Арикстра раствор для инъекций 12,5 мг/мл шприц 0,6 мл (7.5мг) №10 (44912)

Аспен Фарма Трейдінг Лімітед

Франция

Действующее вещество: фондапаринукс натрия.

1 шприц (0,6 мл) содержит 7,5 мг фондапаринуксу натрия.

Вспомогательные вещества: натрия хлорид, вода для инъекций, натрия гидроксид или кислота хлористоводородная.

По 10 предварительно заполненных шприцев с автоматической системой безопасности в картонной коробке

Раствор для инъекций.

Основные физико-химические свойства: предварительно заполненный стеклянный шприц, содержащий прозрачную или почти прозрачную жидкость, от бесцветного до слегка желтого цвета, практически не содержит видимых частиц.

ФОНДАПАРИНУКС НАТРИЯ

Фондапаринукс является синтетическим селективным ингибитором активированного фактора Х (Ха). Антитромботическое активность фондапаринуксу является результатом селективного угнетения фактора Ха, опосредованного антитромбіном III (АТ III). Избирательно связываясь с АТ III, фондапаринукс потенцирует (примерно в 300 раз) исходную нейтрализацию фактора Ха антитромбіном III. Нейтрализация фактора Ха прерывает цепочку коагуляции в крови и ингибирует как образование тромбина, так и формирование тромбов. Препарат не инактивирует тромбин (активированный фактор ІІа) и не действует на тромбоциты.

В рекомендованных для лечения дозах фондапаринукс клинически значимо не влияет на результаты обычных коагуляционных тестов, таких как активированное частичное тромбопластиновое время (ачтв), активированное время свертывания (АЧЗ) или протромбиновое время (ПВ)/международное нормализованное соотношение (МНС) в плазме крови, а также не изменяет время кровотечения или фибринолитическую активность. Однако изредка поступали спонтанные сообщения об удлинении ачтв. При применении препарата в более высоких дозах возможны умеренные изменения ачтв. В дозе 10 мг, которую применяли в исследованиях взаимодействия, фондапаринукс не оказывал значимого влияния на антикоагуляційну активность (МЧС) варфарина.

Фондапаринукс не дает перекрестных реакций с сывороткой больных с индуцированной гепарином тромбоцитопенией

Фармакокінетичні параметри фондапаринуксу натрію встановлені за концентраціями фондапаринуксу у плазмі крові, кількісно визначеними за активністю проти фактора Ха. Для калібрування анти-Ха аналізу можна використовувати лише фондапаринукс (міжнародні стандарти гепарину або низькомолекулярного гепарину для цього не підходять). Концентрації фондапаринуксу виражені у міліграмах (мг).

Всмоктування.

Після підшкірного введення фондапаринукс швидко і повністю всмоктується (абсолютна біодоступність - 100 %). При одноразовому підшкірному введенні 2,5 мг фондапаринуксу молодим здоровим добровольцям максимальна концентрація у плазмі крові (середня

Сmax = 0,34 мг/л) досягалася через 2 години після введення дози. Концентрація у плазмі, що становить половину вищенаведеної максимальної концентрації, досягалася через 25 хвилин після введення дози.

У здорових добровольців літнього віку фармакокінетика фондапаринуксу є лінійною в діапазоні доз 2?8 мг підшкірно. При введенні 1 раз на добу стійка рівноважна концентрація у плазмі крові досягається через 3?4 дні при збільшенні в 1,3 раза значень Сmax і AUC (площі під кривою).

Середні (коефіцієнт варіації - КВ, %) фармакокінетичні параметри фондапаринуксу у стані рівноваги у хворих, які перенесли операції на кульшовому суглобі та застосовували препарат у дозі 2,5 мг один раз на добу, були: Сmax - 0,39 мг/л (31 %), Тmax - 2,8 годин

(18 %) і Сmin - 0,14 мг/л (56 %). У хворих літнього віку, які перенесли операції, пов'язані з переломом стегна, рівноважні концентрації фондапаринуксу були: Сmax - 0,50 мг/л (32 %), Сmin - 0,19 мг/л (58 %).

При лікуванні гострого тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії у хворих, які отримували АрикструO у дозі 5 мг (маса тіла < 50 кг), 7,5 мг (маса тіла 50?100 кг включно) та 10 мг (маса тіла > 100 кг) 1 раз на добу, середні фармакотерапевтичні параметри, підібрані із врахуванням маси тіла, були подібними для всіх категорій пацієнтів за масою тіла. Розраховані середні значення (КВ %) параметрів фармакокінетики фондапаринуксу у рівноважному стані у пацієнтів із тромбозом глибоких вен (ТГВ), яким препарат вводять у запропонованій дозі один раз на добу, такі: Cmax (мг/л) - 1,41 (23 %), Tmax (год) - 2,4 (8 %) і Cmin (мг/л) - 0,52 (45 %). Відповідні значення 5-го і 95-го процентилів становлять 0,97 і 1,92 для Cmax (мг/л), і 0,24 і 0,95 для Cmin (мг/л).

Розподіл.

Об'єм розподілу обмежений і становить 7?11 л. In vitro фондапаринукс значною мірою та специфічно зв'язується з білком АТ III, ступінь зв'язування залежить від концентрації препарату у плазмі крові (від 98,6 до 97,0 % в діапазоні концентрацій від 0,5 до 2 мг/л). Зв'язування фондапаринуксу з іншими білками плазми крові, у тому числі з тромбоцитарним фактором IV, незначне.

Оскільки фондапаринукс не зв'язується значною мірою з іншими білками плазми крові, крім антитромбіну, взаємодії з іншими лікарськими засобами шляхом витіснення зі зв'язку із білками не очікується.

Метаболізм.

Хоча повна оцінка не виконана, ознаки метаболізму фондапаринуксу і, зокрема, утворення активних метаболітів відсутні.

Фондапаринукс не пригнічує ферменти системи цитохрома CYP450s (CYP1A2, CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 або CYP3A4) in vitro. Отже, не очікується взаємодії фондапаринуксу з іншими лікарськими засобами на рівні пригнічення метаболізму, опосередкованого системою CYP, in vivo.

Виведення.

Фондапаринукс виводиться головним чином нирками у незміненому вигляді, у здорових добровольців - 64?77 %. Період напіввиведення (Т1/2) становить приблизно 17 годин у молодих здорових добровольців і приблизно 21 годину - у здорових добровольців літнього віку.

Особливі групи хворих.

Порушення функції нирок.

Порівняно із пацієнтами із нормальною функцією нирок (кліренсом креатиніну > 80 мл/хв), плазмовий кліренс в 1,2?1,4 раза нижчий у пацієнтів із легкими порушеннями функції нирок (кліренсом креатиніну від 50 до 80 мл/хв) і в середньому в 2 рази нижчий у пацієнтів із помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну від 30 до 50 мл/хв). При тяжких порушеннях функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) плазмовий кліренс приблизно в 5 разів нижчий, ніж у разі нормальної функції нирок. Відповідні кінцеві періоди напіввиведення становили 29 годин при помірній та 72 години при нирковій недостатності тяжкого ступеня. Аналогічний взаємозв'язок між кліренсом фондапаринуксу і ступенем тяжкості ниркової недостатності спостерігався при лікуванні пацієнтів із тромбозом глибоких вен та тромбоемболією легеневої артерії.

Порушення функції печінки.

Відповідно до даних фармакокінетики очікується, що концентрація незв'язаного фондапаринуксу залишиться незміненою у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та помірного ступеня, і тому змінювати дозу не потрібно. Після одноразового підшкірного введення фондапаринуксу у хворих із помірною печінковою недостатністю (шкала Чайлда?П'ю, клас В) Cmax і AUC загального (зв'язаного і незв'язаного) фондапаринуксу зменшувалися на 22 % та 39 % відповідно порівняно з пацієнтами з нормальною функцією печінки. Нижча концентрація фондапаринуксу у плазмі пояснюється зменшеним зв'язуванням з АТ ІІІ, оскільки у пацієнтів з печінковою недостатністю концентрація АТ ІІІ у плазмі крові є нижчою. Таким чином, результатом цього є збільшений нирковий кліренс фондапаринуксу.

У пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю фармакокінетика фондапаринуксу не вивчалася (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Особливості застосування»).

Діти. Застосування фондапаринуксу дітям не вивчалося.

Хворі літнього віку.

Функція нирок може знижуватися із віком, тому виведення фондапаринуксу у пацієнтів віком понад 75 років може погіршуватися. Після ортопедичної операції у дослідженні при застосуванні препарату у дозі 2,5 мг 1 раз на добу загальний кліренс фондапаринуксу був в 1,2?1,4 раза нижчий у хворих віком понад 75 років порівняно з хворими віком до 65 років. Аналогічний взаємозв'язок між кліренсом фондапаринксу і віком спостерігався при лікуванні хворих із тромбозом глибоких вен та тромбоемболією легеневої артерії.

Стать.

При корекції дози за масою не було виявлено розходжень у фармакокінетиці у хворих чоловіків та жінок.

Раса.

Планові дослідження фармакокінетичних розходжень не проводилися. Однак дослідження за участю здорових добровольців монголоїдної раси не виявили розходжень у фармакокінетичному профілі порівняно з таким у здорових добровольців європеоїдної раси. Не спостерігалося розходжень у плазмовому кліренсі препарату між пацієнтами європеоїдної і негроїдної рас, які перенесли ортопедичні операції.
Маса тіла.

Кліренс фондапаринуску із плазми крові зростає зі збільшенням маси тіла (9 % на кожні 10 кг маси тіла).

Лечение острого тромбоза глубоких вен, лечение острой тромбоэмболии легочной артерии, кроме как у гемодинамически нестабильных пациентов или пациентов, которым необходим тромболіз или легочная емболектомія.

Установлена аллергия к действующему веществу или к любому из вспомогательных веществ препарата. Интенсивная клинически значимое кровотечение. Острый бактериальный эндокардит. Тяжелая почечная недостаточность (клиренс креатинина < 30 мл/мин).

Препараты, которые могут увеличивать риск кровотечения, не следует применять одновременно с Арикстрою, за исключением антагонистов витамина К, применяемые для лечения венозных тромбоэмболий (см. раздел «Особенности применения»). Если такое совместное применение необходимо, его следует проводить под тщательным контролем.

В результате клинических исследований фондапаринуксу было доказано, что его совместное применение с пероральными антикоагулянтами (варфарином), антиагрегантами (ацетилсалициловой кислотой) нестероидными противовоспалительными препаратами (піроксикамом) и сердечными гликозидами (дигоксином) существенно не влияет на фармакокинетику фондапаринуксу. Кроме того, препарат в дозе 10 мг, которую применяли в дослідженннях взаимодействия, не влиял ни на антикоагуляційну активность (за международным нормализованным соотношением - МЧС) варфарина, ни на время кровотечения на протяжении лечения ацетилсалициловой кислотой или піроксикамом, ни на фармакокинетику дигоксина в равновесном состоянии.

Лечение острого тромбоза глубоких вен и острой тромбоэмболии легочной артерии.

Рекомедованою дозой Арикстри для подкожного ведения являются:

- 5 мг - для пациентов с массой тела менее 50 кг;

- 7,5 мг - для пациентов с массой тела 50?100 кг;

- 10 мг - для пациентов с массой тела более 100 кг.

Инъекцию вводить 1 раз в сутки. Продолжительность лечения должна составлять не менее 5 дней и прекращать его можно не ранее, чем будет возможным перевод на адекватную терапию пероральными антикоагулянтами (значение международного нормализованного соотношения (МНС) от 2 до 3). Сопутствующую терапию пероральными антикоагулянтами следует начинать как можно раньше, обычно в течение 72 часов. Средняя продолжительность применения препарата в клинических исследованиях составляла 7 дней, клинический опыт применения лекарственного средства в течение более 10 дней ограничен.

способ применения.

применять Арикстру в форме глубокой подкожной инъекции, больной должен находиться в положении лежа. Местами введения должны быть попеременно левая и правая переднебоковая или левая и правая задньобокова стенки живота. Чтобы избежать потери препарата не следует удалять пузырек воздуха из предварительно наполненного шприца перед инъекцией. Иглу следует вводить на всю длину перпендикулярно в складку кожи, затиснену между большим и указательным пальцами; в течение всего введения складку кожи необходимо держать затисненою.

Арикстру применять только под контролем врача.

Подкожную инъекцию вводить так же, как и в случае применения классического шприца.

Перед применением раствор для инъекций необходимо визуально контролировать в отсутствии видимых частиц и изменения окраски.

Предварительно заполненные шприцы Арикстри были разработаны с применением автоматической системы защиты иглы для предотвращения повреждений после инъекции препарата.

Пошаговая инструкция по применения препарата Арикстра®

1. Тщательно вымойте руки водой с мылом и высушите их полотенцем.

2. Извлеките шприц из упаковки и убедитесь, что:

· срок годности препарата не истек,

· раствор прозрачный и бесцветный, а также не содержит частиц,

· шприц не был открыт или поврежден.

3. Займите комфортное положение сидя или лежа.

Выберите место в нижней части абдоминальной области (живота), по крайней мере на 5 см ниже пупка.

Используйте по очереди левую и правую сторону нижней части живота при проведении каждой инъекции. Это поможет уменьшить неприятные ощущения в месте инъекции.

Если проведение инъекции в нижнюю часть абдоминальной участка невозможно, обратитесь за помощью к медсестре или врачу.

4. Очистите место инъекции спиртовой салфеткой.

5. Снимите колпачок иглы, сначала повернув его, а затем потянув его по прямой линии от корпуса шприца.

Выбросьте колпачок иглы.

Важное примечание

Не дотрагиваясь до иглы и не допускайте, чтобы игла касалась будь'якої поверхности перед инъекцией.

Это нормально, если Вы видите небольшие пузырьки воздуха в этом шприце. Не пытайтесь удалить эти пузырьки воздуха перед проведением инъекции - Вы можете потерять некоторую часть препарата, если так сделаете.

6. Осторожно сожмите очищенную кожу, чтобы образовалась складка. Удерживайте складку между большим и указательным пальцем на протяжении всей инъекции.

7. Крепко держите шприц кончиками пальцев.

Введите иглу на всю длину под прямым углом в складку кожи.

8. Введите ВСЕ содержимое шприца, нажимая на поршень до упора

9. Отпустите поршень, и игла автоматически выйдет из кожи и вернется в защитный колпачок, где будет закрыта навсегда

Не выбрасывайте использованный шприц в бытовые отходы. Утилизируйте его согласно инструкции, которую Вам дал врач или фармацевт.

Особые группы больных

Дети

Безопасность и эффективность применения Арикстри детям не установлены.

Пациенты пожилого возраста (от 75 лет)

Нет необходимости в коррекции дозировки пациентам пожилого возраста. Арикстру следует применять с осторожностью пациентам пожилого возраста, поскольку с возрастом снижается функция почек (см. раздел «Особенности применения»).

Почечная недостаточность

Арикстру следует с осторожностью применять больным с умеренной почечной недостаточностью (см. раздел «Особенности применения»). Опыта применения Арикстри для лечения больных с массой тела более 100 кг и умеренной почечной недостаточностью (клиренс креатинина - 30?50 мл/мин) нет. Для этой группы больных после применения начальной дозы 10 мг в сутки может возникнуть необходимость в уменьшении дозы до 7,5 мг в сутки соответственно в фармакокинетических свойств препарата (см. раздел «Особенности применения»).

противопоказано назначать Арикстру пациентам с тяжелыми нарушениями функции почек (клиренс креатинина < 30 мл/мин) (см. раздел «Противопоказания»).

Печеночная недостаточность

Нет необходимости в коррекции дозирования для больных с легкой и умеренной степенью печеночной недостаточности. У больных с тяжелой степенью печеночной недостаточности Арикстру следует применять с осторожностью, поскольку его применение в этой группе не исследовали (см. разделы «Особенности применения» и «Фармакологические свойства. Фармакокинетика»).

Дети. Безопасность и эффективность применения Арикстри детям не установлены.

Превышение рекомендуемых доз Арикстри может привести к повышенному риску возникновения кровотечения. Известного антидота к фондапаринуксу нет.

В случае передозировки, что сопровождается геморрагическими осложнениями, лечение следует прекратить и выяснить основную причину кровотечения. Следует рассмотреть вопрос о назначении соответствующей терапии, такой как хирургический гемостаз, восполнение кровопотери, переливание свежей плазмы, плазмаферез.

Чаще всего зарегистрированы серьезные нежелательные реакции при применении фондапаринуксу - это геморрагические осложнения (в разных участках, включая редкие случаи внутричерепной/внутримозговой и ретроперитонеальной кровотечения). Фондапаринукс следует с осторожностью применять пациентам с повышенным риском возникновения кровотечения (см. раздел «Особенности применения»).

Безопасность фондапаринуксу оценивали в 2517 пациентов, которых лечили от венозных тромбоэмболий и которым применяли фондапаринукс в среднем в течение 7 дней. Наиболее частыми побочными реакциями были геморрагические осложнения (см. раздел «Особенности применения»).

Приведенные ниже побочные реакции приведены по органам и системам и по частоте возникновения. Частота возникновения классифицируется как очень частые (? 1/10), частые (? 1/100, < 1/10), нечастые (? 1/1000, < 1/100), редкие (? 1/10000, < 1/1000), очень редкие (< 1/10000); побочные реакции указаны в порядке уменьшения серьезности.

Система органов
Побочные явления(1)

Инфекции и инвазии
Редко: послеоперационные раневые инфекции.

Кровь и лимфатическая система
Частые: кровотечение (желудочно-кишечное кровотечение, гематурия, гематома, носовое кровотечение, кровохарканье, маточно-влагалищное кровотечение, гемартроз, кровоизлияние в глаз, пурпура, синяки).

Редкие: анемия, тромбоцитопения, появление аномальных тромбоцитов, нарушение коагуляции.

Редкие: другие кровотечения (печеночная, ретроперитониальное, внутричерепная/ внутримозговая), тромбоцитемия.

Иммунная система
Редкие: аллергические реакции (включая очень редкие случаи ангионевротического отека,

анафилактоидных/анафилактических реакций).

Метаболизм и расстройства пищеварения
Редко: гипокалиемия, повышение уровня небелкового азота (Npn)(2).

Нервная система
Нечастые: головная боль.

Редко: тревога, сонливость, вертиго, головокружение, спутанность сознания.

Сердечно-сосудистая система
Редко: артериальная гипотензия.

Дыхательная система и органы грудной клетки
Редкие: одышка, кашель.

Пищеварительный тракт
Нечастые: тошнота, рвота.

Редко: диспепсия, абдоминальная боль.

Гепатобилиарная система
Нечастые: увеличение уровня печеночных ферментов, нарушение функциональных печеночных тестов.

Кожа и подкожные ткани
Редкие: эритематозные высыпания, зуд.

Общие нарушения и нарушения в месте введения
Нечастые: боль, отек, периферический отек, лихорадка, выделения из раны.

Редкие: боль в груди, боль в ногах, гиперемия, отек гениталий, ощущение приливов, реакция в месте введения, повышенная утомляемость, потеря сознания.

(1) Единичные нежелательные явления не принимались во внимание, кроме случаев, когда они были значимыми с медицинской точки зрения.

(2) Npn - небелковый азот, такой как азот мочевины, мочевой кислоты, аминокислот и тому подобное.

В период послерегистрационного применения поступали сообщения о редкие случаи гастрита, запора, диареи и билирубинемии.

Сообщение о подозреваемых побочных реакций

Сообщение о подозреваемых побочных реакциях после регистрации лекарственного средства является важным. Это дает возможность постоянно наблюдать за соотношением польза/риск препарата. Медицинских работников просят сообщать о подозреваемых побочных реакциях.

Арикстра призначена тільки для підшкірного введення. Не слід застосовувати внутрішньом'язово.

Досвід застосування фондапаринуксу гемодинамічно нестабільним пацієнтам обмежений, а досвід його застосування пацієнтам, яким необхідний тромболіз, емболектомія або встановлення фільтру у порожнисту вену, відсутній.

Кровотеча.

Арикстру слід застосовувати з обережністю хворим із підвищеним ризиком кровотечі, зокрема у разі вроджених або набутих порушень системи згортання крові (наприклад число тромбоцитів - менше 50000/мм3), активної виразкової хвороби шлунка та кишечнику і нещодавно перенесеного внутрішньочерепного крововиливу, нещодавнього хірургічного втручання на головному або спинному мозку або офтальмологічних операцій, а також окремим групам хворих, описаним нижче.

Як і інші антикоагулянти, Арикстру слід з обережністю застосовувати хворим, які нещодавно перенесли хірургічне втручання (< 3 діб), і тільки після досягнення гемостазу.

Препарати, що можуть збільшувати ризик кровотечі, не слід застосовувати одночасно з Арикстрою. Це такі речовини, як дезирудин, фібринолітики, антагоністи рецепторів GР IIb/IIIа, гепарин, гепариноїди або низькомолекулярні гепарини. Під час лікування тромбозу глибоких вен (ТГВ) при необхідності введення препарату одночасно з терапією антагоністами вітаміну К слід враховувати інформацію, наведену в розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами». Інші антитромбоцитарні засоби (ацетилсаліцилова кислота, дипіридамол, сульфінпіразон, тиклопідин або клопідогрель) і нестероїдні протизапальні препарати необхідно застосовувати з обережністю. Якщо комбінована терапія вкрай потрібна, її необхідно проводити під суворим контролем.

Епідуральна анестезія/люмбальна пункція.

При застосуванні Арикстри для лікування тромбозу глибоких вен, а не для його профілактики, у разі необхідності оперативного втручання не слід проводити епідуральну анестезію/люмбальну пункцію.

Хворі літнього віку.

Ризик виникнення кровотечі у літніх пацієнтів вищий, ніж в інших хворих. Оскільки функція нирок зазвичай знижується з віком, у хворих літнього віку виведення фондапаринуксу може бути знижене і, отже, експозиція препарату збільшена (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»). Частота випадків кровотечі при застосуванні препарату за рекомендованою схемою для лікування тромбозу глибоких вен або легеневої емболії у пацієнтів віком < 65 років, 65?75 і > 75 років становила відповідно 3,0 %, 4,5 % і 6,5 %. Відповідні значення частоти подій у пацієнтів, які одержували еноксапарин за рекомендованою схемою для лікування тромбозу глибоких вен, становили 2,5 %, 3,6 % і 8,3%, тоді як у пацієнтів, які одержували нефракціонований гепарин за рекомендованою схемою для лікування легеневої емболії, частота подій становила відповідно 5,5 %, 6,6 % і 7,4 %. Тому Арикстру слід застосовувати з обережністю хворим цієї вікової категорії (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Низька маса тіла.

Досвід клінічного застосування препарату пацієнтам із масою тіла < 50 кг обмежений. Пацієнтам цієї групи фондапаринукс слід застосовувати з обережністю у добовій дозі 5 мг (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»).

Ниркова недостатність.

Зі збільшенням ступеня тяжкості ниркової недостатності збільшується ризик розвитку кровотеч. Частота випадків кровотечі при застосуванні препарату за рекомендованою схемою для лікування тромбозу глибоких вен або легеневої емболії, у пацієнтів із нормальною функцією нирок, легкими, помірними та тяжкими порушеннями функції нирок становила відповідно 3,0 % (у 34 з 1132 пацієнтів), 4,4 % (у 32 з 733 пацієнтів), 6,6 % (у 21 з 318 пацієнтів) і 14,5 % (у 8 з 55 пацієнтів). Частота таких випадків у пацієнтів, яким за рекомендованою схемою застосовували еноксапарин для лікування тромбозу глибоких вен, становила відповідно 2,3 % (у 13 з 559 пацієнтів), 4,6 % (у 17 з 368 пацієнтів), 9,7 % (у 14 з 145 пацієнтів) і 11,1% (у 2 з 18 пацієнтів), а у пацієнтів, яким за рекомендованою схемою застосовували нефракціонований гепарин для лікування легеневої емболії, цей показник становив 6,9 % (у 36 з 523 пацієнтів), 3,1 % (у 11 з 352 пацієнтів), 11,1 % (у 18 з 162 пацієнтів) і 10,7 % (у 3 з 28 пацієнтів) відповідно.

Арикстра протипоказана хворим із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну - менше 30 мл/хв). Препарат необхідно застосовувати з обережністю для лікування хворих із нирковою недостатністю помірного ступеня (кліренс креатиніну - 30?50 мл/хв). Тривалість лікування не повинна перевищувати розглянуту у клінічних дослідженнях (в середньому 7 днів) (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання» та «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»).

Немає досвіду застосування препарату пацієнтам із великою масою тіла (> 100 кг), які також мають помірні порушення функції нирок (кліренс креатиніну 30?50 мл/хв). Таким пацієнтам фондапаринукс слід застосовувати з обережністю. Після застосування початкової добової дози 10 мг можна розглянути питання про зменшення добової дози до 7,5 мг, спираючись на дані фармакокінетичного моделювання (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Печінкова недостатність тяжкого ступеня.

Арикстру слід застосовувати з обережністю, зважаючи на збільшений ризик кровотечі у зв'язку з недостатністю факторів коагуляції у хворих із печінковою недостатністю тяжкого ступеня (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Індукована гепарином тромбоцитопенія.

Фондапаринукс не зв'язується з фактором IV тромбоцитів і перехресно не реагує з сироваткою пацієнтів, які мають індуковану гепарином тромбоцитопенію типу ІІ. Арикстру слід з обережністю застосовувати для лікування хворих із індукованою гепарином тромбоцитопенією в анамнезі. Ефективність та безпека застосування АрикстриO для лікування хворих із індукованою гепарином тромбоцитопенією типу II, не вивчались. Були отримані поодинокі спонтанні повідомлення про розвиток індукованої гепарином тромбоцитопенії у хворих, які лікувались фондапаринуксом. Зв'язок між лікуванням Арикстрою та виникненням індукованої гепарином тромбоцитопенії на сьогодні не встановлений.

Алергія на латекс

Захисний ковпачок на голці попередньо наповненого шприца містить гуму з висушеного натурального латексу, що може спричиняти алергічні реакції в осіб, чутливих до латексу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Клінічний досвід щодо застосування препарату вагітним жінкам на сьогодні обмежений. Досліджень на тваринах недостатньо для визначення впливу на перебіг вагітності, ембріофетальний розвиток, пологи та постнатальний розвиток через обмежену експозицію. Тому Арикстру не слід призначати вагітним жінкам, за винятком випадків, коли очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для плода.

Годування груддю.

Арикстра екскретується у молоко щурів, але невідомо, чи проникає препарат у грудне молоко жінки. Тому протягом лікування препаратом годувати груддю не рекомендується. Проте пероральне всмоктування препарату в організм дитини малоймовірне.

Фертильність.

Немає даних щодо впливу фондапаринуксу на фертильність людини. У дослідженнях на тваринах вплив на фертильність не виявлений.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження впливу препарату на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги, не проводилося, але слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій з боку нервової системи.

Хранить при температуре не выше 25 °С. Хранить в недоступном для детей месте.

Несовместимость. Арикстру не следует смешивать с другими лекарственными средствами, поскольку исследования по совместимости не проводились.

Категория отпуска. По рецепту.

ФОНДАПАРИНУКС НАТРИЯ, АРИКСТРА®, АРИКСТРА® 2, 5 МГ/0, 5 МЛ, ФРЕЛСИ®