Зверніть увагу!
Опис препарату Індапамід - це спрощена авторська версія сайту a.com.ua.
НЕ ЗАЙМАЙТЕСЯ САМОЛІКУВАННЯМ! ЦЕ МОЖЕ БУТИ НЕБЕЗПЕЧНИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я!
Інструкція Індапамід
Виробник
Хемофарм
Країна походження
Сербія
Загальний опис
Індапамід - сульфонамідний діуретик, який фармакологічно споріднений з тіазидними діуретиками. Індапамід інгібує реабсорбцію натрію в кортикальному сегменті нирок. Це підвищує екскрецію натрію та хлоридів у сечу і меншою мірою - екскрецію калію та магнію, підвищуючи таким чином діурез. Антигіпертензивна дія індапаміду проявляється при дозах, при яких діуретичний ефект незначний. Більш того, його антигіпертензивна дія зберігається навіть у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які перебувають на гемодіалізі. Індапамід діє на рівні судин шляхом: - зменшення скоротливої здатності гладких м'язів судин, що пов'язано зі змінами трансмембранного обміну іонів (головним чином кальцію); - стимуляція синтезу простагландину PGE2 та простацикліну PGI2 (вазодилататор та інгібітор агрегації тромбоцитів). Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка. Більш того, як показали дослідження різної тривалості (короткої, середньої та довгої) з участю пацієнтів з артеріальною гіпертензією, індапамід: - не впливає на метаболізм ліпідів: тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів низької щільності та холестерину ліпопротеїдів високої щільності; - не впливає на метаболізм вуглеводів, навіть у хворих на артеріальну гіпертензію та цукровий діабет. При перевищенні рекомендованої дози терапевтичний ефект тіазидів та тіазидоподібних діуретиків не збільшується, тоді як кількість небажаних явищ зростає. Якщо лікування є недостатньо ефективним, підвищувати дозу не рекомендується.
Форма випуску та упаковка
По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній упаковці.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою таблетки білого кольору.
Фармакологічна дія
Нетіазидні діуретики з помірно вираженою активністю. Сульфонаміди, прості. Код АТС С03В А11.
Фармокинетика
Абсорбція Біодоступність індапаміду висока - 93 %. Максимальна концентрація у плазмі крові (Тmax) після прийому дози 2,5 мг досягається приблизно через 1-2 години. Розподіл Зв'язування з протеїнами плазми - вище 75 %. Перiод напiввиведення становить вiд 14 до 24 годин (у середньому 18 годин). Під час регулярного прийому лікарського засобу підвищується рівень стабільної концентрації у плазмі (плато) порівняно з концентрацією індапаміду після прийому одноразової дози. Цей рівень концентрації у плазмі крові залишається стабільним тривалий час без виникнення кумуляції. Виведення Нирковий кліренс становить 60-80 % загального кліренсу. Індапамід виводиться переважно у вигляді метаболітів, частка препарату, що виводиться нирками у незміненому вигляді, становить 5 %. Пацієнти з нирковою недостатністю У пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетичні параметри не змінюються.
Особливі умови
Пацієнти із порушенням функції печінки У пацієнтів із порушенням функції печінки застосування тіазидоподібних діуретиків може спричинити печінкову енцефалопатію, особливо при порушеннях електролітного балансу. У такому разі прийом діуретиків слід негайно припинити. Світлочутливість Повідомлялося про випадки реакцій світлочутливості у пацієнтів, які приймали тіазидні та тіазидоподібні діуретики (див. розділ «Побічні реакції»). При виникненні таких реакцій лікування діуретиками рекомендовано припинити. Якщо є необхідність у повторному призначенні діуретиків, слід захистити вразливі ділянки від сонця або від джерел штучного ультрафіолету. Допоміжні речовини Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам з уродженою непереносимістю галактози, синдромом мальабсорбції глюкози та галактози, недостатністю лактази Лаппа. Баланс води та електролітів Натрій Необхідно контролювати рівень натрію у плазмі крові перед початком лікування та надалі - регулярно під час лікування. Будь-який діуретик може спричинити виникнення гіпонатріємії, що іноді має серйозні наслідки. Зниження рівня натрію у плазмі крові може бути спочатку безсимптомним, тому необхідний регулярний моніторинг. Моніторинг рівня натрію слід проводити частіше у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів із цирозом печінки. Калій Зниження рівня калію у плазмі крові з виникненням гіпокаліємії є основним ризиком при застосуванні тіазидних та тіазидоподібних діуретиків. Розвиток гіпокаліємії (<3,4ммоль/л) необхідно попередити у певних категорій пацієнтів високого ризику, таких як пацієнти літнього віку, пацієнти, які недостатньо харчуються, та/або пацієнти, які приймають багато медикаментів, пацієнти із цирозом печінки, що супроводжується набряками та асцитом, пацієнти з ішемічною хворобою серця та пацієнти з серцевою недостатністю. У таких випадках гіпокаліємія підвищує кардіотоксичність серцевих глікозидів та ризик виникнення аритмій. Пацієнти, які мають подовжений інтервал QТ вродженого або ятрогенного генезу, також належать до групи ризику. Гіпокаліємія, як і брадикардія, можуть сприяти розвитку тяжких порушень серцевого ритму, зокрема пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует», що може призвести до летального наслідку. В усіх вищезазначених випадках необхідний частіший контроль рівня калію у крові. Перший аналіз потрібно зробити протягом 1-го тижня лікування. У разі виявлення гіпокаліємії слід провести її корекцію. Кальцій Тіазидні та тіазидоподібні діуретики можуть зменшувати екскрецію кальцію із сечею та призводити до незначного і тимчасового підвищення рівня кальцію у плазмі крові. Виражена гіперкальціємія може бути наслідком попереднього недіагностованого гіперпаратиреоїдизму. У такому разі лікування слід припинити та перевірити функцію паратиреоїдних залоз. Глюкоза крові У хворих на цукровий діабет важливо контролювати глюкозу в крові, особливо при наявності гіпокаліємії. Сечова кислота У пацієнтів із підвищеним рівнем сечової кислоти може спостерігатися тенденція до підвищення кількості нападів подагри. Функція нирок та діуретики Тіазидні та тіазидоподібні діуретики найефективніші, якщо функція нирок не порушена або якщо порушення є незначними (креатинін плазми крові < 25мг/л, тобто 220ммоль/л у дорослих). У пацієнтів літнього віку рівень креатиніну у плазмі крові повинен відповідати віку, масі тіла та статі. Гіповолемія, пов'язана з втратою води та натрію внаслідок застосування діуретиків, на початку лікування спричиняє зниження гломерулярної фільтрації. Це може призвести до підвищення рівня сечовини та креатиніну у крові. Така транзиторна функціональна ниркова недостатність не має наслідків в осіб із нормальною функцією нирок, але може погіршити існуючу ниркову недостатність. Успортсменівіндапамід може спричинити позитивну реакцію при проведенні допінг-контролю Застосування у період вагітності або годування груддю . Вагітність Слід уникати призначення діуретиків вагітним жінкам та ніколи не слід застосовувати їх для лікування фізіологічних набряків вагітних. Діуретики можуть призвести до фетоплацентарної ішемії з ризиком затримки росту плода. Годування груддю У період годування груддю застосування індапаміду не рекомендоване через наявність даних щодо його проникнення у грудне молоко. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Індапамід не впливає на пильність, але у разі виникнення небажаних реакцій (див. розділ «Побічні реакції»), у тому числі симптомів, пов'язаних зі зниженням артеріального тиску, особливо на початку лікування або у разі застосування у комбінації з іншим антигіпертензивним засобом, здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами може бути порушена.
Склад
Діюча речовина: індапамід; 1 таблетка містить індапаміду 2,5 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон, кросповідон, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, тальк, гіпромелоза, макрогол 6000, титану діоксид (Е 171).
Свідчення
Есенціальна гіпертензія.
Протипоказання
-Підвищена чутливість до індапаміду, інших сульфонамідів або до будь-яких допоміжних речовин; -тяжка ниркова недостатнiсть; -печінкова енцефалопатія або тяжке порушення функції печiнки; - гіпокаліємія.
Способи застосування
Для перорального застосування: 1 таблетка на добу, бажано вранці. Таблетку слід ковтати цілою, не розжовуючи, запиваючи водою. Застосування більш високих доз препарату не призводить до збільшення антигіпертензивного ефекту, але діуретичний ефект зростає. Ниркова недостатність(див. розділи «Особливості застосування» та «Протипоказання») Пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) застосування препарату протипоказане. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики найбільш ефективні, якщо функція нирок не порушена або якщо порушення є незначними. Літній вік(див. розділ «Особливості застосування») У пацієнтів літнього віку рівень креатиніну у плазмі крові повинен відповідати віку, масі тіла та статі. Пацієнтам літнього віку Індапамід можна призначати, якщо функція нирок не порушена або якщо порушення є незначними. Пацієнти з порушенням функції печінки(див. розділи «Особливості застосування» та «Протипоказання») У разі тяжкого порушення функції печінки лікування препаратом протипоказане. Діти. Індапамід не рекомендовано застосовувати дітям через недостатню кількість даних щодо безпеки та ефективності для цієї групи пацієнтів.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Вагітність Слід уникати призначення діуретиків вагітним жінкам та ніколи не слід застосовувати їх для лікування фізіологічних набряків вагітних. Діуретики можуть призвести до фетоплацентарної ішемії з ризиком затримки росту плода. Годування груддю У період годування груддю застосування індапаміду не рекомендоване через наявність даних щодо його проникнення у грудне молоко.
Побічні дії
Більшість небажаних ефектів, як клінічних, так і з боку лабораторних показників, є дозозалежними. Тіазидоподібні діуретики, у тому числі індапамід, можуть спричинити небажані ефекти, зазначені нижче. З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія. З боку нервової системи: запаморочення (вертиго), втомлюваність, головний біль, парестезія; непритомність. З боку серцево-судинної сиситеми: аритмія, артеріальна гіпотензія; пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует» (torsades de pointes), що може призвести до летального наслідку (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). З боку травного тракту: блювання; нудота, запор, сухість у роті; панкреатит. З боку нирок та сечовидільних шляхів: ниркова недостатність. З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки; при печінковій недостатності можливе виникнення печінкової енцефалопатії (див. розділи «Особливості застосування», «Протипоказання»), гепатит. З боку шкіри та підшкірної тканини: реакції гіперчутливості, головним чином з боку шкіри, у пацієнтів, які мають схильність до алергічних та астматичних реакцій: макулопапульозні висипання; пурпура; ангіоневротичний набряк та/або кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона; можливе загострення існуючого гострого системного червоного вовчака; повідомлялося про випадки реакцій фоточутливості (див. розділ «Особливості застосування»). Дослідження: подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»); збільшення рівня сечової кислоти та глюкози у плазмі крові під час лікування діуретиками, раціональність призначення яких має бути ретельно зважена перед призначенням пацієнтам із подагрою або цукровим діабетом; підвищення рівня печінкових ферментів. Порушення обміну речовин, метаболізму: під час клінічних дослідженьгіпокаліємія (калій у плазмі крові <3,4ммоль/л) спостерігалась у 2,5% пацієнтів, у 10 % випадків калій знизився до < 3,2ммоль/л через 4-6 тижнів лікування. Після 12тижнів терапії середнє зниження рівня калію у сироватці крові становило 0,41 ммоль/л. Гіперкальціємія виникає дуже рідко. Повідомлялося про зниження рівня калію з виникненням гіпокаліємії, зокрема серйозної, у певних категорій пацієнтів високого ризику (див. розділ «Особливості застосування»); гіпонатріємія із гіповолемією може призвести до виникнення дегідратації та ортостатичної гіпотензії; супутня втрата іонів хлору може спричинити вторинний компенсаторний метаболічний алкалоз (частота та вираженість цього явища низькі).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Нерекомендовані комбінації Літій. Можливе підвищення рівня літію у плазмі крові та поява симптомів передозування, як і при безсольовій дієті (зниження екскреції літію з сечею). Якщо необхідно призначити діуретик, слід провести ретельний моніторинг рівня літію у плазмі крові та адаптувати дозу літію. Комбінації, що потребують обережності Препарати, що можуть спричинити виникнення пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует»: · антиаритмічні препарати класу Іа (квінідин, гідроквінідин, дизопірамід); · антиаритмічні препарати класу ІІІ (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід); · деякі антипсихотичні препарати: o фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин); o бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд); o бутирофенони (дроперидол, галоперидол); · інші лікарські засоби: бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин внутрішньовенний, галофантрин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, вінкамін внутрішньовенний. При застосуванні індапаміду з вищезазначеними лікарськими засобами підвищується ризик виникнення шлуночкових аритмій, зокремаtorsades de pointes - пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует»(гіпокаліємія є фактором ризику). Перед призначенням такої комбінації слід перевірити рівень калію та, у разі необхідності, відкоригувати його. Слід контролювати клінічний стан пацієнтів, електроліти плазми та ЕКГ. При наявності гіпокаліємії рекомендовано призначати препарати, що не спричиняютьtorsades de pointes. Нестероїдні протизапальні препарати (для системного призначення), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази 2, великі дози саліцилатів ( ? 3г/добу): · можуть зменшувати антигіпертензивний ефект індапаміду; · у зневоднених пацієнтів підвищується ризик виникнення гострої ниркової недостатності (через зниження гломерулярної фільтрації). Перед початком лікування необхідно відновити водний баланс та перевірити функцію нирок. Інгібітори АПФ. Можливе раптове виникнення артеріальної гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності у пацієнтів зі зниженим рівнем натрію (особливо у пацієнтів зі стенозом ниркової артерії). Артеріальна гіпертензія. Якщо попереднє застосування діуретика спричинило зниження рівня натрію, необхідно за 3 доби до початку лікування інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) припинити прийом діуретика та потім, у разі необхідності, відновити терапію діуретиком або розпочати прийом інгібітору АПФ з низької початкової дози із подальшим поступовим її підвищенням. Призастійній серцевій недостатності застосування інгібітору АПФ слід розпочинати з мінімальної дози та, можливо, після зниження дози попередньо призначеного діуретика, що виводить калій. У будь-якому випадку необхідно проводити контроль функції нирок (креатиніну плазми) протягом перших тижнів лікування інгібітором АПФ. Препарати, що можуть спричинити гіпокаліємію: глюко- та мінералокортикоїди (для системного призначення), амфотерицин В (внутрішньовенний), тетракозактид, проносні препарати, що стимулюють перистальтику -підвищують ризик виникнення гіпокаліємії (адитивний ефект). Слід контролювати та, у разі необхідності, проводити корекцію калію у плазмі крові, особливу увагу слід приділяти одночасній терапії із серцевими глікозидами. Рекомендується призначати проносні препарати, що не стимулюють перистальтику. Серцеві глікозиди. Наявність гіпокаліємії сприяє кардіотоксичності серцевих глікозидів. Слід проводити моніторинг калію у плазмі крові, ЕКГ-контроль та, у разі необхідності, коригувати лікування. Баклофенпосилює антигіпертензивну дію препарату. На початку терапії необхідно відновити водно-електролітний баланс пацієнта та контролювати функцію нирок. Комбінації, що потребують уваги Калійзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон, триамтерен). Якщо існує доцільність призначення такої комбінації, не виключається можливість виникнення гіпокаліємії (особливо у хворих на цукровий діабет або із нирковою недостатністю) або гіперкаліємії. Слід проводити моніторинг рівня калію у плазмі крові, ЕКГ-контроль та, у разі необхідності, коригувати терапію. Метформін. Підвищується ризик виникнення молочнокислого ацидозу у разі розвитку функціональної ниркової недостатності внаслідок прийому діуретиків, особливо петльових. Не слід призначати метформін, якщо рівень креатиніну у плазмі крові перевищує 15мг/л (135мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок. Йодоконтрастні засоби. У разі дегідратації, спричиненої прийомом діуретиків, збільшується ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при застосуванні великих доз йодоконтрастних засобів. Необхідно відновити водний баланс до призначення йодоконтрастних засобів. Іміпраміноподібні антидепресанти, нейролептики. Посилення антигіпертензивного ефекту та ризику розвитку ортостатичної гіпотензії за рахунок адитивного ефекту. Солі кальцію. Можливе виникнення гіперкальціємії внаслідок зниження елімінації кальцію нирками. Циклоспорин, такролімус. Ризик підвищення креатиніну у плазмі крові без впливу на рівень циркулюючого циклоспорину, навіть у разі відсутності зниження рівня води/натрію. Кортикостероїди, тетракозактид (системної дії). Зменшення антигіпертензивної дії індапаміду внаслідок затримки води та іонів натрію під впливом кортикостероїдів.
Передозування
Симптоми передозування, перш за все, мають прояви водно-електролітних порушень (гіпонатріємія, гіпокаліємія). Клінічно можливе виникнення нудоти, блювання, артеріальної гіпотензії, судом, сонливості, запаморочення (вертиго), сплутаності свідомості, поліурії або олігурії аж до анурії (що спричинена гіповолемією). Заходи першої допомоги включають швидке виведення препарату шляхом промивання шлунка та/або призначення активованого вугілля з подальшим відновленням водно-електролітного балансу в умовах стаціонару.
Особливі умови зберігання
Термін придатності. 4 роки. Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці, захищаючи від світла та вологи, при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Категорія відпуску. За рецептом.
Синоніми
ІНДАПАМІД, АКУТЕР-САНОВЕЛЬ, АРИФОН,АРИФОН®, АРИФОН® РЕТАРД,ВАЗОМІД™ SR,ВАЗОПАМІД, ДАРЗОКС, ІНДАБРЮ, ІНДАП®, ІНДАПАМІД, ІНДАПАМІД SR, ІНДАПАМІД РЕТАРД СЕРВ'Є, ІНДАПАМІД-АВАНТ™,ІНДАПАМІД-АПО,ІНДАПАМІД-АСТРАФАРМ,ІНДАПАМІД-НОРТОН, ІНДАПАМІД-РАТІОФАРМ SR, ІНДАПАМІД-РЕТАРД, ІНДАПЕН, ІНДАПЕН SR, ІНДАПРЕС, ІНДАПСАН, ІНДАТЕНС, ІНДІТОР-СР, ІНДІУР, ІНДІУР РЕТАРД 1,5 мг, Індопрес, ІПАМІД,ІПРЕСС® ЛОНГ, ЛЕСКОПРИД, ЛОЗОЛ, ЛОРВАС СР, ПАМІД, РАВЕЛ® SR, СОФТЕНЗІФ, ФЛУПАМІД СР-САНОВЕЛЬ 1,5 мг, ХЕМОПАМІД РЕТАРД
Індапамід ціна в інтернет аптеці
Індапамід | Ціна |
---|---|
Індапамід таблетки вкриті оболонкою 2.5 мг №30 | 75.2 грн |
Індапамід-Астрафарм таблетки вкриті оболонкою 2.5мг №30 | 105.9 грн |
Індапамід-Тева SR таблетки вкриті оболонкою 1.5 мг №30 | 105.2 грн |