Тигацил порошок для раствора для инфузий 50мг флакон №10 (00366)

Пфайзер Ірленд Фармасеутикалс

Италия

діюча речовина: tigecycline;

1 флакон містить 50 мг тайгецикліну;

допоміжні речовини: лактози моногідрат; кислота хлористоводнева розведена; натрію гідроксид.

Препарат помещают в стеклянный флакон, закрытый пробкой. По 10 флаконов в пачке из картона.

Порошок для раствора для инфузий.

ТИГЕЦИКЛИН

Механізм дії

Бактерицидна дія ципрофлоксацину як фторхінолонового антибактеріального засобу зумовлена здатністю пригнічувати топоізомерази ІІ типу (ДНК-гіразу та топоізомеразу IV), які необхідні у багатьох процесах життєвого циклу ДНК, таких як реплікація, транскрипція, репарація і рекомбінація.

Фармакокінетичні/фармакодинамічні взаємозв'язки

Ефективність головним чином залежить від співвідношення між максимальною концентрацією в сироватці крові (Cmax) та мінімальною інгібіторною концентрацією (МІК) ципрофлоксацину для бактеріального патогену та від значення площі під кривою (AUC) і МІК.

Механізм резистентності

Резистентність до ципрофлоксацинуіn vitro зазвичай пов'язана з мутаціями сайту-мішені, які виникають у топоізомеразі IV і ДНК-гіразі шляхом багатоступеневих мутацій. Ступінь перехресної резистентності між ципрофлоксацином та іншими фторхінолонами, що є наслідком вище вказаного, буває різною. Поодинокі мутації зазвичай не призводять до клінічної резистентності, однак множинні мутації зазвичай спричиняють клінічну резистентність до кількох або всіх представників класу фторхінолонів.

Такі механізми резистентності як непроникність та/або ефлюксний насос можуть спричиняти різний вплив на чутливість до фторхінолонів, що залежить від фізіохімічних властивостей різних представників вказаного класу та спорідненості транспортних систем для кожної діючої речовини. Всіin-vitro механізми резистентності загалом спостерігаються у клінічних ізолятах. Механізми резистентності, що інактивують інші антибактеріальні засоби, такі як бар'єр проникності (притаманно дляPseudomonas aeruginosa) та ефлюксні механізми можуть впливати на чутливість до ципрофлоксацину.

Повідомлялося про розвиток плазмідопосередкованої резистентності, кодованої qnr-геном.

Спектр антибактеріальної активності

Контрольні точки відділяють чутливі штами від штамів із середньою чутливістю, а останні - від резистентних штамів.

Рекомендації EUCAST

мікроорганізми	чутливі	резистентні
enterobacteriaceae	£ 0,5 мг/л	> 1 мг/л
pseudomonas spp.	£ 0,5 мг/л	> 1 мг/л
acinetobacter spp.	£ 1 мг/л	> 1 мг/л
staphylococcus spp.1	£ 1 мг/л	> 1 мг/л
haemophilus influenzaeтаmoraxella catarrhalis	£ 0,5 мг/л	> 0,5 мг/л
neisseria gonorrhoeae	£ 0,03 мг/л	> 0,06 мг/л
neisseria meningitidis	£ 0,03 мг/л	> 0,06 мг/л
не пов’язані з видами контрольні точки2	£ 0,5 мг/л	> 1 мг/л

1 Staphylococcus spp. - контрольні точки для ципрофлоксацину мають відношення до терапії із застосуванням високих доз.
2 Не пов'язані з видами контрольні точки були визначені головним чином на основі даних співвідношення фармакокінетичних та фармакодинамічних даних і не залежать від МІК для окремих видів. Вони використовуються тільки для видів, які не мають власних контрольних точок, а не для тих видів, у яких проведення тесту на чутливість не рекомендується.

Поширеність набутої резистентності виділених видів може варіюватися залежно від місцевості і часу, тому необхідна локальна інформація про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності слід звернутися за консультацією до спеціалістів, коли місцева поширеність резистентності набула такого рівня, що користь від застосування засобу, принаймні щодо деяких видів інфекцій, є сумнівною.

До ципрофлоксацину загалом чутливі такі роди та види бактерій (для видуStreptococcus див. розділ «Особливості застосування»).


Чутливі (зазвичай) види мікрооганізмів
Аеробні грампозитивні мікроорганізми

Bacillus anthracis 1)

Аеробні грамнегативні мікроорганізми

Aeromonas spp.
Brucella spp.
Citrobacter koseri
Francisella tularensis
Haemophilus ducreyi
Haemophilus influenzae 2)
Legionella spp.
Moraxella catarrhalis 2)
Neisseria meningitidis
Pasteurella spp.
Salmonella spp. 2)
Shigella spp. 2)
Vibrio spp.
Yersinia pestis

Анаеробні мікроорганізми

Mobiluncus

Інші мікроорганізми

Chlamydia trachomatis 3)
Chlamydia pneumoniae 3)
Mycoplasma hominis 3)

Mycoplasma pneumoniae 3)

Види, для яких можливий розвиток набутої резистентності

Аеробні грампозитивні мікроорганізми

Enterococcus faecalis 3)

Staphylococcus spp. 2), 4)

Аеробні грамнегативні мікроорганізми

Acinetobacter baumannii5)

Burkholderia cepacia 2), 5)

Campylobacter spp. 2), 5)

Citrobacter freundii 2)

Enterobacter aerogenes

Enterobacter cloacae 2)

Escherichia coli 2)

Klebsiella oxytoca

Klebsiella pneumoniae 2)

Morganella morganii 2)

Neisseria gonorrhoeae 2)

Proteus mirabilis 2)

Proteus vulgaris 2)

Providencia spp.

Pseudomonas aeruginosa 2)

Pseudomonas fluorescens

Serratia marcescens 2)

Анаеробні мікроорганізми

Peptostreptococcus spp

Propionibacterium acnes

Мікроорганізми, початково резистентні до ципрофлоксацину

Аеробні грампозитивні мікроорганізми

Actinomyces

Enteroccus faecium

Listeria monocytogenes

Аеробні грамнегативні мікроорганізми

Stenotrophomonas maltophilia

Анаеробні мікроорганізми

За винятком зазначених вище

Інші мікроорганізми

Mycoplasma genitalium

Ureaplasma urealitycum

1) Були проведені дослідження на експериментальних тваринах з інфікуванням їх повітряно-крапельним шляхом спорамиBacillus anthracis; ці дослідження доводять, що прийом антибіотиків одразу після контакту з патогеном допомагає уникнути захворювання, якщо вдається досягти зменшення кількості спор нижче інфікуючої дози. Рекомендації щодо застосування ципрофлоксацину базуються переважно на даних чутливостіin vitro у тварин разом з обмеженими даними, отриманими в людей. Лікування тривалістю 2 місяці пероральною формою ципрофлоксацину у дозі 500 мг 2 рази на добу вважається ефективним для попередження інфікування сибірською виразкою у дорослих. Лікар повинен звернутися до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірської виразки.

2) Клінічна ефективність продемонстрована для чутливих ізолятів за затвердженими клінічними показаннями.

3) Природна середня чутливість у разі відсутності набутого механізму резистентності.

4) МетицилінрезистентнийS. aureus дуже часто одночасно резистентний і до фторхінолонів.

Показник резистентності до метициліну серед усіх видів стафілококу становить приблизно 20-50 % і є зазвичай високим у госпітальних ізолятів.

5) Показник резистентності ? 50 % в одній або більше країн Європейського Союзу.

Абсорбція

При внутрішньовенній інфузії ципрофлоксацину середня максимальна концентрація досягається наприкінці інфузії. При внутрішньовенному застосуванні фармакокінетика ципрофлоксацину має лінійний характер в інтервалі доз до 400 мг.

При порівнянні параметрів фармакокінетики при внутрішньовенному застосуванні 2 рази та 3 рази на добу не було виявлено акумуляції ципрофлоксацину або його метаболітів.

Внутрішньовенна інфузія 200 мг ципрофлоксацину, яку здійснювали упродовж 60 хвилин кожні 12 годин, характеризувалася AUC, еквівалентною такій після пероральної дози ципрофлоксацину 250 мг кожні 12 годин.

Внутрішньовенна інфузія 400 мг ципрофлоксацину, яку здійснювали упродовж 60 хвилин кожні 12 годин, була біоеквівалентною щодо значення AUC до пероральної дози ципрофлоксацину 500 мг кожні 12 годин.

Значення Cmax при внутрішньовенній інфузії 400 мг ципрофлоксацину, яку здійснювали упродовж 60 хвилин кожні 12 годин були подібні до пероральної дози ципрофлоксацину 750 мг кожні 12 годин.

Внутрішньовенна інфузія 400 мг ципрофлоксацину, яку здійснювали упродовж 60 хвилин кожні 8 годин, була еквівалентною щодо значення AUC до пероральної дози ципрофлоксацину 750 мг кожні 12 годин.

Розподіл

Відсоток зв'язування ципрофлоксацину з білками незначний (20-30 %). Ципрофлоксацин знаходиться у плазмі крові переважно в неіонізованій формі і має значний об'єм розподілу у стані стійкої рівноваги, який становить 2-3 л/кг маси тіла; досягає високих концентрацій у різних тканинах, наприклад у легенях (епітеліальна рідина, альвеолярні макрофаги, зразки біопсії), синусах, запалених пошкоджених тканинах та у тканинах сечостатевих органів (сеча, простата, ендометрій), де загальна концентрація перевищує таку у плазмі крові.

Біотрансформація

Були зафіксовані низькі концентрації таких 4 метаболітів: дезетиленципрофлоксацину (M1), сульфоципрофлоксацину (М2), оксоципрофлоксацину (М3) та формілципрофлоксацину (M4). Метаболіти демонструютьin vitroантимікробну активність, але меншою мірою, ніж початкова сполука.

Відомо, що ципрофлоксацин є помірним інгібітором ізоферментів CYP 450 1A2.

Виведення

Ципрофлоксацин виділяється здебільшого у незміненому вигляді нирками і менше - через кишечник. Період напіввиведення з плазми крові в осіб з нормальною нирковою функцією - приблизно 4-7 годин.

Виведення ципрофлоксацину (% дози) при пероральному застосуванні.



Нирковий кліренс становить 180?300 мл/кг/годину, а загальний кліренс - 480?600 мл/кг/годину. Ципрофлоксацин підлягає клубочковій фільтрації та канальцевій секреції. При серйозному порушенні ниркової функції період напіввиведення ципрофлоксацину становить до 12 годин.

Ненирковий кліренс ципрофлоксацину пояснюється насамперед трансінтестинальною секрецією та метаболізмом. 1 % дози виділяється через жовчні шляхи. Ципрофлоксацин у високих концентраціях присутній у жовчі.

Діти

Дані з фармакокінетики щодо дітей обмежені.

У процесі досліджень за участю дітей віком від 1 року не спостерігалося вікової залежності Cmax і показника AUC. Після багаторазового застосування препарату (10 мг/кг 3 рази на добу) значного підвищення Cmax і AUC не спостерігалося.

Осложненные инфекции кожи и мягких тканей за исключением инфекций диабетической стопы.
Осложненные инфекции брюшной полости.

Гиперчувствительность к активному веществу или к любому из вспомогательных веществ препарата, а также к другим препаратам тетрациклинового ряда.

Исследования взаимодействия проводили только с участием взрослых пациентов.

Одновременное применение тайгецикліну и одной дозы варфарина (25 мг) здоровым добровольцам привело к снижению клиренса R-варфарина и S-варфарина на 40% и 23% соответственно и повышение AUC на 68% и 29% соответственно. Механизм этого взаимодействия до сих пор не выяснен. Имеющиеся данные не позволяют высказать предположение, что это взаимодействие может привести к существенным изменениям международного нормализованного соотношения (INR). Однако поскольку тайгециклін может удлинять как протромбиновое время и активированное частичное тромбопластиновое время, то при одновременном применении тайгецикліну с антикоагулянтами следует тщательно контролировать состояние пациентов, используя соответствующие тесты для определения коагуляции. Варфарин не влияет на фармакокинетический профиль тайгецикліну.

Тайгецикліну не присущ экстенсивный метаболизм. Следовательно, ожидается, что на его клиренс не влияют ингибиторы или индукторы изоформ CYP450. In vitro тайгециклін не проявляет свойств конкурентного ингибитора или ингибитора необратимой действия относительно энзимов CYP450.

Тайгециклін в рекомендованных дозах не влияет на скорость или степень абсорбции или клиренс дигоксина (0,5 мг, а затем по 0,25 мг ежедневно) при применении здоровым добровольцам. Дигоксин не влияет на фармакокинетический профиль тайгецикліну. Следовательно, при одновременном применении тайгецикліну с дигоксином нет необходимости в корректировке дозы.

При исследованиях in vitro не было выявлено антагонизма между тайгецикліном и антибиотиками других классов, которые часто применяют в терапии.

Одновременное применение антибиотиков с оральными противозачаточными средствами может снизить эффективность противозачаточных средств.

Доза визначається згідно з показанням, тяжкістю та місцем інфекції, чутливістю збудника (збудників) до ципрофлоксацину, нирковою функцією пацієнта, а у дітей та підлітків - згідно з масою тіла.

Тривалість лікування залежить від тяжкості перебігу захворювання, особливостей клінічної картини та типу збудника.

Сумісність з іншими розчинами

Інфузійний розчин ципрофлоксацину сумісний з 0,9 % розчином натрію хлориду, розчином Рінгера, лактатним розчином Рінгера, 5 % і 10 % розчином глюкози, 10 % розчином фруктози, а також 5 % розчином глюкози з 0,225 % NaCl або 0,45 % NaCl. Розчин, одержаний після змішування ципрофлоксацину із сумісними інфузійними розчинами, слід використати найближчим часом через можливість контамінації мікроорганізмами, а також чутливості препарату до світла (тому флакон слід виймати з коробки тільки перед застосуванням). При зберіганні в умовах потрапляння сонячного освітлення гарантована стабільність розчину - 3 дні.

Якщо сумісність з іншим інфузійним препаратом не підтверджена, інфузійний розчин ципрофлоксацину слід вводити окремо. Видимими ознаками несумісності є випадання осаду, помутніння або зміна кольору розчину.

При зберіганні інфузійного розчину ципрофлоксацину при низьких температурах може утворюватися осад, який розчиняється при кімнатній температурі. Тому не рекомендується зберігати інфузійний розчин у холодильнику.

У тяжких випадках або якщо пацієнт не може приймати таблетки (наприклад пацієнт з ентеральним харчуванням), рекомендується почати терапію внутрішньовенним ципрофлоксацином, поки не вдасться перейти на пероральне застосування.

Лікування інфекцій, спричинених певними бактеріями (наприкладPseudomonas aeruginosa,AcinetobacterабоStaphylococci), може вимагати застосування вищих доз ципрофлоксацину та одночасного застосування інших необхідних антибактеріальних препаратів.

Лікування деяких інфекцій (наприклад запальних захворювань органів малого таза, інтра-абдомінальних інфекцій, інфекцій у пацієнтів із нейтропенією, інфекцій кісток та суглобів) може вимагати одночасного застосування інших необхідних антибактеріальних препаратів залежно від виду виявлених патогенів.

Дорослі

показання		добова доза,мг	загальна тривалість (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину
інфекції нижніх дихальних шляхів		від 400 мг 2 рази на добу до 400 мг 3 рази на добу	7-14 днів
інфекції верхніх дихальних шляхів	загострення хронічного синуситу	від 400 мг 2 рази на добу до 400 мг 3 рази на добу	7-14 днів
	хронічний гнійний отит середнього вуха		7-14 днів
	тяжкий перебіг отиту зовнішнього вуха	400 мг 3 рази на добу	від 28 днів до3 місяців
інфекції сечового тракту (див. розділ «особливості застосування»)	ускладнений та неускладнений пієлонефрит	від 400 мг 2 рази на добу до 400 мг 3 рази на добу	від 7 до 21 дня, при деяких особливих клінічних випадках (таких як абсцеси) лікування можна продовжувати понад 21 день
	простатит	від 400 мг 2 рази на добу до 400 мг 3 рази на добу	від 2 до 4 тижнів (гострий)
інфекції статевих органів	орхоепідидиміт тазапальні захворювання органів малого таза	від 400 мг 2 рази на добу до 400 мг 3 рази на добу	не менше 14 днів
інфекції шлунково-кишкового тракту та інтраабдомінальні інфекції	діарея, спричинена бактеріальними патогенами, зокремаshigella spp., окрімshigella dysenteriae,тип 1, і емпіричне лікування тяжкої діареї мандрівників	від 400 мг 2 рази на добу	1 день
	діарея, спричиненаshigella dysenteriae, тип 1	від 400 мг 2 рази на добу	5 днів
	діарея, спричиненаvibrio cholerae	від 400 мг 2 рази на добу до 400 мг 3 рази на добу	3 дні
	тифоїдна пропасниця	від 400 мг 2 рази на добу до 400 мг 3 рази на добу	7 днів
	інтраабдомінальні інфекції, спричинені грамнегативними бактеріями	від 400 мг 2 рази на добу до 400 мг 3 рази на добу	від 5 до 14 днів
інфекції шкіри та м’яких тканин		від 400 мг 2 рази на добу до 400 мг 3 рази на добу	від 7 до 14 днів
інфекції кісток та суглобів		від 400 мг 2 рази на добу до 400 мг 3 рази на добу	максимально 3 місяці
пацієнти із нейтропенією, якщо існує підозра, що підвищення температури тіла спричинене бактеріальною інфекцією. ципрофлоксацин слід застосовувати одночасно з відповідними антибактеріальними препаратами згідно з офіційними рекомендаціями		від 400 мг 2 рази на добу до 400 мг 3 рази на добу	терапію слідпродовжуватипротягом усього періоду нейтропенії
профілактика після контакту і лікування легеневої форми сибірської виразки в осіб, які можуть отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це клінічно необхідно.		від 400 мг 2 рази на добу	60 днів з дня підтвердженого контакту зbacillus anthracis
застосування препарату слід розпочинати якомога швидше після підозрюваного або підтвердженого контакту.

Діти та підлітки.


Пацієнти літнього віку.
Пацієнти літнього віку повинні отримувати дозу, обрану згідно з тяжкістю інфекції та кліренсом креатиніну пацієнта.

Ниркова та печінкова недостатність.
Рекомендовані початкові та підтримуючі дози для пацієнтів із порушеною нирковою функцією:

показання	добова доза, мг	загальна тривалість (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину)
кістозний фіброз	10 мг/кг маси тіла 3 рази на добу при максимальній разовій дозі 400 мг	від 10 до 14 днів
ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит	від 6 мг/кг маси тіла 3 рази на добу до 10 мг/кг маси тіла 3 рази на добу при максимальній разовій дозі 400 мг	від 10 до 21 дня
профілактика після контакту і лікування легеневої форми сибірської виразки у пацієнтів, які можуть отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це є клінічно необхідним.	від 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу до 15 мг/кг маси тіла 2 рази на добу при максимальній разовій дозі 400 мг	60 днів із дня підтвердженого контакту зbacillus anthracis
застосування препарату слід розпочинати якомога швидше після підозрюваного або підтвердженого контакту
інші тяжкі інфекції	10 мг/кг маси тіла 3 рази на добу при максимальній разовій дозі 400 мг	відповідно до типу інфекцій

кліренс креатиніну, мл/хв/1,73 м2	креатинін сироватки крові, мкмоль/л	доза для перорального прийому, мг
> 60	< 124	див. звичайне дозування
30‑60	124-168	200‑400 мг кожні 12 годин
< 30	>169	200‑400 мг кожні 12 годин
пацієнти на гемодіалізі	>169	200‑400 мг кожні 24 години (після діалізу)
пацієнти на перитонеальному діалізі	>169	200‑400 мг кожні 12 годин

У пацієнтів із печінковою недостатністю немає потреби у зміні дозування ципрофлоксацину.

Досліджень щодо дозування ципрофлоксацину для дітей із порушеною нирковою та/або печінковою функціями не проводили.


Спосіб введення

Розчин ципрофлоксацину для інфузії слід візуально перевірити перед застосуванням. Розчин не слід застосовувати, якщо є ознаки помутніння.

Ципрофлоксацин слід вводити внутрішньовенною інфузією. Для дітей тривалість інфузії становить 60 хвилин.

У дорослих пацієнтів час інфузії становить 60 хвилин для 400 мг розчину ципрофлоксацину для інфузії та 30 хвилин - для 200 мг розчину ципрофлоксацину для інфузії. Повільна інфузія у велику вену мінімізує дискомфорт пацієнта і зменшує ризик венозного роздратування.

Розчин препарату можна вводити нерозведеним або після додавання до інших інфузійних розчинів (див. розділ «Несумісність»).

Тільки для одноразового використання. Найменший об'єм - 50 мл.

Будь-який невикористаний розчин необхідно утилізовати.


Діти.
Застосування ципрофлоксацину дітям та підліткам слід проводити згідно з чинними офіційними рекомендаціями. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину повинен проводити лікар із досвідом лікування дітей та підлітків, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.

Ципрофлоксацин спричиняв артропатію опорних суглобів у незрілих тварин. Зростання кількості випадків артропатій, які пов'язані із застосуванням препарату, було статистично незначущим. Однак лікування ципрофлоксацином дітей та підлітків потрібно розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через можливий ризик розвитку побічних реакцій, пов'язаних із суглобами та/або навколишніми тканинами.

Специфической информации относительно лечения передозировки нет. При внутривенном введении одной дозы тайгецикліну (300 мг) здоровым добровольцам в течение 60 мин наблюдалось увеличение частоты возникновения тошноты и рвоты. Значительные количества тайгецикліну не удаляются при помощи гемодиализа.

В течение клинических исследований препарата чаще всего наблюдались такие обратимые побочные реакции, как тошнота (20%) и рвота (14%). Обычно они развивались в начале лечения (через 1-2 дня) и имели в большинстве случаев незначительный или средний степень тяжести. Побочные реакции, вызванные Тигацилом и выявленные во время клинических и постмаркетинговых исследований, приведены ниже.

Частоту возникновения побочных реакций определяли согласно такой условной шкале: очень часто: ?1/10; часто: ?1/100 и <1/10; нечасто: ?1/1000 и <1/100; редко: ?1/10000 и <1/1000; очень редко: <1/10000; частота неизвестна (нельзя оценить на основе имеющихся данных).

Инфекции и инвазии:

часто: абсцессы, инфекции, пневмония;

нечасто: сепсис/септический шок.

Со стороны системы крови и лимфатической системы:

часто: удлинение активированного частичного тромбопластинового времени, удлинение протромбинового времени;

нечасто: повышение международного нормализованного соотношения (INR);

частота неизвестна: тромбоцитопения.

Со стороны иммунной системы:

частота неизвестна: анафилактические или анафилактоидные реакции.

Нарушения обмена веществ и алиментарные нарушения:

часто: гипогликемия;

частота неизвестна: гипопротеинемия.

Со стороны нервной системы:

часто: головокружение.

Со стороны сосудистой системы:

часто: флебиты;

нечасто: тромбофлебиты.

Со стороны пищеварительной системы:

очень часто: тошнота, рвота, диарея;

часто: боль в брюшной полости, диспепсия, анорексия;

нечасто: острый панкреатит.

Со стороны гепатобилиарной системы:

часто: повышение уровня аспартатаминотрансферазы (АсАТ) и аланинаминотрансферазы (АлАТ) в сыворотке - чаще наблюдались после завершения терапии, гипербилирубинемия;

нечасто: желтуха, повреждения печени, в основном холестатичні.

Со стороны кожи и подкожных тканей:

часто: зуд, сыпь.

Общие нарушения и реакции в месте введения:

часто: головная боль;

нечасто: реакции в месте инъекции: воспаление, боль, отек, флебит и тому подобное.

Лабораторные исследования:

часто: повышение уровня амилазы в сыворотке, повышение уровня азота мочевины в крови.

Побочные реакции, присущие антибиотикам:

псевдомембранозный колит от незначительного степени тяжести до такого, что представляет угрозу для жизни; чрезмерный рост нечувствительных к антибиотику микроорганизмов, включая грибы.

Побочные реакции, присущие антибиотикам тетрациклинового ряда

Антибиотики класса гліцилциклінів структурно подобные антибиотиков тетрациклинового ряда. Побочные реакции, возникающие при применении антибиотиков тетрациклинового ряда, могут включать повышенную чувствительность к свету, псевдотумора мозга, панкреатит и антианаболічну действие, которое приводит к повышению уровня азота мочевины в крови, азотемии, ацидоза и гиперфосфатемии.

Применение тайгецикліну в период развития зубов может привести к стойкой изменению окраски зубов.

Застосуваннявперіодвагітностіабогодуваннягруддю.

Вагітність.Немаєдостатніхданихщодозастосуваннятигацилувагітним.Дослідженнянатваринахвиявили,щовведеннятайгециклінупідчасвагітностіможеспричинитиушкодженняплода.Потенційнийризикдлялюдининевідомий.Якіантибіотикитетрацикліновогоряду,тайгециклінможеспричинятистійкеушкодженнязубів(зміназабарвленнятадефектиемалі)тазатримуватипроцесиосифікаціїуплодаудругійполовинівагітності,атакожудітейдовосьмироківвнаслідокнакопиченнявзубах(звисокимрівнемобмінукальцію)таутвореннямхелатнихкомплексів,якімістятькальцій.Тайгецикліннеслідзастосовувативагітним,окрімвипадківкрайньоїнеобхідності,коликористьдляматеріперевищуєризикдляплода/дитини.

Періодгодуваннягруддю.Невідомо,чипотрапляєтайгециклінугруднемолоко,аледослідженнянатваринахвиявили,щовінпотрапляєвмолокоприлактації.ПризастосуванніТигацилужінкам,якігодуютьгруддю,слідпроявитиобережністьіоцінитиможливістьприпиненнягодуваннягрудниммолоком,оскількинеможнавиключитиризикутоксичноговпливутайгециклінунадитину.

Дети.

Ефективністьтабезпеказастосуванняпрепаратудітямневстановлені.Єданіщодозмінизабарвленнязубівудітейвікомдо8років.НерекомендуєтьсязастосуватиТигацилдітям.

Особливостізастосування
Призастосуваннітайгециклінуповідомлялосяпророзвитоканафілактичних/анафілактоїднихреакцій,якієпотенційнонебезпечнимидляжиття.

Повідомлялосяпровипадкиушкодженняпечінки,переважнохолестатичноготипу,включаючивипадкипечінковоїнедостатностізлетальниминаслідками,упацієнтів,якіотримувалилікуваннятайгецикліном.Хочарозвитокпечінковоїнедостатностіможебутизумовленийосновнимизахворюваннямиабосупутньозастосовуванимипрепаратами,необхідновраховуватиможливийвпливтайгециклінунарозвитокцьогостану.

Прилікуваннітайгецикліномможерозвинутисьгострийпанкреатит,ут.ч.тяжкий(частота:нечасто).Необхіднорозглянутиможливістьвстановленнядіагнозугострийпанкреатитпацієнтам,якимзастосовуютьтайгециклін,якщоунихспостерігаютьрозвитокклінічнихсимптомів,ознакчивідхиленьулабораторниханалізах,характернихдлягострогопанкреатиту.Більшістьвідомихвипадківпанкреатитурозвивалисьщонайменшечерез1тижденьлікуваннятайгецикліном.Вусіхвипадкахпанкреатитрозвивавсяухворих,якінемаливідомихфакторівризикурозвиткупанкреатиту.Зазвичайпісляприпиненнялікуваннятайгецикліномстанхворихпокращується.Слідвзятидоуваги,щоувипадкахпідозринарозвитокпанкреатитунеобхідноприпинитилікуваннятайгецикліном.

Досвідлікуваннятайгецикліномінфекційупацієнтівзтяжкимиосновнимизахворюваннямиобмежений.

Клінічнідослідженнязастосуваннятайгециклінудлялікуванняускладненихінфекційшкіритам'якихтканиннайчастішепроводилизаучастюпацієнтівіззапаленнямпідшкірноїклітковини(59%)таподальшимитяжкимиабсцесами(27,5%).Пацієнтиізтяжкимиосновнимизахворюваннями-порушеннямімунітету,інфікованимипролежнями,якіпотребувалилікування,тривалішогоза14днів(наприкладзнекротизаційнимфасцитом),-небралиучастіудослідженнях.Такожбулозалученообмеженукількістьпацієнтівзсупутнімизахворюваннями,такимиякцукровийдіабет(20%),захворюванняпериферичнихкровоноснихсудин(7%),ВІЛ-інфекція(1%),татаких,якізастосовуютьнаркотичніпрепаративнутрішньовенно(2%).Наявнийлишеобмеженийдосвідлікуванняхворихізсупутньоюбактеріємією(3%).Отже,прилікуваннітакихпацієнтівнеобхіднопроявлятиобережність.Результатимасштабнихдослідженьіззалученнямпацієнтівзінфікованоюдіабетичноюстопоюпоказалименшуефективністьтайгециклінупорівнянозреферентнимпрепаратом,томуйогонерекомендуєтьсязастосовуватипацієнтамцієїгрупи.

Клінічнідослідженнязастосуваннятайгециклінудлялікуванняускладненихінтраабдомінальнихінфекційнайчастішепроводилизаучастюпацієнтівзускладненимапендицитом(51%);ускладенимхолециститом(14%),інтраабдомінальнимабсцесом(10%),перфорацієюкишечнику(10%)тавиразкишлункаабодванадцятипалоїкишки,перфорованихменшеніж24годинитому(5%).У76%цихпацієнтівбувдифузнийперитоніт(щовиявилосяприхірургічнійоперації).Удослідженнябулозалученообмеженукількістьхворихзтяжкимиосновнимизахворюваннями-порушеннямімунітету,тяжкістюклінічногостанузашкалоюАраснеіі>15(4%),хірургічновиявленимимножиннимиінтраабдомінальнимиабсцесами(10%).Такожнаявнийлишеобмеженийдосвідщодолікуванняхворихізсупутньоюбактеріємією(6%).Отже,прилікуваннітакихпацієнтівнеобхіднопроявлятиобережність.

Увипадкузастосуваннятайгециклінутяжкохворимзускладненимиінтраабдомінальнимиінфекціями,щовиникливнаслідокперфораціїкишечнику,початковоїстадіїсепсисучисептичногошоку,необхіднозважитиможливістьзастосуваннякомбінованогоантибактеріальноголікування.

Впливхолестазунафармакокінетикутайгециклінуточноневстановлений.Виділеннятайгециклінузжовчюстановитьприблизно50%відзагальноїкількості,щовиділяєтьсязорганізму.Отже,необхідноретельнонаглядатизахворимизхолестазом.

Дляконтролюзастаномпацієнтів,якимзастосувуютьтайгециклінразомзантикоагулянтами,слідвикористовуватитестдлявизначенняпротромбіновогочасуабоіншийподібнийтестдлявизначеннякоагуляції.

Призастосуваннімайжевсіхантибактеріальнихпрепаратівповідомлялосяпророзвитокпсевдомембранозногоколіту,щозаступенемтяжкостіможебутивідлегкогодонебезпечногодляжиття.Отже,важливопам'ятатипроможливістьвстановленнятакогодіагнозупацієнтамздіареєюпротягомабопіслязастосуваннябудь-якогоантибактеріальногопрепарату.

Застосуваннятайгециклінуможепризвестидопосиленогоростунечутливихорганізмів,включаючигриби.Підчаслікуванняслідретельнонаглядатизахворими.Увипадкурозвиткусуперінфекціїнеобхідновжитивідповіднихзаходів.

Результатививченнятайгециклінунащурахпоказализмінузабарвленнякісток.Застосуваннятайгециклінупідчасрозвиткузубівможепризвестидостійкоїзмінизабарвленнязубівулюдей.

Здатністьвпливатинашвидкістьреакціїприкеруванніавтотранспортомабороботізіншимимеханізмами.

Впливпрепаратуназдатністькеруватиавтомобілеміпрацюватизтехнікоюнедосліджували.Прикеруванніавтомобілемтароботізтехнікоюнеобхідноврахуватиможливістьвиникненнязапамороченняпризастосуваннітайгецикліну.

Несовместимость.

Нижеприведенные вещества нельзя вводить одновременно с Тигацилом через один и тот же Y-образный катетер: амфотерицин В, липидный комплекс амфотерицина В, диазепам, эзомепразол, омепразол и растворы для внутривенного введения, которые могут привести к увеличению значения рН более 7.

Тигацил не следует смешивать с другими лекарственными средствами для которых не была доказана совместимость с тайгецикліном.

Срок годности
24 месяца.

Условия хранения
Хранить в недоступном для детей месте при температуре не выше 25 °С .

Приготовленный раствор нужно использовать немедленно.


Категория отпуска
По рецепту.

Производители
1. Уайэт Фармасеутикалс./ Wyeth Pharmaceuticals.

2. Уайэт Ледерлє С.г.л./ Wyeth Lederle S. r.l.

Адрес
Нью Лейн Хавант, Hampshire PO9 2NG, Великобритания./ New Lane Havant, Hampshire P09 2NG, United Kingdom.
Виа Франко Горгоне Зет. Ай. - 95100 Катаніа (Сити), Италия/ Via Franco Gorgone Z. I. - 95100 Catania (CT), Italy.

ТИГЕЦИКЛИН, ТИГАЦИЛ