Аккузид таблетки 20 мг/12,5 мг №30 (59737)

quinaprilum; hydrochlorthiazidum.
действующее вещество: 1 таблетка содержит 21,664 мг квінаприлу гидрохлорида что эквивалентно 20 мг квінаприлу и 12,5 мг гидрохлортиазида;
вспомогательные вещества: лактоза моногидрат, магния карбонат, повидон К 25, кросповидон, магния стеарат, Opadry «розовая» OY-S-6937, воск канделільський.

Таблетки, покрытые оболочкой.
Розовая, треугольная, двоопукла, покрытая оболочкой таблетка с линией разлома и тисненой маркировкой «PD 220» на одной стороне.

Аккузида20 - это комбинированный препарат, состоящий из ингибитора ангиотензин-превращающего фермента квінаприлу гидрохлорида и диуретика гидрохлортиазида (ГХТЗ).

В клинических исследовании одновременное применение квінаприлу и гидрохлортиазида обусловливает большее снижение артериального давления, чем каждый препарат отдельно. Одновременное применение квінаприлу и гидрохлортиазида не влечет изменения фармакокинетики каждого из препаратов.

Вследствие диуретического активности гидрохлортиазид усиливает активность ренина в плазме крови, повышает секрецию альдостерона, снижает концентрацию калия в сыворотке крови и усиливает выведение калия с мочой.

Прием квінаприлу подавляет ренин-ангиотензин-альдостеронову систему и имеет способность уменьшать потери калия, вызванные гидрохлортиазидом.

Механизм действия. Квінаприл быстро превращается в квінаприлату (дикислоти квінаприлу, основного метаболита), который (исследования у людей) является эффективным ингибитором ангиотензин-превращающего фермента.

АПФ представляет собой пептидилдипептидазу, что катализирует преобразование ангиотензина І в вазоконстриктор ангиотензин II, который участвует в регулировании сосудистого тонуса и действует разными путями, в том числе путем стимуляции секреции альдостерона корой надпочечников. Механизм действия квінаприлу у людей заключается в ингибиции циркуляционной и тканевой активности АПФ, чем уменьшается вазопресорна активность и секреция альдостерона. Устранение негативного эффекта обратной связи ангиотензина II на секрецию ренина приводит к повышению активности ренина в плазме крови.

Хотя основной механизм антигипертензивного эффекта связывают с влиянием на ренин-ангиотензин-альдостеронову систему, квінаприл проявляет антигипертензивное действие даже у пациентов с невысокой реніновою гипертензией.

Исследования показали, что монотерапия квінаприлом была эффективной у пациентов разных рас, хотя выраженность эффекта была несколько меньше при применении препарата пациентами черной расы (как правило, группа с преимущественно низким уровнем ренина), чем у пациентов других рас. АПФ является подобным киназы II, фермента, что вызывает деградацию брадикинина, мощного вазодилататорного пептида; ли повышенные уровни брадикинина влияют на терапевтический эффект квінаприлу, требует дальнейшего исследования.

Назначение 10 - 80 мг квінаприлу пациентам с формой артериальной гипертензии от легкой до тяжелой приводит к снижению артериального давления при измерении как в положении сидя, так и в положении стоя, с минимальным влиянием на частоту сердечных сокращений.

Антигипертензивное действие препарата начинается в течение одного часа с максимальной выраженностью через 2 - 4 часа после приема. Достижения максимального антигипертензивного эффекта препарата у некоторых пациентов может нуждаться 2 недель лечения. При применении в рекомендованных дозах антигипертензивный эффект у большинства пациентов поддерживается при приеме препарата с интервалом 24 часа и сохраняется в течение долговременной терапии.

Оценка гемодинамики у пациентов с артериальной гипертензией показало, что снижение артериального давления вследствие применения квінаприлу сопровождалось уменьшением общего периферического сопротивления и почечного сосудистого сопротивления с незначительным изменением или отсутствием изменения частоты сердечных сокращений, сердечного индекса, почечного кровотока, показателя клубочковой фильтрации или фильтрационной фракции.

Основной механизм антигипертензивного активности диуретиков неизвестен. При длительном применении периферическое сопротивление сосудов уменьшается; однако это может быть вторичным проявлением изменений натриевого равновесия.

Гидрохлортиазид является диуретиком, что непосредственно влияет на почку, увеличивая выделение натрия и хлорида, а вместе с тем и объема воды. Гидрохлортиазид также усиливает экскрецию калия и бикарбонатов и уменьшает экскрецию кальция. Длительное применение гидрохлоротиазида увеличивает активность ренина в плазме крови в 2 - 6 раз.

После перорального приема гидрохлоротиазида его стимулирующее влияние на диурез начинается приблизительно через два часа, достигает максимума через четыре часа и продолжается 6 - 12 часов. Гидрохлортиазид выводится в неизмененном виде через почки. Когда уровни в плазме крови определялись по меньшей мере в течение 24 часов, период полувыведения из плазмы крови варьировал в пределах от 4 до 15 часов. Как минимум 61% перорально принятой дозы выводится в неизмененном виде в течение 24 часов.

Гидрохлортиазид проникает через плацентарный барьер и не преодолевает гематоэнцефалический барьер.

Сопутствующая терапия с диуретиками тиазидного типа обеспечивает выразительный гипотензивный эффект, чем применение каждого препарата в отдельности.

После перорального применения максимальные концентрации квінаприлу в плазме крови достигаются в течение часа. Основываясь на выявлении квінаприлу и его метаболитов в моче, объем абсорбции составляет приблизительно 60%. Всасывание гидрохлортиазида является несколько более медленным (от 1 до 2,5 часа) и полнее (50 -80%). 38% перорально принятого квінаприлу является системно доступным в виде квінаприлату. Квінаприл имеет плазменный период полувыведения приблизительно 1 час. Максимальные концентрации квінаприлату в плазме крови наблюдаются примерно через два часа после перорального приема квінаприлу.

Квінаприлат выводится главным образом путем почечной экскреции с полупериодом эффективной кумуляции три часа. Примерно 97% квінаприлу или квінаприлату, циркулирующих в плазме крови, связаны с белками.

У пациентов с почечной недостаточностью период полувыведения квінаприлату повышается при уменьшении клиренса креатинина. Фармакокинетические исследования у пациентов с заболеваниями почек терминальной стадии или у пациентов, находящихся на постоянном гемодиализе или постоянном амбулаторном перитонеальном диализе, указывают на то, что диализ оказывает незначительное влияние на выведение квінаприлу и квінаприлату. Вывод квінаприлату также снижено у пациентов пожилого возраста (более 65 лет) и хорошо коррелирует с состоянием функции почек (см. раздел «Способ применения и дозировки»).

В исследованиях на крысах установлено, что квінаприл и его метаболиты не проникают через гематоэнцефалический барьер.

Фармакокинетика у пожилых пациентов.

У пожилых пациентов AUC и максимальные концентрации квінаприлату выше, чем у младших пациентов; это больше связано со снижением функции почек, нежели с возрастными изменениями. Из общего количества пациентов, участвовавших в клинических исследованиях, применение квінаприлу/гидрохлортиазида, 15% - в возрасте 65 лет и старше, а 1,5% - 75 лет и старше. Не наблюдалось разницы в эффективности и безопасности применения препарата у пожилых и более молодых пациентов. Однако нельзя исключать большую чувствительность к препарату у некоторых пожилых людей.

Доклинические данные по безопасности.

Исследование канцерогенного, мутагенного воздействия и влияния на фертильность квінаприлу/гидрохлортиазида у животных не проводились.

Квінаприл/гидрохлортиазид был не канцерогенным у мышей и крыс при введении в дозах 75 или 100 мг/кг/сутки (доза в 50 и 60 раз выше максимальную суточную дозу для человека, соответственно) в течение 104 недель.

Квінаприл и квінаприлат были немутагенними в бактериальном тесте Эймса с/без метаболической активации. Квінаприл был также отрицательным в таких исследованиях генетической токсичности: точечная мутация клеток млекопитающих in vitro, сестринский хроматический обмен в культивируемых клетках млекопитающих, мікронуклеарний тест у мышей in vitro хромосомная аберрация с культивируемыми легочными клетками V79 и в цитогенетическом исследовании in vivo костного мозга крыс. Не наблюдалось негативного влияния на фертильность и репродуктивную функцию у крыс при введении в дозах до 100 мг/кг/сутки (доза в 60 раз выше максимальную суточную дозу для человека).

Не наблюдалось фетотоксичного или тератогенного воздействия у крыс при введении квінаприлу в дозах 300 мг/кг/сутки (доза в 180 раз выше максимальную суточную дозу для человека), несмотря на материнскую токсичность при дозировке 150 мг/кг/сутки. Масса тела родившихся животных была снижена у крыс, которым вводили препарат в период поздней гестации и в течение лактации в дозах 25/мг/кг/сутки или высших. Квінаприл не проявлял тератогенности у кроликов; однако, как отмечено для других ингибиторов АПФ, материнская токсичность и эмбриотоксичность наблюдались у нескольких кроликов при введении препарата в дозах 0,5 мг/кг/сут и 1 мг/кг/сутки, соответственно.

Гидрохлортиазид был немутагенним в микробиологическом тесте Эймса in vitro, при максимальной концентрации 5 мг/планшет для штаммов TA98 и TA100. При использовании образцов мочи пациентов, получающих гидрохлортиазид, в тесте Эймса мутагенной активности не было. Гидрохлортиазид индуцирует сестринский хроматический обмен, но не хромосомальні аберрации в клетках яичника китайских хомячков с/без метаболической активации. Гидрохлортиазид индуцирует мутации в лімфомних клетках мышей в высоких концентрациях. Способность препаратов индуцировать нерасхождение хромосом во время митоза и перекрест хромосом определяли с использованием Aspergillus nidulans. Большое количество препаратов, включая гидрохлортиазид, індукували нерасхождение хромосом при мітозі.

Лечение артериальной гипертензии у больных, которым целесообразно применить комбинированную терапию квінаприлом и диуретиком.

Аккузида20 противопоказан больным с повышенной чувствительностью к любому компоненту препарата; пациентам с ангионевротическим отеком в анамнезе, развитие которого было связано с приемом ингибиторов АПФ; во время беременности и в период кормления грудью ; женщинам, которые планируют беременность, а также женщинам детородного возраста, которые не применяют надежных средств контрацепции

Поскольку в состав препарата входит гидрохлортиазид, Аккузида20 противопоказан больным с анурией или гиперчувствительностью к квінаприлу, тіазидам и любым производным сульфонамідних препаратов.

Аккузида20 противопоказан пациентам с аортальным стенозом и обструкцией путей оттока.

Аккузида20 противопоказан пациентам с врожденным/идиопатическим ангионевротическим отеком.

Тетрациклин и другие препараты, которые взаимодействуют с магнием. При назначении тетрациклина с квінаприлом примерно на 28 - 37% снижается абсорбция тетрациклинов. Снижение абсорбции происходит потому, что в составе квінаприлу содержится вспомогательное вещество магния карбонат. Данное взаимодействие следует принимать во внимание, если рассматривается сопутствующая терапия квінаприлом/гидрохлортиазидом и тетрациклином или другими препаратами, которые взаимодействуют с магнием.

Литий. Как правило, литий не следует назначать с мочегонными средствами. Мочегонные препараты снижают почечный клиренс лития и прибавляют высокого риска развития литиевой токсичности. О повышении уровней лития в сыворотке крови и симптомы литиевой токсичности сообщалось у пациентов, которые получают комбинированную терапию литием и ингибиторами АПФ, поскольку эти препараты выводят натрий из организма. При комбинации с квінаприлом/гидрохлортиазидом может быть повышенным риск развития токсического действия лития. Квінаприл/гидрохлортиазид следует назначать с осторожностью и рекомендуется часто проверять уровни лития в сыворотке крови.

Другие препараты. При назначении квінаприлу одновременно с пропранололом, гидрохлортиазидом, дигоксином или циметидином не наблюдалось клинически важных фармакокинетических взаимодействий.

Антикоагулянтный эффект разовой дозы варфарина (определено протромбинового времени) существенно не менялся при одновременном назначении квінаприлу 2 раза в сутки.

При одновременном назначении такие препараты могут взаимодействовать с тиазидными диуретиками:

спирт, барбитураты или наркотические препараты: может быть потенцирование ортостатической гипотензии.

Антациды: могут снижать биодоступность Аккузиду®20

Противодиабетические препараты пероральные гипогликемические препараты и инсулин, может потребоваться коррекция дозы противодиабетических препаратов.

Другие антигипертензивные препараты: дополнительный эффект или потенціація.

Кортикостероиды, АКТГ: усиленное выведение электролитов, особенно гипокалиемия.

Нестероидные противовоспалительные препараты. У некоторых пациентов при назначении НПВП могут снижаться диуретический, натрийуретическим и антигипертензивный эффекты петлевых, калийсберегающих и тиазидных мочегонных препаратов. Поэтому при одновременном назначении квінаприлу/гидрохлоротиазида и НПВП пациентов следует часто обследовать, чтобы определить, наблюдается диуретический эффект квінаприлу/гидрохлортиазида.

Препараты, повышающие уровень калия в сыворотке крови: квінаприл является ингибитором ангиотензин-превращающего фермента, который способен снижать уровни альдостерона, что, в свою очередь, может приводить к задержке калия в организме. Поэтому при одновременном приеме квінаприлу и добавок, содержащих калий или калієвмісні заменители соли, следует помнить о предосторожности и проводить соответствующий мониторинг уровня калия в сыворотке крови (см. раздел «Особенности применения»). Поскольку квінаприл/гидрохлортиазид содержит мочегонный компонент, дополнительное назначение калийсберегающих диуретиков не рекомендуется.

Аніонообмінні смолы: абсорбция гидрохлоротиазида ухудшается в присутствии анионообменных смол, таких как колестирамин и холестипол. Разовая доза аніонообмінної смолы связывает гидрохлортиазид и уменьшает его всасывание из жкт на 85% и 43% соответственно.

Для пациентов, которые на данное время не принимают мочегонных препаратов, независимо от того, получают они монотерапию квінаприлом или нет, рекомендованная начальная доза Аккузидуа составляет 10/12,5 мг. Согласно клинического эффекта доза может быть увеличена до 20/12,5 мг. Эффективный контроль ад в большинстве случаев достигается посредством применения дозы от 10/12,5 мг до 20/12,5 мг.

Диапазон дозирования препарата позволяет гибко подобрать соотношение компонентов в зависимости от клинических потребностей. Больным, которые диуретик применяли раньше, рекомендуемая начальная доза квінаприлу (АккупроО) составляет 5 мг, чтобы предотвратить чрезмерного снижения артериального давления. В дальнейшем доза препарата подбирается так, чтобы достичь желаемого клинического эффекта. Если подобранное соотношение квінаприлу и гіпотіазиду соответствует соотношению в таблетке, можно перейти на применение АккузидуО 20.

Дозирование для больных с нарушением функции почек. АккузидО20 не следует назначать в качестве начальной терапии пациентам с нарушением функции почек (клиренс креатинина <60 мл/мин). У больных с умеренно выраженной почечной недостаточностью (клиренс креатинина в пределах 30 - 60 мл/мин) терапия начинается с применения 5 мг квінаприлу с последующим титрованием дозы.

Когда необходимо дополнительное применение диуретиков, их дозу можно титровать, применяя Аккузида 20. Стартовая доза составляет 10/12,5 мг. Контроль артериального давления достигается применением Аккузидуа 20 в обычных дозах.

Когда сопутствующее применение диуретиков в сочетании с квінаприлом оказывается необходимым для пациентов с тяжелым поражением функции почек (клиренс креатинина менее 30 мл/мин), следует отдать предпочтение петлевым діуретикам, а не тиазидным. Следовательно, пациентам с тяжелым поражением функции почек применение Аккузидуа 20 не рекомендуется.

Применение для лечения людей пожилого возраста. Терапевтический эффект препарата одинаков как у пожилых, так и у других больных при применении одинаковых доз, увеличение частоты побочных проявлений у пожилых больных не наблюдалось.

Данные о передозировке Аккузидуа20 при применении для лечения людей отсутствуют. LD50 квінаприлу/гидрохлортиазида в комбинации имеет диапазон от 1063/664 к 4640/2896 мг/кг у мышей и крыс.

Вероятнее всего, что клиническими проявлениями были бы симптомы передозировки, наблюдаются при монотерапии квінаприлу, такие как выраженная артериальная гипотензия, при которой обычно проводят инфузии или внутривенное введение изотонического раствора.

Основными клиническими признаками и симптомами передозировки при монотерапии гидрохлортиазидом являются симптомы, связанные с потерей электролитов (гипокалиемия, гипохлоремия, гипонатриемия) и дегідрадацією вследствие стимуляции диуреза. При сопутствующем применении препаратов наперстянки гипокалиемия может усиливать сердечную аритмию.

Нет специфической информации относительно терапии при передозировке квінаприлу/гидрохлортиазида. Гемодиализ и перитонеальный диализ имеют незначительное влияние на выведение квінаприлу и квінаприлату.

Проводят симптоматическую и поддерживающую терапию с установленными принципами медицинской помощи.

Нижчеприведеніпобічніреакції,проякіповідомлялосяупацієнтів,щоприймалиАккузида20.Побічніреакціїкласифікованізгідноізчастотою,відповіднодоотриманихпідчаспроведенняклінічнихдослідженьданих.

Дужечасті?1/10(?10%),часті?1/100,<1/10(?1%та<10%),нечасті?1/1000,<1/100(?0,1%та<1%),рідкі?1/10000,<1/1000(?0,01%та<0,1%),дужерідкі<1/10000(<0,01%)

*Якщочастотавказаноїпобічноїреакціїнебулазазначенавклінічнихдослідженнях,вонаприймаласяякрідка,ґрунтуючисьнарівнях,проякіповідомлялося.

Побічніреакції,проякіповідомлялосяупацієнтів,щоприймаликвінаприл.

Інфекціїтаінвазії.
Нечастые:інфекціїсечовивіднихшляхів.

Порушеннязбокусистемикровіталімфатичноїсистеми.
Редкие:агранулоцитоз,гемолітичнаанемія*,нейтропения*,тромбоцитопения*.

Порушеннязбокуімунноїсистеми.
Редкие:анафілактоїдніреакції*

Ендокринніпорушення.
Нечасті:Тіазидиможутьвпливатинапотребивінсулініухворихнацукровийдіабет.Можевиникатилатентнийцукровийдіабет.

Розладизбокутрофікитаметаболізму.
Частые:гиперкалиемия.

Порушеннязбокупсихіки.
Частые:инсомния.
Нечастые:сплутаністьсвідомості,депрессия,нервозность.

Порушеннязбокунервовоїсистеми.
Частые:головокружение,головнийбіль,парестезии.
Редкие:сонливость,порушеннясмаку,транзиторніішемічніатаки.
Редкие:синкопе*.
Дужерідкі:крововилививмозок*.

Порушеннязбокуочей.
Нечастые:амблиопия.
Дужерідкі:нарушения зрения.

Порушеннязбокуорганаслухуталабіринту.
Нечастые:дзвінувушах,вертиго.

Порушеннязбокусерця.
Редкие:стенокардия,інфарктміокарда,пальпитация,тахикардия.

Судинніпорушення.
Часто:гипотензия,постуральнагіпотензія*.
Нечастые:вазодилятация.

Порушеннязбокуреспіраторноготракту,органівгрудноїкліткитасередостіння.
Частые:кашель,одышка,фарингит,ринит.
Редкие:бронхоспазм*,еозинофільнийпневмоніт.
Вокремихвипадкахтраплялисявипадкиангіоневротичногонабряку,щоохоплюваливерхнідихальнішляхитапризводилидофатальноїобструкціїдихальнихшляхів.

Порушеннязбокушлунково-кишковоготракту.
Частые:більуживоті,диарея,диспепсия,тошнота,рвота.
Нечастые:сухістьуротічигорлі,метеоризм,панкреатит.

Порушеннязбокугапатобіліарноготракту.
Редкие:гепатит*,холестатичнажовтушність*.

Порушеннязбокушкіритапідшкірноїклітковини.
Нечастые:ангіоневротичнийнабряк,підвищенапітливість,зуд,сыпь.
Рідкі:алопеція*,епідермальнийнекроліз*,еозинофілія*та/абопідвищеннятитруантинуклеарнихантитіл,ексфоліативнийдерматит*,пухирчатка*,реакціясвітлочутливості*,кропив?янка.
Дужерідкі:псоріазоподібнівисипання.

Порушеннязболускелетно-мя'зовоїсистемитасполучноїтканини.
Частые:більуділянціспини,миалгия.
Нечастые:артралгия,гіперурикеміяабоподаграможебутиспричиненатіазидамиуокремихпацієнтів.

Порушеннязбокунироктасечовивідноготракту.
Нечастые:дисфункціїнирок.

Порушеннязбокурепродуктивноїсистемитамолочноїзалози.
Нечастые:импотенция.

Загальнітарозладивмістівведення.
Частые:більугрудях,недомогание.
Нечасто:лихорадка,генералізованінабряки,периферичнінабряки.

Результатидосліджень.
Частые:підвищеннякреатинінусироватки,підвищенняазотусечовинивкрові.
Підвищеннярівняхолестеринутатригліцеридівможебутиасоційованезтерапієютіазиднимидіуретиками.
Зниженнягематокритутакількостілейкоцитів,підвищенняпечінковихферментів,сироватковогобілірубіну.Упацієнтівізспадковоюнедостатністюглюкозо-6-фосфатдегідрогеназиповідомлялосяпроокремівипадкигемолітичноїанемії.

Побічніреакції,проякіповідомлялосяупацієнтів,щоприймаликвінаприл/гидрохлортиазид.

Інфекціїтаінвазії.
Частые:інфекціїверхніхдихальнихшляхів,вірусніінфекції.
Нечастые:інфекціїсечовивіднихшляхів.

Порушеннязбокусистемикровіталімфатичноїсистеми.
Редкие:гемолітичнаанемія*,тромбоцитопения*.

Порушеннязбокуімунноїсистеми.
Редкие:анафілактоїдніреакції*

Ендокринніпорушення.
Нечасті:Тіазидиможутьвпливатинапотребивінсулініухворихнацукровийдіабет.Можевиникатилатентнийцукровийдіабет.

Порушеннязбокупсихіки.
Частые:инсомния.
Нечастые:сплутаністьсвідомості,депрессия,нервозность.

Порушеннязбокунервовоїсистеми.
Частые:головокружение,головнийбіль,сонливость.
Редкие:парестезии,синкопе,порушеннясмаку,транзиторніішемічніатаки.
Редкие:крововилививмозок*.

Порушеннязбокуочей.
Нечастые:амблиопия.
Дужерідкі:нарушения зрения.

Порушеннязбокуорганаслухуталабіринту.
Нечастые:дзвінувухах,вертиго.

Порушеннязбокусерця.
Частые:інфарктміокарда.
Нечастые:пальпитация,тахикардия.

Судинніпорушення.
Часто:вазодилатация,постуральнагіпотензія*.
Нечастые:артеріальнагіпотензія.

Порушеннязбокуреспіраторноготракту,органівгрудноїкліткитасередостіння.
Частые:бронхит,кашель,фарингит,ринит.
Нечастые:одышка,синусит.
Редкие:бронхоспазм*.
Вокремихвипадкахтраплялисявипадкиангіоневротичногонабряку,щоохоплюваливерхнідихальнішляхитапризводилидофатальноїобструкціїдихальнихшляхів.

Порушеннязбокушлунково-кишковоготракту.
Частые:більуживоті,диарея,диспепсия,тошнота,рвота.
Нечастые:сухістьуротічигорлі,метеоризм.
Редкие:панкреатит.
Дужерідкі:илеус.

Порушеннязбокугапатобіліарноготракту.
Редкие:гепатит*,холестатичнажовтушність*.

Порушеннязбокушкіритапідшкірноїклітковини.
Нечасто:алопеция,реакциясветочувствительности,зуд,сыпь.
Рідкі:епідермальнийнекроліз*,мультиформнаеритема*,ексфоліативнийдерматит*,пухирчатка*,синдромСтівенса-Джонсона,еозинофілія*та/абопідвищеннятитруантинуклеарнихантитіл,псоріазоподібнівисипання.
Дужерідкі:крапивница.

Порушеннязболускелетно-мя'зовоїсистемитасполучноїтканини.
Часті:більуділянціспини,міалгія,гіперурикеміяабоподаграможебутиспричиненатіазидамиуокремихпацієнтів.
Нечастые:артралгия,

Порушеннязбокунироктасечовивідноготракту.
Нечастые:дисфункціїнирок.

Порушеннязбокурепродуктивноїсистемитамолочноїзалози.
Нечастые:импотенция.

Загальнітарозладивмістівведення.
Частые:астения,більугрудях,недомогание.
Нечасто:лихорадка,периферичнінабряки.

Результатидосліджень.
Частые:підвищеннякреатинінусироватки,підвищенняазотусечовинивкрові.
Підвищеннярівняхолестеринутатригліцеридівможебутиасоційованезтерапієютіазиднимидіуретиками.
Зниженнягематокритутакількостілейкоцитів,підвищенняпечінковихферментів,сироватковогобілірубіну.Упацієнтівізспадковоюнедостатністюглюкозо-6-фосфатдегідрогеназиповідомлялосяпроокремівипадкигемолітичноїанемії.

Застосуваннявперіодвагітностітагодуваннягруддю.

Аккузида20протипоказанийвперіодвагітності.ІнгібіториАПФ,припризначеннівперіодвагітності,можутьбутипричиноюфетальноїтанеонатальноїзахворюваностітасмертності.Якщовстановленовагітність,прийомАккузидуа20слідприпинити.

Уновонароджених,якщовонизазналивпливуінгібіторівапфпротягомвагітності,можебутипідвищенийризикмальформаціїсерцево-судинноїсистемитаЦНС.Повідомлялосьпронедоношеність,гіпотонію,порушенняфункціїнирок(включаючинирковунедостатність),гіпоплазіюкістокчерепа,маловоддя,контрактурикінцівок,деформаціючерепно-лицьовоговідділу,гіпоплазіюлегень,затримкувнутрішньоутробногорозвитку,відкритуартеріальнупротоку,фетальнусмертьта/абосмертьновонародженогочерезте,щовагітнажінкаприймалаінгібіториапф.Пацієнтиталікаріповиннізнати,щомаловоддяможез'явитисьпіслятого,якуплодаужевиниклинезворотнізміни.

Новонароджених,якімоглизазнативпливуінгібіторівапфinutero,слідчастообстежуватищодорозвиткугіпотензії,олігуріїтагіперкаліємії.Якщовиникаєолігурія,медичнудопомогуслідспрямуватинапідтриманнякров'яноготискутанирковоїперфузії.

Тіазиднідіуретикипроникаютькрізьгематоенцефалічнийбар'єрівизначаютьсяупуповиннійкрові.Нетератогеннийвпливнаплідможевключатифетальнутанеонатальнужовтяницю,тромбоцитопеніюі,можливо,іншіпобічніреакції,щовиникаютьудорослих.

Адекватнітадобреконтрольованідослідженнязастосуванняквінаприлу/гідрохлортіазидуувагітнихжінокнепроводились.

Годуваннягруддю.ІнгібіториАПФ,включаючиквінаприл,екскретуютьсявгруднемолокоунезначнихкількостях.Тіазиднідіуретикипроникаютьвгруднемолоко.Зпричиниможливогорозвиткусерйознихреакційуновонароджених,слідвирішитипитанняпроприпиненняприйманняпрепаратуаккузида20абоприпиненнягодуваннягруддю,беручидоувагиважливістьприйомупрепаратудляматері.

Дети.
Безпекатаефективністьзастосуванняпрепаратуудітейневстановлена.

Особливостізастосування.

Ангіоневротичнийнабрякголовиташиї.Пророзвитокангіоневротичногонабрякуповідомлялосьу0,1%пацієнтів,якіприймаютьквінаприл.Прирозвиткустридоругортаніабонабрякуобличчя,язикачиголосовоїщілинисліднегайноприпинитиприйомквінаприлу/гідрохлортіазиду;пацієнтуслідпризначитивідповіднезагальноприйнятелікуванняіпроводитиуважніобстеженнядозникненнянабряку.Увипадках,колинабрякобмеженоділянкоюгубтаобличчя,станзазвичайнормалізуєтьсябезпроведеннялікування;длязняттясимптомівможнапризначитиантигістамінніпрепарати.

Ангіоневротичнийнабрякгортаніможебутифатальним.Набрякязика,голосовоїщілиниабогортаніспричиняєобструкціюдихальнихшляхів,щопотребуєневідкладноїтерапії,включаючи,аленеобмежуючись,негайнимвведеннямрозчинуадреналіну(епінефрину)1:1000(від0,3до0,5мл),підшкірно.

Частішеповідомлялосьпророзвитокангіоневротичногонабрякуупацієнтівчорноїраси,якіотримуютьінгібіториАПФ,ніжуіншихпацієнтів.Ізконтрольованихклінічнихдослідженьвідомо,щоінгібіториАПФвпливаютьнавеличинуатіцейвпливупацієнтівчорноїрасименшевиражений,ніжуіншихпацієнтів.Частотурозвиткуангіоневротичногонабрякуупацієнтівчорноїраситаіншихпацієнтівприлікуванніквінаприломпідраховуваливдвохвеликихвідкритихклінічнихдослідженняхефективностізастосуванняквінаприлудлялікуваннягіпертензії.Водномудослідженні,заучастю1656пацієнтівчорноїрасита10585пацієнтівіншихрас,частотарозвиткуангіоневротичногонабряку,неберучидоуваги,чиприймалиціпацієнтиквінаприл,становила0,3%та0,39%,відповідно.Віншомудослідженні(1443пацієнтичорноїрасита9300-іншіпацієнти),частотарозвиткуангіоневротичногонабрякустановила0,55%упацієнтівчорноїрасита0,17%урештипацієнтів.

Інтестинальнийангіоневротичнийнабряк.Повідомлялосьпророзвитокінтестинальногоангіоневротичногонабрякуупацієнтів,якіприймалиінгібіториАПФ.Утакихпацієнтівбулискаргинабільуживоті(з/безнудотиабоблювання);вдеякихвипадкахнебулоангіоневротичногонабрякуобличчяванамнезіірівніс-1естеразибулинормальними.Ангіоневротичнийнабрякдіагностувализадопомогоюкт,УЗДабоприоперативномувтручанні;симптомизникалипіслявідміниінгібітораапф.Інтестинальнийангіоневротичнийнабрякслідвключитивдиференціальнийдіагнозпривстановленнідіагнозупацієнтамзболямивділянціживота,якіприймаютьінгібіториАПФ.

Пациенты,ванамнезіякихбувангіоневротичногонабряк,щонепов'язанийзприйомомінгібіторівапф,можутьматипідвищенийризикрозвиткуангіоневротичногонабрякуприприйоміінгібітораапф

Анафілактоїдніреакції.

Десенсибілізація.Упацієнтів,якіприймаютьінгібіториАПФпротягомдесенсибілізуючоїтерапіїотрутоюперетинчастокрилих,виникалитривалі,небезпечнідляжиттяанафілактоїдніреакції.Удеякихпацієнтіврозвиткуцихреакційвдалосьуникнутитимчасовоприпинившиприйомінгібіторівапф,алеприпроведенніпровокаційноїпробиреакціївиникализнову.

Аферезліпопротеїнівнизькоїщільності.Повідомлялосьпророзвитоканафілактоїднихреакційупацієнтів,якимпроводилиаферезліпопротеїнівнизькоїщільностізвикористаннямдекстрин-сульфатудляабсорбціїутойчас,коливонилікувалисьінгібіторамиАПф.

Гемодіаліз.Клінічнийдосвідсвідчить,щоупацієнтів,якимпроводятьгемодіаліззвикористаннямпевнихвисокопроникнихмембран(такихякполіакрилнітриловімембрани),існуєвисокаймовірністьрозвиткуанафілактоїднихреакційприодночасномулікуванніінгібіторамиапф.Даноїкомбінованоїтерапіїможнауникнути,призначившиальтернативніантигіпертензивніпрепаратиабовикористовуючиіншімембранидляпроведеннягемодіалізу.

Артеріальнагіпотензія.Приприйоміквінаприлу/гідрохлортіазидуможевиникатисимптоматичнаартеріальнагіпотензія,зазвичайнечастіше,ніжприприйомііншихпрепаратівякмонотерапії.Симптоматичнагіпотензіярідковиникалаупацієнтівзнеускладненоюгіпертензієюприлікуванніквінаприлом,алевнаслідоклікуванняінгібіторамиапфїїрозвитокможливийупацієнтівзізниженимводно-сольовимбалансом,наприклад,утих,хтоприймавранішедіуретикитадотримувавсянизькосольовоїдієтиабоперебувалинадіалізі.(див.розділ«Особливостізастосування»).

Аккузида20слідзобережністюпризначатипацієнтам,якіодночасноотримуютьіншіантигіпертензивніпрепарати.Тіазиднийкомпонентпрепаратуквінаприл/гідрохлортіазидможепосилюватидіюіншихантигіпертензивнихпрепаратів,особливогангліонарнихабопериферичнихадренергічнихблокаторів.Антигіпертензивнийефекттіазидногокомпонентатакожможепосилюватисьупацієнтів,якимпроводилисимпатектомію.

Упацієнтівіззастійноюсерцевоюнедостатністюз/безнирковоїнедостатностілікуваннягіпертензіїінгібіторамиапфнадмірнезниженнятискукрові,щоможесупроводжуватисьолігурією,азотемієютавпоодинокихвипадках-гостроюнирковоюнедостатністюісмертю.Напочаткулікуванняквінаприлом/гідрохлортіазидомслідчастопроводитимедичніобстеження:протягомпершихдвохтижнівтаприпідвищеннідозипрепарату.

Якщовиникаєсимптоматичнагіпотензія,пацієнтаслідпокластинаспинуі,уразінеобхідності,ввестиізотонічнийрозчиншляхомвнутрішньовенноїінфузії.Короткотривалагіпотензивнареакціянеєпротипоказаннямдляподальшогоприйманняпрепарату;однакутакомувипадкуслідрозглянутипитанняпропризначенняпрепаратувнижчихдозах.

Нейтропенія/Агранулоцитоз:ПриприйоміінгібіторівАПФрідковиникаєагранулоцитозтапригніченняфункціїкістковогомозкуупацієнтівзнеускладненоюгіпертензією,алечастішетаківипадкиспостерігаютьсяупацієнтівзпорушеннямфункціїнирок,особливоякщоєсупутнєзахворювання,такеякколагенозсудин.

Пророзвитокагранулоцитозурідкоповідомлялосьпротягомлікуванняквінаприлом.ЯкіприприйомііншихінгібіторівАПФ,слідперіодичновизначатикількістьлейкоцитівупацієнтівзколагенозомсудинта/абозахворюванняминирок,якіприймаютьквінаприл.

Системнийчервонийвівчак.Повідомлялось,щоприприйомітіазиднихдіуретиківрозвиваєтьсязагостренняабоактиваціяперебігусистемногочервоноговівчака.

Фетальная/Неонатальназахворюваністьтасмертність:см.раздел«Періодвагітностітагодуваннягруддю».

Реакціїгіперчутливості.Упацієнтівізбронхіальноюастмоюабоалергієюванамнезіможутьвиникатиреакціїчутливості,такіякпурпура,фоточутливість,кропив?янка,некротизуючийангоїт,респіраторнийдистресс,включаючипневмоніт,набряклегеньтаанафілактоїдніреакції.

Порушенняфункціїнирок.Аккузида20зобережністюпризначаютьпацієнтамзтяжкимизахворюванняминирок.Тіазиднідіуретикиможутьспричинитиазотеміюутакихпацієнтівіприприйоміповторнихдозможевідбуватиськумуляціяпрепарату.

Внаслідокінгібіціїренин-ангіотензин-альдостероновоїсистемиусхильнихосібможутьвиникатизмінифункціїнирок.Упацієнтівзтяжкоюформоюсерцевоїнедостатності,уякихфункціянирокможезалежативідактивностіренін-ангіотензин-альдостероновоїсистеми,приприйоміінгібіторівАПФможерозвинутисьолігуріята/абопрогресуючаазотеміяірідко-гостраниркованедостатністьта/абосмерть.

Періоднапіввиведенняквінаприлуподовжуєтьсяпризниженнікліренсукреатиніну.Пацієнтам,уякихкліренскреатиніну<60мл/хв.,слідзнизитипочатковудозупрепарату(див.розділ«Спосібзастосуваннятадози»).Дозупрепаратудлятакихпацієнтівнеобхіднопідвищуватипоступово,залежновідвідповідіналікування;потрібночастоперевірятифункціюнирок,навітьякщоприприйоміпочатковихдозпрепаратунемаєознак,щопрепаратспричинятимепогіршенняфункціїнирок.

Укількохпацієнтівзгіпертензією,якіприймаликвінаприлтауякихнебулоознакіснуючогозахворюваннясудиннирок,спостерігалосьпідвищенняазотусечовиниукровітакреатинінусироваткикрові(зазвичайнезначнеікороткочасне),особливовтихвипадках,коликвінаприлпризначалиодночаснозсечогіннимпрепаратом.Таківипадкичастішевиникаютьупацієнтівзіснуючимпорушеннямфункціїнирок.Можебутинеобхіднимзниженнядозипрепарату.Приоцінцістанупацієнтівзартеріальноюгіпертензієюнеобхіднозавждивключатиобстеженнящодофункціїнирок(див.розділ«Спосібзастосуваннятадози»).

Уклінічнихдослідженняхзаучастіпацієнтівзгіпертензієютаоднобічнимабодвобічнимстенозомнирковоїартеріїудеякихізнихпісляприйомуінгібіторівапфспостерігалосьпідвищеннярівняазотусечовиниукровітакреатинінусироваткикрові.Цепідвищеннямайжезавждималозворотнийхарактерпривідмініінгібітораапфта/абосечогінногопрепарату.Утакихпацієнтівпотрібнопроводитимоніторингфункціїнирокпротягомпершихдвохтижнівлікування.

Порушенняфункціїпечінки.Аккузида20зобережністюпризначаютьпацієнтамзпорушеннямфункціїпечінкиабопрогресуючимзахворюваннямпечінки,оскількинезначнізміниводноготаелектролітногобалансуможутьпризвестидопечінковоїкоми.Метаболізмквінаприлудоквінаприлатузазвичайобумовленийпечінковоюестеразою.Упацієнтівзалкогольнимцирозомпечінкиконцентраціїквінаприлатузнижуються,оскількипогіршуєтьсядеестерифікаціяквінаприлу.

Змінарівнівелектролітівсироваткикрові.Електролітисироваткикровіслідвизначатичерезпевніінтерваличасу,щобвиявитиможливийдисбаланселектролітів.Упацієнтів,якіотримуютьквінаприлякмонотерапію,можутьпідвищуватисьрівнікаліювсироватцікрові.Вклінічнихдослідженняхгіперкаліємія(рівенькаліювсироватцікрові>5,8 ммоль/л)виникалаприблизноу2%пацієнтів,якіотримуваликвінаприл.Убільшостівипадківбувпідвищенийтількирівенькаліювсироватцікрові,щонормалізувавсянавітьприпродовженнілікування.Менше0,1%пацієнтівприпинилиприйомпрепаратузпричинирозвиткугіперкаліємії.Факториризикурозвиткугіперкалієміївключаютьпорушенняфункціїнирок,цукровийдіабет,супутнійприйомкалійзберігаючихдіуретиків,додатковеприйманнякаліюта/абокалієвміснихзамінниківсолі.Додатковепризначеннякалійзберігаючихдіуретиківприлікуванніаккузидома20,якийміститьсечогіннийпрепарат,нерекомендовано.

Навпаки,прилікуваннітіазиднимидіуретикамивиникаєгіпокаліємія,гіпонатрієміяігіпохлоремічнийалкалоз.Порушенняінодіпроявлялисьоднимабобільшесимптомами:сухістьуроті,спрага,слабкість,в'ялість,сонливість,занепокоєння,більум'язахабоспазмим'язів,слабкістьум'язах,гіпотонія,олігурія,тахікардія,нудота,сплутаністьсвідомостітаблювання.Також,пригіпокалієміїможепідвищуватисячутливістьабопосилюватисьреакціязбокусерцевоїсистеминатоксичнийвпливдигіталісу.Ризикрозвиткугіпокалієміїнайвищийупацієнтівзцирозомпечінки,посиленимдіурезом,неповноціннимнадходженнямворганізмелектролітівзїжеютаупацієнтів,якіодночасноприймаютькортикостероїдиабоадренокортикотропнийгормон(АКТГ).

Протилежнізадієювпливиквінаприлутагідрохлортіазидунарівенькаліювсироватцікровібудутьмайжезбалансованіубагатьохпацієнтів,томужодногофактичноговпливунарівенькаліювсироватцікровінебуде.Уіншихпацієнтіввпливодногопрепаратуможедомінуватинадіншим.Визначеннярівнівелектролітівусироватцікровіслідпроводитинапочаткулікуваннятапотімперіодичночерезвідповідніпроміжкичасу.

Дефіцитхлоридіввнаслідокзастосуваннятіазиднихдіуретиківзазвичайнезначнийіспецифічнелікуваннянеобхіднелишеувиключнихвипадках(наприклад,захворюванняпечінкиабонирок).

Дилюційнагіпонатрієміяможевиникатиупацієнтівзнабрякамивспекотнупоруроку;проведеннявідповідноїтерапії-обмеженняспоживанняводи,анесолієбажаним,завиключеннямпоодинокихвипадків,колигіпонатрієміязагрожуєжиттю.Призниженнісольовогобалансупроводятьвідповіднузаміснутерапію.

Екскреціякальціюприприйманнітіазиднихдіуретиківзнижується.Укількохпацієнтів,якіприймалитривалийчастіазиднідіуретики,спостерігалисьпатологічнізмінивпаратиреоїднихзалозах,щохарактеризувалисьгіперкальціємієютагіпофосфатемією.Серйознішіускладненняпригіперпаратиреозі(утвореннякаменівунирках,кістковарезорбціятаутворенняпептичнихвиразок)неспостерігались.

Тіазиднідіуретикислідвідмінитипередпроведеннямтестівфункціїпаращитовиднихзалоз.

Тіазиднідіуретикипідвищуютьекскреціюмагніюзсечею,щоможепризводитидорозвиткугіпомагніємії.(див.розділи«Особливостізастосування»та«Взаємодіязіншимипрепаратамитаіншівидивзаємодій»).

Іншіпорушенняметаболізму.Тіазиднідіуретикимаютьтенденціюзнижуватитолерантністьдоглюкозиіпідвищуватирівніхолестерину,тригліцеридівтасечовоїкислотивсироватцікрові.Зазвичайвпливнезначний,алеучутливихпацієнтівзклінічноочевидноюподагроютаманіфестнимдіабетомперебігзахворюванняможеприскорюватись.

Гіпоглікеміятадіабет.Упацієнтівздіабетом,якілікуютьсяінсуліномабопероральнимигіпоглікемічнимипрепаратами,приприйманніінгібіторіврозвиваєтьсягіпоглікемія;можебутипотрібнимчастішепроводитиспостереженняпацієнтівздіабетом.

Кашель.Провиникненнікашлюповідомлялосьприприйманніквінаприлу.Характерноте,щокашельбувнепродуктивним,стійкимізникавпісляприпиненнялікування.Кашель,індукованийприйомомінгібіторівАПф,повиненрозглядатисьпридиференційномудіагнозікашлю.

Хірургічневтручання/анестезія.Слідпам'ятатипрозастереження,якщопацієнтупроводятьоперативневтручаннячироблятьанестезію,оскількиінгібіториангіотензин-перетворюючогоферментаможутьблокуватиформаціюангіотензинуіівнаслідоккомпенсаторноговивільненняреніну.Цеможепризводитидогіпотонії,якуможнакоригуватишляхомзбільшенняоб'ємукрові.

Здатністьвпливатинашвидкістьреакціїприкеруванніавтотранспортомабороботізіншимимеханізмами.
Здатністькеруватимеханізмамиабоавтомобілемможебутипорушеною,особливонапочаткузастосуванняквінаприлу/гідрохлортіазиду.

Категоріявідпуску.
Зарецептом.

Срок годности. 3 года.

Условия хранения.
Хранить в недоступном для детей месте при температуре не выше 25°С.