Янумет таблетки покрытые оболочкой 50мг/1000мг №56 (04552)

діючі речовини: ситагліптин, метформіну гідрохлорид;

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить ситагліптину фосфат моногідрат еквівалентно 50 мг ситагліптину та 500 мг або 850 мг, або 1000 мг метформіну гідрохлориду;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон, натрію лаурилсульфат, натрію стеарилфумарат;

оболонка таблетки: барвник Опадрай II 85F94203 рожевий (таблетки 50 мг/500 мг) або Опадрай II 85F94182 рожевий (таблетки 50 мг/850 мг), або Опадрай II 85F15464 червоний (таблетки 50 мг/1000 мг);

склад барвника: спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 3350, тальк, заліза оксид чорний (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172).

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой.

Таблетки 50/500 мг: продолговатые, двояковыпуклые таблетки, покрытые пленочной оболочкой, светло-розового цвета с гравировкой «575» с одной стороны.

Таблетки 50/850 мг: продолговатые, двояковыпуклые таблетки, покрытые пленочной оболочкой, розового цвета с гравировкой «515» с одной стороны.

Таблетки 50/1000 мг: продолговатые, двояковыпуклые таблетки, покрытые пленочной оболочкой, красного цвета с гравировкой «577» с одной стороны.

Янумет представляет собой комбинацию двух гипогликемических препаратов с взаимодополняющим (комплементарным) механизмом действия, предназначенную для улучшения контроля гликемии у больных сахарным диабетом II типа: ситагліптину, ингибитора дипептидилпептидази 4 (ДПП-4), и метформина гидрохлорида, представителя класса бігуанідів.

Ситагліптин является активным при пероральном приеме, высокоселективным ингибитором фермента дипептидилпептидази 4 (ДПП-4), предназначенный для лечения сахарного диабета II типа. Фармакологические эффекты класса препаратов-ингибиторов ДПП-4 опосредованы активацией інкретинів. Ингибируя ДПП-4, ситагліптин повышает концентрацию двух известных активных гормонов семейства інкретинів: глюкагоноподібного пептида 1 (ГПП-1) и глюкозозалежного інсулінотропного полипептида (ГИП). Інкретини являются частью внутренней физиологической системы регуляции гомеостаза глюкозы. При нормальном или повышенном уровне глюкозы крови ГПП-1 и ГИП способствуют увеличению синтеза и секреции инсулина бета-клетками поджелудочной железы. ГПП-1 также подавляет секрецию глюкагона альфа-клетками поджелудочной железы, снижая, таким образом, синтез глюкозы в печени. Этот механизм действия отличается от механизма действия производных сульфонилмочевины, которые стимулируют высвобождение инсулина и при низких уровнях глюкозы крови, что вызывает развитие сульфонил-индуцированной гипогликемии не только у больных сахарным диабетом II тип, но и у здоровых добровольцев. Будучи высокоселективным и эффективным ингибитором фермента ДПП-4, ситагліптин в терапевтических концентрациях не подавляет активности родственных ферментов ДПП-8 или ДПП-9. Ситагліптин отличается по химической структуре и фармакологическому действию от аналогов ГПП-1, инсулина, производных сульфонилмочевины или меглітинідів, бігуанідів, агонистов гамма-рецепторов, которые активируются проліфератором пероксисом (PPAR-), ингибиторов альфа-гликозидазы, полученных и аналогов аміліну.

Метформин. Это гипогликемический средство, повышает толерантность к глюкозе у больных сахарным диабетом II типа, снижая базальный и постпрандіальний плазменный уровень глюкозы. Его фармакологические механизмы действия отличаются от механизмов действия пероральных гипогликемических препаратов других классов.

Метформин снижает синтез глюкозы в печени, снижает всасывание глюкозы в кишечнике и повышает чувствительность к инсулину путем усиления периферического захвата и утилизации глюкозы. В отличие от производных сульфонилмочевины, метформин не вызывает гипогликемии ни у больных сахарным диабетом II типа, ни у здоровых добровольцев (за исключением некоторых обстоятельств, см. раздел "Особенности применения. Метформина гидрохлорид") и не вызывает гиперинсулинемии. Во время лечения метформином секреция инсулина не изменяется, при этом уровень инсулина натощак и суточное значение плазменного уровня инсулина могут снизиться.

Механізмдії.

Янумет.КомбінованітаблеткиЯнумет(ситагліптин/метформінугідрохлорид)по

50мг/500мгі50мг/1000мгєбіоеквівалентнимироздільномуприйомувідповіднихдозситагліптинуфосфату(Янувія)таметформінугідрохлориду.

Зурахуваннямдоведеноїбіоеквівалентностітаблетокзнайменшоютанайбільшоюдозоюметформіну,таблеткамізпроміжноюдозоюметформіну850мгбулатакожвластивабіоеквівалентністьзаумовикомбінуваннявтаблетціфіксованихдозпрепаратів.

Всасывание.

Ситагліптин.Абсолютнабіодоступністьситагліптинустановитьприблизно87%.Прийомситагліптинуодночаснозжирноюїжеюнечинитьвпливунафармакокінетикупрепарату.

Метформінугідрохлорид.Абсолютнабіодоступністьметформінугідрохлоридупризастосуваннінатщесерцевдозі500мгстановить50-60%.Результатидослідженьодноразовогоприйомутаблетокметформінугідрохлоридувдозахвід500мгдо1500мгівід850мгдо2550мгсвідчатьпропорушеннядозопропорційностізізбільшеннямдози,щоскорішеобумовленозниженимвсмоктуванням,ніжприскоренимвиведенням.Одночаснийприйомпрепаратузїжеюзнижуєшвидкістьікількістьвсмоктуваногометформіну,щопідтверджуєтьсязниженнямзначенняпіковоїплазмовоїконцентрації(Cmax)приблизнона40%,зниженнямзначенняплощіпідкривою"концентрація-час"(AUC)приблизнона25%,атакож35-хвилинноюзатримкоювдосягненніпіковоїплазмовоїконцентрації(Tmax)післяодноразовогоприйомуметформінувдозі850мгодночаснозїжеюпорівнянозізначеннямивідповіднихпараметрівпісляприйомуаналогічноїдозипрепаратунатще.Клінічназначимістьзниженнязначеньфармакокінетичнихпараметрівневстановлена.

Распределение.

Ситагліптин.Середнійоб'ємрозподілуврівноважномустаніпісляодноразового

внутрішньовенноговведення100мгситагліптинувздоровихдобровольцівстановитьприблизно198л.Фракціяситагліптину,щозворотнозв'язуєтьсязбілкамиплазми,відносноневелика(38%).

Метформін.Об'ємрозподілуметформінупісляодноразовогопероральногоприйомувдозі850мгстановив,усередньому,654±358л.Метформінлишевдуженезначнійпропорціїзв'язуєтьсязбілкамиплазми,навідмінувідпохіднихсульфонілсечовини(до90%).Метформінчастковойтимчасоворозподіляєтьсяверитроцитах.Призастосуванніметформінуврекомендованихдозахірежимахплазмовоїконцентраціїрівноважногостану(зазвичай<1мкг/мл)досягаютьприблизночерез24-48годин.Заданимиконтрольованихдосліджень,максимальніплазмовіконцентраціїпрепаратунеперевищувализначення

5мкг/млнавітьпісляприйомумаксимальнихдозпрепарату.

Метаболизм.

Ситагліптин.Приблизно79%ситагліптинувиводитьсявнезміненомустаніізсечею,метаболічнатрансформаціяпрепаратумінімальна.

Післявведення14с-міченогоситагліптинувнутрішньоприблизно16%введеноїрадіоактивностіекскретувалосяувиглядіметаболітівситагліптину.Буливиявленівнезначнійконцентрації6метаболітівситагліптину,щонемаютьбудь-якоговнескувплазмовуДпп-4-Інгібуючуактивністьситагліптину.Удослідженняхіnvіtroізоферментисистемицитохромуcyp3a4іcyp2c8визначеніякосновні,щоберутьучастьвобмеженомуметаболізміситагліптину.

Метформін.Післяодноразовоговнутрішньовенноговведенняздоровимдобровольцямметформінупрактичновсявведенадозабулавиведенавнезміненомустанізсечею.Метаболічніперетворенняупечінцітаекскреціязжовчюневідбувається,йулюдининевиявленініякіметаболітививеденнянезміненогометформіну.

Вывод.

Ситагліптин.Післяприйому14С-міченогоситагліптинувнутрішньопрактичновсявведенарадіоактивністьвиводитьсязорганізмупротягомтижня,утомучислі13%-черезкишечникі87%-ізсечею.Середнійперіоднапіввиведенняситагліптинуприпероральномуприйомі100мгстановитьприблизно12,4години,нирковийкліренс-приблизно350мл/хв.

Виведенняситагліптинуздійснюєтьсяпереважношляхомнирковоїекскреціїзамеханізмомактивноїканальцевоїсекреції.Ситагліптинєсубстратомтранспортераорганічниханіонівлюдинитретьоготипу(hOAT-3),щоберутьучастьупроцесіелімінаціїситагліптинунирками.КлінічназначущістьучастіһОАТ-3утранспортіситагліптинуневстановлена.Можливаучастьр-глікопротеїнувнирковійелімінаціїситагліптину(яксубстрат),однакінгібіторр-глікопротеїнуциклоспориннезнижуєнирковийкліренсситагліптину.

Метформін.Нирковийкліренсметформінуперевищуєкліренскреатинінув3,5разу,вказуючинаактивнунирковусекреціюякосновнийшляхвиведення.Післяприйомуметформінуприблизно90%препарату,щовсмоктався,виводитьсяниркамипротягомперших24годинпризначенніплазмовоїнапівелімінаціїприблизно6,2години.Вкровіцезначенняподовжуєтьсядо17,6години,вказуючинаможливуучастьеритроцитівякпотенційногокомпонентарозподілу.

Фармакокінетикавокремихгрупахпацієнтів

ХворінацукровийдіабетІІтипу.

Ситагліптин.Фармакокінетикаситагліптинуухворихнацукровийдіабетіітипуподібнадофармакокінетикиздоровихдобровольців.

Метформін.Призбереженійфункціїнирокфармакокінетичніпараметрипісляодноразовогойповторногоприйомівметформінуухворихнацукровийдіабетіітипутаздоровихдобровольціводнакові,кумуляціїпрепаратупризастосуваннівтерапевтичнихдозахневідбувається.

Пацієнтиізпорушеннямфункціїнирок.

Янумет.Януметнеслідпризначатипацієнтамізпорушеннямфункціїнирок(см.раздел"Противопоказания").

Ситагліптин.Упацієнтівзпомірноюнирковоюнедостатністювідзначалиприблизно

2-разовезбільшенняплазмовоїAUCситагліптину,авпацієнтівзтяжкоюйтермінальноюстадією(нагемодіалізі)збільшеннязначенняAUCбуло4-разовимпорівнянозконтрольнимизначеннямиуздоровихдобровольців.

Метформін.Упацієнтівзізниженоюнирковоюфункцією(закліренсомкреатиніну)періодплазмовогонапіввиведенняпрепаратуподовжується,анирковийкліренсзнижуєтьсяпропорційнозниженнюкліренсукреатиніну.

Пацієнтизпорушеннямфункціїпечінки.

Ситагліптин.Упацієнтівзпомірноюпечінковоюнедостатністю(7-9балівзашкалоюЧайлд-П'ю)середнізначенняAUCіCmaxситагліптинупісляодноразовогоприйому100мгзбільшуютьсяприблизнона21%і13%відповіднопорівнянозіздоровимидобровольцями.Подібнарізницянеєклінічнозначущою.

Немаєклінічнихданихпрозастосуванняситагліптинувпацієнтівзтяжкоюпечінковоюнедостатністю(більше9балівзашкалоюЧайлд-П'ю).Однак,виходячизпереважнонирковогошляхувиведенняпрепарату,значущізмінифармакокінетикиситагліптинувпацієнтівзтяжкоюпечінковоюнедостатністюнепрогнозуються.

Метформін.Дослідженняфармакокінетичнихпараметрівметформінувпацієнтівзпечінковоюнедостатністюнепроводилися.

Пацієнтилітньоговіку.

Віковізмінифармакокінетикипрепаратуобумовленізниженнямвидільноїфункціїнирок.

ЛікуванняпрепаратомЯнуметнепоказанолітнімпацієнтамстарше80років,завиняткомосібзізбереженимкліренсомкреатиніну(див.розділ"Особливостізастосування.Метформінугідрохлорид").

Янумет показан как дополнение к диете и режиму физических нагрузок для улучшения контроля над глікемією у пациентов с сахарным диабетом II типа, не достигших адекватного контроля на фоне монотерапии метформином или ситагліптином, или после неуспешного комбинированного лечения двумя препаратами.

Янумет показан в комбинации с производными сульфонилмочевины (комбинация трех препаратов) как дополнение к диете и режиму физических нагрузок для улучшения контроля над глікемією у пациентов с сахарным диабетом II типа, не достигших адекватного контроля после лечения двумя из трех следующих препаратов: метформином, ситагліптином или производными сульфонилмочевины.

Янумет показан в комбинации с агонистами PPAR-? (например, тіазолідиндіоном) как дополнение к диете и режиму физических нагрузок для улучшения контроля над глікемією у пациентов с сахарным диабетом II типа, не достигших адекватного контроля после лечения двумя из трех следующих препаратов: метформином, ситагліптином или агонистом PPAR-?.

Янумет показан пациентам с сахарным диабетом II типа (комбинация трех препаратов) как дополнение к диете и режиму физических нагрузок для улучшения контроля над глікемією в комбинации с инсулином.

· Известная повышенная чувствительность к ситагліптину фосфата, метформина гидрохлориду или к любому другому компоненту препарата.

· Острые состояния, которые могут влиять на функцию почек: дегидратация, тяжелые инфекции, шок.

· Острые или хронические заболевания, которые могут приводить к гипоксии тканей, такие как сердечная или дыхательная недостаточность, недавно перенесенный инфаркт миокарда, шок.

· Умеренные или тяжелые нарушения функции почек (клиренс креатинина < 60 мл/мин).

· Нарушения функции печени.

· Острая алкогольная интоксикация, алкоголизм.

· Период кормления грудью.

· Сахарный диабет I типа.

· Острый или хронический метаболический ацидоз, включая диабетический кетоацидоз (с комой или без).

· Радиологические исследования (внутрисосудистое введение йодсодержащих контрастных веществ) (см. раздел «Особенности применения»).

Ситагліптинтаметформін

Одночаснийприйомбагаторазовихдозситагліптину(по50мг2разинадобу)таметформіну(по1000мг2разинадобу)несупроводжувавсязначущимизмінамифармакокінетичнихпараметрівситагліптинуабометформінуухворихнацукровийдіабетіітипу.

Дослідженнявпливувзаємодіїзіншимилікарськимизасобаминафармакокінетичніпараметрипрепаратуянуметнепроводили,однакпроведенадостатнякількістьподібнихдослідженьпокожномузкомпонентівпрепарату.

Ситагліптин

Удослідженняхізвзаємодіїзіншимилікарськимизасобамиситагліптиннечинивклінічнозначущоговпливунафармакокінетикунаступнихпрепаратів:метформіну,розиглітазону,глібенкламіду,симвастатину,варфарину,пероральнихконтрацептивів.Ґрунтуючисьнацихданих,ситагліптиннеінгібуєізоферментиСурсистемицитохромусур3а4,2С8або2С9.Данііnvitroсвідчать,щоситагліптинтакожнепригнічуєізоферментиcyp2d6,1А2,2С19і2У6танеіндукуєСУР3А4.

Супутнятерапіянижчеперерахованимипрепаратами,щонайчастішезастосовувалихворінацукровийдіабетіітипу,нечинилаклінічнозначущоговпливунафармакокінетикуситагліптину:гіпохолестеринемічніпрепарати(статини,фібрати,езетиміб),антиагреганти(клопідогрель),антигіпертензивніпрепарати(інгібіториАПФ,блокаториангіотензиновихрецепторів,бета-блокатори,блокаторикальцієвихканалів,гідрохлоротіазид),аналгетикитанестероїдніпротизапальніпрепарати(напроксен,диклофенак,целекоксиб),антидепресанти(бупропіон,флюоксетин,сертралін),антигістамінові(цетиризин),інгібіторипротонноїпомпи(омепразол,ланзопразол)іпрепаратидлялікуванняеректильноїдисфункції(силденафіл).

ВідзначалинезначнезбільшенняAUC(11%),атакожсередньоїСмах(18%)дигоксинуприодночасномузастосуванніізситагліптином.Цезбільшенняневважаєтьсяклінічнозначущим,однакприодночасномуприйомідигоксинурекомендуєтьсяспостереженнязастаномпацієнта.ВідзначализбільшенняAUCтаСmaxситагліптинуна29%і68%відповідноприспільномуодноразовомупероральномуприйоміпрепаратуянувія(ситагліптин)удозі100мгіодноразовомупероральномуприйоміциклоспорину(потужногоінгібіторур-глікопротеїну)удозі600мг.Зазначенізмінифармакокінетичнихпараметрівситагліптинунеєклінічнозначущими.

Метформин

Глібурид.Будь-якихзмінфармакокінетичнихіфармакодинамічнихпараметрівметформінунеспостерігалося.ЗмінизначеньAUCіCmaxглібуридубуливисоковаріабельними.Недостатняінформація(одноразовийприйом)таневідповідністьплазмовоїконцентраціїглібуридуспостережуванимфармакодинамічнимефектамставлятьпідпитанняклінічнузначущістьцієївзаємодії.

Фуросемід.Спостерігаєтьсязмінафармакокінетичнихпараметрівобохпрепаратів.Фуросемідзбільшуєзначенняконцентраціїсмахметформінувплазмітацільнійкровіна22%,значенняAUCметформінувцільнійкрові-на15%,незмінюючиприцьомунирковийкліренспрепарату.ЗначенняCmaxіAUCфуросеміду,всвоючергу,знижуютьсяна31%і12%відповідно,аперіоднапіввиведеннязнижуєтьсяна32%безістотнихзміннирковогокліренсуфуросеміду.Інформаціїпровзаємодіїзіншимилікарськимизасобамидвохпрепаратівпритриваломуспільномузастосуваннінемає.

Ніфедипін.Придослідженнівзаємодіїзіншимилікарськимизасобаминіфедипінутаметформінупісляодноразовогоприйомупрепаратіввиявилизбільшенняплазмовоїcmaxіaucметформінуна20%і9%відповідно,атакожзбільшеннякількостівиділеногоізсечеюметформіну.Тмахіперіоднапіввиведенняметформінунезмінилися.Воснові-збільшенняабсорбціїметформінувприсутностініфедипіну.Впливметформінунафармакокінетикуніфедипінумінімальний.

Катіонніпрепарати.Катіонніпрепарати(тобтоциметидин,амілорид,дигоксин,морфін,прокаїнамід,хінідин,хінін,ранітидин,тріамтерен,тріметопримабованкоміцин),щовиводятьсяшляхомканальцевоїсекреції,теоретичноможутьвступитиувзаємодіюзметформіном,конкуруючизаспільнунирковуканальцевутранспортнусистему.Подібнуконкуренціюспостерігалиприодночасномуприйоміметформінуйциметидинувдослідженняходноразовихібагаторазовихдоз,із60%збільшеннямконцентраціїСмахметформінувплазмійцільнійкровіта40%збільшеннямзначенняAUCметформінувплазмітацільнійкрові.Удослідженніодноразовихдозперіоднапіввиведенняметформінунезмінювався.Метформінневпливаєнафармакокінетикуциметидину.Іхочазазначенівзаємодіїзлікарськимизасобамимають,восновному,теоретичнезначення(завиняткомциметидину),рекомендуєтьсяретельнеспостереженнязапацієнтомікорекціядозипрепаратуянуметі/абовищевказанихкатіоннихпрепаратів,якіекскретуютьсяпроксимальнимивідділаминирковихканальців,увипадкахїхньогоодночасногоприйому.

Іншіпрепарати.Деякіпрепаратимаютьгіперглікемічнийпотенціаліможутьвпливатинаналагодженийконтрольнадглікемією.Донихналежатьтіазиднітаіншідіуретики,кортикостероїди(системноїтамісцевоїдії),бета-2агоністи,фенотіазини,препаратищитовидноїзалози,естрогени,пероральніконтрацептиви,фенітоїн,нікотиновакислота,симпатоміметики,блокаторикальцієвихканалівтаізоніазид.Припризначенніперерахованихпрепаратівпацієнтові,щозастосовуєпрепаратЯнумет,рекомендуєтьсяретельнеспостереженнязапараметрамиглікемічногоконтролю.

ІнгібіториАПФможутьзнижуватирівніглюкозиукрові.Якщонеобхідно,дозуантигіперглікемічногопрепаратуслідкоригуватипротягомодночасногозастосуваннязіншимипрепаратами.

Приодночасномуприйоміметформінутапропранололуабометформінутаібупрофенунеспостерігализмінифармакокінетичнихпараметрівцихпрепаратів.

Лишенезначначастинаметформінузв'язуєтьсязбілкамиплазмикрові,отжемалоймовірнівзаємодіїметформінузлікарськимипрепаратами,щоактивнозв'язуютьсязбілкамиплазми,такимияксаліцилати,сульфаніламіди,хлорамфеніколтапробенецид,навідмінувідпохіднихсульфонілсечовини,якітакожактивнозв'язуютьсязбілкамиплазми.

Общая информация

Режим дозирования Янумету следует подбирать индивидуально, исходя из текущей терапии, эффективности и переносимости, но не превышая максимальной рекомендуемой суточной дозы ситагліптину - 100 мг.

Янумет обычно применяют 2 раза в сутки во время еды, с постепенным увеличением дозы для минимизации возможных побочных эффектов со стороны ЖКТ, которые характерны для метформина.

Рекомендации по дозированию

Начальная доза препарата Янумет зависит от текущей гипогликемической терапии. Янумет принимают 2 раза в сутки во время еды.

Предлагаются следующие дозировки препарата:

50 мг ситагліптину/500 мг метформина гидрохлорида.

50 мг ситагліптину/850 мг метформина гидрохлорида.

50 мг ситагліптину/1000 мг метформина гидрохлорида.

Для пациентов, не достигших адекватного контроля при монотерапии метформином.

Начальная рекомендуемая доза Янумету для пациентов, не достигших адекватного контроля при монотерапии метформином, должна обеспечить суточную рекомендованную дозу ситагліптину 100 мг, то есть по 50 мг ситагліптину 2 раза в сутки плюс текущая доза метформина.

Для пациентов, не достигших адекватного контроля при монотерапии ситагліптином.

Начальная рекомендуемая доза Янумету для пациентов, не достигших адекватного контроля при монотерапии ситагліптином, составляет 50 мг ситагліптину/500 мг метформина гидрохлорида 2 раза в сутки. В дальнейшем доза может быть увеличена до 50 мг ситагліптину/ 1 000 мг метформина гидрохлорида 2 раза в сутки. Пациентам, которые применяют откорректированную дозу ситагліптину за нарушения функции почек, лечение препаратом Янумет противопоказано (см. раздел "Противопоказания").

Для пациентов, принимающих комбинацию препаратов ситагліптину с метформином.

При переходе с комбинированного лечения ситагліптином и метформином начальная доза препарата Янумет может быть эквивалентной дозе, в которой они применяли ситагліптин и метформин.

Для пациентов, принимающих два из перечисленных трех гипогликемических препаратов - ситагліптин, метформин или производное сульфонилмочевины.

Начальная рекомендуемая доза препарата Янумет должна обеспечить суточную терапевтическую дозу ситагліптину 100 мг (50 мг ситагліптину 2 раза в сутки). Начальную дозу метформина определяют на основе уровня гликемического контроля и текущей (если пациент принимает этот препарат) дозы метформина. Увеличение дозы метформина должно быть постепенным для минимизации связанных с ним побочных эффектов со стороны ЖКТ. Пациентам, которые принимают производное сульфонилмочевины, будет целесообразным снизить текущую дозу для снижения риска развития сульфоніліндукованої гипогликемии.

Для пациентов, принимающих два из перечисленных трех гипогликемических препаратов - ситагліптин, метформин или агонист PPAR-? (например, тіазолідиндіон).

Начальная рекомендуемая доза препарата Янумет должна обеспечить суточную терапевтическую дозу ситагліптину 100 мг (50 мг ситагліптину 2 раза в сутки). Начальную дозу метформина определяют на основе уровня гликемического контроля и текущей (если пациент принимает этот препарат) дозы метформина. Увеличение дозы метформина должно быть постепенным для минимизации связанных с ним побочных эффектов со стороны ЖКТ.

Для пациентов, принимающих два из перечисленных трех гипогликемических препаратов - ситагліптин, метформин или инсулин.

Начальная рекомендуемая доза препарата Янумет должна обеспечить суточную терапевтическую дозу ситагліптину 100 мг (50 мг ситагліптину 2 раза в сутки). Начальную дозу метформина определяют на основе уровня гликемического контроля и текущей (если пациент принимает этот препарат) дозы метформина. Увеличение дозы метформина должно быть постепенным для минимизации связанных с ним побочных эффектов со стороны ЖКТ. Для пациентов, которые применяют или начинают применять инсулин, может быть необходимым снижение дозы инсулина для снижения риска развития гипогликемии.

Специальных исследований безопасности и эффективности перехода с лечения другими гипогликемическими препаратами на лечение комбинированным препаратом Янумет не проводилось. Любые изменения лечения сахарного диабета II типа должны проводиться с осторожностью и под контролем, с учетом возможных изменений уровня контроля над глікемією.

Янумет

Нет данных относительно передозировки препарата.

Ситагліптин

У здоровых добровольцев разовые дозы до 800 мг, как правило, переносились хорошо. При применении в клиническом исследовании дозы 800 мг наблюдалось незначительное удлинение QTc, что не рассматривалось как клинически значимое. Нет опыта применения доз, превышающих 800 мг. В исследованиях не наблюдалось побочных реакций, связанных с дозой препарата, при применении 600 мг в сутки в течение 10 дней и 400 мг в течение 28 дней.

Ситагліптин слабо діалізується: по данным клинических исследований, в течение 3 - 4-часового сеанса гемодиализа выводилось только 13,5% дозы. В случае клинической необходимости назначают пролонгированный гемодиализ. Данных об эффективности перитонеального диализа ситагліптину нет.

Метформин

Имели место случаи передозировки метформина, включая прием в количествах, превышающих 50 г. Гипогликемию наблюдали примерно в 10% всех случаев передозировки, однако причинная связь с передозировкой метформина установлен не был. О развитии лактацидозу сообщалось примерно в 32% всех случаев передозировки метформина. Возможно экстренное проведение гемодиализа (метформин діалізується со скоростью до 170 мл/мин в условиях хорошей гемодинамики) для ускоренного выведения избытка метформина при подозрении на его передозировку.

В случае передозировки препарата Янумет необходимо начать стандартные поддерживающие мероприятия: удаление из кишечного тракта остатка препарата, что еще не впитался, контроль показателей жизнедеятельности, включая ЭКГ, гемодиализ, а также назначение поддерживающей терапии при необходимости.

Побочные реакции в таблице размещены по классам систем органов и по частоте, которая определена как очень распространенные (?1/10), распространенные (?1/100, <1/10), нераспространенные (>1/1 000, <1/100), редко распространенные (>1/10 000, <1/1 000) и очень редко распространенные (<1/10 000).



Побочная реакция
Частота возникновения побочных реакций в зависимости от схемы лечения


Ситагліптин и метформин
Ситагліптин, метформин и сульфонілсечовина
Ситагліптин, метформин и розиглитазон
Ситагліптин, метформин и инсулин


24 недели
24 недели
18 недель
24 недели

Со стороны лабораторных показателей

Снижение уровня глюкозы в крови
нераспространенные




Со стороны нервной системы

Головная боль


распространенные
нераспространенные

Сонливость
нераспространенные




Со стороны ЖКТ

Диарея
нераспространенные




Тошнота
распространенные




Запор

распространенные



Боль в верхней части живота
нераспространенные




Рвота


распространенные


Сухость во рту



нераспространенные

Со стороны метаболизма и питания

Гипогликемия

очень распространены
распространенные
очень распространены

Общее состояние

Периферические отеки


распространенные





Сообщалось о следующие побочные реакции при применении ситагліптину с другими препаратами.

Со стороны метаболизма и питания: нераспространенные - анорексия.

Со стороны лабораторных показателей: нераспространенные - уменьшение массы тела.

Кроме того, сообщалось о побочных реакции: распространенные - головная боль, кашель, рвота, гипогликемия, грибковые инфекции кожи, инфекции верхних дыхательных путей.

Застосуванняуперіодвагітностіабогодуваннягруддю.

Янумет,якііншіпероральнігіпоглікемічніпрепарати,нерекомендованийдозастосуваннявперіодвагітності.

Експериментальнідослідженнязвизначеннясекреціїкомпонентівкомбінованогопрепаратуянуметугруднемолоконепроводилися,томупрепаратнеслідпризначативперіодгодуваннягруддю.

как правило,вперіодвагітностітагодуваннягруддюзастосовуютьтількиінсулін.



Діти.БезпекатаефективністьпрепаратуЯнуметудітейневивчалися,томупрепаратнезастосовуютьпацієнтамцієївіковоїкатегорії.



Особливостізастосування.

Янумет

ПрепаратЯнуметнезастосовуютьдлялікуванняцукровогодіабету1типуабодіабетичногокетоацидозу.

ЗастосуванняЯнуметупотрібноприпинитиначаспроведеннярадіологічнихдослідженьізвнутрішньосудиннимвведеннямйодовміснихконтрастнихречовин,оскількизастосуваннятакихпрепаратівможеспровокуватигострепорушенняфункціїнирок.

Моніторингфункціїнирок.Переважнийшляхвиведенняметформінуйситагліптину-нирковаекскреція.Ризиккумуляціїметформінутарозвиткулактатацидозунаростаєпропорційноступенюпорушенняфункціїнирок.Такимчином,пацієнтамізкліренсомкреатинінувищевіковоїмежінормилікуванняпрепаратомянуметнерекомендується.Улітніхпацієнтівсліднамагатисядосягтиадекватногоконтролюнамінімальнійдозіпрепаратуянуметчерезвіковезниженняфункціїнирок.Улітніхпацієнтів,особливоувіцістарше80років,проводятьретельниймоніторингфункціїнирок.

Передпочаткомлікуванняпрепаратомянумет,атакожнерідшеодногоразунарікпісляпочаткулікуванняпроводятьмоніторингфункціїнирок.Припідвищенійймовірностірозвиткунирковоїдисфункціїконтрольніперевіркипроводятьчастіше,априїївиявленнівідміняютьприйомЯнумету.

Розвитокгіпоглікеміїприкомбінуванніянуметузпохіднимисульфонілсечовиниабозінсуліном.Якіувипадкукомбінуванняіншихгіпоглікемічнихзасобівзпохіднимисульфонілсечовини,одночаснийприйомЯнуметузпохіднимисульфонілсечовиниабоінсуліном(групапрепаратів,щоспричиняютьгіпоглікемію)частішевикликаєгіпоглікемію,індукованузастосуваннямсульфонілсечовиниабоінсуліну;частотавиникненнягіпоглікеміївищапорівнянозплацебоукомбінаціїзметформіном,сульфонілсечовиноюабоінсуліном.Томудлязниженняризикувиникненнягіпоглікеміїможебутинеобхіднимзнизитидозисульфонілсечовиниабоінсуліну.

Лактатацидоз.Прикумуляціїметформінудужерідкорозвиваєтьсялактатацидоз,щоєсерйознимстаномзпричинивисокогопоказникасмертностізавідсутностіневідкладноголікування.Найчастішепророзвитоклактатацидозупризастосуванніметформінуповідомлялосьупацієнтівздіабетомтасупутньоюнирковоюнедостатністюабобудь-якиміншимпатологічнимстаном,щосупроводжуєтьсявираженоюгіпоперфузієютагіпоксемієютканинтаорганів,ізсерцевоюнедостатністю,принестабільнійстенокардії/гострійсерцевійнедостатності,щосупроводжуютьсявираженоюгіпоперфузієютагіпоксією.Дляпопередженнярозвиткулактатацидозунеобхіднооцінитифакториризику,такіякпоганоконтрольованийдіабет,кетоз,тривалеголодування,надмірнеспоживанняалкоголю,порушенняфункціїпечінкитастани,щосупроводжуютьсягіпоксією.

Лактатацидозхарактеризуєтьсяацидознимдиспное,абдомінальнимболемтагіпотермією,післячогорозвиваєтьсякома.Лактатацидозрозвиваєтьсячастішепоступово,початковісимптоминеспецифічнійвключаютьнездужання,міалгії,респіраторнийдистрес,підвищенусонливістьіабдомінальнісимптоми.Зізбільшеннямацидозудовищезгаданихсимптомівприєднуютьсягіпотермія,артеріальнагіпотензіятарезистентнабрадіаритмія.

Лабораторніпоказники-визначаютьплазмовіконцентраціїелектролітів,кетонів,глюкози,атакож(запоказниками)значеннярНкрові,рівеньлактату,плазмовуконцентраціюметформіну.Якщонатлілікуванняметформіномвизначенаплазмоваконцентраціялактатуувенознійкровіперевищуєверхнюмежунорми,залишаючисьневище5ммоль/л,ценехарактернодлялактатацидозутаможебутиобумовленотакимистанами,якпоганоконтрольованийцукровийдіабетабоожиріння,абонадмірнимфізичнимнавантаженням,аботехнічноюпогрішністювиміру.

Упацієнтівізцукровимдіабетомзметаболічнимацидозомзавідсутностіпідтвердженнякетоацидозу(кетонуріїтакетонемії)сліддуматипророзвитоклактатацидозу.

Припідозрінарозвитклактатацидозулікуванняметформіномвідміняютьіневідкладнопроводятьнеобхідніпідтримуючізаходи.Можливеекстренепроведеннягемодіалізу(метформіндіалізуєтьсязішвидкістюдо170мл/хввумовахгарноїгемодинаміки)дляшвидкоїкорекціїацидозуйвиведенняметформіну.

Перерахованізаходинайчастішепризводятьдошвидкогозникненнявсіхсимптомівлактатацидозутаодужанняхворого.

Гіпоглікемія.Гіпоглікеміянерозвиваєтьсяприлікуваннітількиянуметомпризвичайнихобставинах,однакможливанатліголодування,післязначногофізичногонавантаженнябезнаступноїкомпенсаціївитраченихкалорійабоприодночасномуприйомііншихгіпоглікемічнихпрепаратів(похіднихсульфонілсечовинитаінсуліну)абоалкоголю.Більшоюміроюрозвиткугіпоглікеміїзазнаютьлітнітависнаженіособи,щозловживаютьалкоголем,тапацієнтизнаднирковозалежноюабогіпофізарноюнедостатністю.Гіпоглікеміюважкорозпізнативлітніхіпацієнтів,якіприймаютьбета-адреноблокатори.

Реакціїгіперчутливості.Упостмаркетинговомуперіодіповідомлялосяпронаступніреакціїгіперчутливостіупацієнтів,якізастосовувалиситагліптин:анафілаксія,ангіоневротичнийнабряк,ексфоліативністанишкіритасиндромстівенса-Джонсона.Такіреакціївиникалипротягомпершихтрьохмісяцівзастосуванняситагліптинуйіноді-післязастосуванняпершоїдози.Якщоєпідозрищодорозвиткуреакційгіперчутливості,слідвідмінитипрепарат,оцінитиіншіпотенційніпричиниреакційтапризначитиальтернативнелікуваннядіабету.

Супутнямедикаментознатерапія,щоможенегативновпливатинавидільнуфункціюнирокаборозподілметформіну.Супутніпрепарати,якінегативновпливаютьнафункціїнирокабонагемодинаміку,абонарозподілметформіну,зокремакатіонніпрепарати,щовиводятьсязорганізмушляхомканальцевоїсекреції,необхіднопризначатизобережністю.

Радіологічнідослідженняізвнутрішньосудиннимвведеннямйодовміснихконтрастнихпрепаратів(наприклад,внутрішньовеннаурограма,внутрішньовеннахолангіографія,комп'ютернатомографіязвнутрішньовеннимвведеннямконтрастнихречовин).Внутрішньосудинневведенняконтрастнихречовиннаосновійодуможевикликатигострепорушенняфункціїнирок,зокремаупацієнтів,якіприймалиначасдослідженняметформін,малимісцевипадкирозвиткулактатацидозу.Такимчином,прийомЯнуметутимчасовоприпиняютьнапередоднідослідженнятапротягом48годинпісля,оновленнялікуванняприпустиметількипіслялабораторногопідтвердженнянормальноїфункціїнирок.

Гіпоксичністани.Судиннийколапс(шок)будь-якоїетіології,гострасерцеванедостатність,гострийінфарктміокардатаіншістани,щосупроводжуютьсярозвиткомгіпоксемії,можутьспровокуватирозвитоклактатацидозуйнаднирковоїазотемії.Якщоперерахованістанирозвиваютьсяупацієнтанатлілікуванняпрепаратомянумет,прийомпрепаратусліднегайноприпинити.

Хірургічнівтручання.ПрийомпрепаратуЯнуметслідприпинитиза48годиндопроведеннябудь-якогохірургічноговтручання(завиняткоммалихманіпуляцій,щоневимагаютьобмеженьпитногорежимуйголоду),проведенняспінальноїабоепідуральноїанестезії,іаждопоновленнязвичайногорежимуприйомуїжі,заумовилабораторногопідтвердженнянормальноїфункціїнирок.

Уживанняалкоголю.Алкогольпотенціюєвпливметформінунаметаболізммолочноїкислоти.Пацієнтаслідпопередити,щослідуникатиспоживанняалкогольвміснихнапоївуперіодлікуванняпрепаратомянумет.

Порушенняфункціїпечінки.Оскількивідомівипадкирозвиткулактатацидозуупацієнтівзпорушеннямфункціїпечінки,призначатипрепаратЯнуметпацієнтамізсимптомамизахворюванняпечінкинерекомендується.

РівнівітамінуВ12.Можеспостерігатисязниженнянормальноїплазмовоїконцентраціївітамінув12безрозвиткуклінічнихсимптомівдефіциту.ЗниженнявмістувітамінуВ12(внаслідокзниженнякишковоговсмоктування)врідкіснихвипадкахможеускладнитисьанемією.Однак,післявідміниЯнуметуабопісляпризначеннявітамінотерапіїконцентраціявітамінув12швидковідновлюєтьсядонорми.ПрилікуванніпрепаратомЯнуметрекомендуєтьсящорокувиконуватиконтрольнийаналізкрові,будь-яківідхиленняпідлягаютьадекватнійінтерпретаціїтакорекції.

Особам,схильнимдорозвиткудефіцитуВ12(внаслідокзниженогоспоживанняабоусмоктуваннявітамінув12абокальцію),рекомендуєтьсявизначатиконцентраціювітамінув12усироватцікровізінтерваламив2-3роки.

Змінаклінічногостатусупацієнтазадекватноконтрольованимцукровимдіабетоміітипу.

Якщоупацієнтазранішеадекватноконтрольованимцукровимдіабетоміітипуприприйоміпрепаратуянуметз'являютьсялабораторнівідхиленняабоклінічнісимптомизахворювання,особливоневстановленітаті,щонепіддаютьсячіткійідентифікації),необхіднонегайновиключитивпершучергукетоацидозаболактатацидоззарезультатамианалізусироваткикровінаелектролітитакетони,рівнемглюкози,атакож(запоказаннями)рНкрові,концентраціїлактату,піруватутаметформіну.Прирозвиткуацидозубудь-якоїетіологіїподальшийприйомпрепаратуянуметвідміняєтьсятавживаютсязаходищодокорекціїацидозу.

Втратаконтролюнадглікемією.Уситуаціяхфізіологічногостресу(гіпертермія,травма,інфекціяабохірургічневтручання)уколисьстабільногопацієнтаможливатимчасовавтратаконтролюнадглікемією.Утакіперіодиприпустиматимчасовазамінапрепаратуянуметнаінсулін,апіслязниженнягострогоепізодупацієнтможевідновитиколишнєлікування.



Здатністьвпливатинашвидкістьреакціїприкеруванніавтотранспортомабороботізіншимимеханізмами.

Дослідженнянепроводилися,алеслідвраховувати,щопризастосуванніситагліптинувідмічалисязапамороченнятасонливість,томуслідбутиобережнимприкеруванніавтотранспортомабороботізмеханізмами.



Категоріявідпуску.Зарецептом.

Срок годности. 2 года.

Не применять после окончания срока годности, указанного на упаковке.


Условия хранения.

Хранить при температуре не выше 25 °С в сухом, защищенном от света и недоступном для детей месте.