Тритаце таблетки 5мг №28 (15590)

Санофи

Италия

Діюча речовина: раміприл.

1 таблетка 2,5 мг містить раміприлу 2,5 мг.

Допоміжні речовини: гіпромелоза, крохмаль прежелатинізований, целюлоза мікрокристалічна, заліза оксид жовтий (Е 172), натрію стеарилфумарат.

1 таблетка 5 мг містить раміприлу 5 мг.

Допоміжні речовини: гіпромелоза, крохмаль прежелатинізований, целюлоза мікрокристалічна, заліза оксид червоний (Е 172), натрію стеарилфумарат.

1 таблетка 10 мг містить 10 мг раміприлу.

Допоміжні речовини: гіпромелоза, крохмаль прежелатинізований, целюлоза мікрокристалічна, натрію стеарилфумарат.

По 14 таблеток в блистере, по 2 блистера в картонной коробке.

Таблетки.

Основные физико-химические свойства:

- таблетки по 2,5 мг: желтоватые или желтые продолговатые таблетки с разделительной риской с обеих сторон; верхний штамп: 2,5/лого компании, нижний штамп: HMR/2,5;

- таблетки по 5 мг: бледно-розовые продолговатые таблетки с разделительной риской с обеих сторон; верхний штамп: 5/лого компании, нижний штамп: HMR/5;

- таблетки по 10 мг: белые или почти белые продолговатые таблетки с разделительной риской с обеих сторон; верхний штамп: НМО/НМО.

РАМИПРИЛ

Раміприл.
Застосування раміприлу призводить до значного зниження периферичного артеріального опору. Як правило, значних змін ниркового плазмотоку або швидкості клубочкової фільтрації не відбувається. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією призначення раміприлу призводить до зниження артеріального тиску як у горизонтальному, так і у вертикальному положенні, що не супроводжується компенсаторним підвищенням частоти серцевих скорочень.

У більшості пацієнтів антигіпертензивний ефект настає приблизно через 1-2 години після перорального прийому разової дози препарату. Максимальний ефект після перорального прийому разової дози зазвичай настає через 3-6 годин. Антигіпертензивний ефект після прийому разової дози зазвичай зберігається протягом 24 годин.

При тривалому лікуванні із застосуванням раміприлу максимальний антигіпертензивний ефект розвивається через 3-4 тижні. Доведено, що при довготривалій терапії антигіпертензивний ефект зберігається протягом 2 років.

Раптове припинення прийому раміприлу не спричиняє швидкого та надмірного підвищення артеріального тиску (феномен рикошету).

Гідрохлоротіазид.
Що стосується гідрохлоротіазиду, то початок діуретичного ефекту настає приблизно через 2 години і триває протягом 6-12 годин, а максимальний ефект досягається через 4 години.

Антигіпертензивний ефект настає через 3-4 дні лікування і може тривати протягом 1 тижня після завершення лікування.

Антигіпертензивний ефект супроводжується незначним збільшенням швидкості клубочкової фільтрації, судинного опору ниркового русла та активності реніну у плазмі крові.

Одночасне застосування раміприлу та гідрохлоротіазиду.
У ході клінічних досліджень було встановлено, що застосування цієї комбінації призводить до більш значного зниження артеріального тиску, ніж застосування кожної з діючих речовин окремо. Одночасне застосування раміприлу та гідрохлоротіазиду зменшує втрату калію, яка супроводжує діуретичний ефект, імовірно, внаслідок пригнічення активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Комбінування інгібітора АПФ з тіазидним діуретиком спричиняє синергічний ефект, а також зменшує ризик виникнення гіпокаліємії, спричиненої застосуванням самого діуретика.


Клінічна ефективність та безпека.

Артеріальна гіпертензія легкого або середнього ступеня тяжкості.
Ефективність препарату Тритаце Плюс® була продемонстрована у двох дослідженнях, в яких брали участь пацієнти з есенціальною артеріальною гіпертензією легкого або середнього ступеня тяжкості. Метою першого дослідження (534 пацієнти) був пошук оптимальної дози шляхом порівняння раміприлу (у дозах від 2,5мг до 10мг) та гідрохлоротіазиду (у дозах 12,5мг або 25мг), які застосувувались окремо та у комбінації. Досліджувані препарати застосовувались протягом 6 тижнів після 2?4-тижневої початкової фази, під час якої пацієнти приймали плацебо. Ефективність оцінювали за показником зниження артеріального тиску у положенні пацієнта лежачи на спині та у положенні стоячи за період від закінчення початкової фази з прийомом плацебо до кінцевої точки дослідження (останнє вимірювання для кожного пацієнта). Було підтверджено, що ефективною антигіпертензивною дозою раміприлу є 10 мг. Комбінована терапія раміприлом і гідрохлоротіазидом забезпечувала статистично значущо більше зниження артеріального тиску у порівнянні з раміприлом або гідрохлоротіазидом як монотерапією (p < 0,05 для більшості порівнянь); раміприл у дозі 10мг був більш ефективним при застосуванні у комбінації з гідрохлоротіазидом у дозі 12,5мг або 25 мг, ніж як монотерапія. В цілому найбільше середнє зниження систолічного артеріального тиску (САТ) та діастолічного артеріального тиску (ДАТ) досягалося при застосуванні раміприлу у дозі 5 мг або 10 мг у комбінації з гідрохлоротіазидом у дозі 12,5мг або 25 мг.

Друге дослідження (192 пацієнти) було подвійно сліпим, рандомізованим дослідженням у паралельних групах з 4-тижневим початковим періодом, під час якого пацієнти приймали плацебо, та наступними 12 тижнями активного лікування. Під час перших 6 тижнів фази активного лікування пацієнти отримували як монотерапію або раміприл у дозі 10 мг, або гідрохлоротіазид у дозі 50 мг. Ефективність визначали шляхом вимірювання САТ і ДАТ у положенні пацієнта лежачи на спині та у положенні стоячи. Відповідь на лікування визначалася як рівень ДАТ у положенні лежачи на спині та у положенні стоячи ? 90мм рт. ст. на кінець першої фази монотерапії. Під час другої фази активного лікування пацієнти, які не відповіли на лікування на кінець 6-тижневої фази монотерапії, отримували нефіксовану комбінацію раміприлу у дозі 10 мг та гідрохлоротіазиду у дозі 50 мг. На кінець першої 6?тижневої фази монотерапії середнє зниження САТ у положенні лежачи на спині становило 15,5мм рт. ст. в групі застосування гідрохлоротіазиду у дозі 50 мг і 11,1мм рт. ст. в групі застосування раміприлу у дозі 10мг; відповідні значення САТ у положенні пацієнта стоячи становили 14,5 і 8,4мм рт. ст. Середнє зниження ДАТ у положенні лежачи на спині становило 10,7мм рт. ст. в групі застосування гідрохлоротіазиду у дозі 50 мг і 9,0мм рт. ст. в групі застосування раміприлу у дозі 10мг; відповідні значення ДАТ у положенні стоячи становили 11,3 і 7,9мм рт. ст. Рівень відповіді через 6 тижнів лікування становив 52,1 % в групі застосування гідрохлоротіазиду у дозі 50 мг і 37,7 % в групі застосування раміприлу у дозі 10мг (точний критерій Фішера, p = 0,061). З 49 пацієнтів, які не відповіли на лікування на кінець 6-тижневої фази монотерапії раміприлом у дозі 10 мг, 21 (42,9 %) відповіли на лікування після додавання до цієї дози раміприлу 50 мг гідрохлоротіазиду. Подібним чином, з 35 пацієнтів, які не відповіли на лікування на кінець 6-тижневої фази монотерапії гідрохлоротіазидом у дозі 50 мг, 13 (37,1%) відповіли на лікування після додавання до цієї дози гідрохлоротіазиду 10 мг раміприлу.

Дослідження HOPE.Крім антигіпертензивного ефекту, раміприл у дозі 10 мг виявляє сприятливі захисні ефекти для серцево-судинної системи та нирок, які не залежать від зниження артеріального тиску.

Було проведено плацебо-контрольоване дослідження профілактичних властивостей препарату (дослідження НОРЕ), у якому раміприл додавався до стандартної терапії більше ніж у 9200 пацієнтів. У це дослідження були включені пацієнти з підвищеним ризиком виникнення серцево-судинних захворювань внаслідок або атеротромботичного серцево-судинного захворювання (наявності в анамнезі ішемічної хвороби серця, інсульту чи захворювання периферичних судин), або цукрового діабету, які мають принаймні один додатковий фактор ризику (документально підтверджена мікроальбумінурія, артеріальна гіпертензія, підвищений рівень загального холестерину, низький рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності або тютюнопаління).

Дослідження показало, що раміприл статистично значуще знижує частоту інфаркту міокарда, смерті внаслідок серцево-судинних причин та інсульту (події комбінованої первинної кінцевої точки), як при монотерапії, так і у комбінаціях.


Таблиця 1
Дослідження HOPE: основнірезультати.


Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС).
У двох великих рандомізованих контрольованих дослідженнях [ONTARGET (дослідження впливу телмісартану як монотерапії та у комбінації з раміприлом на загальну кінцеву точку) і VA NEPHRON-D (дослідження діабетичної нефропатії у донорів)] вивчалося застосування комбінації інгібітора АПФ з антагоністом рецепторів ангіотензину II.

Дослідження ONTARGET проводилося у пацієнтів із серцево-судинними чи цереброваскулярними захворюваннями в анамнезі або із цукровим діабетом 2-го типу із супутніми ознаками ураження органів-мішеней. В дослідженні VA NEPHRON-D взяли участь пацієнти з цукровим діабетом 2-го типу та діабетичною нефропатією.

Ці дослідження не показали значущих переваг комбінованої терапії щодо ниркових і/або серцево-судинних наслідків та смертності, в той час як при цьому спостерігався підвищений ризик гіперкаліємії, гострої ниркової недостатності і/або артеріальної гіпотензії у порівнянні з монотерапією. Зважаючи на подібні фармакодинамічні характеристики цих препаратів, ці результати також застосовні для інших інгібіторів АПФ і антагоністів рецепторів ангіотензину II.

У зв'язку з цим інгібітори АПФ і антагоністи рецепторів ангіотензину II не можна одночасно застосовувати пацієнтам з діабетичною нефропатією.

У дослідженні ALTITUDE (вивчення впливу аліскірену на стан пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу з використанням серцево-судинних та ниркових кінцевих точок) оцінювали переваги додавання аліскірену до стандартної терапії інгібітором АПФ або антагоністом рецепторів ангіотензину II у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу та хронічним захворюванням нирок, серцево-судинним захворюванням або обома патологіями. Це дослідження було завершено достроково через підвищення ризику небажаних клінічних наслідків. В групі прийому аліскірену у порівнянні із групою прийому плацебо була відмічена кількісно більша частота випадків смерті з серцево-судинних причин та інсульту, а також підвищення частоти серйозних небажаних явищ (гіперкаліємії, артеріальної гіпотензії і дисфункції нирок).

Немеланомний рак шкіри (НМРШ).
На підставі даних епідеміологічних досліджень було виявлено взаємозв'язок між сукупною дозою гідрохлоротіазиду і розвитком НМРШ. Одне дослідження включало 71533 пацієнти з БКК (базальноклітинна карцинома) та 8 629 пацієнтів з ПКК (плоскоклітинна карцинома), яким відповідали 1 430 833 і 172 462 пацієнти у контрольній групі відповідно. При високому рівні застосування гідрохлоротіазиду (сукупна доза ? 50 000 мг) виявлено скориговане відношення шансів (ВШ) 1,29 (95% ДІ: 1,23-1,35) для БКК та 3,98 (95% ДІ: 3,68-4,31) для ПКК. Як для БКК, так і ПКК спостерігався чіткий взаємозв'язок між сукупною дозою і ефектом. Інше дослідження продемонструвало наявність можливого взаємозв'язку між раком губи (ПКК) та застосовуванням гідрохлоротіазиду: було виявлено 633 пацієнти з раком губи на 63067 пацієнтів у контрольній групі (використовувалася стратегія вибірки з урахуванням ризику). Залежність ефекту від сукупної дози була продемонстрована за допомогою скоригованого ВШ, яке становило 2,1 (95% ДІ: 1,7-2,6). ВШ збільшувалося до 3,9 (3,0-4,9) при застосуванні високої сукупної дози гідрохлоротіазиду (~25000 мг) і до 7,7 (5,7-10,5) при застосуванні найвищої сукупної дози препарату (~ 100 000 мг) (див. також розділ «Особливості застосування»).

Всасывания. После перорального приема рамиприл быстро всасывается из желудочно-кишечного тракта. Максимальные концентрации в плазме крови достигаются в течение 1 часа. Учитывая количество вещества, обнаруженного в моче, степень всасывания составляет не менее 56 % и на него существенно не влияет наличие пищи в желудочно-кишечном тракте. Биодоступность активного метаболита рамиприлата после перорального применения рамиприла в дозе 2,5 мг и 5 мг составляет 45 %.

Максимальные концентрации в плазме крови рамиприлата, единственного активного метаболита рамиприла, достигается через 2-4 ч после приема рамиприла. После применения обычных доз рамиприла 1 раз в сутки равновесная концентрация рамиприлата в плазме крови достигается примерно на 4 день лечения.

Распределение. Связывание рамиприла с белками плазмы крови составляет примерно 73 %, а рамиприлата - 56 %.

Метаболизм. Рамиприл почти полностью метаболизируется до рамиприлата, дикетопиперазинового эфира, дикетопиперазиновой кислоты и глюкуронидов рамиприла и рамиприлата.

Вывод. Выведение метаболитов происходит преимущественно путем почечной экскреции. Снижение концентрации рамиприлата в плазме крови является многофазным. Через мощное накопительного связывания с АПФ и медленной диссоциации из связи с ферментом рамиприлат имеет пролонгированную терминальную фазу выведения при очень низких концентрациях в плазме крови.

После приема повторных доз рамиприла 1 раз в сутки эффективный период полувыведения составляет 13-17 часов для доз 5-10 мг и более для более низких доз (1,25-2,5 мг). Разница обусловлена тем, что способность фермента к связыванию с рамиприлатом является насыщающей.

При пероральном приеме разовой дозы препарата ни рамиприл, ни его метаболит не обнаруживались в грудном молоке. Однако неизвестно, какой эффект имеет прием повторных доз.

Пациенты с нарушением функции почек (см. раздел «Способ применения и дозы»). У пациентов с нарушением функции почек почечная экскреция рамиприлата снижено, а почечный клиренс рамиприлата пропорционален клиренсу креатинина. Это приводит к повышению концентраций рамиприлата в плазме, которые снижаются медленнее, чем у лиц с нормальной функцией почек.

Пациенты с нарушением функции печени (см. раздел «Способ применения и дозы»). У пациентов с нарушением функции печени метаболизм рамиприла с образованием рамиприлата был замедлен из-за снижения активности печеночных эстераз, а уровни рамиприла в плазме крови у этих пациентов были повышены. Однако максимальные концентрации рамиприлата у этих пациентов не отличались от таковых у лиц с нормальной функцией печени.

Доклинические данные по безопасности. При пероральном применении грызунам и собакам выяснилось, что рамиприл не вызывает острых токсических явлений. Исследования с длительным пероральным введением препарата проводили на крысах, собаках и обезьянах. Во всех этих трех видов животных наблюдались изменения электролитного баланса и картины крови. У собак и обезьян, которые получали препарат в дозе 250 мг/кг массы тела в сутки, было замечено значительное увеличение юкстагломерулярного аппарата, которое является проявлением фармакодинамического активности рамиприла. Крысы, собаки и обезьяны переносили суточные дозы препарата, которые составили 2; 2,5 и 8 мг/кг массы тела в сутки соответственно. При этом нежелательные эффекты у них не возникали.

Исследования репродуктивной токсичности, проведенные у крыс, кроликов и обезьян, не обнаружили никаких тератогенных свойств препарата. Негативное влияние на фертильность не наблюдалось ни у самцов, ни у самок крыс.

Введение рамиприла самкам крыс во время беременности и лактации приводило к необратимому повреждению почек (расширение почечной лоханки) у потомства при применении доз 50 мг/кг массы тела в сутки и выше.

Многочисленные испытания на мутагенность с использованием различных тест-систем не выявили мутагенных или генотоксичних свойств рамиприла.

Лечение артериальной гипертензии.

Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний: снижение сердечно-сосудистой заболеваемости и смертности у пациентов с:

- выраженным сердечно-сосудистым заболеванием атеротромботичного генеза (наличие в анамнезе ишемической болезни сердца или инсульта или заболевания периферических сосудов);

- диабетом, имеющих по меньшей мере один фактор сердечно-сосудистого риска (см. раздел «Фармакологические свойства»).

Лечение заболевания почек:

- начальная клубочковая диабетическая нефропатия, о которой свидетельствует наличие микроальбуминурии;

- выраженная клубочковая диабетическая нефропатия, о которой свидетельствует наличие макропротеїнурії, у пациентов, которые имеют по меньшей мере один фактор сердечно-сосудистого риска (см. раздел «Фармакологические свойства»);

- выраженная клубочковая недіабетична нефропатия, о которой свидетельствует наличие макропротеїнурії ? 3 г/в сутки (см. раздел «Фармакологические свойства»).

Лечение сердечной недостаточности, которая сопровождается клиническими проявлениями.

Вторичная профилактика после перенесенного острого инфаркта миокарда: снижение смертности при острой стадии инфаркта миокарда у пациентов с клиническими признаками сердечной недостаточности при условии начала лечения более чем через 48 часов после возникновения острого инфаркта миокарда.

Повышенная чувствительность к действующему веществу или к любому из вспомогательных веществ, входящих в состав препарата, или к другим ингибиторам АПФ (ангиотензинпревращающего фермента) (см. раздел «Состав»).

Наличие в анамнезе ангионевротического отека (наследственного, идиопатического или ранее перенесенного на фоне применения ингибиторов АПФ или антагонистов рецепторов ангиотензина II).

Значительный двусторонний стеноз почечных артерий или стеноз почечной артерии при наличии единственной функционирующей почки.

Период беременности (см. раздел «Применение в период беременности и кормления грудью»).

Рамиприл не следует применять пациентам с артериальной гипотензией или гемодинамически нестабильными состояниями.

Не следует применять вместе с препаратами, содержащими аліскірен, пациентам с сахарным диабетом или умеренной или тяжелой почечной недостаточностью (ШКФ < 60 мл/мин).

Необходимо избегать одновременного применения ингибиторов АПФ и экстракорпоральных методов лечения, которые приводят к контакту крови с отрицательно заряженными поверхностями, поскольку такое применение может привести к анафилактических реакций тяжелой степени. Такие екстракорпоральні методы лечения включают диализ или гемофильтрацию с использованием определенных мембран с высокой гидравлической проницаемостью (например поліакрилонітрилових) и аферез липопротеидов низкой плотности с использованием декстрана сульфата.

Противопоказанные комбинации. Методы экстракорпоральной терапии, в результате которых происходит контакт крови с отрицательно заряженными поверхностями, такие как диализ или гемофильтрация с применением определенных мембран с высокой интенсивностью потока (например мембраны из полиакрилонитрила) и аферез липопротеинов низкой плотности с использованием декстрана сульфата - учитывая повышенный риск развития тяжелых анафилактоидных реакций (см. раздел «Противопоказания»). Если такое лечение необходимо, следует рассмотреть вопрос об использовании другой диализной мембраны или другого класса антигипертензивных средств.

Комбинированное применение препарата Тритаце® с лекарственными средствами, содержащими аліскірен, противопоказано пациентам с сахарным диабетом или умеренно тяжелыми нарушениями функции почек и не рекомендуется другим категориям пациентов (см. разделы «Противопоказания» и «Особенности применения»).

Комбинации, требующие предупредительных мер.

Соли калия, гепарин, калийсберегающие диуретики и другие активные вещества, увеличивающие уровень калия в плазме крови (включая антагонисты ангиотензина ІІ, триметоприм, такролимус, циклоспорин). Может возникнуть гиперкалиемия, поэтому необходимо тщательно контролировать уровень калия в плазме крови.

Антигипертензивные лекарственные средства (например диуретики) и другие вещества, способные снижать артериальное давление (например, нитраты, трициклические антидепрессанты, анестетики, алкоголь, баклофен, альфузозин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин). Следует ожидать увеличения риска возникновения артериальной гипотензии (см. раздел «Особенности применения» относительно диуретиков).

Вазопрессорные симпатомиметики и другие вещества (например изопротеренол, добутамин, допамин, эпинефрин), которые могут уменьшить антигипертензивный эффект препарата Тритаце®. Рекомендуется тщательно контролировать артериальное давление.

Аллопуринол, иммунодепрессанты, кортикостероиды, прокаинамид, цитостатики и другие вещества, которые могут вызывать изменения картины крови. Повышенная вероятность возникновения гематологических реакций (см. раздел «Особенности применения»).

Соли лития. Ингибиторы АПФ могут уменьшить экскрецию лития, что может привести к увеличению токсичности лития. Необходимо тщательно контролировать уровень лития.

Противодиабетические средства, включая инсулин. Могут возникнуть гипогликемические реакции. Рекомендуется тщательно контролировать уровень глюкозы в крови.

Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) и ацетилсалициловая кислота. Ожидается снижение антигипертензивного эффекта препарата Тритаце®. Более того, одновременное применение ингибиторов АПФ и НПВП может сопровождаться повышенным риском ухудшения функции почек и увеличением уровня калия в крови.

Соль. При избыточном потреблении соли возможно ослабление гипотензивного эффекта препарата.

Специфическая гіпосенсибілізація. Вследствие ингибирования АПФ возрастает вероятность возникновения и тяжесть анафилактических и анафилактоидных реакций на яд насекомых. Считается, что такой эффект может также наблюдаться и относительно других аллергенов.

Препаратдляпероральногозастосування.

ПрепаратТритаце®рекомендуєтьсяприйматищодняводинітойсамийчас.Препаратможнаприйматидо,підчастапісляїди,оскількиприйомїжіневпливаєнабіодоступністьпрепарату.ТаблеткиТритаце®слідковтатицілими,запиваючиводою.Їхнеможнарозжовуватиабоподрібнювати.

Взрослые.

Пацієнти,якізастосовуютьдіуретики.НапочаткулікуванняпрепаратомТритаце®можевиникатиартеріальнагіпотензія,розвитокякоїєбільшімовірнимупацієнтів,якіодночасноотримуютьдіуретики.Уподібнихвипадкахрекомендуєтьсявиявлятиобережність,оскількиуцихпацієнтівможливезниженняоцкта/абокількостіелектролітів.

Бажаноприпинитизастосуваннядіуретиказа2-3днідопочаткулікуванняпрепаратомтритаце®,якщоцеможливо(див.розділ«Особливостізастосування»).

Упацієнтівзартеріальноюгіпертензією,якимнеможнавідмінитидіуретик,лікуванняпрепаратомТритаце®слідпочинатиздози1,25мг.Слідретельноконтролюватифункціюнироктарівенькаліюукрові.ПодальшедозуванняпрепаратуТритаце®слідкорегуватизалежновідцільовогорівняартеріальноготиску.

Артеріальнагіпертензія.

Дозуслідпідбиратиіндивідуально,залежновідособливостейстанупацієнта(див.розділ«Особливостізастосування»)тарезультатівконтрольнихвимірюваньартеріальноготиску.Тритаце®можназастосовуватиувиглядімонотерапіїабоукомбінаціїзіншимикласамиантигіпертензивнихлікарськихзасобів.

Початковадоза.ЛікуванняпрепаратомТритаце®слідрозпочинатипоступово,починаючизрекомендованоїпочатковоїдози2,5мгнадобу.

Упацієнтівзізначноюактивацієюренін-ангіотензин-альдостероновоїсистемипісляприйомупочатковоїдозиможевиникатизначнезниженняартеріальноготиску.Длятакихпацієнтіврекомендованапочатковадозастановить1,25мг,аїхлікуванняпотрібнорозпочинатипідмедичнимнаглядом(див.розділ«Особливостізастосування»).

Титруваннядозитапідтримуючадоза.Дозуможнаподвоюватикожні2-4тижнідодосягненняцільовогорівняартеріальноготиску;максимальнадозапрепаратуТритаце®становить10мгнадобу.Якправило,препаратприймають1разнадобу.

Профілактикасерцево-судиннихзахворювань.

Початковадоза.Рекомендованапочатковадозапрепаратутритаце®становить2,5мг1разнадобу.

Титруваннядозитапідтримуючадоза.Залежновідіндивідуальноїпереносимостіпрепаратудозуслідпоступовозбільшувати.Рекомендуєтьсяподвоїтидозучерез1-2тижнілікування,апотім-щечерез2-3тижні-збільшитиїїдоцільовоїпідтримуючоїдози10мг1разнадобу.

Такождивітьсянаведенувищеінформаціюстосовнодозуванняпрепаратудляпацієнтів,якіотримуютьдіуретики.

Лікуваннязахворюваннянирок.

Упацієнтівздіабетомтамікроальбумінурією.

Початковадоза.Рекомендованапочатковадозапрепаратутритаце®составляет 1,25мг1разнадобу.

Титруваннядозитапідтримуючадоза.Залежновідіндивідуальноїпереносимостіпрепаратуприподальшомулікуваннідозузбільшують.Через2тижнілікуванняразовудобовудозурекомендуєтьсяподвоїтидо2,5мг,апотімдо5мгщечерез2тижнілікування.

Упацієнтівздіабетомтащонайменшеоднимфакторомсерцево-судинногоризику.

Початковадоза.Рекомендованапочатковадозапрепаратутритаце®становить2,5мг1разнадобу.

Титруваннядозитапідтримуючадоза.Залежновідіндивідуальноїпереносимостіпрепаратуприподальшомулікуваннідозузбільшують.Через1-2тижнілікуваннядобовудозупрепаратутритаце®рекомендуєтьсяподвоїтидо5мг,апотімдо10мгщечерез2-3тижнілікування.Цільовадобовадозастановить10мг.

Упацієнтівзнедіабетичноюнефропатією,проякусвідчитьнаявністьмакропротеїнурії?3г/сутки.

Початковадоза.Рекомендованапочатковадозапрепаратутритаце®составляет 1,25мг1разнадобу.

Титруваннядозитапідтримуючадоза.Залежновідіндивідуальноїпереносимостіпацієнтомпрепаратуприподальшомулікуваннідозузбільшують.Через2тижнілікуванняразовудобовудозурекомендуєтьсяподвоїтидо2,5мг,апотімдо5мгщечерез2тижнілікування.

Серцеванедостатністьізклінічнимипроявами.

Початковадоза.Дляпацієнтів,станякихстабілізувавсяпіслялікуваннядіуретиками,рекомендованапочатковадозастановить1,25мгнадобу.

Титруваннядозитапідтримуючадоза.ДозупрепаратуТритаце®титруютьшляхомїїподвоєннячерезкожні1-2тижнідодосягненнямаксимальноїдобовоїдози10мг.Бажанорозподілитидозуна2прийоми.

Вториннапрофілактикапісляперенесеногогострогоінфарктуміокардапринаявностісерцевоїнедостатності.

Початковадоза.Через48годинпіслявиникненняінфарктуміокардапацієнтам,станякихєклінічнотагемодинамічностабільним,призначаютьпочатковудозу2,5мг2разинадобувпродовж3днів.Якщопочатковадоза2,5мгпереноситьсяпогано,тодіслідзастосовуватидозу1,25мг2разинадобувпродовж2днівзподальшимпідвищеннямдо2,5мгта5мг2разинадобу.Якщодозунеможнапідвищитидо2,5мг2разинадобу,лікуванняслідвідмінити.

Такождивітьсянаведенувищеінформаціюстосовнодозуванняпрепаратудляпацієнтів,якіотримуютьдіуретики.

Титруваннядозитапідтримуючадоза.Уподальшомудобовудозупідвищуютьшляхомїїподвоєннязінтервалому1-3днідодосягненняцільовоїпідтримуючоїдози5мг2разинадобу.

Колицеможливо,підтримуючудобовудозурозподіляютьна2прийоми.

Якщодозунеможнапідвищитидо2,5мг2разинадобу,лікуванняслідвідмінити.Досвідулікуванняпацієнтівізтяжкою(IVФКзакласифікацієюNYHA)серцевоюнедостатністюодразупісляінфарктуміокардавсещенедостатньо.Якщовсежтакиприйняторішенняпролікуваннятакихпацієнтівцимпрепаратом,рекомендуєтьсярозпочинатитерапіюздози1,25мг1разнадобуібудь-якеїїзбільшенняпроводитизнадзвичайноюобережністю.

Особливікатегоріїпацієнтів.

Пацієнтизпорушеннямфункціїнирок.Добовадозадляпацієнтівзпорушеннямфункціїнирокзалежитьвідпоказникакліренсукреатиніну(див.розділ«Фармакологічнівластивості»):

-якщокліренскреатинінустановить?60мл/хв,необхідностіукорекціїпочатковоїдози(2,5 мг/надобу)немає,амаксимальнадобовадозастановить10мг;

-якщокліренскреатинінустановить30-60мл/хв,необхідностіукорекціїпочатковоїдози(2,5мг/надобу)немає,амаксимальнадобовадозастановить5мг;

-якщокліренскреатинінустановить10-30мл/хв,початковадобовадозастановить1,25мг/надобу,амаксимальнадобовадоза?5мг;

-пацієнтизартеріальноюгіпертензією,якіперебуваютьнагемодіалізі:пригемодіалізіраміприлвиводитьсянезначноюмірою;початковадозастановить1,25мг,амаксимальнадобовадоза-5мг;препаратслідприйматичерездекількагодинпісляпроведеннясеансугемодіалізу.

Пацієнтизпорушеннямфункціїпечінки(див.розділ«Фармакологічнівластивості»).ЛікуванняпрепаратомТритаце®пацієнтівзпорушеннямифункціїпечінкислідрозпочинатипідретельниммедичнимнаглядом,амаксимальнадобовадозаутакихвипадкахповиннастановити2,5мг.

Пацієнтилітньоговіку.Початковадозаповиннабутинижчою,аподальшетитруваннядозислідздійснюватибільшпоступовозоглядунавищуймовірністьвиникненнянебажанихефектів,особливоудужестарихтанемічнихпацієнтів.Утакихвипадкахслідпризначатинижчупочатковудозу?1,25 мграміприлу.

Симптомами, связанными с передозировкой ингибиторов АПФ, могут быть чрезмерная периферическая вазодилатация (с выраженной артериальной гипотензией, шоком), брадикардия, нарушение электролитного баланса и почечная недостаточность. За состоянием пациента необходимо тщательно наблюдать и проводить симптоматическую и поддерживающую терапию. В предложенных лечебных мероприятий относятся первичная детоксикация (промывание желудка, введение адсорбентов), а также меры, направленные на восстановление стабильной гемодинамики, в том числе введение агонистов альфа-1 адренорецепторов или ангиотензина II (ангиотензинамида). Рамиприлат, активный метаболит рамиприла, плохо выводится из системного кровотока путем гемодиализа.

Профіль безпеки препарату раміприл + гідрохлоротіазид містить дані про побічні ефекти, які виникають внаслідок артеріальної гіпотензії та/або зменшення об'єму циркулюючої крові внаслідок збільшення діурезу. Діюча речовина раміприл може спричинити постійний кашель, тоді як діюча речовина гідрохлоротіазид може порушувати метаболізм глюкози, жирів та сечової кислоти. Обидві речовини чинять необоротну дію на рівень калію у плазмі крові. До тяжких побічних реакцій належать ангіоневротичний набряк або анафілактоїдні реакції, порушення функції печінки або нирок, панкреатит, тяжкі реакції з боку шкіри та нейтропенія/агранулоцитоз.

Частота виникнення побічних ефектів класифікується таким чином: дуже часто (? 1/10); часто (від ? 1/100 до < 1/10); нечасто (від ? 1/1000 до < 1/100); рідко (від ? 1/10000 до <1/1000); дуже рідко (< 1/10000); невідомо (не може бути розрахована за наявними даними). У кожній групі побічні реакції представлено у порядку зменшення ступеня тяжкості.

Таблиця 2


Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції після затвердження лікарського засобу є важливою процедурою. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик застосування цього лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про усі підозрювані побічні реакції, використовуючи системи фармаконагляду.

Особливікатегоріїпацієнтів.

Подвійнаблокадаренін-ангіотензин-альдостероновоїсистеми(РААС)задопомогоюлікарськихзасобів,щомістятьаліскірен.

Подвійнаблокадаренін-ангіотензин-альдостероновоїсистемишляхомкомбінованогозастосуванняпрепаратутритаце®тааліскіренунерекомендується,оскількиприцьомуіснуєпідвищенийризикрозвиткуартеріальноїгіпотензії,гіперкалієміїтавиникненнязмінуфункціїнирок.

Пацієнтамізцукровимдіабетомабопорушеннямифункціїнирок(ШКФ60мл/хв)комбінованезастосуванніпрепаратутритаце®тааліскіренупротипоказане(див.розділ«Протипоказання»).

Пациенты,уякихіснуєособливийризиквиникненняартеріальноїгіпотензії.

Пацієнтизізначнимпідвищеннямактивностіренін-ангіотензин-альдостероновоїсистеми.Упацієнтівзізначнимпідвищеннямактивностіренін-ангіотензин-альдостероновоїсистемиіснуєризикраптовогозначногозниженняартеріальноготискутапогіршенняфункціїнироквнаслідокпригніченняапф,особливоякщоінгібіторАПФчисупутнійдіуретикпризначаютьвпершеабовпершепідвищуютьдозу.Суттєвогопідвищенняактивностіренін-ангіотензин-альдостероновоїсистеми,якепотребуємедичногонагляду,втомучисліпостійногоконтролюартеріальноготиску,можнаочікувати,наприклад,упацієнтів:

-зтяжкоюартеріальноюгіпертензією;

-здекомпенсованоюзастійноюсерцевоюнедостатністю;

-згемодинамічнозначущоюперешкодоюдляпритокуабовідтокукровізлівогошлуночка(наприкладзістенозомаортальногоабомітральногоклапана);

-зоднобічнимстенозомнирковоїартеріїпринаявностідругоїфункціонуючоїнирки;

-уякихіснуєабоможерозвинутисянестачарідиниабоелектролітів(включаючитих,хтоотримуєдіуретики);

-ізцирозомпечінкита/абоасцитом;

-якимвиконуютьобширніхірургічнівтручанняабопідчасанестезіїіззастосуваннямпрепаратів,щоспричиняютьартеріальнугіпотензію.

Якправило,рекомендуєтьсяпровестикорекціюдегідратації,гіповолеміїабонестачіелектролітівдопочаткулікування(однакдляпацієнтівізсерцевоюнедостатністютакікорегуючізаходислідретельнозважитищодоризикувиникненняперевантаженняоб'ємом).

Упацієнтівзпорушеннямифункціїпечінкивідповідьналікуванняпрепаратомтритаце®можебутиабопосиленою,абозменшеною.Крімтого,упацієнтівізтяжкимцирозомпечінки,якийсупроводжуєтьсянабрякамита/абоасцитом,активністьренін-ангіотензиновоїсистемиможебутиістотнопідвищеною;томупідчаслікуванняциххворихнеобхідновиявлятиособливуобережність.

Транзиторнаабоперсистуючасерцеванедостатністьпісляінфарктуміокарда.

Пацієнти,уякихіснуєризиквиникненнясерцевоїабоцеребральноїішеміїувипадкугостроїартеріальноїгіпотензії.Упочатковійфазілікуванняпотрібенособливиймедичнийнагляд.

Пацієнтилітньоговіку.См.раздел«Спосібзастосуваннятадози».

Хірургічневтручання.Якщоцеможливо,толікуванняінгібіторамиангіотензинперетворювальногоферменту,такимиякраміприл,слідприпинитиза1деньдопроведенняхірургічноговтручання.

Контрольфункціїнирок.Функціюнирокпотрібнооцінюватидоіпідчаспроведеннялікуваннятакорегуватидозу,особливоупершітижнілікування.Особливоретельнийконтрольпотрібензапацієнтамизпорушеннямфункціїнирок(див.розділ«Спосібзастосуваннятадози»).Існуєризикпогіршеннянирковоїфункції,особливоупацієнтівіззастійноюсерцевоюнедостатністюабопісляпересадкинирки.

Ангіоневротичнийнабряк.Упацієнтів,якіотримувалиінгібіториАПФ,включаючираміприл,спостерігавсяангіоневротичнийнабряк(див.розділ«Побічніреакції»).Уразірозвиткуангіоневротичногонабрякуприйомпрепаратутритаце®слідприпинити.Потрібнонегайнорозпочатиневідкладнутерапію.Пацієнтповинензнаходитисьпідмедичнимнаглядомпротягомщонайменше12-24годиніможебутивиписанийпісляповногозникненнясимптомів.

Упацієнтів,якіотримувалиінгібіториАПФ,включаючиТритаце®,спостерігалисявипадкиангіоневротичногонабрякукишечнику(див.розділ«Побічніреакції»).Ціпацієнтискаржилисянабільуживоті(знудотою/блюваннямабобезних).

Анафілактичніреакціїпідчасдесенсибілізації.ПризастосуванніінгібіторівАПФімовірністьвиникненняітяжкістьанафілактичнихіанафілактоїднихреакційнаотрутукомахтаіншіалергенизбільшується.Передпроведеннямдесенсибілізаціїслідтимчасовоприпинитиприйомпрепаратутритаце®.

Гіперкаліємія.Удеякихпацієнтів,якіотримувалиінгібіториАПФ,включаючипрепаратТритаце®,спостерігалосявиникненнягіперкаліємії.Догрупиризикувиникненнягіперкалієміїналежатьпацієнтиізнирковоюнедостатністю,пацієнтивікомвід70років,пацієнтизнеконтрольованимцукровимдіабетом,пацієнти,якіприймаютьсолікалію,калійзберігаючідіуретики,атакожіншіактивніречовини,щопідвищуютьвмісткаліюуплазмікрові,абопацієнтиізтакимистанами,якдегідратація,гострасерцевадекомпенсація,метаболічнийацидоз.Якщосуміснезастосуваннявищезазначенихпрепаратіввважаєтьсядоцільним,торекомендуєтьсярегулярноконтролюватирівенькаліюуплазмікрові(див.розділ«Взаємодіязіншимилікарськимизасобамитаіншівидивзаємодій»).

Нейтропенія/агранулоцитоз.Випадкинейтропенії/агранулоцитозу,атакожтромбоцитопеніїіанеміїспостерігалисярідко.Такожповідомлялосяпропригніченняфункціїкістковогомозку.Зметоювиявленняможливоїлейкопеніїрекомендуєтьсяконтролюватикількістьлейкоцитівукрові.Більшчастийконтрольбажанопроводитинапочаткулікуваннятазапацієнтамизпорушеноюфункцієюнирок,супутнімколагенозом(наприкладсистемнимчервонимвовчакомабосклеродермією)аботими,хтоприймаєіншілікарськізасоби,якіможутьспричинитизміникартиникрові(див.розділи«Взаємодіязіншимилікарськимизасобамитаіншівидивзаємодій»та«Побічніреакції»).

Етнічнівідмінності.ІнгібіториАПФчастішеспричиняютьангіоневротичнийнабрякупацієнтівнегроїдноїраси,ніжупредставниківіншихрас.ЯкііншіінгібіториАПФ,гіпотензивнадіяраміприлуможебутименшвираженоюупацієнтівнегроїдноїраси,порівняноізпредставникамиіншихрас.Цеможебутиобумовленотим,щоупацієнтівнегроїдноїрасизартеріальноюгіпертензієючастішеспостерігаєтьсяартеріальнагіпертензіязнизькоюактивністюреніну.

Кашель.ПризастосуванніінгібіторівАПФповідомлялосяпровиникненнякашлю.Характернимєте,щокашельнепродуктивний,тривалийізникаєпісляприпиненнятерапії.Придиференціальнійдіагностицікашлюслідпам'ятатиприможливістьвиникненнякашлювнаслідокзастосуванняінгібіторівапф.

Здатністьвпливатинашвидкістьреакціїприкеруванніавтотранспортомабороботізіншимимеханізмами.Деякіпобічніефекти(наприкладсимптомизниженняартеріальноготиску,такіякзапаморочення)можутьпорушуватиздатністьпацієнтадоконцентраціїувагиізнижуватишвидкістьйогореакції,щоєризикованимуситуаціях,колиціякостімаютьособливовеликезначення(наприкладприкеруваннітранспортнимизасобамиабороботізіншимимеханізмами).

Це,якправило,можливенапочаткулікуванняабоприпереходівідтерапіїіншимипрепаратаминалікуванняпрепаратомтритаце®.Післяприйомупершоїдозиабоподальшогопідвищеннядозинебажанокеруватитранспортнимзасобомабопрацюватизіншимимеханізмамипротягомкількохгодин.

Застосуванняуперіодвагітностіабогодуваннягруддю.

Вагітність.ПрепаратТритаце®протипоказанийдлязастосуванняуперіодвагітності(див.розділ«Протипоказання»).Такимичином,необхідновиключитивагітністьпередпочаткомлікування.Необхідноуникативагітності,якщолікуванняінігібторамиАПФєобов'язковим.

Якщопацієнткаплануєзавагітніти,необхідноприпинитилікуванняінгібіторамиапф,тобтозамінитиїхіншимвидомлікування.

Якщопацієнтказавагітнілапротягомлікування,тозастосуванняпрепаратуТритаце®необхіднозамінититерапієюбезінігібторівапфякомогашвидше.

Годуваннягруддю.Черезбракінформаціїщодозастосуванняраміприлупідчасгодуваннягруддю(див.розділ«Фармакологічнівластивості»)нерекомендуєтьсяпризначатицейпрепаратжінкам,якігодуютьгруддю,табажанонадаватиперевагуіншимлікарськимзасобам,застосуванняякихпідчаслактаціїєбільшбезпечним,особливопригрудномувигодовуванніновонародженихабонедоношенихнемовлят.

Діти.ПрепаратТритаце®нерекомендуєтьсязастосовуватидітям(вікомдо18років),оскількиданихстосовноефективностітабезпечностіцьогопрепаратудлятакихпацієнтівнедостатньо.

Срок годности. 5 лет.

Хранить в недоступном для детей месте. Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 ?С.

Категория отпуска. По рецепту.

5, РАМИПРИЛ, АМПРИЛ®, КАРДИПРИЛ 1, 25, КАРДИПРИЛ 10, КАРДИПРИЛ 2, КАРДИПРИЛ 5, МИРИЛ, ПОЛАПРИЛ, ПРЕВЕНКОР, РАМИ САНДОЗ®, РАМИГАММА® 10, РАМИГАММА® 2, РАМИГАММА® 5, РАМИГЕКСАЛ®, РАМИЗЕС, РАМИКАРД, РАМИКОР СОЛО 5, РАМИЛ, РАМИМЕД, РАМИПРИЛ ПФАЙЗЕР®, РАМИРА, РАМИРИЛ, РАМИТРЕН, РАМКОР-1, РАМКОР-10, РАМКОР-2, РАМКОР-5, РАМПРИКС, ТОПРИЛ, ТРИТАЦЕ®, ХАРТИЛ®, АНГИРАМ, ЕвроРамиприл 10, ЕвроРамиприл 5, РАМАГ, БРЮМИПРИЛ, РАМИСТАР