синекод добре переноситься у терапевтичних дозах і добре підходить як засіб для усунення кашлю у дітей.

Бутамірат швидко абсорбується, розподіляється в організмі і надалі переважно гідролізується до 2-фенілмасляної кислоти та диетиламіноетоксіетанолу, які також мають протикашльову активність. 2-фенілмасляна кислота в подальшому частково метаболізується шляхом гідроксилювання. Бутамірат та 2-фенілмасляна кислота в організмі великою мірою зв'язуються з білками крові.

Вплив їжі на біодоступність не підтверджений. Метаболізм бутамірату до 2-фенілмасляної кислоти та диетиламіноетоксіетанолу є повністю пропорційним у діапазоні доз 22,5мг - 90мг.

Вимірювані концентрації бутамірату виявляються в крові протягом від 5 до 10 хвилин введення доз 22,5 мг, 45 мг, 67,5 мг і 90 мг. Максимальні концентрації в плазмі досягаються протягом 1 години для всіх чотирьох доз із середньою максимальною концентрацією в плазмі 16,1 нанограм / мл у дозі 90 мг.

Середня максимальна плазмова концентрація 2-фенилмасляной кислоти досягається в межах 1,5 години з найбільшою експозицією, яку спостерігали, після 90 мг (3052 нанограм / мл).

Середня максимальна плазмова концентрація диэтиламиноэтоксиэтанола досягається в межах

0,67 години з найбільшою експозицією, яку спостерігали, після 90 мг (160 нанограм / мл).

Метаболіти виводяться головним чином нирками. Бутамірат виявляється в сечі до 48 годин після прийняття. За результатами замірів період напіввиведення для бутамірату становить 1,48-1,93 години, для 2-фенілмасляної кислоти - 23,26-24,42 години, для диетиламіноетоксіетанолу - 2,72-2,90 години.

Немає доказів впливу порушень функцій печінки і нирок на фармакокінетичні параметри бутамірату.

Симптоматичне лікування кашлю (в тому числі сухого) різного походження.

Підвищена чутливість до активної або допоміжних речовин препарату.

Потрібно уникати одночасного застосування відхаркувальних засобів.

Тільки для перорального застосування.

Діти віком від 3 до 6 років: по 5 мл (7,5 мг) 3 рази на добу; максимальна добова доза:15 мл (22,5 мг);

діти віком від 6 до 12 років: по 10 мл (15мг) 3 рази на добу; максимальна добова доза:30 мл (45 мг);

підлітки старше 12 років: по 15 мл (22,5 мг) 3 рази на добу; максимальна добова доза: 45 мл (67,5 мг).

Дорослі: по 15 мл (22,5 мг) 4 рази на добу; максимальна добова доза: 60 мл (90 мг).

Мірну склянку потрібно вимити та висушити після кожного використання та після використання іншою людиною.

Максимальний курс лікування без призначення лікаря не повинен перевищувати 1 тиждень.

Препарат бажано застосовувати до прийому їжі.

Найменшу дозу, необхідну для досягнення ефективності, слід застосовувати протягом найкоротшого періоду лікування.

Не перевищувати вказану дозу.

Діти.

Дітям віком до 3 років препарат у даній лікарській формі не застосовують, можна застосовувати іншу лікарську форму, а саме Синекод, краплі оральні для дітей.

Передозування Синекоду може спричинити такі симптоми: сонливість, нудоту, блювання, діарею, запаморочення та артеріальну гіпотонію.

Подальше лікування слід проводити згідно з клінічними показаннями.

Не існує специфічного способу лікування передозування бутаміратом. Якщо відбулося передозування, пацієнту необхідне симптоматичне лікування та контроль життєво важливих функцій організму.

З боку нервової системи: (поодинокі: ? 1/10000, < 1/1000) - сонливість.

З боку шлунково-кишкового тракту: (поодинокі: ? 1/10000, < 1/1000) - нудота, діарея.

З боку імунної системи: (поодинокі: ? 1/10000, < 1/1000) - анафілактичний шок.

З боку шкіри та підшкірної тканини: (поодинокі: ? 1/10000, < 1/1000) - ангіоневротичний набряк, шкірні висипання, кропив'янка, свербіж.

Через те що бутамірат пригнічує кашльовий рефлекс, потрібно уникати одночасного застосування відхаркувальних засобів, оскільки це може призводити до застою слизу у дихальних шляхах, що збільшує ризик бронхоспазму та інфікування дихальних шляхів.

Сироп містить підсолоджувачі - сахарин натрію та сорбіт (284 мг на 1 мл) , тому його можна призначати хворим на цукровий діабет. Сорбіт може викликати шлунково-кишковий дискомфорт і легку проносну дію.

Сорбіт є джерелом фруктози, тому не слід застосовувати пацієнтам з непереносимістю фруктози. Не слід застосовувати пацієнтам з рідкідкісними спадковими проблемами непереносимості лактози або глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Лікарський засіб містить невелику кількість етанолу (спирту), що становить менше 100мг на дозу. Лікарський засіб містить меньше 1 ммоль натрію ( 23 мг) на дозу, тобто «натрій не містить».

Якщо кашель зберігається протягом більше 7 днів, то потрібно звернутись до лікаря.

У пацієнтів, у яких симптоми погіршуються або не покращуються протягом 7 днів і / або з ними виникають лихоманка, висип або стійкий головний біль, проводять додаткові дослідження для виявлння основної причини такого стану.

Зберігати в недоступному для дітей місці та поза полем їхнього зору.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Потрібно уникати одночасного застосування відхаркувальних засобів.


Застосування у період вагітності або годування груддю.

Безпеку при застосуванні Синекоду в період вагітності або годування груддю не оцінювали у спеціальних дослідженнях. Дослідження на тваринах не вказують на прямі або непрямі шкідливі впливи на вагітность або здоров'я плода.

В період вагітності Синекод можна застосовувати тільки за призначенням лікаря у разі наявності прямих показань для такого лікування.Якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода, слід розглянути найнижчу ефективну дозу і найменшу тривалість лікування.

Невідомо, чи проникає активна субстанція та/або її метаболіти у грудне молоко.

З причин безпеки потрібно ретельно зважувати переваги та ризики застосування Синекоду у період годування груддю. Застосування препарату у період годування груддю можливе тільки за порадою лікаря , якщо, на його думку, очікуваний позитивний ефект для матері перевищує потенційний ризик для дитини. У цьому випадку слід розглянути найнижчу ефективну дозу і найменшу тривалість лікування.


Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Рідко Синекод може спричиняти сонливість, що може мати деякий вплив на здатність керувати автотранспортом або виконувати роботу з іншими механізмами. Пацієнтам слід рекомендувати не керувати транспортними засобами чи іншими механізмами, якщо вони відчувають сонливість.

Термін придатності.
3 роки.


Умови зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей місці та поза полем їхнього зору при температурі не вище 30 °С.


Категорія відпуску.
Без рецепта.

БУТАМІРАТ, АКОДИН, ПАНАТУС ФОРТЕ, СИНЕКОД