Механізм дії
Ципрофлоксацин
ЦІЛОКСАН® містить ципрофлоксацину гідрохлорид із класу хінолонів. Бактерицидна дія хінолонів, що, головним чином, впливає на синтез ДНК бактерій, виражається шляхом пригнічення ДНК-гірази.
Ципрофлоксацин має високу активністьin vitro відносно більшості грамнегативних мікроорганізмів, включаючиPseudomonas aeruginosa. Він також ефективний відносно аеробних грампозитивних мікроорганізмів, таких як стафілококи і стрептококи.
Чутливість до мікроорганізмів
Офтальмологічне застосування
Як при дослідженняхin vitro,так і при клінічному застосуванні при очних інфекціях було доведено, що ципрофлоксацин активний до більшості штамів нижченаведених організмів.
Аеробні грампозитивні мікроорганізми
Staphylococcus aureus(включаючи штами як чутливі до метициліну, так і резистентні до метициліну);
Staphylococcus epidermidis;
Staphylococcus spp., інші коагулазонегативні видиStaphylococcus spp., включаючи
S. haemolyticusтаS. hominis ;
Corynebacterium spp.;
Streptococcus pneumoniaе;
StreptococcusгрупиViridans.
Аеробні грамнегативні мікроорганізми
Acinetobacter spp.;
Haemophilus influenzae;
Pseudomonas aeruginosa;
Moraxella spp. (включаючиM. catarrhalis).
Застосування у вухо
Ципрофлоксацин має високу активністьin vitro відносно більшості аеробних грамнегативних мікроорганізмів, включаючиPseudomonas aeruginosa. Він також ефективний відносно аеробних грампозитивних мікроорганізмів, таких як стафілококи і стрептококи. Як показано у нижченаведеній таблиці, ципрофлоксацин демонструє широкий спектр діїin vivo (МПК90S ?2 мкг/мл) щодо патогенних мікроорганізмів, виділених у пацієнтів з гострим зовнішнім отитом, в останніх клінічних дослідженнях.
вид бактерій | ізолятиn= | мпкmin (мкг/мл) | мпк50 (мкг/мл) | мпк90 (мкг/мл) | мпкmax (мкг/мл) |
pseudomonas aeruginosa | 1089 | 0,03 | 0,13 | 0,25 | 16 |
staphylococcus aureus | 221 | 0,13 | 0,50 | 1,0 | 128 |
staphylococcus epidermidis | 257 | 0,06 | 0,25 | 0,50 | 128 |
staphylococcus caprae | 75 | 0,13 | 0,50 | 0,50 | 2,0 |
enterococcus faecalis | 53 | 0,50 | 1,0 | 2,0 | 4,0 |
enterobacter cloacae | 45 | 0,004 | 0,016 | 0,032 | 0,25 |
Ципрофлоксацин є також активним проти патогенних мікроорганізмів, виділених у пацієнтів з гострим отитом середнього вуха з застосуванням тимпаностомічних трубок.
вид бактерій | ізолятиn= | мпкmin (мкг/мл) | мпк50 (мкг/мл) | мпк90 (мкг/мл) | мпкmax (мкг/мл) |
streptococcus pneumoniaе | 197 | 0,25 | 1,0 | 2,0 | 8,0 |
staphylococcus aureus | 134 | 0,06 | 0,25 | 1,0 | >128 |
pseudomonas aeruginosa | 132 | 0,03 | 0,25 | 0,50 | 128 |
haemophilus influenzae | 122 | 0,004 | 0,008 | 0,016 | 0,25 |
staphylococcus epidermidis | 103 | 0,06 | 1,0 | 64 | 64 |
moraxella catarrhalis | 37 | 0,008 | 0,03 | 0,06 | 0,06 |
escherichia coli | 15 | 0,008 | 0,03 | 128 | >128 |
Граничні значення діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмів
Офтальмологічне застосування
Ципрофлоксацин виявився активнимin vitro відносно більшості штамів наступних мікроорганізмів; однак клінічна значущість цих даних при офтальмологічних інфекціях невідома. Безпека та ефективність ципрофлоксацину при лікуванні виразок рогівки або кон'юнктивітів, спричинених цими мікроорганізмами, в адекватних та добре контрольованих клінічних дослідженнях не встановлені.
Нижченаведені бактерії вважаються чутливими при оцінці з застосуванням системних граничних значень діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмів. Однак взаємозв'язок між системними значеннями діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмівin vitro та офтальмологічною ефективністю не встановлений. Ципрофлоксацинin vitroдемонструє мінімальні пригнічувальні концентрації (МПК) 1 мкг/мл або менше (системні граничні значення діаметрів зон чутливості щодо пригнічення росту мікроорганізмів) проти більшості (90 %) штамів нижченаведених очних патогенних мікроорганізмів.
Аеробні грампозитивні мікроорганізми
видиBacillus.
Аеробні грамнегативні мікроорганізми
Acinetobacter calcoaceticus;
Enterobacter aerogenes;
Escherichia coli;
Haemophilus parainfluenzae;
Klebsiella pneumoniae;
Neisseria gonorrhoeae;
Proteus mirabilis;
Proteus vulgaris;
Serratia marcescens.
Інші
Peptococcus spp.,Peptostreptococcus spp.,Propionibacterium acnes, таClostridium perfringens є чутливими мікроорганізмами.
Нечутливі
Деякі штамиBurkholderia cepacia таStenotrophomonas maltophilia є резистентними до ципрофлоксацину, як і деякі анаеробні бактерії, особливоBacteroides fragilis
Інша інформація
Мінімальна бактерицидна концентрація (МБК), як правило, не перевищує мінімальну пригнічувальну концентрацію (МПК) більше ніж на коефіцієнт 2.
Застосування в отології
Ципрофлоксацин виявився активнимin vitro відносно більшості штамів нижченаведених мікроорганізмів; однак клінічна значущість цих даних при вушних інфекціях невідома. Безпека та ефективність ципрофлоксацину при лікуванні гострого зовнішнього отиту, спричиненого цими мікроорганізмами, в адекватних та добре контрольованих клінічних дослідженнях не встановлювались.
Нижченаведені бактерії вважаються чутливими при оцінці з застосуванням граничних системних значень діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмів. Проте взаємозв'язок між системними значеннями діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмівin vitro та ефективністю при застосуванні у вухо не встановлений. Ципрофлоксацин демонструєin vitroмінімальну пригнічувальну концентрацію (МПК) 1 мкг/мл або менше (системні граничні значення діаметрів зон чутливості щодо пригнічення росту мікроорганізмів) проти більшості (90 %) штамів нижченаведених патогенних мікроорганізмів.
Аеробні грампозитивні мікроорганізми
видиBacillus;
видиCorynebacterium;
Enterococcus faecalis;
Staphylococcus aureus;
Staphylococcus epidermidis;
Staphylococcus caprae;
Staphylococcus capitis;
Staphylococcus haemolyticus;
Streptococcus pneumoniaе;
Streptococcu sгрупиViridans.
Аеробні грамнегативні мікроорганізми
Achromobacter xylosoxidans subsp. хylosoxidans;
Acinetobacter baumanii;
Acinetobacter junii;
Acinetobacter Iwoffi;
Acinetobacter radioresistans;
геновидиAcinetobacter3;
Citrobacter freundii;
Citrobacter koseri;
Enterobacter aerogenes;
Enterobacter cloacae;
Escherichia coli;
Haemophilus influenzae;
Klebsiella oxytoca;
Klebsiella pneumoniae;
Moraxella catarrhalis;
Proteus mirabilis;
Pseudomonas stutzeri;
Serratia marcescens.
Також ципрофлоксацин виявився активнимin vitroпроти більшості штамів нижченаведених мікроорганізмів, які спричиняють отит середнього вуха:
Аеробні грампозитивні мікроорганізми
Staphylococcus aureus;
Staphylococcus epidermidis;
Streptococcus pneumoniae.
Аеробні грамнегативні мікроорганізми
Escherichia coli;
Haemophilus influenzae;
Moraxella catarrhalis;
Pseudomonas aeruginosa.
Резистентність до ципрофлоксацину, як правило, розвивається повільно. Однак у цієї групи інгібіторів гірази спостерігається паралельна резистентність.
У результаті досліджень чутливості бактерій виявлено, що більшість мікроорганізмів, резистентних до ципрофлоксацину, є резистентними також до інших фторхінолонів. У ході клінічних досліджень частота виділення штамів із набутою резистентністю до ципрофлоксацину була низькою.
Завдяки особливому способу дії не існує перехресної резистентності між ципрофлоксацином та іншими антибактеріальними засобами з різними хімічними структурами, такими як бета-лактамні антибіотики, аміноглікозиди, тетрацикліни, макроліди та пептиди, а також сульфонаміди, похідні триметоприму та нітрофурану. Таким чином мікроорганізми, резистентні до цих лікарських засобів, можуть бути чутливими до ципрофлоксацину.
Доклінічні дані з безпеки
Ципрофлоксацин та інші хінолони спричиняють виникнення артропатії у молодих тварин більшості видів, які досліджувалися після перорального застосування. При застосуванні ципрофлоксацину 30 мг/кг дія на суглоби була мінімальною. Ця доза у 270 разів перевищує рекомендовану дозу для клінічного застосування у вухо при лікуванні дитини з масою тіла 10 кг із застосуванням 0,27 мг ципрофлоксацину в кожне вухо двічі на добу. У ході одномісячного дослідження на молодих собаках (біглях) при місцевому застосуванні очних крапель ЦІЛОКСАН® не було виявлено жодних уражень суглобів. Також не було виявлено жодних доказів того, що місцеве застосування якимось чином впливає на суглоби. Окрім цього, у 634 дітей, які перорально приймали ципрофлоксацин, при клінічному та рентгенологічному дослідженні не було виявлено будь-якого токсичного впливу на скелет.
Дослідження репродуктивної функції, які проводили на щурах та мишах із застосуванням доз, що у 50 разів перевищували максимальну офтальмологічну добову дозу для людини, а також у 900 разів перевищували рекомендовану дозу для закапування у вухо (при лікуванні дитини з масою тіла 10 кг або дорослої людини з масою тіла 50 кг із застосуванням 0,27 мг або 0,36 мг ципрофлоксацину відповідно у кожне вухо двічі на день), не виявили жодних доказів порушення фертильності або шкідливого впливу на плід, спричинених застосуванням ципрофлоксацину.
Ципрофлоксацин при пероральному застосуванні у дозах 30 та 100 мг/кг не призвів до виникнення тератогенних ефектів у кролів, хоча при застосуванні обох цих доз спостерігався значний токсичний вплив на самок. Після внутрішньовенного застосування доз до 20 мг/кг токсичного впливу на самок ембріональної токсичності або тератогенних ефектів не спостерігалося.
Нижченаведені побічні реакції класифікувалися таким чином: дуже часто (?1/10), часто (?1/100 до <1/10), нечасто (?1/1000 до <1/100), поодинокі (?1/10000 до <1/1000), рідкісні (<1/10000) або невідомі (неможливо оцінити частоту їх виникнення з існуючих даних). У межах кожної групи побічні ефекти зазначені у порядку зменшення їх ступеня тяжкості. Дані щодо побічних ефектів були отримані під час клінічних досліджень та протягом постмаркетингового періоду застосування.
Побічні ефекти, які спостерігалися після застосування препарату ЦІЛОКСАН® в око
класи систем органів | побічні реакції згідно з класифікатором meddra |
інфекції та інвазії | поодинокі:ячмінь, риніт |
порушення з боку імунної системи | поодинокі:підвищена чутливість |
порушення з боку нервової системи | часто: дисгевзія нечасто:головний біль поодинокі:запаморочення |
офтальмологічні порушення | часто: відкладення на рогівці, відчуття дискомфорту в оці, гіперемія ока нечасто: кератопатія, інфільтрати рогівки, забарвлення рогівки, світлобоязнь, зниження гостроти зору, набряк повік, затуманення зору, біль в оці, сухість ока, припухлість очей, свербіж ока, відчуття стороннього тіла в оці, підвищена сльозотеча, виділення з ока, утворення лусочок по краях повік, лущення повік, набряк кон’юнктиви, еритема повік поодинокі:токсичність ока, точковий кератит, кератит, кон’юнктивіт, порушення функції рогівки, дефект епітелію рогівки, диплопія, гіпестезія ока, астенопія, подразнення ока, запалення ока, гіперемія кон’юнктиви |
порушення з боку органів слуху | поодинокі:біль у вусі |
порушення з боку респіраторної системи, торакальні та медіастинальні порушення | поодинокі:гіперсекреція приносових пазух |
порушення з боку шлунково-кишкового тракту | нечасто: нудота поодинокі:діарея, біль у животі |
порушення з боку шкіри та підшкірних тканин | поодинокі:дерматит |
порушення загального характеру та стани, пов’язані з місцем введення | поодинокі:непереносимість препарату |
лабораторні дослідження | поодинокі:відхилення від норми результатів лабораторних досліджень |
Побічні реакції, про які повідомлялося при застосуванні препарату ЦІЛОКСАН® у вухо
класи систем органів | побічні реакції згідно з класифікатором meddra |
порушення з боку нервової системи | нечасто: плаксивість, головний біль |
порушення з боку органів слуху та лабіринту | нечасто: біль у вусі, закладеність вуха, оторея, свербіж у вусі невідомі: дзвін у вухах |
порушення з боку шкіри та підшкірних тканин | нечасто: дерматит |
порушення загального характеру та стани, пов’язані з місцем введення | нечасто:гіпертермія |
Опис наведених побічних реакцій
При місцевому нанесенні фторхінолонів дуже рідко виникали такі реакції як (генералізований) висип, токсичний епідермоліз, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та кропив'янка.
В окремих випадках при застосуванні ципрофлоксацину в око спостерігалися випадки затуманення зору, зниження гостроти зору та ознаки залишку препарату.
Рідко компоненти препарату можуть спричинити реакцію підвищеної чутливості при застосуванні у вухо. Однак, як і при нанесенні на шкіру будь-якої речовини, завжди є ймовірність виникнення алергічної реакції на будь-який з компонентів препарату (тільки для вушних крапель ЦІЛОКСАН®).
Про серйозні, а у деяких випадках - про летальні (анафілактичні) реакції підвищеної чутливості, іноді після першої дози, повідомлялося у пацієнтів, яким здійснювали терапію системними хінолонами. Деякі реакції супроводжувалися серцево-судинним колапсом, втратою свідомості, поколюванням, набряком глотки або обличчя, диспное, кропив'янкою та свербежем.
У пацієнтів, які отримували системні фторхінолони, повідомлялося про розриви сухожилля плеча, кисті, Ахіллового сухожилля або інших сухожиль, які потребували хірургічного відновлення або призводили до тривалої недієздатності. Дослідження та постмаркетинговий досвід застосування системних фторхінолонів вказують на те, що ризик виникнення таких розривів може збільшуватися у пацієнтів, які отримують кортикостероїди, особливо у пацієнтів літнього віку, та при великому навантаженні на сухожилля, включаючи Ахіллове сухожилля. На даний час клінічні та постмаркетингові дані не продемонстрували чіткого зв'язку між застосуванням препарату ЦІЛОКСАН® та побічними реакціями з боку скелетно-м'язової та сполучної тканин.
У пацієнтів з виразкою рогівки при частому застосуванні препарату ЦІЛОКСАН® спостерігався білий преципітат в оці (залишок препарату), який зникав після подальшого застосування. Наявність преципітату не потребує припинення застосування препарату ЦІЛОКСАН®, а також не має негативного впливу на клінічну картину процесу одужання.
Инструкция, размещенная на данной странице, носит информационный характер и предназначена исключительно для ознакомительных целей. Не используйте данную инструкцию в качестве медицинских рекомендаций . Постановка диагноза и выбор методики лечения осуществляется только вашим лечащим врачом. Подробнее об Отказе от ответственности.