Вінорельбін

За даним запитом не знайдено товарів.

Зверніть увагу!

Опис препарату Вінорельбін - це спрощена авторська версія сайту a.com.ua.

НЕ ЗАЙМАЙТЕСЯ САМОЛІКУВАННЯМ! ЦЕ МОЖЕ БУТИ НЕБЕЗПЕЧНИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я!

Інструкція Вінорельбін

Виробник

Эбеве

Загальний опис

Вінорельбін є антинеопластичним засобом групи алкалоїдів барвінку. Він інгібує полімеризацію тубуліну і зв'язується переважно з мітотичними мікро трубочками. Дія на аксон альні мікро трубочки спостерігається лише при високій концентрації препарату. Ефект спіралізації тубуліну при дії вінорельбіну менш виражений, ніж при дії вінкристину. Вінорельбін блокує мітоз у G2/M-фазах клітинного циклу і спричиняє загибель клітин у період інтерфази або під час мітозу.

Форма випуску та упаковка

Концентрат для розчину для інфузій, 10 мг/мл по 1 мл (10 мг) або 5 мл (50 мг) у флаконах № 1

Лікарська форма

Концентрат для розчину для інфузій. Прозорий безбарвний розчин або розчин світло-жовтого кольору.

Фармакологічна дія

Антинеопластичні засоби. Алкалоїди барвінку та їх аналоги. Код АТС L01C A04.

Фармокинетика

Після внутрішньо венного введення препарату процес зниження концентрації вінорельбіну у крові має трифазний експоненціальний характер. Період напів виведення у термінальній фазі становить у середньому близько 40 годин. Кліренс препарату з плазми крові дуже високий – приблизно 0,8?1 л/год·кг. Зв'язування з білками плазми становить 50-80 %. Вінорельбін метаболізується переважно у печінці за участю ізоферменту CYP3A4 і виводиться з жовчю (у вигляді метаболітів і незміненого вінорельбіну).

Особливі умови

Допускається лише внутрішньо венне введення препарату Вінорельбін «Ебеве». Перед початком введення дуже важливо переконатися, що голка знаходиться у вені. При попаданні вінорельбіну у навколишні тканини можливе значне подразнення, целюліт і навіть некроз тканин. Якщо це сталося, слід негайно припинити введення вінорельбіну, промити вену 0,9 % розчином натрію хлориду і продовжити введення в іншу вену. У разі екстравазації внутрішньо венне введення кортикостероїдів дозволяє знизити ризик розвитку флебіту. Інфузійні флакони, мішки та системи з полівінілхлориду і прозорого нейтрального скла не абсорбують препарат Вінорельбін «Ебеве» і не взаємодіють з ним. Лікування Вінорельбіном «Ебеве» має проводитися під контролем лікаря-онколога. У період лікування вінорельбіном необхідно регулярно контролю вати гематологічні показники (перед кожним введенням препарату визначати рівень гемоглобіну, кількість лейкоцитів, нейтрофілів і тромбоцитів), оскільки вінорельбін пригнічує систему кровотворення. Головним дозолімітую чим побічним ефектом при лікуванні вінорельбіном є нейтропенія. Вона має не кумулятивний характер. Мінімальна кількість нейтрофілів спостерігається через 7-14 днів після введення препарату, після чого показники швидко нормалізуються (протягом 5-7 днів). При зниженні кількості нейтрофілів до рівня < 1500/мм3 і кількості тромбоцитів до рівня < 75000/мм3 введення вінорельбіну відстрочують до нормалізації гематологічних показників. При появі ознак або симптомів розвитку інфекції пацієнта необхідно негайно обстежити і призначити відповідне лікування. Особлива обережність необхідна при лікуванні пацієнтів з ішемічною хворобою серця в анамнезі. Клінічна значущість зниження печінкової елімінації вінорельбіну у пацієнтів із порушеннями функції печінки точно не встановлена. Тому рекомендації щодо корекції доз у таких випадках дотепер не розроблені. Проте відомо, що під час фармакокінетичних досліджень вінорельбін призначали хворим із тяжкими порушеннями функції печінки у максимальній дозі 20 мг/м2 поверхні тіла. Необхідно з обережністю призначати вінорельбін пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки і регулярно контролю вати у них гематологічні показники. Вінорельбін «Ебеве» не слід призначати у комбінації з променевою терапією на ділянку печінки. Слід вживати усі заходи для запобігання попаданню вінорельбіну в очі, оскільки це може спричинити тяжке подразнення і навіть виразки на рогівці. Якщо це все ж сталося, очі необхідно негайно промити 0,9 % розчином натрію хлориду і звернутися за допомогою до лікаря офтальмолога. Потужні інгібітори або індуктори ізоферменту CYP3A4 можуть знижувати концентрацію вінорельбіну, тому при супутньому застосуванні цих препаратів необхідна обережність. У період лікування вінорельбіном, як правило, не рекомендується вводити живі атенуйовані вакцини. При комбінованому застосуванні вінорельбіну і мітоміцину С можлива поява задишки, болю у грудях, бронхоспазму. Необхідно оцінювати доцільність проведення терапії з метою профілактики бронхоспазму (особливо при комбінованій терапії вінорельбіном і мітоміцином С). Амбулаторних пацієнтів слід застерігати, що при появі задишки необхідно інформувати про це лікаря. Враховуючи низьку ниркову екскрецію вінорельбіну, немає фармакокінетичних підстав для зниження доз при лікуванні пацієнтів із порушеннями функції нирок. У початковий період лікування таких пацієнтів необхідна обережність. Вплив на фертильність Зважаючи на можливу генотоксичну дію вінорельбіну, чоловікам рекомендується запобігати зачаттю у процесі лікування і протягом 6 місяців (мінімум 3 місяців) після закінчення терапії препаратом. Оскільки лікування вінорельбіном може спричинити необоротну безплідність, чоловікам, які бажають стати батьками у майбутньому, рекомендується вдатися до кріоконсервації сперми до початку терапії. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Дослідження впливу вінорельбіну на здатність керувати авто транспортом та іншими механізмами не проводилися.

Склад

Діюча речовина: vinorelbine; 1 мл розчину містить 13,85 мг вінорельбіну тартрату (що еквівалентно 10 мг вінорельбіну); Допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

При комбінованому застосуванні вінорельбіну та інших препаратів з мієлосупресивною дією пригнічення функції кісткового мозку може посилюватися. Оскільки ізофермент CYP3A4 відіграє головну роль у метаболізмі вінорельбіну, при супутньому застосуванні індукторів (наприклад, фенітоїну, фенобарбіталу, рифампіцину, карбамазепіну, Hypericum Perforatum) або інгібіторів CYP3A4 (наприклад, ітраконазолу, кетоконазолу, інгібіторів протеази ВІЛ, еритроміцину, кларитроміцину, телітроміцину, нефазодону) концентрація вінорельбіну у крові може змінюватися. Вінорельбін є субстратом для Р-глікопротеїну, тому при супутньому застосуванні інгібіторів (наприклад, ритона віру, кларитроміцину, циклоспорину, верапамілу, хінідину) або індукторів цього транспортного білка (наприклад, фенітоїну, фенобарбіталу, рифампіцину, карбамазепіну, Hypericum Perforatum) концентрація вінорельбіну в крові може змінюватися. При полі хіміотерапії вінорельбіном і цисплатином (дуже часто вживана комбінація) фармакологічні параметри вінорельбіну не змінюються. Однак частота розвитку гранулоцит опенії при такій комбінованій терапії вища, ніж при моно терапії вінорельбіном. При комбінованому застосуванні алкалоїдів барвінку і мітоміцину С може зростати ризик розвитку бронхоспазму. Унаслідок підвищеного ризику розвитку тромботичних подій при онкологічних захворюваннях хворим часто призначають антикоагулянти. Враховуючи високу інтраіндивідуальну варіабельність коагуляційного статусу з перебігом хвороби, а також потенційну можливість взаємодії між пероральними антикоагулянтами і антинеопластичними препаратами, необхідно частіше контролю вати МНС (міжнародне нормалізоване співвідношення). У період лікування вінорельбіном протипоказане застосування вакцини від жовтої лихоманки через потенційний ризик розвитку летальної системної вакцинної хвороби. Не рекомендується вводити інші живі атенуйовані вакцини (особливо пацієнтам з імунодефіцитом унаслідок наявного захворювання) через потенційний ризик розвитку системного, можливо, летального захворювання. Слід застосовувати ін активовані вакцини, якщо такі існують (наприклад, від поліомієліту). Не рекомендується застосовувати вінорельбін у поєднанні з фенітоїном через ризик посилення судом унаслідок зниження шлунково-кишкової абсорбції фенітоїну, а також ризик посилення токсичних ефектів або зниження ефективності вінорельбіну унаслідок посилення печінкового метаболізму, спричиненого фенітоїном. Не рекомендується призначати вінорельбін у поєднанні з ітраконазолом через потенційний ризик посилення нейротоксичних ефектів. При застосуванні вінорельбіну у комбінації з циклоспорином або такролімусом слід враховувати можливість надмірної імуносупресії з ризиком розвитку лімфопроліферації. Вінорельбін, можливо, підвищує захоплення клітинами метотрексату у випадку, коли препарати застосовують одночасно. Таким чином, для досягнення терапевтичного ефекту необхідна менша кількість метотрексату. L-аспарагін аза може знижувати кліренс вінорельбіну у печінці, підвищуючи його токсичність. Для зменшення проявів даної взаємодії вінорельбін слід призначати за 12-24 години до застосування L-аспарагін ази.

Особливі умови зберігання

Несумісність. Не допускається розведення препарату Вінорельбін «Ебеве» лужними розчинами, оскільки при цьому може утворюватися осад. Вінорельбін «Ебеве» не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами в одному ін фузійному флаконі. Розводити Вінорельбін «Ебеве» можна лише розчинами, зазначеними у розділі «Спосіб застосування та дози». Термін придатності: 3 роки. Препарат після першого відкриття упаковки: необхідно використати негайно. Розчини для інфузій: з мікро біологічної точки зору розчин для інфузій слід вводити одразу ж після приготування. Якщо розчин не використали негайно, за тривалістю і умовами його зберігання має стежити медичний персонал. Зазвичай час зберігання не повинен перевищувати 24 години при температурі 2-8 °C, якщо тільки розчин не готували у контрольованих і атестованих асептичних умовах. Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі 2-8 °C.

08004 08004