Діокор

Категорії
Фільтри
Фільтр
Ціна
грн.
Скинути
Фільтр
Сортування
Діокор 80 таблетки 80 мг №30
 
Ціна:

160.40грн.
Діокор 160 таблетки 160 мг №30
 
Ціна:

185.70грн.
Ціна:

407.50грн.
Ціна:

139грн.
Ціна:

157.90грн.

Інструкція Діокор

Виробник

ФармаСтарт г.Киев

Загальний опис

Діокор - антигіпертензивний препарат, до складу якого входять антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ і тіазидний діуретик. Активним гормоном ренін-ангіотензин-альдостеронової системи є ангіотензин ІІ, утворений із ангіотензину І з участю ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ). Ангіотензин ІІ зв'язується зі специфічними рецепторами, розташованими на клітинних мембранах у різних тканинах. Він має широкий спектр фізіологічної дії, включаючи як безпосередню, так і опосередковану участь у регулюванні артеріального тиску. Як потужна судинозвужувальна речовина ангіотензин ІІ чинить пряму вазопресорну дію. Крім того, він сприяє затримці натрію і стимулює секрецію альдостерону. Валсартан - активний та специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ, призначений для внутрішнього застосування. Він діє вибірково на рецептори підтипу АТ1, які відповідають за ефекти ангіотензину ІІ. Валсартан не має будь-якої часткової активності агоніста відносно АТ1-рецепторів і має набагато більшу (приблизно у 20000 разів) спорідненість з АТ1-рецепторами, ніж з АТ2-рецепторами. Валсартан не пригнічує АПФ (кініназа ІІ), який перетворює ангіотензин І в ангіотензин ІІ і руйнує брадикінін. Не спостерігається ніяких побічних ефектів, зумовлених брадикініном. У клінічних дослідженнях, у ході яких валсартан порівнювався з інгібітором АПФ, частота випадків сухого кашлю була значно меншою у пацієнтів, які лікувалися валcартаном, ніж у пацієнтів, які застосовували інгібітор АПФ. Валсартан не вступає у взаємодію і не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, які відіграють важливу роль у регуляції функції серцево-судинної системи. У пацієнтів із гіпертензією препарат спричиняє зниження артеріального тиску, не впливаючи при цьому на частоту пульсу. У більшості пацієнтів після застосування разової дози препарату початок антигіпертензивної активності відзначається у межах 2 годин, а максимальне зниження артеріального тиску досягається у межах 4-6 годин. Антигіпертензивний ефект зберігається більше 24 годин після прийому разової дози. За умови регулярного застосування препарату максимальний терапевтичний ефект зазвичай досягається протягом 2-4 тижнів і утримується на досягнутому рівні у ході тривалої терапії. При прийомі комбінації з гідрохлоротіазидом спостерігається ефективніше зниження артеріального тиску. Точкою дії тіазидних діуретиків є корковий відділ дистальних звивистих ниркових канальців, де розташовані рецептори, що мають високу чутливість до дії діуретиків, де відбувається пригнічення транспорту іонів натрію і хлору. Механізм дії тіазидів пов'язаний із пригніченням насоса Na+Cl-, що відбувається за рахунок конкуренції за місця транспорту Сl-. У результаті цього екскреція іонів натрію і хлору збільшується приблизно однаково. Внаслідок діуретичної дії спостерігається зменшення об'єму циркулюючої крові, у результаті чого підвищується активність реніну, секреція альдостерону, виведення з сечею калію і, отже, зниження концентрації калію у сироватці крові. Взаємозв'язок між реніном і альдостероном опосередковується ангіотензином ІІ, тому застосування антагоніста рецепторів ангіотензину ІІ зменшить втрату калію, пов'язану із застосуванням тіазидного діуретика.

Форма випуску та упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 1, по 3 або по 4 блістери у пачці з картону.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Діокор Cоло 80 - таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою білого кольору, з рискою. Діокор Соло 160 - таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою білого кольору.

Фармакологічна дія

Прості препарати антагоністів ангіотензину ІІ. Код АТС С09С А03.

Фармокинетика

Після перорального прийому препарату валсартан всмоктується швидко, однак ступінь всмоктування значно варіює. Середня величина абсолютної біодоступності препарату становить 23 %. При призначенні валсартану з їжею площа під кривою «концентрація-час» (АUС) зменшується на 48 %, хоча, починаючи приблизно з 8-ї години після прийому препарату, концентрації валсартану в плазмі крові як у разі прийому його натщесерце, так і у разі прийому з їжею, однакові. Зменшення площі під кривою «концентрація-час», однак, не супроводжується клінічно значущим зниженням терапевтичного ефекту. Тому препарат можна приймати і натщесерце, і під час їжі. Фармакокінетична крива валсартану має низхідний мультиекспоненційний характер (T?? ? 1 год і T?? - приблизно 9 годин). У діапазоні вивчених доз кінетика валсартану має лінійний характер. При повторному застосуванні препарату змін кінетичних показників не відзначалося. При прийомі препарату 1 раз на добу кумуляція незначна. Концентрації препарату в плазмі крові у жінок і чоловіків були однакові. Валсартан значною мірою (на 94-97 %) зв'язується з білками сироватки крові, переважно з альбуміном. Об'єм розподілу в період рівноважного стану низький (приблизно 17 л). У порівнянні з печінковим кровотоком (приблизно 30 л/год), плазмовий кліренс валсартану відбувається відносно повільно (приблизно 2 л/год). Кількість валсартану, що екскретується з калом, становить 83 % (від величини прийнятої внутрішньо дози). Із сечею виводиться приблизно 13 %, переважно у незміненому вигляді. Період напіввиведення валсартану становить 6 годин. Середній час досягнення найбільш високої концентрації і період напіввиведення валсартану у пацієнтів з серцевою недостатністю і здорових добровольців однакові. Показники площі під кривою «концентрація-час» (АUС) і максимальної концентрації валсартану підвищуються лінійно і майже пропорційні підвищенню дози вище клінічного діапазону (40-160 мг 2 рази на добу). Коефіцієнт кумуляції становить в середньому 1,7. Кліренс валсартану після перорального прийому становить приблизно 4,5 л/год. Вік не впливає на кліренс препарату в пацієнтів із серцевою недостатністю. Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів. Пацієнти літнього віку. У деяких пацієнтів літнього віку системний вплив валсартану був більш вираженим, ніж у пацієнтів молодого віку, однак не було показано будь-якої клінічної значущості цього. Пацієнти з порушенням функції нирок. Не було виявлено кореляції між функцією нирок і системним впливом валсартану. Тому пацієнтам з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну > 10 мл/хв) корекція дози препарату не потрібна. Поки немає даних щодо безпеки застосування препарату пацієнтам з кліренсом креатиніну <10 мл/хв і тих, які знаходяться на гемодіалізі, тому валсартан слід застосовувати з обережністю. Валсартан має високий ступінь зв'язування з білками плазми крові, тому його виведення при гемодіалізі малоймовірне. Пацієнти з порушенням функції печінки. Приблизно 70 % величини дози препарату, що всмокталася, екскретується з жовчю, переважно у незміненому вигляді. Валсартан не піддається значній біотрансформації і, як можна очікувати, системний вплив валсартану не корелює зі ступенем порушень функції печінки. Було показано, що у пацієнтів з біліарним цирозом печінки або обструкцією жовчовивідних шляхів АUС валсартану збільшується приблизно у 2 рази.

Особливі умови

Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосування антагоністів ангіотензину II не рекомендується протягом I триместру вагітності та протипоказане протягом II і III триместрів. Епідеміологічні дані щодо ризику тератогенного впливу внаслідок застосування інгібіторів АПФ протягом І триместру вагітності не переконливі. Враховуючи механізм дії антагоністів ангіотензину II, не можна виключити ризик тератогенного впливу на плід при застосуванні Діокору Соло в період вагітності. За винятком випадків, продовження терапії при яких є необхідним, пацієнткам, які планують вагітність, слід призначати альтернативну антигіпертензивну терапію зі встановленим профілем безпеки щодо застосування у період вагітності. Якщо вагітність виявлена в період терапії препаратом, прийом Діокору Соло необхідно припинити якомога швидше і, за необхідності, слід розпочати альтернативне лікування. Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II протягом II і III триместрів вагітності індукує фетотоксичність (ослаблення функції нирок, олігогідрамніон, затримка осифікаціі кісток черепа) і неонатальну токсичність (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія). Якщо у II триместрі вагітності застосовувалися антагоністи рецепторів ангіотензину II, рекомендовано провести ультразвукове обстеження для перевірки функції нирок та стану кісток черепа. Новонароджених, матері яких приймали антагоністи рецепторів ангіотензину II, слід обстежувати щодо розвитку артеріальної гіпотензії. Невідомо, чи проникає валсартан в грудне молоко. Тому не рекомендується застосування препарату жінкам у період годування груддю. Діти. Діокор Соло показаний для лікування артеріальної гіпертензії у дітей віком від 6 до 18 років. Безпека та ефективність застосування Діокору Соло дітям у віці від 1 до 6 років не встановлені. Препарат не рекомендований для лікування серцевої недостатності у дітей через відсутність даних з безпеки та ефективності. Особливості застосування. Гіперкаліємія. Супутнє застосування добавок калію, калійзберігаючих діуретиків, замінників солей, які містять калій, або інших засобів, які можуть підвищувати рівень калію (гепарин та ін.), не рекомендується. При необхідності слід контролювати рівень калію. Пацієнти з дефіцитом в організмі натрію та/або об'єму циркулюючої крові (ОЦК). У пацієнтів з тяжким ступенем дефіциту в організмі натрію та/або об'єму циркулюючої крові наприклад у тих, хто приймає високі дози діуретиків, в окремих випадках на початку лікування Діокором Соло може спостерігатися симптоматична гіпотензія. Перед початком терапії Діокором Соло слід провести корекцію вмісту в організмі натрію та/або об'єму циркулюючої крові, наприклад шляхом зниження дози діуретика. У разі розвитку гіпотензії пацієнта слід перевести у горизонтальне положення і, при необхідності, провести внутрішньовенну інфузію фізіологічним розчином. Після стабілізації артеріального тиску лікування Діокором Соло може бути продовжено. Стеноз ниркової артерії. Безпека застосування валсартану у пацієнтів з двобічним стенозом ниркової артерії або стенозом єдиної нирки не встановлена. Короткочасне застосування валсартану пацієнтам з вазоренальною гіпертензією, яка є вторинною внаслідок однобічного стенозу ниркової артерії, не викликає ніяких істотних змін гемодинамічних параметрів нирок, креатиніну сироватки або азоту сечовини крові. Оскільки інші лікарські засоби, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС), можуть підвищувати рівень сечовини в крові і креатиніну сироватки у пацієнтів з однобічним або двобічним стенозом ниркової артерії, як засіб безпеки рекомендується моніторинг функції нирок. Порушення функції нирок. Дорослим пацієнтам з кліренсом креатиніну > 10 мл/хв регулювання дози препарату не потрібне. На цей час немає даних щодо безпеки застосування препарату пацієнтам з кліренсом креатиніну < 10 мл/хв і пацієнтам, які перебувають на діалізі, тому валсартан слід застосовувати з обережністю. Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину, включаючи Діокор Соло, або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту з аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом або порушенням функції нирок (швидкість гломерулярної фільтрації (ШГФ) < 60 мл/хв/1,73 м2) протипоказано. Трансплантація нирки. Відсутні дані щодо безпеки застосування валсартану пацієнтам, яким недавно проведена трансплантація нирки. Порушення функції печінки. Пацієнтам з печінковою недостатністю легкого та помірного ступеня тяжкості без холестазу Діокор Соло слід застосовувати з обережністю. Первинний гіперальдостеронізм. Пацієнтам з первинним гіперальдостеронізмом не слід приймати Діокор Соло, оскільки у них не активована ренін-ангіотензинова система. Стеноз аортального та мітрального клапанів, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія. Як і при застосуванні інших вазодилататорів, з особливою обережністю призначають препарат пацієнтам зі стенозом аортального або мітрального клапанів або обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією. Серцева недостатність. У пацієнтів з серцевою недостатністю, які приймають Діокор Соло у звичайних дозах, спостерігається незначне зниження артеріального тиску, але припинення терапії через наявність симптоматичної гіпотензії, як правило, не потрібне, за умови дотримання інструкції щодо дозування препарату. Необхідно дотримуватися обережності пацієнтам із серцевою недостатністю, які розпочинають лікування препаратом. У пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю, у яких функція нирок може залежати від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, лікування інгібіторами АПФ або антагоністами рецепторів ангіотензину може супроводжуватися олігурією і/або прогресуючою азотемією, (рідко) гострою нирковою недостатністю та/або мати летальний наслідок. Оцінка стану пацієнтів із серцевою недостатністю завжди повинна включати оцінку стану функції нирок. У пацієнтів з серцевою недостатністю застосування потрійної комбінації інгібіторів АПФ, ?-блокаторів та валсартану не показало жодного клінічного ефекту, і така комбінація, можливо, збільшує ризик розвитку небажаних ефектів, тому не рекомендується. Ангіоневротичний набряк в анамнезі. При застосуванні валсартану повідомлялось про розвиток у пацієнтів ангіоневротичного набряку, включаючи набряк гортані та голосової щілини, що призводить до обструкції дихальних шляхів та/або набряку обличчя, губ, глотки та/або язика; у деяких з цих пацієнтів розвиток ангіоневротичного набряку відбувався і раніше при застосуванні інших лікарських засобів, включаючи інгібітори АПФ. Розвиток ангіоневротичного набряку у пацієнтів потребує негайного припинення застосування Діокору Соло, і повторно призначати препарат не слід. Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС). Супутнє застосування препаратів групи АРА, включаючи валсартан, з іншими препаратами, що діють на РААС, пов'язано зі збільшенням частоти розвитку гіпотензії, гіперкаліємії та змін функції нирок порівняно з монотерапією. Рекомендується здійснювати моніторинг артеріального тиску, функції нирок та електролітів у пацієнтів, які отримують Діокор Соло та інші препарати, що впливають на РААС. Діти. Особливості застосування дітям з порушенням функції нирок та печінки див. у розділі «Спосіб застосування та дози». Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. При застосуванні Діокору Соло, як і при прийомі інших антигіпертензивних засобів, бажано дотримуватись обережності під час керування автотранспортом та роботи з точними механізмами. Категорія відпуску. За рецептом.

Склад

Діюча речовина: валсартан; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить валсартану 80 мг або 160 мг; Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфату дигідрат, целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілцелюлоза, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат, покриття для нанесення оболонки Opadry II White (поліетиленгліколь, спирт полівініловий, тальк, титану діоксид Е 171).

Свідчення

Артеріальна гіпертензія у дорослих і дітей віком від 6 років. Симптоматична серцева недостатність у дорослих пацієнтів, коли не можна застосовувати інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), або як додаткова терапія з інгібіторами АПФ, коли не можна застосовувати бета-блокатори.

Протипоказання

Підвищена чутливість до валсартану або до будь-якого з компонентів препарату. Тяжка печінкова недостатність, біліарний цироз і холестаз. Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину, включаючи валсартан, або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту з аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом або порушенням функції нирок (швидкість гломерулярної фільтрації (ШГФ) < 60 мл/хв/1,73 м2).

Способи застосування

Рекомендована доза препарату - 1 таблетка 80 мг/12,5 мг (Діокор 80) 1 раз на добу. При недостатньому зниженні артеріального тиску через 3-4 тижні лікування рекомендується розглянути можливість продовження лікування з дозуванням 1 таблетка 160 мг/12,5 мг (Діокор 160) 1 раз на добу. Максимальна добова доза становить 320 мг/25 мг. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається упродовж 2-4 тижнів застосування. Препарат можна приймати незалежно від вживання їжі, запиваючи невеликою кількістю води. При порушенні функції нирок. Для пацієнтів з незначними та помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну > 30 мл/хв) регулювання дози не потрібне. При порушенні функції печінки. Для пацієнтів з незначною та помірною печінковою недостатністю небіліарного походження і без холестазу доза валсартану не повинна перевищувати 80 мг, препарат слід призначати з обережністю. Пацієнти літнього віку. Для пацієнтів літнього віку корекція дози не потрібна. Тривалість застосування препарату визначається індивідуально лікарем. Діти. Безпека та ефективність застосування Діокору дітям не встановлені, тому препарат не слід застосовувати у педіатричній практиці.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Застосування антагоністів ангіотензину II не рекомендується протягом I триместру вагітності та протипоказане протягом II і III триместрів. Епідеміологічні дані щодо ризику тератогенного впливу внаслідок застосування інгібіторів АПФ протягом І триместру вагітності не переконливі. Враховуючи механізм дії антагоністів ангіотензину II, не можна виключити ризик тератогенного впливу на плід при застосуванні Діокору Соло в період вагітності. За винятком випадків, продовження терапії при яких є необхідним, пацієнткам, які планують вагітність, слід призначати альтернативну антигіпертензивну терапію зі встановленим профілем безпеки щодо застосування у період вагітності. Якщо вагітність виявлена в період терапії препаратом, прийом Діокору Соло необхідно припинити якомога швидше і, за необхідності, слід розпочати альтернативне лікування. Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II протягом II і III триместрів вагітності індукує фетотоксичність (ослаблення функції нирок, олігогідрамніон, затримка осифікаціі кісток черепа) і неонатальну токсичність (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія). Якщо у II триместрі вагітності застосовувалися антагоністи рецепторів ангіотензину II, рекомендовано провести ультразвукове обстеження для перевірки функції нирок та стану кісток черепа. Новонароджених, матері яких приймали антагоністи рецепторів ангіотензину II, слід обстежувати щодо розвитку артеріальної гіпотензії. Невідомо, чи проникає валсартан в грудне молоко. Тому не рекомендується застосування препарату жінкам у період годування груддю.

Побічні дії

Інфекції та інвазії: вірусні інфекції, інфекції верхніх дихальних шляхів, фарингіти, синусити, риніти. З боку системи кровотворення: нейтропенія, тромбоцитопенія. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи сироваткову хворобу. Порушення обміну речовин: гіперкаліємія* , гіпонатріємія. Порушення психіки: безсоння, зниження лібідо. З боку нервової системи: постуральне запаморочення*, запаморочення, головний біль**. З боку органів зору та лабіринтні порушення: вертиго. З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, артеріальна гіпотензія**; васкуліт. З боку дихальної системи: кашель. З боку системи травлення: діарея, біль у животі, нудота**. З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, свербіж, ангіоневротичний набряк. З боку скелетно-м'язової системи: біль у спині, артралгія, міалгія. З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок**, ниркова недостатність. Загальні порушення: підвищена втомлюваність, астенія, набряк. Примітка. Повідомлення про побічні реакції: * при симптомах серцевої недостатності; ** при серцевій недостатності (запаморочення, порушення функції нирок, артеріальна гіпотензія, головний біль, нудота). У поодиноких випадках прийом препарату може впливати на результати лабораторних досліджень, наприклад може спостерігатися зниження рівня гемоглобіну і показника гематокриту. У окремих пацієнтів з артеріальною гіпертензією валсартан може спричинити значне підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, калію і загального білірубіну. Повідомлялось про окремі випадки підвищення показників функції печінки. У окремих пацієнтів із серцевою недостатністю при застосуванні валсартану підвищувався рівень креатиніну в сироватці крові, а також спостерігалося підвищення рівня калію в сироватці крові та підвищення рівня азоту сечовини в крові. Тому при лікуванні препаратом Діокор Соло необхідно періодично контролювати вищезазначені показники та вносити корективи під час лікування. Ніякий спеціальний моніторинг лабораторних параметрів не потрібний для пацієнтів з есенціальною гіпертензією, які отримують терапію валсартаном. Діти. За винятком окремих порушень з боку травного тракту (біль у животі, нудота, блювання) та запаморочення, значущих відмінностей щодо типу, частоти і серйозності небажаних реакцій між профілем безпеки для дітей віком від 6 років і профілем безпеки для дорослих не виявлено. Нейрокогнітивна оцінка та оцінка розвитку дітей віком від 6 до 16 років не виявили клінічно значущого загального негативного наслідку після лікування валсартаном строком до 1 року. Гіперкаліємія частіше спостерігається у дітей віком від 6 до 18 років з основними хронічними захворюваннями нирок.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні препаратів групи АРА, включаючи Діокор Соло, з іншими препаратами, що блокують РААС, такими як препарати групи ІАПФ або аліскірен. Щодо одночасного застосування валсартану з аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом або порушенням функції нирок див. розділ «Протипоказання». Одночасне застосування не рекомендовано. Літій. При одночасному застосуванні препаратів літію з інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) відзначали оборотне підвищення концентрації літію в сироватці крові і токсичності. Досвід одночасного застосування валсартану і препаратів літію відсутній, тому така комбінація не рекомендується. Якщо застосування препаратів все ж необхідно, то рекомендується проводити контроль концентрації літію у сироватці крові під час їх одночасного застосування. Калійзберігаючі діуретики, калієві добавки, замінники харчової солі, що містять калій, або інші лікарські препарати, які можуть підвищувати рівень калію в сироватці крові. Одночасне застосування з калійзберігаючими діуретиками (наприклад спіронолактоном, тріамтереном, амілоридом), добавками калію або замінниками солі, що містять калій, може призвести до підвищення рівня калію в сироватці крові та збільшення вмісту креатиніну в сироватці крові у пацієнтів з серцевою недостатністю. Слід бути обережними і контролювати рівень калію в сироватці крові при необхідності застосування в поєднанні з валсартаном засобів, що впливають на рівень калію. Обережність необхідна при одночасному застосуванні. Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, ацетилсаліцилову кислоту > 3 г/добу, і неселективні НПЗЗ. Можливе зниження антигіпертензивного ефекту при одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами (наприклад з похідними саліцилової кислоти, індометацином). Супутнє застосування зазначених лікарських засобів може призвести до погіршення функції нирок та збільшення калію в сироватці крові. Тому рекомендується контроль функції нирок під час лікування, а також контроль адекватної гідратації пацієнта. Транспортери. За результатами досліджень in vitro, валсартан є субстратом для печінкового транспортера захоплення ОАТР1В1/ОАТР1В3 та печінкового транспортера виведення MRP2. Клінічне значення цих даних невідоме. Одночасне застосування інгібіторів транспортера захоплення (наприклад рифампіцину, циклоспорину) або транспортера виведення (наприклад ритонавіру) може збільшити системну експозицію валсартану. Слід дотримуватись належних заходів на початку або в кінці супутнього застосування цих лікарських засобів. Інші. Клінічно значущої лікарської взаємодії валсартану не спостерігалося з нижчезазначеними речовинами: циметидином, варфарином, фуросемідом, дигоксином, атенололом, індометацином, гідрохлоротіазидом, амлодипіном, глібенкламідом. Діти. Рекомендується обережність при одночасному застосуванні дітям з артеріальною гіпертензією валсартану та інших засобів, що пригнічують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, яка може підвищувати рівень калію в сироватці крові. Необхідно ретельно контролювати функцію нирок і рівень калію в сироватці крові.

Передозування

Внаслідок передозування Діокору Соло може розвинутися виражена артеріальна гіпотензія, що може призвести до пригнічення свідомості, колапсу і/або шоку. Якщо препарат був прийнятий нещодавно, слід викликати блювання. При гіпотензії звичайною терапією є внутрішньовенне вливання сольового розчину. Малоймовірно, що валсартан можна вивести з організму шляхом гемодіалізу.

Особливі умови зберігання

Термін придатності 3 роки. Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C. Категорія відпуску. За рецептом.

08004 08004