Бисопрол таблетки 5 мг №30 (16703)

ПАТ "Фармак"

Украина

Действующее вещество: bisoprolol.

1 таблетка содержит бисопролола фумарата в пересчете на 100 % вещество 5 мг или 10 мг.

Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, целлюлоза микрокристаллическая, кальция гидрофосфат, кросповидон, кремния диоксид коллоидный безводный, желтый закат FCF (E 110), магния стеарат.

По 10 таблеток в блистере. По 3 блистера в пачке

Таблетки.

Основные физико-химические свойства: таблетки по 5 мг круглой формы с двояковыпуклой поверхностью, бледно-розового цвета, с риской или без риски. На поверхности таблеток допускаются вкрапления.

Таблетки по 10 мг, круглой формы с плоской поверхностью, с фаской и риской, бледно-розового цвета. На поверхности таблеток допускаются вкрапления.

БИСОПРОЛОЛ

Бисопролол - высокоселективный ?1-адреноблокатор. Не имеет внутренней симпатомиметической активности и клинически выраженных мембраностабілізуючих свойств. Препарат имеет очень низкое сродство с ?2-рецепторами гладкой мускулатуры бронхов и сосудов, а также с ?2-рецепторами, которые принимают участие в метаболической регуляции. Таким образом, бисопролол не влияет на сопротивление дыхательных путей и ?2-опосредованные метаболические эффекты. Селективность бисопролола в отношении ?1-адренорецепторов распространяется за пределы терапевтического диапазона доз.

Бисопролол не имеет выраженного отрицательного инотропного эффекта.

Максимальный эффект бисопролола наступает через 3-4 часа после перорального приема. Период полувыведения из плазмы крови составляет 10-12 часов, что приводит к 24-часовой эффективности после однократного приема. Максимальный антигипертензивный эффект достигается через 2 недели приема.

При интенсивной терапии у пациентов с ишемической болезнью сердца без хронической сердечной недостаточности бисопролол уменьшает сердечный выброс и потребность миокарда в кислороде благодаря уменьшению ЧСС и ударного объема. При длительной терапии повышенное периферическое сопротивление уменьшается. Также в основе антигипертензивного эффекта ?-блокаторов лежит механизм действия снижение активности ренина в плазме.

Бисопролол подавляет реакцию на симпатоадренергічну активность, блокируя кардио-?1-рецепторы. Это приводит к замедлению сердцебиения и снижению сократительной функции миокарда, что приводит к снижению потребности миокарда в кислороде. Благодаря этому достигается желаемый эффект у пациентов со стенокардией и ишемической болезнью сердца.

Абсорбция. После приема внутрь более 90% бисопролола абсорбируется из желудочно-кишечного тракта. Абсорбция не зависит от приема пищи. Значение эффекта первого прохождения составляет ? 10 %. Биодоступность составляет около 90 %.

Распределение. Объем распределения составляет 3,5 л/кг. Связывание с белками плазмы крови составляет около 30 %.

Метаболизм и выведение. Бисопролол выводится из организма двумя путями: 50 % биотрансформируется в печени с образованием неактивных метаболитов и выводится почками, 50 % выводится почками в неизмененном виде. Общий клиренс бисопролола составляет 15 л/час. Благодаря длительному периоду полувыведения (10-12 часов) препарат сохраняет терапевтический эффект в течение 24 часов при применении один раз в сутки.

Линейность. Фармакокинетика бисопролола линейная, ее показатели не зависят от возраста.

Особые группы пациентов. Поскольку бисопролол выводится из организма почками и печенью в равной степени, у пациентов с нарушением функции печени или нарушением функции почек коррекция режима дозирования не требуется. Фармакокинетика у пациентов со стабильной хронической сердечной недостаточностью и с нарушением функции печени или почек не изучалась. У пациентов с хронической сердечной недостаточностью III функционального класса (по NYHA) уровень бисопролола в плазме крови выше и период полувыведения длиннее по сравнению со здоровыми добровольцами. Максимальная концентрация в плазме крови в равновесном состоянии составляет 64+21 нг/мл при суточной дозе 10 мг и периоде полувыведения 17+5 часов.

- артериальная гипертензия;

- ишемическая болезнь сердца (стенокардия);

- хроническая сердечная недостаточность с систолической дисфункцией левого желудочка в комбинации с ингибиторами АПФ, диуретиками, в случае необходимости - сердечными гликозидами.

- острая сердечная недостаточность или сердечная недостаточность в состоянии декомпенсации, что требует инотропной терапии;

- кардиогенный шок;

- атриовентрикулярная блокада II и III степени (за исключением таковой у пациентов с искусственным водителем ритма);

- синдром слабости синусового узла;

- синоатриальная блокада;

- симптоматическая брадикардия;

- симптоматическая артериальная гипотензия;

- тяжелая форма бронхиальной астмы;

- поздние стадии нарушения периферического кровообращения или болезни Рейно;

- феохромоцитома, не лечилась;

- метаболический ацидоз;

- повышенная чувствительность к бисопролола или других компонентов препарата.

Комбинации, которые не рекомендовано применять.

Лечение хронической сердечной недостаточности.

- Антиаритмические средства i класса (например, хинидин, дизопирамид, лидокаин, фенитоин, флекаинид, пропафенон): возможно потенцирование эффекта в отношении атриовентрикулярной проводимости и усиление отрицательного инотропного эффекта.

Все показания.

- Антагонисты кальция (группы верапамила, в меньшей степени - дилтиазема): негативное влияние на сократительную функцию миокарда и атриовентрикулярную проводимость. Внутривенное введение верапамила у пациентов, принимающих ?-блокаторы, может привести к выраженной артериальной гипотензии и атриовентрикулярной блокады.

- Гипотензивные препараты с центральным механизмом действия (клонидин, метилдопа, моксонидин, рилменидин): возможно ухудшение течения сердечной недостаточности вследствие снижения центрального симпатического тонуса (снижение частоты сердечных сокращений и сердечного выброса, вазодилатация). Внезапная отмена препарата, особенно если ему предшествует отмена блокаторов ?-адренорецепторов, может повысить риск возникновения рикошетної гипертензии.

Комбинации, которые следует применять с осторожностью.

Лечение артериальной гипертензии или ишемической болезни сердца (стенокардии).

- Антиаритмические средства i класса (например, хинидин, дизопирамид, лидокаин, фенитоин, флекаинид, пропафенон): возможно потенцирование эффекта в отношении атриовентрикулярной проводимости и усиление отрицательного инотропного эффекта.

Все показания.

- Антагонисты кальция типа дигідропіридинового ряда (например, нифедипин, фелодипин, амлодипин): возможно повышение риска возникновения артериальной гипотензии. Не исключается возможность роста негативного влияния на инотропную функцию миокарда у пациентов с сердечной недостаточностью.

- Антиаритмические препараты III класса (например, амиодарон): возможно потенцирование влияния на атриовентрикулярную проводимость.

- ?-блокаторы местного действия (например, содержащихся в глазных каплях для лечения глаукомы): возможно усиление системных эффектов бисопролола.

- Парасимпатоміметики: возможно увеличение времени атриовентрикулярной проводимости и повышение риска брадикардии.

- Инсулин и пероральные гипогликемизирующие средства: усиление гипогликемического действия. Блокада ?-адренорецепторов может маскировать симптомы гипогликемии.

- Средства для анестезии: повышается риск угнетения функции миокарда и возникновения артериальной гипотензии (см. раздел «Особенности применения»).

- Сердечные гликозиды: снижение частоты сердечных сокращений, увеличение времени атриовентрикулярной проводимости.

- Нестероидные противовоспалительные средства (НПВС): возможно ослабление гипотензивного эффекта бисопролола.

- ?-симпатомиметики (например, орципреналин, изопреналин, добутамин): применение в комбинации с препаратом Бісопрол® может привести к снижению терапевтического эффекта обоих средств. Для лечения аллергических реакций могут потребоваться более высокие дозы адреналина.

- Симпатомиметики, которые активируют ?- и ?-адренорецепторы (например, адреналин, норадреналин): возможно проявление опосредованного, через ?-адренорецепторы, сосудосуживающего эффекта, что приводит к повышению артериального давления и усиление перемежающейся хромоты. Подобное взаимодействие вероятны при применении неселективных ?-блокаторов.

При совместном применении с антигипертензивными средствами и средствами, которые оказывают гипотензивный эффект (например, трициклические антидепрессанты, барбитураты, лечат при помощи фенотиазина) возможно повышение риска артериальной гипотензии.

Комбинации возможны.

- Мефлохин: возможно повышение риска развития брадикардии.

- Ингибиторы МАО (за исключением ингибиторов МАО типа В): повышение гипотензивного эффекта ?-блокаторов, но есть риск развития гипертонического криза.

Препарат Бісопрол® слід приймати не розжовуючи, вранці натще, під час або після сніданку, запиваючи невеликою кількістю рідини.

Артеріальна гіпертензія; ішемічна хвороба серця (стенокардія).

Лікування слід розпочинати поступово з низьких доз із подальшим підвищенням дози. Рекомендована доза становить 5 мг (1 таблетка препарату Бісопрол® по 5 мг) на добу. При неважкому ступені гіпертензії (діастолічний тиск до 105 мм рт.ст.) підходить доза 2,5 мг.

За необхідності добова доза може бути підвищена до 10 мг (1 таблетка препарату Бісопрол® по 10 мг) на добу. Подальше збільшення дози виправдане лише у виняткових випадках. Максимальна рекомендована доза становить 20 мг на добу.

Коригування дози встановлюються лікарем індивідуально залежно від частоти пульсу та терапевтичної користі.

Хронічна серцева недостатність із систолічною дисфункцією лівого шлуночка у комбінації з інгібіторами АПФ, діуретиками, при необхідності - серцевими глікозидами.

Стандартна терапія хронічної серцевої недостатності: інгібітори АПФ (або блокатори ангіотензинових рецепторів у разі непереносимості інгібіторів АПФ), блокатори ?-адренорецепторів, діуретики і, за необхідності, серцеві глікозиди.

Бісопрол® призначають для лікування пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю без ознак загострення.

Терапію повинен проводити лікар з досвідом лікування хронічної серцевої недостатності.

Лікування стабільної хронічної серцевої недостатності препаратом Бісопрол® розпочинається відповідно до поданої нижче схеми титрування та може коригуватися залежно від індивідуальних реакцій організму (див. таблицю 1).

- 1,25 мг* бісопрололу фумарату 1 раз на добу впродовж 1 тижня, якщо добре переноситься, підвищити до

- 2,5 мг* бісопрололу фумарату 1 раз на добу впродовж наступного 1 тижня, якщо добре переноситься, підвищити до

- 3,75 мг* бісопрололу фумарату 1 раз на добу впродовж наступного 1 тижня, якщо добре переноситься, підвищити до

- 5 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу впродовж наступних 4 тижнів, якщо добре переноситься, підвищити до

- 7,5 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу впродовж наступних 4 тижнів, якщо добре переноситься, підвищити до

- 10 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу як підтримуюча терапія.

тижні титрації	доза титрації (мг)
1-й	1,25 *
2-й	2,5
3-й	3,75 *
4-й	5
5-й	5
6-й	5
7-й	5
8-й	7,5 *
9-й	7,5 *
10-й	7,5 *
11-й	7,5 *
12-й	10

* На початку терапії хронічної серцевої недостатності рекомендується застосовувати Бісопрол®, таблетки, по 2,5 мг.

Максимальна рекомендована доза бісопрололу фумарату становить 10 мг 1 раз на добу.

Протягом фази титрування необхідний контроль за наступними показниками життєдіяльності (артеріальний тиск, частота серцевих скорочень) і симптомами прогресування серцевої недостатності. Симптоми можуть розвиватися з першого дня після початку лікування.

Модифікація лікування.

Якщо максимальна рекомендована доза погано переноситься, можливе поступове зниження дози. Якщо під час фази титрування або після неї спостерігається поступове погіршення серцевої недостатності, розвивається артеріальна гіпотензія або брадикардія, рекомендується коригування дози препарату, що може потребувати тимчасового зниження дози бісопрололу або, можливо, призупинення лікування. Після стабілізації стану пацієнта завжди слід розглядати можливість повторної ініціації лікування бісопрололом.

Не слід припиняти лікування препаратом раптово, особливо пацієнтам з ішемічною хворобою серця, оскільки це може призвести до погіршення стану пацієнта. У разі необхідності лікування препаратом рекомендовано завершувати повільно, поступово знижуючи дозу (наприклад, зменшуючи дозу вдвічі щотижня).

Лікування стабільної хронічної серцевої недостатності зазвичай довготривале.

Курс лікування препаратом Бісопрол® тривалий та залежить від природи та тяжкості хвороби.

Пацієнти з печінковою та/або нирковою недостатністю.

Артеріальна гіпертензія; ішемічна хвороба серця. Для пацієнтів із порушенням функцій печінки або нирок легкого і середнього ступеня тяжкості підбір дози зазвичай робити не потрібно. Пацієнтам із тяжкою формою ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв) і пацієнтам із тяжкою формою печінкової недостатності доза не повинна перевищувати добову дозу 10 мг препарату Бісопрол®. Є обмежені дані щодо застосування бісопрололу пацієнтам на діалізі. Необхідності змінювати режим дозування немає.

Хронічна серцева недостатність. Немає даних щодо фармакокінетики бісопрололу у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю одночасно з порушеннями функції печінки або нирок, тому збільшувати дозу необхідно з обережністю.

Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

Діти. Клінічні дані щодо ефективності і безпеки застосування препарату для лікування дітей відсутні, тому не слід застосовувати препарат цій категорії пацієнтів.

Симптомы.

При передозировке (например, применение суточной дозы 15 мг вместо 7,5 мг) были зафиксированы случаи развития атриовентрикулярной блокады III степени, брадикардии и головокружение. Самыми частыми признаками передозировки ?-блокаторами являются брадикардия, артериальная гипотензия, острая сердечная недостаточность, гипогликемия и бронхоспазм. На настоящее время известно несколько случаев передозировки у пациентов с артериальной гипертензией и /или ишемической болезнью сердца (максимальная доза - 2000 мг бисопролола). Отмечались брадикардия и/или артериальная гипотензия. Все пациенты выздоровели. Существует широкая вариабельность индивидуальной чувствительности к однократной высокой дозы бисопролола, пациенты с сердечной недостаточностью могут быть более чувствительны к препарату. Поэтому лечение следует начинать с постепенным увеличением дозировки (см. раздел «Способ применения и дозы»).

Лечение.

При передозировке прекращают лечение препаратом и проводят поддерживающую и симптоматическую терапию. Есть ограниченные данные, что бисопролол трудно поддается диализу. При подозрении на передозировку согласно ожидаемого фармакологического действия и основываясь на рекомендациях для других ?-блокаторов следует рассмотреть следующие общие мероприятия.

При брадикардии: введение атропина. Если реакция отсутствует, с осторожностью вводят изопреналин или другой препарат с положительным хронотропним эффектом. В исключительных случаях может потребоваться трансвенозне введение искусственного водителя ритма.

При артериальной гипотензии: внутривенное введение жидкости и сосудосуживающих препаратов. Введение глюкагона может быть полезным.

При атриовентрикулярной блокаде II и III степени: тщательное наблюдение и инфузионное введение изопреналина или трансвенозне введение кардиостимулятора.

При обострении хронической сердечной недостаточности: внутривенное введение диуретических средств, інотропних препаратов, вазодилататоров.

При бронхоспазме: бронхолитические препараты (например, изопреналин), ?2-адреномиметики и/или амінофілін.

При гипогликемии: внутривенное введение глюкозы.

Со стороны сердца: брадикардия (у пациентов с хронической сердечной недостаточностью), признаки ухудшения сердечной недостаточности (у пациентов с хронической сердечной недостаточностью), нарушение атриовентрикулярной проводимости, брадикардия (у пациентов с артериальной гипертензией или ишемической болезнью сердца), признаки ухудшения сердечной недостаточности (у пациентов с артериальной гипертензией или ишемической болезнью сердца).

Со стороны нервной системы: головокружение*, головная боль*, синкопе.

Со стороны органов зрения: снижение слезоотделения (надо учитывать при ношении контактных линз), конъюнктивит.

Со стороны органов слуха: ухудшение слуха.

Со стороны дыхательной системы: бронхоспазм у пациентов с бронхиальной астмой или обструктивными заболеваниями дыхательных путей в анамнезе, аллергический ринит.

Со стороны пищеварительного тракта: тошнота, рвота, диарея, запор.

Со стороны кожи и соединительных тканей: реакции гиперчувствительности, включая зуд, покраснение, сыпь, алопеция. При лечении ?-блокаторами может наблюдаться ухудшение состояния больных псориазом в виде псориатического высыпания.

Со стороны костно-мышечной системы: мышечная слабость, судороги.

Со стороны печени: гепатит.

Со стороны сосудистой системы: ощущение холода или онемения в конечностях, артериальная гипотензия (у пациентов с хронической сердечной недостаточностью), ортостатическая гипотензия (у пациентов с хронической сердечной недостаточностью), артериальная гипотензия (у пациентов с артериальной гипертензией или ишемической болезнью сердца).

Со стороны репродуктивной системы: нарушения потенции.

Психические расстройства: депрессия, нарушения сна, ночные кошмары, галлюцинации.

Лабораторные показатели: повышение уровня триглицеридов в крови, повышение активности печеночных ферментов в плазме крови (АСТ, АЛТ).

Общие расстройства: астения (у пациентов с хронической сердечной недостаточностью), утомляемость*, астения (у пациентов с артериальной гипертензией или ишемической болезнью сердца).

* Касается только пациентов с артериальной гипертензией или ишемической болезнью сердца. Эти симптомы обычно возникают в начале терапии, слабо выражены и исчезают в течение первых 1-2 недель.

В случае возникновения побочных явлений или нежелательных реакций необходимо немедленно проинформировать врача.

Лікуваннястабільноїхронічноїсерцевоїнедостатностііззастосуваннямбісопрололуслідрозпочинатизфазититрування.

Пацієнтамізішемічноюхворобоюсерцялікуваннянеслідприпинятираптовобезнагальноїпотреби,томущоцеможепризвестидотранзиторногопогіршеннястану.Ініціюваннятаприпиненнялікуваннябісопрололомвимагаєрегулярногомоніторингу.

Наданийчаснемаєдостатньоготерапевтичногодосвідулікуванняхронічноїсерцевоїнедостатностіупацієнтівізнаступнимизахворюваннямиіпатологічнимистанами:цукровийдіабетІтипу(інсулінозалежний),тяжкіпорушенняфункціїнирок,тяжкіпорушенняфункціїпечінки,рестриктивнакардіоміопатія,вродженіпорокисерця,гемодинамічнозначущінабутіклапаннівадисерця,інфарктміокардапротягомостанніх3місяців.

Препаратслідзастосовуватизобережністюпацієнтампритакихстанах:

-бронхоспазм(прибронхіальнійастмі,обструктивнихзахворюванняхдихальнихшляхів);

-цукровийдіабетзізначнимиколиваннямирівняглюкозивкрові,прицьомусимптомигіпоглікемії(тахікардія,серцебиття,пітливість)можутьбутиприховані;

-суворадієта;

-проведеннядесенсибілізаційноїтерапії.Якіінші?-блокатори,бісопрололможепідсилюватичутливістьдоалергенівтазбільшувативажкістьанафілактичнихреакцій.Утакихвипадкахлікуванняадреналіномнезавждидаєпозитивнийтерапевтичнийефект;

-атріовентрикулярнаблокадаІступеня;

-стенокардіяПринцметала;

-облітеруючізахворюванняпериферичнихартерій(напочаткутерапіїможливепосиленняскарг);

-загальнаанестезія.

Упацієнтів,якимплануєтьсязагальнаанестезія,застосування?-блокаторівзнижуєвипадкиаритміїтаішеміїміокардавпродовжвведеннявнаркоз,інтубаціїтапісляопераційногоперіоду.Рекомендованопродовжуватизастосування?-блокаторівпідчаспериопераційногоперіоду.Необхіднообов'язковопопередитилікаря-анестезіологапроприйомблокаторів?-адренорецепторів,оскількилікарповиненвраховуватипотенційнувзаємодіюзіншимиліками,якаможепризвестидобрадиаритмії,рефлекторноїтахікардіїтазниженняможливостейрефлекторногомеханізмукомпенсаціїкрововтрати.Уразівідмінибісопрололупередоперативнимивтручаннямидозуслідпоступовознизититаприпинитиприйомпрепаратуза48годиндозагальноїанестезії.

Комбінаціїбісопрололузантагоністамикальціюгрупиверапамілуабодилтіазему,ізантиаритмічнимипрепаратамиІкласуізгіпотензивнимизасобамицентральноїдіїнерекомендуються(див.розділ«Взаємодіязіншимилікарськимизасобамитаіншівидивзаємодій»).

Незважаючинате,щокардіоселективні?-блокатори(?1)маютьменшийвпливнафункціюлегеньпорівняноізнеселективними?-блокаторами,слідуникатиїхзастосування,яківсіх?-блокаторів,приобструктивнихзахворюванняхдихальнихшляхів,якщонемаєвагомихпричиндляпроведеннятерапії.УразінеобхідностіпрепаратБісопрол®слідзастосовуватизобережністю.Упацієнтівізобструктивнимизахворюваннямидихальнихшляхівлікуваннябісопрололомслідрозпочинатиізнайнижчоїможливоїдозитаслідспостерігатизастаномпацієнтівщодовиникненняновихсимптомів(такихяк,задишка,непереносимістьфізичнихнавантажень,кашель).

Прибронхіальнійастміабоіншиххронічнихобструктивнихзахворюванняхлегень,щоможутьвикликатисимптоми,показанасупутнятерапіябронходилататорами.Удеякихвипадкахнатліприйомупрепаратупацієнтизбронхіальноюастмоючерезпідвищеннярезистентностідихальнихшляхівможутьпотребуватибільшвисокихдоз?2-симпатоміметиків.

Хворимнапсоріаз(ут.ч.ванамнезі)?-блокатори(наприклад,бісопролол)призначаютьпісляретельногоспіввідношеннякористь/ризик.

Пацієнтамізфеохромоцитомоюпризначаютьпрепаратбісопрол®тількипісляпризначеннятерапії?-адреноблокаторами.Симптомитиреотоксикозуможутьбутизамаскованінатліприйомупрепарату.ПризастосуванніпрепаратуБісопрол®можевідмічатисьпозитивнийрезультатприпроведеннідопінгконтролю.

ЛікуванняпрепаратомБісопрол®неслідприпинятираптово,якщодляцьогонемаєчіткихпоказань.

ДоскладутаблетокБісопрол®5мгта10мгвходитьлактоза,томуцейпрепаратнерекомендуєтьсязастосовуватипацієнтамзрідкісноювродженоюнепереносимістюгалактози,здефіцитомлактазиабосиндромомглюкозо-галактозноїмальабсорбції.

Застосуванняуперіодвагітностіабогодуваннягруддю.

Вагітність.Бісопрололмаєфармакологічнівластивості,якіможутьспричинитишкідливийвпливнаперебігвагітностіта/аборозвитокплода/новонародженого.Якправило,?-адреноблокаторизменшуютьплацентарнийкровотік,щоможеспричинятизатримкувнутрішньоутробногорозвитку,внутрішньоутробнусмерть,мимовільнийабортабопередчасніпологи.Можутьрозвинутисяпобічніефектиуплодатановонародженого(наприклад,гіпоглікемія,брадикардія).Якщолікування?-блокатораминеобхідне,бажано,щобцебув?1-селективнийадреноблокатор.

Уперіодвагітностіпрепаратзастосовуютьтількитоді,колиочікуванакористьдляматеріперевищуєпотенційнийризикдляплода.Необхідноконтролюватиматково-плацентарнийкровотіктазростанняплода.Уразішкідливоговпливунаперебігвагітностіабоплідслідрозглянутиможливістьальтернативноголікування.

Післяпологівновонароджениймаєзнаходитисяпідретельнимнаглядом.Симптомигіпоглікеміїтабрадикардіїможнаочікувативпродовжперших3діб.

Періодгодуваннягруддю.Данихщодоекскреціїбісопрололуугруднемолоконемає,томунерекомендуєтьсязастосовуватипрепаратбісопрол®підчасгодуваннягрудью.

Здатністьвпливатинашвидкістьреакціїприкеруванніавтотранспортомабоіншимимеханізмами.

Уходідослідженьзаучастюпацієнтівзішемічноюхворобоюсерцяпрепаратневпливавназдатністькеруватиавтомобілем.Однаквіндивідуальнихвипадкахпрепаратможевплинутиназдатністькеруватиавтотранспортомабопрацюватизіскладнимимеханізмами.Особливуувагунеобхідноприділятинапочаткулікування,призмінідозипрепаратуабопривзаємодіїзалкоголем.

Срок годности. 3 года.

Не применять препарат после окончания срока годности, указанного на упаковке.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 ?С.

Хранить в недоступном для детей месте.

Категория отпуска. По рецепту.

БИСОПРОЛОЛ, БИДОП, БИКАРД, БИКАРД®, БИПРОЛОЛ, БИПРОЛОЛ-ЗДОРОВЬЕ, БИСОКАРД, БИСОПРОВЕЛ, БИСОПРОЛ, БИСОПРОЛОЛ САНДОЗ, БИСОПРОЛОЛ САНДОЗ®, БИСОПРОЛОЛ-АПОТЕКС, БИСОПРОЛОЛ-АСТРАФАРМ, БИСОПРОЛОЛ-ЗДОРОВЬЕ, БИСОПРОЛОЛ-КВ, БИСОПРОЛОЛ-ЛЕКФАРМ, БИСОПРОЛОЛ-ЛУГАЛ, БИСОПРОЛОЛ-МАКСФАРМА, БИСОПРОЛОЛ-РАТИОФАРМ, БИСОПРОЛОЛ-РИХТЕР, БИСОПРОЛОЛ-ТЕВА, БИСОПРОФАР, БИСОСТАД®, ДОРЕЗ®, КАРДИКОР, КОНКОР, КОРБИС, КОРДИНОРМ, КОРОНЕКС, РИВОКОР, БИСОПРОЛОЛА ГЕМИФУМАРАТ, КОРДИНОРМ КОР, КОРОНАЛ® 10, КОРОНАЛ® 5, БИСОПРОЛОЛ ГЕКСАЛ®, БИСОПРОЛОЛА ФУМАРАТ, ЕВРОБИСОПРОЛОЛ 10, ЕВРОБИСОПРОЛОЛ 5, КОНКОР КОР, БИСОПРОЛОЛ КРКА, БИСОПРОЛОЛ АУРОБИНДО, БИСОТРОЛ-10, БИСОТРОЛ-5