Диклак

Категорії
Фільтри
Фільтр
Ціна
грн.
Бренд
Форма
Гель (3)
Розчин (1)
Таблетки (2)
Діюча речовина
ДИКЛОФЕНАК (8)
Стать
Універсальні (5)
Скинути
Фільтр
Сортування
Ціна:

104.70грн.
Ціна:

105.20грн.
Диклак Ліпогель гель 50г
Sandoz
Ціна:

147.60грн.
Ціна:

169.10грн.
Диклак гель 5% 50г
Sandoz
Ціна:

165.10грн.
Диклак гель 5% 100г
Sandoz
Ціна:

265.70грн.
Ціна:

835.70грн.
Ціна:

555.10грн.

Інструкція Диклак

Виробник

САНДОЗ д.д.

Загальний опис

Диклофенак натрію є нестероїдною сполукою з вираженими протиревматичними, протизапальними, знеболювальними та жарознижувальними властивостями. Основним механізмом дії цієї речовини вважається пригнічення біосинтезу простагландинів, які відіграють важливу роль у виникненні запалення, болю та пропасниці. Застосування диклофенаку сприяє збільшенню об'єму рухів в уражених суглобах, зменшенню болю у спокої та при русі. У дослідах in vitro у концентраціях, еквівалентних тим, які досягаються при лікуванні пацієнтів, диклофенак не пригнічує біосинтез протеогліканів хрящової тканини. Диклак® має виражений аналгетичний ефект у випадку виникнення помірного та тяжкого болю неревматичного походження протягом 15-30 хвилин після застосування. Диклак® виявляє також суттєвий позитивний вплив у випадку нападів мігрені. При посттравматичних та післяопераційних станах із наявністю запалення Диклак® швидко полегшує спонтанні болі та болі під час руху і зменшує набряки, спричинені запаленням та ранами. Якщо диклофенак натрію застосовують одночасно з опіоїдними знеболювальними засобами для зняття післяопераційного болю, необхідність у них суттєво зменшується. Диклак®, розчин для ін'єкцій, особливо необхідний на початку лікування запальних та дегенеративних ревматичних хвороб та больового стану внаслідок запалення неревматичного походження.

Форма випуску та упаковка

По 3 мл розчину в ампулі; по 5 ампул у картонній коробці.

Лікарська форма

Розчин для ін'єкцій. Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або злегка жовтуватий розчин без сторонніх частинок.

Фармакологічна дія

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні оцтової кислоти та споріднені сполуки. Код ATC M01A B05.

Фармокинетика

Абсорбція. Після введення 75 мг диклофенаку натрію шляхом внутрішньом'язової ін'єкції абсорбція розпочинається негайно, а середня максимальна концентрація у плазмі крові, що становить приблизно 2,5 мкг/мл (8 мкмоль/л), досягається приблизно за 20 хвилин. Величина абсорбції лінійно залежить від дози. У випадку введення 75 мг диклофенаку натрію шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 2 годин середня максимальна концентрація у плазмі крові становить приблизно 1,9 мкг/мл (5,9 мкмоль/л). Площа під концентраційною кривою (AUC) після внутрішньом'язового або внутрішньовенного введення приблизно вдвічі більша, ніж після перорального або ректального застосування, тому що в останньому випадку приблизно половина активної субстанції метаболізується під час першого проходження через печінку. Фармакокінетичні властивості не змінюються після повторного введення. За умов дотримання рекомендованих інтервалів дозування накопичення препарату не відбувається. Розподіл. 99,7 % диклофенаку зв'язується з протеїнами сироватки крові, головним чином з альбумінами. Уявний об'єм розподілу становить 0,12-0,17 л/кг. Диклофенак потрапляє до синовіальної рідини, де максимальні концентрації встановлюються через 2-4 години після досягнення пікового значення у плазмі крові. Період напіввиведення із синовіальної рідини складає від 3 до 6 годин. Через 2 години після досягнення пікового значення у плазмі крові концентрація диклофенаку у синовіальній рідині перевищує цей показник і залишається вищою протягом 12 годин. Біотрансформація. Біотрансформація диклофенаку відбувається частково шляхом глюкуронізації вихідної молекули, але переважно за рахунок гідроксилювання та метоксилювання, що призводить до утворення кількох фенольних метаболітів, два з яких біологічно активні, але меншою мірою, ніж диклофенак. Виведення. Загальний системний кліренс диклофенаку з плазми крові становить 263 ± 56 мл/хвилину, період напіввиведення - 1-2 години. Близько 60 % отриманої дози виводиться з сечею у вигляді метаболітів. Менше 1 % виводиться у вигляді незміненої сполуки, решта виводиться у вигляді метаболітів з жовчею. Спеціальні групи пацієнтів. Не спостерігалося ніякої різниці щодо вікової залежності в абсорбції, метаболізмі або екскреції препарату. Однак у деяких пацієнтів літнього віку після 15-хвилинної внутрішньовенної інфузії концентрація диклофенаку у плазмі крові була на 50 % вище, ніж це спостерігалось у молодих здорових осіб. У пацієнтів із порушенням функції нирок при дотриманні режиму звичайного дозування накопичення активної речовини не відбувалось. У пацієнтів із хронічним гепатитом або цирозом кінетика та метаболізм диклофенаку є такими ж, як і у пацієнтів без захворювання печінки.

Особливі умови

При застосуванні всіх нестероїдних протизапальних засобів у будь-який час упродовж лікування можуть виникати шлунково-кишкова кровотеча, виразки або перфорації з або без попереджувальних симптомів, без серйозних шлунково-кишкових явищ в анамнезі, і вони можуть мати летальні наслідки. Ризик виникнення вищезазначених явищ у хворих літнього віку підвищується. У разі виникнення шлунково-кишкової кровотечі диклофенак натрію необхідно відмінити. Дуже рідко у зв'язку із застосуванням НПЗЗ, включаючи Диклак®, спостерігались алергічні реакції, у тому числі анафілактичні/анафілактоїдні, та реакції з боку шкіри, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик виникнення таких реакцій існує на початку терапії, у перший місяць лікування. Застосування препарату Диклак® слід припинити при першій появі висипу на шкірі, уражень слизових оболонок або будь-яких інших ознаках гіперчутливості. НПЗЗ можуть збільшити ризик виникнення серйозних серцево-судинних тромботичних явищ, інфаркту міокарда та інсульту, які можуть виявитися летальними, у зв'язку з чим Диклак® не рекомендується застосовувати для лікування післяопераційного болю під час операції з аортокоронарного шунтування. Як і інші НПЗЗ, Диклак® завдяки своїм фармакодинамічним властивостям може маскувати ознаки і симптоми інфекції. Застереження Загальні Слід уникати застосування препарату Диклак® одночасно із системними НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, через відсутність будь-якої синергічної дії і можливість розвитку додаткових побічних ефектів. Слід бути обережними при призначенні препарату особам літнього віку. Зокрема для людей літнього віку зі слабким здоров'ям та для пацієнтів із низьким показником маси тіла рекомендується застосовувати найнижчі ефективні дози. Астма в анамнезі У хворих на бронхіальну астму, сезонний алергічний риніт, з набряками слизової оболонки носа (тобто назальними поліпами), хронічними обструктивними захворюваннями легень або хронічними інфекціями дихальних шляхів частота виникнення побічних реакцій на НПЗЗ зростає. До таких реакцій відносяться: загострення астми (аналгетична астма), набряк Квінке або кропив'янка. Таким хворим рекомендовані спеціальні застережні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Це також стосується хворих на алергію, наприклад, зі шкірними реакціями, свербежем або кропив'янкою. Особливі застереження рекомендуються пацієнтам із бронхіальною астмою у випадку, коли Диклак® застосовується парентерально, оскільки симптоми можуть загострюватися. Вплив на травний тракт Як і при застосуванні інших НПЗЗ, при призначенні препарату Диклак® пацієнтам із симптомами, що свідчать про порушення з боку травного тракту, обов'язковим є медичний нагляд і особлива обережність. Ризик шлунково-кишкових кровотеч, ульцерації або перфорації зростає при підвищенні дози НПЗЗ, у пацієнтів із виразкою в анамнезі, особливо при ускладненнях типу геморагії або перфорації, та в осіб літнього віку, тому лікування їм слід проводити, застосовуючи найнижчу ефективну дозу впродовж якомога коротшого часу. Таким пацієнтам, а також пацієнтам, які потребують супутньої низької дози ацетилсаліцилової кислоти, слід застосовувати комбіновану терапію протекторними препаратами (наприклад, мізопростолом або інгібіторами протонної помпи). Застереження також потрібні для хворих, які отримують супутні ліки, що можуть підвищити ризик виникнення виразки або кровотечі, такі як системні кортикостероїди, антикоагулянти, антитромботичні засоби або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну. Диклак® необхідно з обережністю призначати хворим, в анамнезі яких є запальні захворювання кишечнику, такі як хвороба Крона або неспецифічні виразкові коліти, та встановлювати ретельний медичний нагляд за ними у зв'язку з можливістю загострення стану. Вплив на печінку Ретельний медичний нагляд потрібен у випадку, коли Диклак® призначають пацієнтам з порушенням функції печінки, оскільки їх стан може загостритися. Лікування диклофенаком натрію, як і іншими НПЗЗ, може призвести до підвищення рівня одного або кількох печінкових ферментів, тому під час застосування препарату Диклак® потрібний регулярний нагляд за функцією печінки у якості застережного заходу. Якщо під час лікування функція печінки погіршується або спостерігаються інші прояви (наприклад, еозинофілія, висипання), застосування препарату слід припинити. При лікуванні диклофенаком натрію перебіг гепатиту може проходити без продромальних симптомів. Обережність необхідна у випадку призначення Диклаку® пацієнтам з печінковою порфірією через імовірність провокації нападу. Вплив на нирки Оскільки при лікуванні НПЗЗ повідомлялось про затримку рідини та набряки, особливу увагу слід приділити хворим із порушенням функції серця або нирок (у т. ч. із функціональною нирковою недостатністю на тлі гіповолемії, нефротичного синдрому, вовчакової нефропатії та декомпенсованого цирозу печінки), артеріальною гіпертензією в анамнезі, хворим літнього віку, хворим, які отримують супутню терапію діуретиками або препаратами, що суттєво впливають на ниркову функцію, та пацієнтам із суттєвим зниженням позаклітинного об'єму рідини з будь-якої причини, наприклад, до або після серйозного хірургічного втручання. У таких випадках рекомендується моніторинг ниркової функції. Припинення терапії зазвичай зумовлює повернення до стану, який передував лікуванню. Вплив на гематологічні показники При тривалому застосуванні диклофенаку натрію рекомендується моніторинг показників крові. Як і інші НПЗЗ, Диклак® може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Слід ретельно наглядати за хворими з порушеннями гемостазу. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Пацієнти, у яких під час лікування диклофенаком натрію спостерігаються порушення зору, запаморочення, вертиго, сонливість або інші порушення з боку центральної нервової системи, мають утримуватися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами. Застосування у період вагітності або годування груддю. Диклак® не слід застосовувати під час І-ІІ триместрів вагітності за винятком тих випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Як і для інших НПЗЗ, застосування диклофенаку натрію під час ІІІ триместру вагітності протипоказане через можливе пригнічення маткових скорочень та передчасне закриття артеріальних протоків. Диклофенак натрію виводиться з грудним молоком у невеликій кількості, тому препарат не слід застосовувати під час годування груддю. Фертильність Як і інші НПЗЗ, диклофенак натрію може вплинути на фертильність жінки. Препарат не рекомендується застосовувати жінкам, які планують завагітніти, мають ускладнення з заплідненням або тим, хто проходив обстеження з приводу безпліддя. Діти. Препарат Диклак® у лікарській формі розчину для ін'єкцій не застосовують дітям віком до 18 років. Несумісність. Як правило, Диклак®, розчин для ін'єкцій, не можна змішувати з іншими розчинами для ін'єкцій. Розчини для інфузій натрію хлориду 0,9 % або глюкози 5 % без бікарбонату натрію у якості добавки (буфера) становлять ризик перенасичення, що може призвести до утворення кристалів або осаду. Інші розчини для інфузій не застосовувати.

Склад

Діюча речовина: diclofenac. 3 мл розчину містять 75 мг диклофенаку натрію (25 мг/мл). Допоміжні речовини: N-ацетилцистеїн, спирт бензиловий, маніт (Е 421), натрію гідроксид, пропіленгліколь, вода для ін'єкцій.

Свідчення

Внутрішньом'язове введення: - запальні та дегенеративні форми ревматизму (ревматоїдний артрит, анкілозивний спондиліт, остеоартрит, спондилоартрит, вертебральний больовий синдром, позасуглобовий ревматизм); - гострі напади подагри; - ниркові та біліарні коліки; - посттравматичний і післяопераційний больові синдроми, що супроводжуються запаленням та набряками; - тяжкі напади мігрені. Внутрішньовенні інфузії: - лікування або профілактика післяопераційного болю.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-яких інших компонентів препарату; активна виразка шлунка або кишечнику, кровотеча або перфорація; тяжка форма печінкової або ниркової недостатності; виражена серцева недостатність; алергічні реакції на ацетилсаліцилову кислоту або на інші нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) у вигляді нападів астми, гострого риніту, висипів на шкірі, набряку обличчя; ІІІ триместр вагітності та період годування груддю. У даній лікарській формі препарат протипоказаний дітям та підліткам.

Способи застосування

Загальна рекомендація - дозу слід підбирати індивідуально і застосовувати найменшу ефективну дозу впродовж найкоротшого часу. Препарат Диклак®, розчин для ін'єкцій, не слід застосовувати довше 2 днів; у разі необхідності лікування можна продовжити таблетками Диклак®. Внутрішньом'язова ін'єкція З метою запобігання пошкодженню нервової або інших тканин у місці внутрішньом'язової ін'єкції потрібно дотримуватися наступних правил. Добова доза зазвичай становить 75 мг (1 ампула), яку вводять шляхом глибокої ін'єкції у верхній зовнішній сектор великого сідничного м'яза. У тяжких випадках (наприклад, коліки), добову дозу, як виняток, можна збільшити до 2-х ін'єкцій по 75 мг, інтервал між якими має становити кілька годин (по 1 ін'єкції у кожну сідницю). Як альтернативу введення 1 ампули диклофенаку натрію по 75 мг можна комбінувати з іншими лікарськими формами препарату (наприклад, пероральними або ректальними) до загальної максимальної добової дози 150 мг. В умовах нападу мігрені, згідно з клінічним досвідом, слід якомога раніше ввести внутрішньом'язово 75 мг диклофенаку натрію, і, при необхідності, застосувати супозиторії по 100 мг у той же самий день. Загальна добова доза не має перевищувати 175 мг у перший день. Внутрішньовенні інфузії Диклак®, розчин для ін'єкцій, не слід вводити у вигляді внутрішньовенної болюсної ін'єкції. Безпосередньо перед початком внутрішньовенної інфузії, залежно від необхідної її тривалості, вміст ампули слід розвести у 100-500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози, забуферених розчином бікарбонату натрію для ін'єкцій. Застосовувати можна тільки прозорі розчини. Рекомендують два альтернативні дозові режими для інфузії. Для лікування помірного і тяжкого післяопераційного болю 75 мг диклофенаку натрію необхідно вводити безперервно від 30 хвилин до 2 годин. У разі необхідності лікування можна повторити через кілька годин, але доза не має перевищувати 150 мг протягом будь-якого періоду у 24 години. Для профілактики післяопераційного болю через 15 хвилин-1 годину після хірургічного втручання потрібно ввести навантажувальну дозу 25-50 мг, після цього необхідно застосувати безперервну інфузію приблизно 5 мг/годину до максимальної добової дози 150 мг.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Диклак® не слід застосовувати під час І-ІІ триместрів вагітності за винятком тих випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Як і для інших НПЗЗ, застосування диклофенаку натрію під час ІІІ триместру вагітності протипоказане через можливе пригнічення маткових скорочень та передчасне закриття артеріальних протоків. Диклофенак натрію виводиться з грудним молоком у невеликій кількості, тому препарат не слід застосовувати під час годування груддю.

Побічні дії

Класифікація побічних ефектів за системами органів і частоті проявів: дуже часто (> 1/10); часто (> 1/100, < 1/10); нечасто (> 1/1 000, < 1/100); рідко (> 1/10 000, < 1/1 000); дуже рідко (< 1/10 000), включаючи окремі повідомлення. Наступні небажані ефекти включають явища, пов'язані із застосуванням розчину для ін'єкцій та/або інших лікарських форм диклофенаку натрію за умов короткострокового і довготривалого застосування. Інфекції та інвазії: дуже рідко - абсцес у місці ін'єкції. З боку системи крові: дуже рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія (включаючи гемолітичну та апластичну анемії), агранулоцитоз. З боку імунної системи: рідко - гіперчутливість, анафілактичні та псевдоанафілактичні реакції (включаючи артеріальну гіпотензію та шок); дуже рідко - ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя). Психічні розлади: дуже рідко - дезорієнтація, депресія, інсомнія, нічні кошмари, дратівливість, психотичні порушення. З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення; рідко - сонливість; дуже рідко - парестезія, порушення пам'яті, судоми, тривожність, тремор, асептичний менінгіт, розлад відчуття смаку, інсульт, порушення відчуття при дотику. З боку органа зору: дуже рідко - розлад зору, затуманення зору, диплопія. З боку органа слуху та лабіринту: часто - вертиго; дуже рідко - дзвін у вухах, порушення слуху. З боку серця: дуже рідко - відчуття серцебиття, біль у грудях, серцева недостатність, інфаркт міокарда. З боку судинної системи: дуже рідко - артеріальна гіпертензія, васкуліт. З боку системи дихання: рідко - астма (включаючи диспное), бронхоспазм; дуже рідко - пневмоніт. З боку травної системи: часто - нудота, блювання, діарея, диспепсія, абдомінальний біль, метеоризм, анорексія; рідко - гастрит, гастроінтестинальні кровотечі, блювання з домішками крові, геморагічна діарея, мелена, виразка шлунка або кишечнику (з кровотечею або без неї, з перфорацією або без неї); дуже рідко - коліт (включаючи геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороба Крона), запор, стоматит, глосит, захворювання стравохіду, глотковий розлад подібних до діафрагми інтестинальних стриктур, панкреатит. Гепатобіліарні розлади: часто - збільшення рівня трансаміназ; рідко - гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки; дуже рідко - миттєвий гепатит, гепатонекроз, печінкова недостатність. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто - висипи; рідко - кропив'янка; дуже рідко - бульозні висипи, екзема, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит, втрата волосся, реакція фоточутливості, пурпура, алергічна пурпура, свербіж. З боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко - гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, нефротичний синдром, інтерстиціальний нефрит, нирковий папілярний некроз. Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: часто - затвердіння, біль у місці ін'єкції; рідко - набряк, некроз у місці ін'єкції. В окремих випадках можуть спостерігатися симптоми асептичного менінгіту, зокрема, напруженість шийних м'язів, пропасниця або затьмарення свідомості. До таких реакцій схильні пацієнти з аутоімунними захворюваннями (червоний вовчак, змішані колагенози).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Нижче наведені взаємодії, що спостерігалися із застосуванням препарату Диклак®, розчину для ін'єкцій та/або інших лікарських форм диклофенаку. Літій: за умов одночасного застосування диклофенак може підвищити концентрацію літію у плазмі крові. Рекомендується моніторинг рівнів літію у сироватці крові. Дигоксин: за умов одночасного застосування диклофенак може підвищити концентрацію дигоксину у плазмі крові. Рекомендується моніторинг рівнів дигоксину у сироватці крові. Діуретики та антигіпертензивні засоби: супутнє застосування диклофенаку натрію та інших НПЗЗ з діуретиками або антигіпертензивними засобами (наприклад, бета-блокаторами, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ)) може призвести до зниження їх антигіпертензивного впливу. Таким чином, подібну комбінацію застосовують із застереженням, а пацієнтам, особливо особам літнього віку, необхідно ретельно контролювати рівень артеріального тиску. Пацієнти мають отримувати належну гідратацію, рекомендується також моніторинг ниркової функції після початку супутньої терапії та на регулярній основі після неї, особливо щодо діуретиків та інгібіторів АПФ внаслідок збільшення ризику нефротоксичності. Супутнє лікування препаратами калію може бути пов'язане зі збільшенням рівня калію у сироватці крові, що вимагає перебування хворих під постійним контролем. Інші НПЗЗ та кортикостероїди: супутнє введення диклофенаку та інших системних НПЗЗ або кортикостероїдів може підвищити частоту побічних реакцій з боку травного тракту. Антикоагулянти та антитромботичні засоби: рекомендується вжити застережні заходи, оскільки супутнє введення може підвищити ризик кровотечі. Хоча клінічні дослідження не свідчать про вплив диклофенаку на активність антикоагулянтів, існують окремі дані про збільшення ризику кровотечі у пацієнтів, які отримують диклофенак та антикоагулянти одночасно. Тому рекомендований ретельний моніторинг таких пацієнтів. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС): супутнє введення системних НПЗЗ та СІЗЗС може підвищити ризик кровотечі у травному тракті. Антидіабетичні препарати: клінічні дослідження показали, що диклофенак можна застосовувати разом із пероральними антидіабетичними засобами без впливу на їх клінічну дію. Однак відомі окремі випадки як із гіпоглікемічним, так і гіперглікемічним впливом, що потребують зміни дозування антидіабетичних засобів під час лікування диклофенаком. Такі стани потребують моніторингу рівнів глюкози у плазмі крові, що є застережним заходом під час супутньої терапії. Колестипол та холестирамін: одночасне застосування диклофенаку та колестиполу або холестираміну зменшує всмоктування диклофенаку приблизно на 30 % та 60 % відповідно. Препарати слід приймати з інтервалом у кілька годин. Препарати, які стимулюють ферменти, що метаболізують лікарські засоби. Препарати, які стимулюють ферменти метаболізму, наприклад, рифампіцин, карбамазепин, фенітоїн, звіробій (Hypericum perforatum) тощо, теоретично здатні зменшувати концентрації диклофенаку натрію у плазмі крові. Метотрексат: застосування НПЗЗ менш ніж за 24 години до або після приймання метотрексату може призводити до підвищення концентрації метотрексату та, відповідно, його токсичних ефектів. Циклоспорин та такролімус: диклофенак, як і інші НПЗЗ, може збільшувати нефротоксичність циклоспорину. У зв'язку з цим його слід застосовувати у нижчих дозах, ніж хворим, які циклоспорин не отримують. Такий ризик виникає і при лікуванні такролімусом. Антибактеріальні хінолони: існують окремі дані щодо судом, які можуть бути результатом супутнього застосування хінолонів та НПЗЗ. Несумісність. Як правило, Диклак®, розчин для ін'єкцій, не можна змішувати з іншими розчинами для ін'єкцій. Розчини для інфузій натрію хлориду 0,9 % або глюкози 5 % без бікарбонату натрію у якості добавки (буфера) становлять ризик перенасичення, що може призвести до утворення кристалів або осаду. Інші розчини для інфузій не застосовувати.

Передозування

Типова клінічна картина наслідків передозування диклофенаку натрію відсутня. Симптоми: блювання, гастроінтестинальна кровотеча, діарея, запаморочення, дзвін у вухах або судоми. У випадку тяжкого отруєння можлива гостра ниркова недостатність та ураження печінки. Лікування: лікування гострого отруєння нестероїдними протизапальними засобами складається у першу чергу з підтримуючих заходів та симптоматичного лікування, необхідних для усунення таких ускладнень як артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, гастроінтестинальні порушення та пригнічення дихання. Особливі заходи, такі як форсований діурез, діаліз або гемоперфузія, не можуть гарантувати виведення нестероїдних протизапальних засобів внаслідок їх інтенсивного метаболізму та зв'язування з білками плазми крові.

Особливі умови зберігання

Термін придатності 4 роки. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці. Категорія відпуску. За рецептом.

08004 08004