Дозу добутаміну необхідно підбирати індивідуально. Швидкість і тривалість введення препарату залежать від реакції хворого на лікування і появи побічних ефектів. У випадках безперервного введення протягом більше 72 годин може виникнути толерантність до препарату і у зв'язку
з цим з'явитися необхідність збільшення дози.
Перед припиненням введення препарату зменшувати дозу рекомендується поступово.
Дорослі.Більшість хворихреагує на дози від 2,5 до 10 мкг/кг/хв.
В окремих випадках доза добутаміну може досягати 40 мкг/кг/хв.
Діти.Добутамін можна застосовувати для лікування дітей будь-якого віку. Починати введення рекомендовано з дози 2,5-5 мкг/кг/хв, поступово підвищуючи її максимально до 15 мкг/кг/хв залежно від ефекту.
Є свідчення про те, що мінімальна ефективна доза для дітей вища, а максимальна переносима доза - нижча, ніж для дорослих, тому слід бути обережними при призначенні дітям високих доз. Більшість побічних ефектів, особливо тахікардія, спостерігається при застосуванні добутаміну для лікування дітей в дозах, понад 7,5 мкг/кг/хв. Беручи до уваги вузький терапевтичний діапазон доз, підбирати необхідну дозу препарату для дітей слід дуже обережно.
Спосіб застосування.Добутамін Адмеда у вигляді 50 мл розчину для інфузій (1 ампула) можна застосовувати нерозведеним при застосуванні постійних інфузійних насосів. Якщо необхідно, препарат перед призначенням можна додатково розвести у 5 % розчині глюкози, 0,9 % розчині натрію хлориду або розчині Рінгера з лактатом.
Добутамін Адмеда можна призначати тільки у вигляді внутрішньовенних інфузій. Оскільки добутамін має короткий період напіввиведення, внутрішньовенне введення препарату повинно бути безперервним. Після розведення препарат вводять через внутрішньовенну голку або катетер, застосовуючи інфузійну систему для краплинного вливання або інший пристрій для вимірювання дози. Щоб забезпечити точність дозування, високі концентрації добутаміну слід призначати тільки через інфузійний насос.
У нижченаведених таблицях вказана швидкість введення добутаміну для різних концентрацій розчину.
Таблиця 1.
Дози для інфузійних насосів (1 ампула, яка містить 250 мг добутаміну у 50 мл розчину для інфузій)
діапазон дозування | швидкість введення у мл/год (мл/хв) маса тіла хворого
|
| | 50 кг | 70 кг | 90 кг |
низький | мл/год | 1,5 | 2,1 | 2,7 |
2,5 мкг/кг на хв | (мл/хв) | (0,025) | (0,035) | (0,045) |
середній | мл/год | 3,0 | 4,2 | 5,4 |
5 мкг/кг на хв | (мл/хв) | (0,05) | (0,07) | (0,09) |
високий | мл/год | 6,0 | 8,4 | 10,8 |
10 мкг/кг на хв | (мл/хв) | (0,10) | (0,14) | (0,18) |
Дози для інфузійних систем (250 мг добутаміну на 500 мл розчинника)
діапазон дозування | швидкість введення у мл/год* (крапель/хв)* маса тіла хворого
|
| | 50 кг | 70 кг | 90 кг |
| мл/год | 15 | 21 | 27 |
| (крапель/хв) | (5) | (7) | (9) |
| мл/год | 30 | 42 | 54 |
| (крапель/хв) | (10) | (14) | (18) |
| мл/год | 60 | 84 | 108 |
| (крапель/хв) | (20) | (28) | (36) |
* Якщо концентрація подвоюється (наприклад 500 мг добутаміну на 500 мл розчину або 250 мг добутаміну на 250 мл розчину), швидкість введення необхідно зменшити удвічі.
Примітка.
Добутамін також слід застосовувати для визначення життєздатного міокарда при виявленні ішемії міокарда у рамках ехокардіографічного дослідження (ехокардіографія з навантаженням добутаміном), якщо пацієнти не в змозі виконувати фізичні вправи або якщо виконання фізичних вправ не дає необхідної інформації.
Ехокардіографія з навантаженням добутаміном
При навантаженні слід поступово збільшувати інфузійне вливання.
Найчастіше використовують схему лікування, при якій початкова навантажувальна доза добутаміну становить 5 мг/кг/хв.
Дозу збільшують кожні 3 хвилини до 10, 20, 30, 40 мг/кг/хв до досягнення кінцевої точки діагностування.
На вищій стадії титрування додатково вводять по 0,25 мг атропіну у вигляді фракціонованої дози з четвертої хвилини і в кожному випадку з інтервалом в 1 хвилину аж до досягнення загальної дози атропіну 1 мг.
Альтернативні схеми дозування залежать від максимальної дози добутаміну (до 50 мг/кг/хв), максимальної дози атропіну (до 2 мг) і часу введення атропіну.
Застосовувати Добутамін Адмеда, розчин для інфузій, під час діагностики ішемії і життєво важливих функцій організму може лише лікар з відповідним досвідом лікування серцевого нападу та при наявності засобів невідкладної допомоги через небезпечні для життя ускладнення, які можуть проявлятися при певних обставинах. Необхідний безперервний контроль за допомогою ехокардіографії всіх ділянок серцевої перегородки разом з ЕКГ і параметрів артеріального тиску. Навантаження з Добутаміном Адмеда як частина діагностичного тестування ішемії повинно бути припинено, якщо спостерігаються такі симптоми:
- нові порушення у стінках міокарда > 1 стінки відрізку (16 модель сегменту);
- коли частота пульсу досягає [(220 - вік)?85 %];
- збільшення кінцевого систолічного об'єму;
- прогресуючі аритмії (наприклад випадки подвійних скорочень, шлуночкових викидів);
- прогресуючі розлади при проведенні лікування;
- прогресуючі розлади у реполяризації (ішемія, пов'язана з депресією горизонтального ST-сегменту більше 0,2 мВ, підвищення прогресуючого або монофазного ST-сегменту);
- зниження систолічного артеріального тиску (> 20 мм рт. ст.);
- прогресуюче надмірне підвищення артеріального тиску (наприклад > 220 мм рт. ст. систолічний, > 120 мм рт. ст. - діастолічний);
- прогресуюча стенокардія;
- прогресуюча задишка;
- прогресуюче запаморочення;
- тяжкі ускладнення (див. розділ «Побічні реакції).
Діти.
Добутамін Адмеда можна застосовувати для лікування дітей будь-якого віку.