Ібуфен Форте суспензія оральна полуниця 200 мг/5 мл 40 мл флакон №1 (72006)

код товару: 72006
в наявності
Термін придатності до 01.10.2025
Ціна:
82грн.
Купити в 1 клік
в наявності
код товару: 72006
Термін придатності до 01.10.2025
Ціна:
82грн.
Купити в один клік
Купити в 1 клік
Ваше місто
Дніпро
Умови доставки
Замовлення до 1 000 грн.
Замовлення від 1 000 грн.
Самовивіз з аптеки
Замовлення до 1 000 грн. Безкоштовно
Замовлення від 1 000 грн. Безкоштовно
У відділення Нової Пошти
Замовлення до 1 000 грн. За тарифами перевізника
Замовлення від 1 000 грн. Безкоштовно
Характеристики
ВиробникМЕДАНА ФАРМА Акціонерне Товариство, Польща
ФормаСуспензія
Форма випуску100 мл суспензії у пластиковому флаконі з кришкою з гарантійним кільцем та механізмом типу «захист від відкриття дітьми». 1 флакон з мірним ковпачком з поділками у картонній коробці.
Діюча речовинаІБУПРОФЕН
Торгівельна назваИбуфен
Оновлено:
29.02.2024
Перевірено

Опис

Нестероїдні протизапальні препарати та протиревматичні препарати, похідні пропіонової кислоти. Код АТС М01 А Е 01.

Інструкція - Ібуфен Форте суспензія оральна полуниця 200 мг/5 мл 40 мл флакон №1

Виробник

МЕДАНА ФАРМА Акціонерне Товариство, Польща

Країна походження

Польща

Склад

Діюча речовина: ibuprofen.

5 мл суспензії оральної містить ібупрофену 200 мг.

Допоміжні речовини: макроголгліцерол гідроксистеарат, ксантанова камедь, гліцерол, натрію бензоат (Е 211), кислоти лимонної моногідрат, натрію гідрофосфат дигідрат або додекагідрат, сахарин натрію, мальтит рідкий, ароматизатор «кола», вода очищена.

Форма випуску

100 мл суспензії у пластиковому флаконі з кришкою з гарантійним кільцем та механізмом типу «захист від відкриття дітьми». 1 флакон з мірним ковпачком з поділками у картонній коробці.

Лікарська форма

Суспензія оральна.

Cуспензія білого або майже білого кольору з запахом і смаком коли.

Діюча речовина

ІБУПРОФЕН

Фармакодинаміка

Ібупрофен - це похідне пропіонової кислоти з жарознижувальною, аналгезивною та протизапальною дією.

Механізм протизапальної дії ібупрофену пов'язаний з пригніченням синтезу та вивільненням простагландинів унаслідок гальмування активності циклооксигенази простагландинів, що каталізує перетворення арахідонової кислоти у простагландини, причому не виключена наявність інших механізмів.

Доведено, що жарознижувальна та аналгезивна дія ібупрофену настає через 30 хвилин після застосування препарату.

Фармакокінетика

Ібупрофен швидко всмоктується після прийому внутрішньо та швидко розподіляється в організмі. Максимальна концентрація у сироватці крові спостерігається через 1-2 години після прийому натщесерце. Їжа уповільнює всмоктування ібупрофену, але не зменшує його біологічної доступності; (tmax) тоді приблизно на 30-60 хвилин довше, ніж при прийомі натщесерце, і становить 1,5 ? 3 год. Ібупрофен зв'язується більш ніж на 99 % з білками плазми крові. Основні білки, що зв'язують продукт, ? це альбуміни. Ібупрофен і його метаболіти повністю і швидко виводяться з організму через нирки. Період напіввиведення продукту становить близько 2 годин, у пацієнтів із захворюванням печінки та нирок - 1,8-3,5 години.

Показання

Симптоматичне лікування гарячки та болю різного походження (гострі респіраторні вірусні інфекції, грип, біль при прорізуванні зубів, біль після видалення зуба та інші види болю, у тому числі запального генезу).

У даній лікарській формі препарат не призначен для симптоматичного лікування гарячки після імунізації.

Протипоказання

• гіперчутливість до ібупрофену або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату, або до інших нестероїдних протизапальних засобів;

• симптоми алергії у вигляді нежитю, кропив'янки або бронхоспазму після прийому ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних лікарських препаратів (НПЗП);

• активна або в анамнезі виразкова хвороба шлунка і (або) дванадцятипалої кишки, перфорація або кровотеча, також після застосування нестероїдних протизапальних засобів;

• тяжка печінкова недостатність, тяжка ниркова недостатність або тяжка серцева недостатність;

• інших нестероїдних протизапальних лікарських препаратів, а також інгібіторів ЦОГ-2 (підвищений ризик виникнення побічних ефектів);

• порушення кровотворення із незрозумілою етіологією;

• цереброваскулярні або інші активні форми кровотечі, порушення згортання крові; геморагічний діатез;

• порушення дегідратації, спричиненої блюванням, діареєю або недостатнім вживанням рідини.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Ібупрофен не можна застосовувати одночасно з зазначеними нижче ліками:

• ацетилсаліциловою кислотою або іншими нестероїдними протизапальними лікарськими препаратами, включаючи саліцилати, через збільшений ризик виникнення шлунково-кишкових виразок і кровотеч;

• антигіпертензивними та діуретичними препаратами;

• антитромбоцитарними та селективними інгібіторами серотоніну: може підвищуватись ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі;

• антикоагулянтами: НПЗЗ можуть посилити дію антикоагулянтів, наприклад варфарину;

• літієм і метотрексатом: існують докази потенційного підвищення рівня літію та метотрексату у плазмі крові;

• зидовудином: є докази подовження тривалості кровотечі у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які застосовують супутнє лікування ібупрофеном і зидовудином;

• кортикостероїдами: підвищується ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі або ульцерації;

• дигоксином: підвищується рівень у плазмі крові обох препаратів;

• антитромботичними засобами: збільшується ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі;

• калійзберігаючими діуретиками: може призвести до гіперкаліємії (рекомендується перевірка рівня калію у плазмі крові);

• циклоспорином та такролімусом: збільшується ризик виникнення нефротоксичності;

• сульфонілсечовиною: необхідно контролювати рівень глюкози в крові;

• антибіотиками групи хінолінів: ризик виникнення конвульсій.

Способи застосування

При визначенні дози ібупрофену беруть до уваги масу тіла та вік пацієнта.

Одноразова доза ібупрофену, як правило, становить від 5 до 10 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза - 30 мг/кг маси тіла.

Для точного дозування до упаковки додається мірний ковпачок.

Перед вживанням суспензії флакон необхідно збовтати.

Чергові дози слід приймати не раніше ніж через 6 годин після попереднього прийому.
Не можна перевищувати максимальну добову дозу.

Маса тіла

(вік пацієнта)
Одноразова доза
Максимальна добова доза

10-15 кг

(діти від 1 до 3 років)
2,5 мл (відповідає 100 мг ібупрофену)
7,5 мл

(відповідає 300 мг ібупрофену)

16 -19 кг

(діти від 4 до 6 років)
4 мл (відповідає 160 мг ібупрофену)
12 мл

(відповідає 480 мг ібупрофену)

20-29 кг (діти від 7 до 9 років)
5 мл (відповідає 200 мг ібупрофену)
15 мл

(відповідає 600 мг ібупрофену)

30-39 кг

(діти від 10 до 12 років)
7,5 мл (відповідає 300 мг ібупрофену)
22,5 мл

(відповідає 900 мг ібупрофену)

Більше 40 кг

(діти віком від 12 років і дорослі)
5-10 мл (відповідає 200-400 мг ібупрофену)
30 мл

(відповідає 1200 мг ібупрофену)

Без консультації з лікарем суспензію не можна застосовувати більше 3 днів.

Якщо симптоми зберігаються або посилюються чи проявляються нові, пацієнтові слід звернутися до лікаря.

Передозування

У дітей одноразове застосування дози більше 400 мг може викликати симптоми передозування. Для дорослих доза, здатна викликати такі симптоми, точно не визначена.

Період напіввиведення при передозуванні становить від 1,5 до 3 годин.

Симптоми
У більшості пацієнтів можливі: нудота, блювання, біль у надчеревній ділянці або діарея. Можуть також виникати: шум у вухах, головний біль і кровотеча з шлунка або кишечника, апное та зниження артеріального тиску. Тяжке отруєння впливає на центральну нервову систему та викликає сонливість, а вкрай рідко - збудження та дезорієнтацію або кому. Дуже рідко можливі виникнення судомних нападів. При тяжкій інтоксикації іноді спостерігається метаболічний ацидоз, причому можливе підвищення протромбінового часу МНВ (міжнародне нормалізоване відношення). Відзначалися також гостра ниркова недостатність або пошкодження печінки. У пацієнтів з астмою можливе загострення її симптомів.

Лікування
Якщо після гострого передозування пройшло не більше 1 години, рекомендується викликати блювання, промити шлунок або прийняти активоване вугілля. У разі частих судомних нападів зі збільшуваною тривалістю слід внутрішньовенно ввести діазепам або лоразепам.

Пацієнтам з астмою слід давати лікарські препарати, що розширюють бронхи.

Гемодіаліз може бути показаний у лікуванні пацієнтів з ускладненням у вигляді гострої ниркової недостатності, що виникла внаслідок передозування нестероїдних протизапальних засобів.

У випадках передозування ібупрофену немає антидоту і специфічного лікування.

Симптоматичне лікування засноване на моніторингу життєво важливих функцій з вимірюванням артеріального тиску, виконанням ЕКГ, а також інтерпретації симптомів, що вказують на можливу кровотечу зі шлунково-кишкового тракту, появи метаболічного ацидозу та порушень з боку центральної нервової системи.

Побічні дії

При короткостроковому застосуванні ібупрофену спостерігалися такі зазначені нижче побічні ефекти.

Побічні ефекти розподілені за частотою виникнення:

дуже часто: ? 1/10; часто: ? 1/100, < 1/10; нечасто: ? 1/1000, < 1/100; рідко: ? 1/10 000, < 1/1000;

дуже рідко: < 1/10 000.

Загальні розлади

Нечасто: підвищена чутливість у вигляді кропив'янки та свербежу, підвищення потовиділення.

Дуже рідко: тяжкі реакції підвищеної чутливості з наступними проявами: набряк обличчя, язика і гортані, задишка, тахікардія, зниження артеріального тиску, анафілактоїдні реакції (анафілаксія, набряк Квінке аж до шоку). Загострення астми та бронхоспазм або диспное, алергічний риніт, еозинофілія.

З боку органів чуття

Рідко: порушення слуху (зниження слуху, дзвін або шум у вухах).

Нечасто: порушення зору (токсичне враження зорового нерва, нечіткий зір або двоїння, скотома, сухість та подразнення очей, набряк кон'юнктиви та вік алергічного генезу).

З боку травної системи

Часто: діарея (через наявність у препараті мальтитолу і гліцеролу).

Нечасто: диспепсія, біль у животі, нудота.

Рідко: здуття, запори, блювання, ендогастрит.

Дуже рідко: дьогтьоподібні випорожнення, блювання з домішками крові, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона.

Можливе загострення виразкової хвороби шлунка та (або) дванадцятипалої кишки з кровотечею або без неї, іноді з летальним наслідком, особливо в осіб літнього віку, а також перфорація.

З боку нервової системи

Нечасто: головний біль.

Рідко: запаморочення, безсоння, збудливість, дратівливість і відчуття втоми.

В окремих випадках описували: депресію, психотичні реакції і шум у вухах.
З боку нирок і сечовивідних шляхів

Рідко: набряки.

Дуже рідко: зменшення екскреції сечовини, гостра ниркова недостатність, підвищення концентрації натрію у плазмі крові (ретенція натрію), алергічний нефрит, гломерулонефрит, олігурія, цистит, гематурія. Папілонекроз, особливо при тривалому застосуванні. Підвищення рівня сечовини у сироватці крові.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

Дуже рідко: порушення функції печінки, особливо при тривалому застосуванні. Гепатит, панкреатит, дуоденіт, езофагіт.

З боку крові та лімфатичної системи:

Дуже рідко: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз. Перші симптоми - це лихоманка, біль у горлі, поверхнева виразка слизової оболонки порожнини рота, грипоподібні симптоми, втома, кровотеча (наприклад синці, точкові крововиливи, пурпура, носова кровотеча).

З боку шкіри

Дуже рідко: поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

З боку імунної системи

Нечасто: у пацієнтів з існуючими аутоімунологічними хворобами (системний червоний вовчак, системні захворювання сполучної тканини) при лікуванні ібупрофеном відзначалися окремі випадки симптомів, що виникають при асептичному менінгіті, такі як ригідність потиличних м'язів, головний біль, нудота, блювання, висока температура, дезорієнтація. Алергічні реакції у вигляді висипань на шкірі, свербежу, нападу бронхіальної астми, зниження артеріального тиску.

З боку серцево-судинної системи

Дуже рідко: серцева недостатність, тахікардія, підвищення артеріального тиску.

Є дані, що прийом ібупрофену, особливо протягом тривалого часу у великих дозах може бути пов'язаний зі збільшенням ризику тромбоемболії артерій.

Особливі умови

Особливі застереження.

Перед початком лікування слід порадитися з лікарем.

Слід дотримуватися обережності пацієнтам:

• із системним червоним вовчаком та системними захворюваннями сполучної тканини;

• із хворобами шлунково-кишкового тракту (ШКТ), хронічними запальними захворюваннями кишечнику (виразковий коліт, хвороба Лесневського і Крона);

• з порушенням функції нирок;

• з порушенням функції печінки;

• із вродженим порушенням метаболізму порфірину;

• з артеріальною гіпертензією та/або серцевою недостатністю;

• безпосередньо після операцій.

Застосування препарату у мінімальній ефективній дозі в найкоротший термін знижує ризик побічних ефектів (див. нижче: вплив на шлунково-кишковий тракт і кровоносну систему).

У пацієнтів літнього віку ризик виникнення побічних ефектів у результаті прийому лікарського продукту більший, ніж у молодих пацієнтів.

В осіб із бронхіальною астмою та іншими алергічними хворобами, активними або в анамнезі, застосування препарату може викликати бронхоспазм.

Є ризик кровотечі з шлунково-кишкового тракту, виразки або перфорації з летальним наслідком. У разі кровотечі з шлунково-кишкового тракту або виразки слід негайно припинити прийом лікарського продукту. Пацієнтів з хворобами шлунково-кишкового тракту в анамнезі, особливо осіб літнього віку, слід проінформувати про необхідність припинити лікування та звернутися за консультацією до лікаря при появі будь-яких незвичайних симптомів з боку шлунково-кишкового тракту (зокрема кровотечі).

Слід зважати на проведення комбінованої терапії протективними препаратами, наприклад мізопростолом або інгібіторами протонної помпи, особливо пацієнтам, які потребують тривалого застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти чи інших лікарських засобів, що можуть викликати побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту.

При тривалому застосуванні знеболювальних засобів у великих дозах може виникнути головний біль, який не можна лікувати шляхом підвищення дози препарату.

З обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам, які приймають одночасно інші лікарські препарати, що збільшують ризик шлунково-кишкових порушень або кровотечі, наприклад кортикостероїди та антитромботичні препарати, такі як варфарин, або антиагрегаційні, такі як ацетилсаліцилова кислота.

Прийом ібупрофену, особливо у великих дозах (2400 мг на добу) протягом тривалого часу, може спричинити ризик невеликого збільшення емболії артерій (наприклад інфаркт або інсульт). У цілому, епідеміологічні дослідження не показують, що застосування малих доз ібупрофену (наприклад ? 1200 мг на добу) пов'язаний зі збільшенням ризику інфаркту.

Одночасне тривале застосування різних аналгезивних лікарських засобів може призводити до ураження нирок і ниркової недостатності (постаналгетична нефропатія).

Тяжкі шкірні реакції, в тому числі з летальним наслідком, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний розріджуючий некроз епідермісу, у зв'язку із застосуванням лікарських препаратів із групи НПЗП відзначалися вкрай рідко. Найбільший ризик тяжких реакцій виникає на початку терапії, у більшості випадків на першому місяці застосування препарату. При виникненні перших симптомів шкірного висипання, пошкодження слизової оболонки або інших симптомів надчутливості прийом препарату слід припинити.

Доведено, що лікарські препарати, які гальмують циклооксигеназу (синтез простагландинів), можуть викликати порушення репродуктивної функції у жінок, впливаючи на овуляцію. Така дія має тимчасовий характер і припиняється після завершення терапії.

При застосуванні ібупрофену відзначали окремі випадки токсичної амбліопії, тому про будь-який розлад зору слід інформувати лікаря.

Препарат містить натрію бензоат, тому з великою обережністю слід призначати його пацієнтам з гіперчутливістю, особливо дітям з атопічними змінами, бронхіальною астмою.

Препарат не можна призначати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Інгібітори синтезу простагландину можуть негативно впливати на вагітних та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень вказують на підвищення ризику переривання вагітності, а також розвитку вад серця після застосування інгібіторів синтезу простагландину на ранніх термінах вагітності. Ризик, як вважається, підвищується при збільшенні дози та тривалості лікування.

Упродовж І-ІІ триместрів вагітності ібупрофен слід застосовувати тільки тоді, коли, на думку лікаря, користь для матері значно перевищує можливий ризик для плода. Якщо ібупрофен застосовувати жінкам при спробах запліднення або впродовж І та ІІ триместрів вагітності, доза має бути якомога нижчою, а тривалість лікування - якомога коротшою.

Ібупрофен протипоказаний у ІІІ триместрі вагітності.

Ібупрофен і його метаболіти можуть проникати у низьких концентраціях у грудне молоко. До цього часу невідомо про шкідливу дію на немовлят, тому, як правило, при короткотривалому лікуванні болю та гарячки у рекомендованих дозах припиняти годування груддю не потрібно.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. При короткочасному застосуванні Ібуфен Форте не впливає на здатність керувати автотранспортом та роботу з іншими механізмами, але при тривалому застосуванні можуть виникати такі побічні ефекти, як підвищена втомлюваність та запаморочення.

Діти. У даній лікарській формі препарат призначений для застосування дітям віком від 1 року (з масою тіла від 10 кг).

Не застосовують для лікування гарячки після імунізації.

Особливі умови зберігання

Термін придатності. 2 роки.

Після відкриття флакона суспензію вжити протягом 6 місяців.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Флакон зберігати щільно закритим.

Категорія відпуску. Без рецепта.

Синонім

ІБУПРОФЕН, АДВІЛ, АДВІЛ 200 мг, АДВІЛ ЛІКВІ-ДЖЕЛС, АМПРОФЕН, АПО-ІБУПРОФЕН, АРВИПРОКС-200, АРВИПРОКС-400, АРТИФЕН, БОЛИНЕТ, БОНИФЕН, БОФЕН, БУРАНА, БУТАФЕН, ГОФЕН 200, ГОФЕН 400, ДИГНОФЛЕКС, ДОЛАРЕН® I, ДОЛГИТ® ГЕЛЬ, ДОЛГИТ® КРЕМ, ИБАЛГИН, ІБУНОРМ, ІБУНОРМ БЕБІ, ИБУПРОКС-200, ИБУПРОКС-400, ИБУПРОКС-600, ИБУПРОМ, МАКС ИБУПРОМ, ИБУПРОМ СПРИНТ КАПС, ИБУПРОН, ИБУПРОФ, ІБУПРОФЕН 150 мг, ІБУПРОФЕН 500 мг, ІБУПРОФЕН БЕРЛІН ХЕМІ, ІБУПРОФЕН ДЛЯ ДІТЕЙ, ІБУПРОФЕН-АВАНТ™, ІБУПРОФЕН-ДАРНИЦЯ, ІБУПРОФЕН-ИНТЕЛИ, ІБУПРОФЕН-НОРТОН, ІБУПРОФЕН-РАТІОФАРМ, ИБУСАН, ИБУСПЕЛ, ИБУТАРД 300, ИБУФЕН – 200, ИБУФЕН – 400, ИБУФЕН – 600, ИБУФЕН®, ИБУФЕН® ФОРТЕ, ИБУФЕН® ЮНІОР, ІМЕТ®, ИПРЕН, ИРФЕН-200 КВІКТАБ, КАФФЕТИН® ЛЕДІ, КАФФЕТИН® МЕНСТРУАЛ, НОВО-ПРОФЕН, НОРСВЕЛ, НОРТАФЕН, НУРОСАН, НУРОФЕН УЛЬТРАКАП, НУРОФЕН™, НУРОФЕН™ ДЛЯ ДІТЕЙ, НУРОФЕН™ ФОРТЕ, НУРОФЕН®, НУРОФЕН® ДЛЯ ДІТЕЙ, АРОФЕН ДЛЯ ДІТЕЙ, БОЛ-РАН® СУСПЕНЗІЯ, БРУФЕН®, ЕВРОФАСТ, ИБАЛГИН 200, ИБАЛГИН 400, ИБАЛГИН БЕЙБІ, ИБАЛГИН РАПІД, ИБУКАПС, ИБУПРЕКС®, ИБУПРЕКС® СОФТ, ИБУПРЕКС® ФОРТЕ СОФТ, ІБУПРОФЕН-КРЕДОФАРМ, ИБУФЕН® Д, АКСІ НУРОСАН, НУРОСАН® МАКСІ, НУР

Інструкція, розміщена на даній сторінці, носить інформаційний характер і призначена виключно для ознайомлювальних цілей. Не використовуйте дану інструкцію в якості медичних рекомендацій . Постановка діагнозу і вибір методики лікування здійснюється тільки вашим лікуючим лікарем. Детальніше про Відмову від відповідальності.

08004 08004