Аримидекс таблетки покрытые пленочной оболочкой 1мг №28 (13149)

АстраЗенека

Великобритания

Действующее вещество: anastrozole.

1 таблетка содержит 1 мг анастрозолу.

Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, поливидон, карбоксиметилен крахмал натрия, магния стеарат, метилгідроксипропілцелюлоза, макрогол 300, титана диоксид.

По 14 таблеток в блистере, по 2 блистера в картонной коробке

Таблетки, покрытые оболочкой.

Круглые двояковыпуклые таблетки белого цвета, покрытые оболочкой, с логотипом «А» на одной стороне и маркировкой «Adx 1» - на другом.

АНАСТРОЗОЛ

Аримідекс є потужним і високовибірковим нестероїдним інгібітором ароматази. У жінок у постменопаузі естрадіол в основному продукується шляхом перетворення у периферійних тканинах андростендіону в естрон за допомогою ферменту - ароматази.

Естрон далі перетворюється в естрадіол. Зниження рівня циркулюючого естрадіолу виявляє терапевтичний ефект у жінок, хворих на рак молочної залози. У жінок у постменопаузі прийом Аримідексу у добовій дозі 1 мг призводить до зниження рівня естрадіолу на 80%.

Аримідекс не має прогестагенної та андрогенної активності. Аримідекс у добових дозах до 10 мг не діє на секрецію кортизолу та альдостерону, виміряну перед і після стандартного тесту на стимуляцію АКТГ.

Отже, замісне введення кортикостероїдів робити не потрібно.

Первинна ад'ювантна терапія ранніх стадій раку молочної залози

У дослідженні ІІІ фази, що проводилося за участю 9366 жінок у постменопаузальному періоді з операбельним раком молочної залози, яких лікували протягом 5 років, Аримідекс статистично переважав тамоксифен щодо показника виживання без хвороби.

Значно більші переваги відносно показника виживання без хвороби спостерігалися на користь Аримідексу у порівнянні з тамоксифеном у естроген-позитивних осіб. Аримідекс статистично переважав тамоксифен щодо часу до настання рецидиву.

Ця різниця була навіть більшою, ніж у показниках виживання без хвороби, як у групі пацієнтів, що мали намір лікуватися, так і в групі осіб з естроген-позитивною пухлиною. Аримідекс статистично переважав тамоксифен щодо показника часу настання віддаленого рецидиву.

Частота виникнення контралатерального раку молочної залози була статистично нижчою для Аримідексу у порівнянні з тамоксифеном. Через 5 років анастрозол щонайменше був таким же ефективним, як тамоксифен, щодо показників загального виживання.

Проте, з причин низьких показників смертності необхідне додаткове спостереження з метою точнішого визначення показників довготривалого виживання після застосування анастрозолу у порівнянні з тамоксифеном.

За пацієнтами у дослідженні АТАС, з середнім часом спостереження 68 місяців, не проводилося адекватного нагляду після 5 років лікування, що не дає можливості проводити порівняння довготривалого постлікувального ефекту Аримідексу у порівнянні з тамоксифеном.

Сумарна таблиця кінцевих точок у дослідженні АТАС: аналіз після завершення лікування, що тривало 5 років

Таблиця 1


а - Показник виживання без захворювання включає всі випадки рецидивів та визначається як перший епізод місцево-регіонарного рецидиву, контралатерального раку іншої молочної залози, віддалений рецидив або смерть (з будь-якої причини).

b- Довготривале виживання без хвороби визначається як перший епізод віддаленого рецидиву або смерть (з будь-якої причини).

с - Час до настання рецидиву визначається як перший епізод місцево-регіонарного рецидиву, контралатерального раку іншої молочної залози, віддалений рецидив або смерть з причини раку молочної залози.

d- Час до настання віддаленого рецидиву визначається як перший епізод віддаленого рецидиву або смерть з причини раку молочної залози.

е - Кількість (%) пацієнтів, що померли.

Як і у випадку з іншими рішеннями щодо лікування, жінки, які хворіють на рак грудей разом з лікарем мають оцінити відносні переваги та ризики лікування.

При супутньому застосуванні Аримідексу та тамоксифену їх ефективність та безпечність була подібною до самого тамоксифену, незалежно від статусу рецептора до гормона. Точний механізм дії цього поки що неясний. Проте не вважається, що це зумовлено зниженням ступеня пригнічення естрадіолу - ефекту, що спричиняє Аримідекс.

Ад'ювантна терапія ранньої стадії раку молочної залози у пацієнток, які одержували ад'ювантну терапію тамоксифеном

У клінічному дослідженні ІІІ фази (ABCSG 8), в якому брали участь 2579 жінок, які страждали на естроген-позитивний рак молочної залози ранньої стадії та яким було проведено хірургічне втручання з або без радіотерапії, але яким не проводили хіміотерапію, показники виживання без захворювання у групі, що була переведена на Аримідекс після 2 років ад'ювантної терапії тамоксифеном, статистично переважали такі показники у групі, що залишилася на лікуванні тамоксифеном, при середньому періоді спостереження 24 місяці.

Таблиця 2
Сумарна таблиця кінцевих точок та результатів дослідження ABCSG8

кінцеві показники ефективності		кількість випадків (частота)
		аримідекс (n=1297)	тамоксифен (n=1282)
виживаність без ознак захворювання	65 (5,0)		93 (7,3)
відношення ризиків	0,67
двобічний 95 % ді	0,49 - 0,92
p-значення	0,014
час до настання будь-якого рецидиву	36 (2,8)		66 (5,1)
відношення ризиків	0,53
двобічний 95 % ді	0,35 - 0,79
p-значення	0,002
час до настання рецидиву метастазування	22 (1,7)		41 (3,2)
відношення ризиків	0,52
двобічний 95 % ді	0,31 - 0,88
p-значення	0,015
новий рак контрлатеральної молочної залози	7 (0,5)		15 (1,2)
відношення ризиків	0,46
двобічний 95 % ді	0,19 - 1,13
p-значення	0,090
загальна виживаність	43 (3,3)		45 (3,5)
відношення ризиків	0,96
двобічний 95 % ді	0,63 - 1,46
p-значення	0,840

Два подальші подібні дослідження (GABG/ARNO 95 та ITA), в одному з яких пацієнтки отримували хірургічне лікування та хіміотерапію, а також комбінований аналіз досліджень ABCSG 8 та GABG/ARNO 95 підтверджують ці результати.

Профіль безпеки Аримідексу у цих трьох дослідженнях відповідав профілю безпеки, що був встановлений у жінок у постменопаузальному періоді з раком молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях.

Мінеральна щільність кісток (МЩК)

У дослідженні III/IV фази (Study of Anastrozole with the Bisphosphonate Risedronate [SABRE]) 234 жінки у постменопаузальному періоді з раннім раком молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів, яким планувалося призначення Аримідексу в дозі 1 мг/добу, були розподілені на групи з низьким, середнім та високим ризиком відповідно до існуючого у них ризику виникнення остеопоротичного перелому. Первинним параметром ефективності був аналіз щільності кісткової маси поперекового відділу хребта з використанням сканування DEXA. Всі пацієнтки отримували вітамін D та кальцій. Пацієнтки у групі з низьким ризиком отримували тільки Аримідекс (N = 42), пацієнтки у групі з середнім ризиком були рандомізовані і отримували Аримідекс плюс ризедронат у дозі 35 мг один раз на тиждень (N = 77) або Аримідекс плюс плацебо (N = 77), пацієнтки у групі з високим ризиком отримували Аримідекс плюс ризедронат у дозі 35 мг один раз на тиждень (N = 38). Первинною кінцевою точкою була зміна щільності кісткової маси поперекового відділу хребта через 12 місяців порівняно з вихідним рівнем.

Основний аналіз через 12 місяців показав, що у пацієнток із середнім та високим ризиком виникнення остеопоротичного перелому не спостерігалося зменшення щільності кісткової маси (оцінювалася мінеральна щільність кісткової маси поперекового відділу хребта з використанням сканування DEXA) при лікуванні Аримідексом у дозі 1 мг/добу у комбінації з ризедронатом у дозі 35 мг один раз на тиждень. Крім того, зниження МЩК, що не було статистично значущим, спостерігалося у групі з низьким ризиком при лікуванні тільки Аримідексом у дозі 1 мг/добу. Ці результати були відображені вторинним показником ефективності - зміною загальної МЩК стегна через 12 місяців порівняно з вихідним рівнем.

Це дослідження доводить, що доцільно розглядати застосування бісфосфонатів при можливому зниженні мінеральної щільності кісткової тканини у жінок у постменопаузальному періоді з раком молочної залози на ранніх стадіях, яким призначено лікування Аримідексом.

Всасывание анастрозолу быстрое, максимальная концентрация в плазме крови достигается в течение 2 часов (натощак). Анастрозол выводится медленно. Период полувыведения из плазмы составляет 40 - 50 часов. Пища несколько замедляет скорость всасывания, но не его степень. Небольшие изменения скорости всасывания не приводят к клинически значимого влияния на постоянную концентрацию препарата в плазме крови при ежедневном приеме 1 таблетки Аримідексу.

Примерно 90 - 95 % от постоянной концентрации достигается после 7 дней приема препарата. Нет сведений о зависимости фармакокинетических параметров анастрозолу от времени или дозы.

Фармакокинетика анастрозолу не зависит от возраста постменопаузальных женщин.

Фармакокинетика анастрозолу у детей не изучалась.

Анастрозол связывается с белками плазмы на 40%.

Анастрозол экстенсивно метаболизируется у постменопаузальных женщин, менее 10% дозы выводится с мочой в неизмененном виде в течение 72 часов после введения дозы препарата. Метаболизм анастрозолу осуществляется путем n-деалкилирование, гидроксилирования и глюкуронизации. Метаболиты выводятся преимущественно с мочой. Триазол, основной метаболит в плазме крови не ингибирует ароматазу.

Клиренс анастрозолу у добровольцев, больных циррозом печени в стабильном состоянии, или с нарушением функции почек не отличается от клиренса у здоровых добровольцев.

Лечение распространенного рака молочной железы у женщин в постменопаузальном периоде, за исключением пациенток с естрогеннегативним раком, если только раньше у них не было положительного клинического ответа на тамоксифен.
Адъювантное лечение инвазивного естрогенпозитивного рака молочной железы на ранних стадиях с положительными показателями рецептора гормона у пациенток в постменопаузальном периоде.
Адъювантное лечение естрогенпозитивного рака молочной железы на ранних стадиях у пациенток в постменопаузальном периоде, которым была проведена адъювантная терапия тамоксифеном в течение 2-3 лет.

Аримідекс противопоказан пациенткам

- в передменопаузі;

- в периоды беременности и кормления грудью;

- с тяжковою почечной недостаточностью (клиренс креатинина < 20 мл/мин);

- с печеночной недостаточностью средней и тяжелой степени;

- с известной гиперчувствительностью к анастрозолу или другим компонентам препарата;

Терапии, включающих эстроген, не следует применять одновременно с Аримідексом, поскольку они аннулируют его фармакологическое действие.

Сопутствующая терапия тамоксифеном.

Клинические исследования по лекарственному взаимодействию с антипирином и циметидином указывают на то, что одновременное применение Аримідексу с другими препаратами вряд ли приведет к клинически значимому лекарственному взаимодействию, вызванной цитохромом Р450.

Изучение базы данных по безопасности препарата, накопленной в ходе клинических исследований, не выявило сведений о клинически значимом лекарственном взаимодействии у пациентов, которые одновременно принимали Аримідекс и другие препараты, которые часто назначаются.

Тамоксифен не следует назначать вместе с Аримідексом, поскольку он может ослабить фармакологическое действие последнего.

Эстрогены не назначают одновременно с Аримідексом, поскольку эти препараты имеют противоположное фармакологическое действие.

Не сообщалось о значительных клинические взаимодействия с бісфосфонатами.

Взрослые женщины, включая женщин пожилого возраста: по 1 мг внутрь 1 раз в сутки.

Нарушение функции почек: пациенткам с легкими или умеренными нарушениями функции почек корректировать дозу не нужно.

Нарушение функции печени: пациенткам с незначительными нарушениями функции печени корректировать дозу не нужно.

При ранней стадии заболевания рекомендуемая продолжительность лечения составляет 5 лет.

Клинический опыт случайной передозировки ограничен. Одноразовую дозу Аримідексу, что приводит к симптомам, которые грозят жизни, установлено не было. Специфического антидота к передозировке не существует, лечение должно быть симптоматическим.

При лечении передозировки следует учитывать возможность приема нескольких веществ. Если пациент не потерял сознание, можно вызвать рвоту. Может быть полезным диализ, поскольку Аримідекс сильно не связывается с протеинами. Рекомендуются общий поддерживающий уход, включая частый мониторинг жизненных функций, и тщательный надзор за пациентом.

У таблиці 3 представлено побічні реакції, що спостерігалися у ході клінічних та післяреєстраційних досліджень або були отримані у вигляді спонтанних повідомлень. Якщо не вказано інакше, категорії частоти були розраховані на основі кількості побічних реакцій,

що спостерігалися у великому дослідженні III фази за участю 9366 жінок у постменопаузальному періоді з операбельним раком молочної залози, які отримували ад'ювантну терапію протягом п'яти років (дослідження Arimidex, Tamoxifen, Alone or in Combination [ATAC]).

Наведені нижче побічні реакції класифікують за частотою та класами систем органів (КСО). Класифікація за частотою проводилось за такими критеріями: дуже часто ( від 1/10), часто (від 1/100 до 1/10), нечасто (від 1/1000 до 1/100), рідко (від 1/10000 до 1/1000)

та дуже рідко ( < 1/10000). Найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції: головний біль, припливи, нудота, висип, артралгія, порушення рухливості в суглобах, артрит та астенія.

Таблиця 3

Побічні реакції за КСО та частотою


* Частота виникнення зап'ястного тунельного синдрому була більшою у пацієнток, які отримували Аримідекс у ході клінічних досліджень, порівняно з такою у пацієнток, які отримували тамоксифен. Однак більшість цих випадків виникала у пацієнток з визначеними факторами ризику розвитку цього стану.

** Оскільки у дослідженні ATAC випадки шкірного васкуліту та пурпури Шенлейна-Геноха не спостерігалися, частота цих явищ може вважатися рідкою (від ?0,01 % до <0,1 %) на основі найгіршого значення точкової оцінки.

*** Вагінальні кровотечі виникали часто, в основному у пацієнток з поширеним раком молочної залози під час перших кількох тижнів після заміни гормональної терапії на лікування препаратом Аримідекс. Якщо кровотечі продовжуються, слід провести подальше обстеження.

У таблиці 4 представлена частота попередньо визначених побічних реакцій у ході дослідження АТАС (період спостереження з медіаною 68 місяців) незалежно від причин їх виникнення, що спостерігалися у пацієнток, які одержували досліджувану терапію, та протягом періоду до 14 діб після припинення лікування.

Таблиця 4

Частота попередньо визначених побічних реакцій у дослідженні АТАС


У групах Аримідексу та тамоксифену спостерігалась така кількість переломів: 22 на 1000 пацієнто-років та 15 на 1000 пацієнток-років відповідно (період спостереження з медіаною 68 місяців). Частота переломів у групі Аримідексу була подібна до такої, що спостерігалася у пацієнтів відповідного віку у постменопаузальному періоді. Частота випадків остеопорозу становила 10,5 % у пацієнток, яких лікували Аримідексом, та 7,3 % у пацієнток, яких лікували тамоксифеном.

Не було встановлено, чи відображає частота переломів та частота остеопорозу, що спостерігалися у дослідженні АТАС у пацієнток, які приймали Аримідекс, протекторний ефект тамоксифену, специфічний ефект Аримідексу або обидва ефекти.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дає змогу продовжувати контроль за співвідношенням користь/ризик застосування лікарського засобу. Прохання до медичних працівників повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Применение в период беременности или кормления грудью. Аримідекс противопоказан во время беременности или в период кормления грудью.

Дети. Аримідекс не рекомендуется назначать детям.

Особенности применения.

В случае сомнений в гормональном статусе пациентки менопауза должна быть подтверждена результатами биохимических исследований.

Нет данных о безопасности применения Аримідексу для лечения пациенток с умеренными и тяжелыми нарушениями функции печени и пациенток с тяжелыми нарушениями почечной функции (клиренс креатинина ниже 20 мл/мин).

Нет данных относительно применения анастрозолу с аналогами ЛГ-РГ.

У женщин, больных остеопорозом или с риском остеопороза, следует оценить минеральную плотность костей, которую определяют путем костной денситометрии, например, DEXA-сканирования, в начале лечения и регулярно на протяжении лечения. При необходимости следует назначать лечение или профилактику остеопороза и наблюдать за состоянием пациентки.

Поскольку Аримідекс снижает уровни циркулирующего эстрогена, это может привести к снижению минеральной плотности костей. До настоящего времени отсутствуют достаточные данные относительно положительного влияния бисфосфонатов на потерю минеральной плотности костей, вызванной анастрозолом или их пользы при применении с целью профилактики.

Препарат содержит лактозу. Пациенткам с редкими наследственной непереносимостью галактозы, лактазной недостаточностью Лаппа или нарушениями всасывания глюкозы-галактозы не следует принимать это лекарственное средство.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами. Маловероятно, что Аримідекс влияет на эту способность, однако из-за сообщения о астению и сонливость, связанными с приемом Аримідексу, рекомендуется взвешенно подходить к проблеме управления автомобилем и работы с другими механизмами.

Срок годности. 5 лет.

Хранить в недоступном для детей месте при температуре не выше 30 °С.

Категория отпуска. По рецепту.

АНАСТРОЗОЛ, АКСАСТРОЛ®, АКТАСТРОЗОЛ, АНАСТЕРА, АНАСТРОЗОЛ САНДОЗ, АНАСТРОЗОЛ-СИМЖЕН, АРИМИДЕКС, АРМОТРАЗ, МАММОЗОЛ®, НЬЮТРОЗОЛ, ТЕКСОЛ, ТЕКСОЛ-ЗДОРОВЬЕ, ФЕМИЗЕТ, ЭГИСТРОЗОЛ, ЭНЗАМИДЕКС