Атаканд

Категорії
Фільтри
Фільтр
Ціна
грн.
Діюча речовина
КАНДЕСАРТАН (2)
Стать
Універсальні (2)
Скинути
Фільтр
Сортування
Соціальний проект
Атаканд таблетки 8мг №28
Атаканд таблетки 8мг №28
ASTRAZENECA
Ціна:

409.90грн.
Соціальний проект
Атаканд таблетки 16мг №28
Атаканд таблетки 16мг №28
ASTRAZENECA
Ціна:

519.10грн.

Інструкція Атаканд

Виробник

АстраЗенека

Загальний опис

Механізм дії Ангіотензин II - головний вазоактивний гормон ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, що відіграє роль у патофізіологічному механізмі розвитку гіпертензії, серцевої недостатності та інших серцево-судинних захворювань. Він також відіграє роль у патогенезі гіпертрофії та ураження органів-мішеней. Основні фізіологічні ефекти ангіотензину II, такі як вазоконстрикція, стимуляція альдостерону, регуляція сольового та водного гомеостазу і стимуляція росту клітин, відбуваються з участю рецепторів типу 1 (АТ1). Фармакодинамічні ефекти Кандесартану цилексетил є препаратом-попередником, придатним для перорального застосування. Він швидко перетворюється в активну речовину, кандесартан, шляхом ефірного гідролізу під час всмоктування з травного тракту. Кандесартан є АРАII, селективним щодо рецепторів АТ1, з міцним зв’язуванням і повільним від’єднанням від рецептора. Він не має агоністичної активності. Кандесартан не інгібує АПФ, що перетворює ангіотензин I до ангіотензину II і руйнує брадикінін. Не відзначено впливу на АПФ і потенціювання брадикініну або субстанції Р. У контрольованих клінічних дослідженнях, в яких порівнювали кандесартан з інгібіторами АПФ, частота виникнення кашлю була нижчою у пацієнтів, які отримували кандесартану цилексетил. Кандесартан не зв’язує та не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, важливі у регуляції серцево-судинної системи. Антагонізм до рецепторів ангіотензину II (АТ1) призводить до дозозалежного підвищення плазмових рівнів реніну, ангіотензину I і ангіотензину II, а також до зменшення плазмової концентрації альдостерону. Клінічна ефективність та безпека Артеріальна гіпертензія При артеріальній гіпертензії кандесартан спричиняє дозозалежне довготривале зниження артеріального тиску. Антигіпертензивна дія відбувається за рахунок зменшення системного периферичного опору без рефлекторного підвищення частоти серцевих скорочень. Вказівки на серйозну або посилену гіпотензію після прийому першої дози або синдром відміни після припинення лікування відсутні. Після застосування разової дози кандесартану цилексетилу початок антигіпертензивного ефекту зазвичай спостерігається протягом 2 годин. При тривалому лікуванні основне зменшення артеріального тиску при застосуванні будь-якої дози зазвичай досягається протягом чотирьох тижнів і зберігається впродовж довгострокового лікування. Згідно з даними мета-аналізу, середній додатковий ефект при збільшенні дози від 16 мг до 32 мг 1 раз на добу був незначним. Враховуючи індивідуальні особливості, у деяких пацієнтів можна очікувати більш виражений ефект, ніж середній. Кандесартану цилексетил при застосуванні 1 раз на добу забезпечує ефективне і поступове зниження артеріального тиску протягом 24 годин із незначною відмінністю між максимальним і мінімальним ефектами під час інтервалу дозування. Антигіпертензивний ефект і переносимість кандесартану та лозартану порівнювали у ході двох рандомізованих, подвійних сліпих досліджень з участю загалом 1268 пацієнтів із легкою або помірною гіпертензією. Мінімальне зниження артеріального тиску (систолічного/діастолічного) становило 13,1/10,5 мм рт. ст. при застосуванні 32 мг кандесартану цилексетилу 1 раз на добу і 10,0/8,7 мм рт. ст. при застосуванні 100 мг лозартану калію 1 раз на добу (різниця у зниженні артеріального тиску 3,1/1,8 мм рт. ст., р<0,0001/р<0,0001). При застосуванні кандесартану цилексетилу разом із гідрохлоротіазидом спостерігається додаткове зниження артеріального тиску. Посилений антигіпертензивний ефект також відзначається, якщо кандесартану цилексетил комбінувати з амлодипіном або фелодипіном. Лікарські засоби, які блокують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, мають менш виражений антигіпертензивний ефект у пацієнтів негроїдної раси (зазвичай популяція з низьким рівнем реніну), ніж у пацієнтів інших рас. Це також характерно для кандесартану. Кандесартан посилює нирковий кровотік і не впливає або підвищує швидкість клубочкової фільтрації за рахунок зменшення ниркового судинного опору і фракції фільтрації. У тримісячному клінічному дослідженні з участю пацієнтів із гіпертензією, цукровим діабетом ІІ типу і мікроальбумінурією антигіпертензивне лікування кандесартаном цилексетилом зменшувало виділення альбуміну з сечею. На даний час даних щодо впливу кандесартану на прогресування діабетичної нефропатії немає. Вплив кандесартану цилексетилу у дозах 8-16 мг (середня доза - 12 мг) 1 раз на добу на серцево-судинну захворюваність і летальність оцінювали у ході рандомізованого клінічного дослідження з участю 4937 пацієнтів літнього віку (віком 70-89 років; 21 % віком від 80 років) з легкою та помірною гіпертензією із середньою тривалістю 3,7 року (Study on COgnition and Prognosis in the Elderly - Дослідження когнітивної здатності та прогнозу у пацієнтів літнього віку). Пацієнти отримували кандесартану цилексетил або плацебо разом з іншим антигіпертензивним лікуванням, що додавали при необхідності. Артеріальний тиск знижувався з 166/90 до 145/80 мм рт. ст. у групі лікування кандесартаном і з 167/90 до 149/82 мм рт. ст. у контрольній групі. Статистично значущої різниці у первинній кінцевій точці, кількості великих серцево-судинних явищ. Зареєстровано 26,7 явищ на 1000 пацієнто-років у групі лікування кандесартаном проти 30,0 явищ на 1000 пацієнто-років у контрольній групі. Серцева недостатність Лікування кандесартаном цилексетилом знижує летальність, знижує кількість госпіталізацій з приводу серцевої недостатності і полегшує симптоми у пацієнтів із систолічною дисфункцією лівого шлуночка, що було відзначено у ході програми «Кандесартан при серцевій недостатності - оцінка зниження летальності та захворюваності» (CHARM). Ця плацебо-контрольована подвійна сліпа дослідницька програма з участю пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) функціональних класів II-IV за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації (NYHA) складалася з трьох окремих досліджень: CHARM-Альтернатива (n28) з участю пацієнтів з ФВЛШ ? 40 %, яких не лікували інгібіторами АПФ через непереносимість (переважно внаслідок кашлю, 72 %), CHARM-Додавання (n=2548) за участю пацієнтів з ФВЛШ ? 40 %, які отримували інгібітори АПФ, і CHARM-Збереження (n=3023) за участю пацієнтів з ФВЛШ ? 40 %. У дослідженні CHARM-Альтернатива композитна кінцева точка серцево-судинної летальності або першої госпіталізації з приводу ХСН була значно меншою при лікуванні кандесартаном порівняно з плацебо. (Відносний ризик зменшувався на 23 %). Композитна кінцева точка летальності з будь-якої причини або першої госпіталізації з приводу ХСН також була значно знижена у групі кандесартану з абсолютною різницею у 6,0 %. Обидві складові цих композитних кінцевих точок - летальність і захворюваність (госпіталізація з приводу ХСН) - свідчать на користь сприятливого ефекту кандесартану. Лікування кандесартаном цилексетилом призводило до покращення функціонального класу за NYHA (р=0,008). У дослідженні CHARM-Додавання композитна кінцева точка серцево-судинної летальності або першої госпіталізації з приводу ХСН була значно зниженою у групі кандесартану порівняно з плацебо. (Відносний ризик зменшувався на 15 %). Композитна кінцева точка летальності з будь-якої причини або першої госпіталізації з приводу ХСН також була значно знижена у групі кандесартану, з абсолютною різницею у 3,9 %. Обидві складові цих композитних кінцевих точок - летальність і захворюваність - свідчать на користь сприятливого ефекту кандесартану. Лікування кандесартаном цилексетилом призводило до покращення функціонального класу за NYHA (р=0,020). У дослідженні CHARM-Збереження статистично значущого зменшення композитних точок серцево-судинної летальності або першої госпіталізації з приводу ХСН досягнуто не було. Летальність з будь-яких причин не була статистично значущою при аналізі окремо в кожному з трьох досліджень CHARM. Однак летальність з будь-яких причин була також оцінена у сукупній популяції досліджень CHARM-Альтернатива і CHARM-Додавання, ВР 0,88 (95 % ДІ: 0,79-0,98; р=0,018), та усіх трьох досліджень, ВР 0,91 (95 % ДІ: 0,83-1,00; р=0,055). Позитивні ефекти кандесартану були постійними, незалежно від віку, статі і супутньої медикаментозної терапії. Кандесартан також був ефективний у пацієнтів, які одночасно отримували бета-блокатори та інгібітори АПФ, при цьому позитивний ефект був отриманий незалежно від того, чи приймав пацієнт інгібітори АПФ у цільовій дозі, рекомендованій керівництвами з лікування. У пацієнтів з ХСН і зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка, ФВЛШ ?40) кандесартан знижує системний судинний опір і тиск заклинювання легеневих капілярів, підвищує активність реніну у плазмі крові і концентрацію ангіотензину II, а також знижує рівні альдостерону.

Форма випуску та упаковка

По 14 таблеток у блістері, по 2 блістери у картонній коробці разом з інструкцією для застосування.

Лікарська форма

Таблетки. Основні фізико-хімічні властивості: 8 мг: світло-рожевого кольору кругла двоопукла таблетка з рискою та гравіруванням А з одного боку та 008 - з іншого; 16 мг: рожевого кольору кругла двоопукла таблетка з рискою та гравіруванням А з одного боку та 016 - з іншого.

Фармакологічна дія

Антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ. Код АТС С09С А06.

Фармокинетика

Абсорбція та розподіл Після прийому внутрішньо кандесартану цилексетил перетворюється на активну речовину кандесартан. Абсолютна біодоступність кандесартану становить приблизно 40 % після прийому внутрішньо розчину кандесартану цилексетилу. Відносна біодоступність лікарської форми таблеток порівняно з тим же розчином для прийому внутрішньо становить близько 34 % із дуже незначною мінливістю. Розрахована абсолютна біодоступність таблетки таким чином становить 14 %. Середній пік сироваткової концентрації (Cmax) досягається через 3-4 години після прийому таблетки. Сироваткова концентрація кандесартану лінійно зростає зі збільшенням доз у межах терапевтичного діапазону дозування. Статевих відмінностей у фармакокінетиці кандесартану не виявлено. Площа під кривою «сироваткова концентрація порівняно з часом» (AUC) кандесартану не зазнає істотних змін під впливом їжі. Кандесартан значною мірою зв'язується з білками плазми крові понад 99 %). Уявний об'єм розподілу кандесартану становить 0,1 л/кг. Біодоступність кандесартану не зазнає змін під впливом їжі. Метаболізм та виведення Кандесартан виводиться переважно у незміненому вигляді із сечею та жовчю, і тільки незначною мірою - за рахунок печінкового метаболізму (CYP2C9). Виходячи з даних in vitro досліджень, не очікується in vivo взаємодії з препаратами, метаболізм яких залежить від ізоферментів CYP1A2, CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 або CYP3A4 цитохрому Р450. Кінцевий період напіввиведення кандесартану становить приблизно 9 годин. Акумуляції після багаторазових доз немає. Загальний плазмовий кліренс кандесартану приблизно становить 0,37 мл/хв/кг з нирковим кліренсом близько 0,19 мл/хв/кг. Виведення нирками кандесартану відбувається як шляхом клубочкової фільтрації, так і за допомогою активної канальцевої секреції. Після прийому внутрішньо міченого радіоізотопом 14С кандесартану цилексетилу приблизно 26 % дози виводиться із сечею у вигляді кандесартану і 7 % - у вигляді неактивного метаболіту, тоді як приблизно 56 % дози відновлюється у калі у вигляді кандесартану і 10 % - у вигляді неактивного метаболіту. Фармакокінетика в особливих категорій пацієнтів В осіб літнього віку (старше 65 років) Cmax та AUC кандесартану підвищувалися приблизно на 50 % і 80 %, відповідно порівняно з молодими людьми. Проте реакція артеріального тиску і частота небажаних явищ були подібними після прийому дози Атаканду молодими пацієнтами та пацієнтами літнього віку. У пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю Cmax та AUC кандесартану зростали при повторному прийомі приблизно на 50 % і 70 % відповідно, але t1/2 залишався незмінним порівняно з пацієнтами, які мали нормальну функцію нирок. Відповідні зміни у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю становили приблизно 50 % і 110 % відповідно. Кінцевий t1/2 кандесартану був приблизно подвоєним у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. AUC кандесартану у пацієнтів, які знаходяться на гемодіалізі, була близькою до показника у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. У двох дослідженнях, що включали пацієнтів з легкою та помірною печінковою недостатністю, спостерігалося зростання середньої AUC кандесартану приблизно на 20 % в одному дослідженні і на 80 % в іншому дослідженні. Досвід застосування препарату пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю відсутній.

Особливі умови

Ниркова недостатність Як і при застосуванні інших засобів, що гальмують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, можна очікувати зміни функції нирок у чутливих пацієнтів, які приймають Атаканд. При застосуванні Атаканду пацієнтам з гіпертензією та нирковою недостатністю рекомендується періодичний моніторинг рівня калію та креатиніну сироватки крові. Досвід застосування препарату пацієнтам з дуже тяжкою або термінальною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 15 мл/хв) обмежений. Таким пацієнтам дозу Атаканду слід обережно підбирати, здійснюючи ретельний моніторинг артеріального тиску. Обстеження пацієнтів із серцевою недостатністю має включати періодичне оцінювання функції нирок, особливо у пацієнтів літнього віку (75 років та старших), а також у пацієнтів з порушеною функцією нирок. Під час підбору дози Атаканду рекомендується моніторинг рівня креатиніну та калію сироватки крові. До клінічних досліджень серцевої недостатності не слід залучати пацієнтів з рівнем креатиніну у сироватці крові > 265 мкмоль/л (> 3 мг/дл). Супутня терапія із застосуванням інгібіторів АПФ при серцевій недостатності Ризик небажаних реакцій, зокрема погіршення функції нирок та гіперкаліємія, може зростати при застосуванні Атаканду у комбінації з інгібіторами АПФ. Пацієнти, які приймають таке лікування, потребують регулярного та ретельного контролю. Гемодіаліз На фоні діалізу артеріальний тиск може бути особливо чутливим до блокування АТ1-рецепторів у результаті зменшення об'єму плазми крові та активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Таким чином пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, дозу Атаканду слід підбирати обережно, здійснюючи моніторинг артеріального тиску. Стеноз ниркової артерії Лікарські засоби, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, включаючи антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ (АРАІІ), можуть підвищувати рівень сечовини крові та креатиніну сироватки крові у пацієнтів з білатеральним стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки. Трансплантація нирки Досвід застосування Атаканду пацієнтам з нещодавно перенесеною трансплантацією нирки відсутній. Артеріальна гіпотензія У пацієнтів із серцевою недостатністю під час лікування Атакандом може виникати гіпотензія. Вона також може розвиватися у пацієнтів з гіпертензією та внутрішньосудинною дегідратацією внаслідок прийому високих доз діуретиків. Слід з обережністю розпочинати терапію та вжити заходів щодо корекції гіповолемії. Анестезія та хірургічні втручання У пацієнтів, які приймають антагоністи ангіотензину ІІ, під час анестезії та хірургічних втручань може виникати гіпотензія у результаті блокади ренін-ангіотензинової системи. Дуже рідко гіпотензія може бути вираженою і вимагати внутрішньовенного введення рідини та/або застосування судинозвужувальних засобів. Стеноз аортального та мітрального клапанів (обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія) Як і при застосуванні інших вазодилататорів, особлива обережність показана пацієнтам із гемодинамічно значущим стенозом аортального чи мітрального клапанів або обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією. Первинний гіперальдостеронізм Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом у більшості випадків не реагують на антигіпертензивні лікарські засоби, що діють завдяки гальмуванню ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Таким чином, застосування Атаканду у цій популяції не рекомендується. Гіперкаліємія Одночасне застосування Атаканду з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію, замінниками солі, що містять калій, або іншими лікарськими засобами, здатними підвищувати рівні калію (наприклад гепарин), може призводити до підвищення сироваткового рівня калію у пацієнтів з гіпертензією. Слід належним чином здійснювати моніторинг рівню калію. У пацієнтів із серцевою недостатністю, які приймають Атаканд, може виникати гіперкаліємія. Рекомендується періодичний моніторинг рівня калію у сироватці крові. Комбінація інгібіторів АПФ, калійзберігаючих діуретиків (наприклад спіронолактону) та Атаканду не рекомендується і її можна застосовувати тільки після ретельного оцінювання потенційних переваг та ризиків. Загальні У пацієнтів, у яких судинний тонус та функція нирок залежать переважно від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (наприклад пацієнти з тяжкою застійною серцевою недостатністю або основним захворюванням нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), лікування із застосуванням інших лікарських засобів, що впливають на цю систему, було пов'язано з гострою гіпотензією, азотемією, олігурією або рідко - гострою нирковою недостатністю. Можливість подібних ефектів не може бути виключена при застосуванні АРАІІ. Як і будь-який антигіпертензивний засіб, надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною кардіопатією або ішемічним цереброваскулярним захворюванням може призводити до інфаркту міокарда або інсульту. Антигіпертензивний ефект кандесартану може підсилюватися іншими лікарськими засобами, що мають властивість знижувати артеріальний тиск, незалежно від того, призначені вони у якості антигіпертензивних засобів чи застосовуються за іншими показаннями. Атаканд містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, лактазної недостатності Лаппа чи мальабсорбції глюкози-галактози не можна приймати цей лікарський засіб. Застосування у період вагітності Прийом АРАІІ не слід розпочинати у період вагітності. Епідеміологічні докази щодо ризику тератогенності після експозиції інгібіторів АПФ у період І триместру вагітності не дають змоги зробити остаточний висновок; проте незначне підвищення ризику не можна виключити. Оскільки контрольовані епідеміологічні дані щодо ризику при застосуванні АРАІІ відсутні, подібні ризики можуть існувати і для цього класу лікарських засобів. За винятком випадків, коли терапія із застосуванням АРАІІ вважається вкрай необхідною, пацієнткам, які планують вагітність, необхідно призначити альтернативне антигіпертензивне лікування, що має встановлений профіль безпеки для застосування у період вагітності. Якщо вагітність діагностовано, лікування із застосуванням АРАІІ слід негайно припинити, та, якщо необхідно, розпочати альтернативну терапію. Відомо, що терапія АРАІІ у період ІІ і ІІІ триместрів здатна викликати фетотоксичність у людини (зниження функції нирок, олігогідрамніон, затримку осифікації черепа) та неонатальну токсичність (ниркову недостатність, гіпотензію, гіперкаліємію). Якщо вплив АРАІІ відбувся у період ІІ триместру вагітності, рекомендується ультразвукове дослідження функції нирок та черепа. Новонароджені, чиї матері приймали АРАІІ, потребують ретельного спостереження на предмет гіпотензії. Застосування у період годування груддю. Оскільки доступної інформації щодо застосування Атаканду у період годування груддю немає, Атаканд не рекомендується для застосування, а альтернативні методи лікування з краще вивченими профілями безпеки у період годування груддю є переважними, особливо у період годування новонароджених або недоношених дітей. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Досліджень щодо впливу кандесартану на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами не проводилося. Проте слід взяти до уваги, що під час лікування Атакандом розвиваються запаморочення або підвищена втомлюваність. Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосування препарату у період вагітності протипоказане. Атаканд не рекомендується для застосування у період годування груддю. Діти. Безпека та ефективність застосування Атаканду для дітей не встановлені.

Склад

Діюча речовина: 1 таблетка містить кандесартану цилексетилу 8 мг або 16 мг. Допоміжні речовини: кальцію кармелоза (кальцію карбоксиметилцелюлоза), гідроксипропілцелюлоза, заліза діоксид червоно-коричневий (Е 172), лактози моногідрат, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, поліетиленгліколь 8000.

Свідчення

Лікування есенціальної гіпертензії у дорослих. Лікування дорослих пацієнтів із серцевою недостатністю та порушенням систолічної функції лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка ? 40 %) як додаткова терапія до інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) або у випадках непереносимості інгібіторів АПФ.

Протипоказання

Гіперчутливість до кандесартану цилексетилу або до будь-якої з допоміжних речовин. Тяжка печінкова недостатність та/або холестаз.

Способи застосування

Дозування при артеріальній гіпертензії Рекомендована початкова доза і звичайна підтримуюча доза препарату Атаканд становить 8 мг 1 раз на добу. У більшості випадків антигіпертензивний ефект досягається протягом 4 тижнів. У деяких пацієнтів із недостатнім контролем артеріального тиску дозу можна збільшити до 16 мг 1 раз на добу і максимум до 32 мг 1 раз на добу. Терапія вимагає корекції відповідно до реакції артеріального тиску. Атаканд також можна застосовувати разом з іншими антигіпертензивними засобами (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» і «Фармакологічні властивості»). Відзначено, що додавання гідрохлоротіазиду забезпечує додатковий антигіпертензивний ефект із різними дозами препарату Атаканд. Пацієнти літнього віку Корекція початкової дози пацієнтам літнього віку не потрібна. Пацієнти зі зменшенням внутрішньосудинного об’єму циркулюючої крові У пацієнтів з ризиком розвитку артеріальної гіпотензії, таких як пацієнти з можливою дегідратацією, може розглядатися застосування початкової дози 4 мг (див. розділ «Особливості застосування»). Пацієнти з порушенням функції нирок Початковою дозою пацієнтам з порушенням функції нирок, включаючи пацієнтів на гемодіалізі, є 4 мг. Дозу слід підбирати відповідно до реакції на лікування. Досвід застосування препарату пацієнтам з порушенням функції нирок дуже тяжкого ступеня або на термінальній стадії (Клкреатиніну <15 мл/хв) обмежений (див. розділ «Особливості застосування»). Пацієнти з порушенням функції печінки Пацієнтам із порушенням функції печінки легкого і середнього ступеня рекомендована початкова доза становить 4 мг 1 раз на добу. Дозу можна коригувати відповідно до реакції на лікування. Пацієнтам з порушенням функції печінки тяжкого ступеня та/або холестазом Атаканд протипоказаний (див. розділи «Протипоказання» і «Фармакологічні властивості»). Пацієнти негроїдної раси У пацієнтів негроїдної раси антигіпертензивний ефект кандесартану менш виражений, ніж у пацієнтів інших рас. Отже, необхідність у збільшенні дози препарату Атаканд і супутній терапії для контролю артеріального тиску може частіше виникати у пацієнтів негроїдної раси, ніж у пацієнтів інших рас (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Дозування при серцевій недостатності Звичайна рекомендована початкова доза препарату Атаканд становить 4 мг 1 раз на добу. Збільшення до цільової дози 32 мг 1 раз на добу (максимальна доза) або найвищої переносимої дози відбувається за рахунок подвоєння дози з проміжками не менше 2 тижнів (див. розділ «Особливості застосування»). Обстеження пацієнтів із серцевою недостатністю завжди має включати оцінку функції нирок, у тому числі моніторинг креатиніну і калію сироватки крові. Атаканд можна застосовувати разом з іншим лікуванням серцевої недостатності, включаючи інгібітори АПФ, бета-блокатори, діуретики та дигіталіс або комбінацію цих лікарських засобів. Пацієнтам із симптомами серцевої недостатності, незважаючи на оптимальну стандартну терапію серцевої недостатності, при непереносимості антагоністів рецепторів мінералокортикоїдів Атаканд можна застосовувати одночасно з інгібіторами АПФ. Комбінація інгібітору АПФ, калійзберігаючого діуретику і препарату Атаканд не рекомендована; її призначення слід розглядати тільки після ретельної оцінки потенційної користі та ризиків (див. розділи «Особливості застосування», «Побічні реакції» і «Фармакологічні властивості»). Особливі групи пацієнтів Корекція початкової дози пацієнтам літнього віку або пацієнтам зі зменшенням внутрішньосудинного об’єму циркулюючої крові, або з порушенням функції нирок, або з порушенням функції печінки легкого чи середнього ступеня не потрібна. Діти Безпека та ефективність застосування препарату Атаканд дітям від народження до 18 років для лікування серцевої недостатності не встановлена. Дані відсутні. Спосіб застосування Для перорального застосування. Атаканд слід приймати 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі. Прийом їжі не впливає на біодоступність кандесартану. Діти.Безпека та ефективність застосування Атаканду для дітей не встановлені.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Застосування у період вагітності Прийом АРАІІ не слід розпочинати у період вагітності. Епідеміологічні докази щодо ризику тератогенності після експозиції інгібіторів АПФ у період І триместру вагітності не дають змоги зробити остаточний висновок; проте незначне підвищення ризику не можна виключити. Оскільки контрольовані епідеміологічні дані щодо ризику при застосуванні АРАІІ відсутні, подібні ризики можуть існувати і для цього класу лікарських засобів. За винятком випадків, коли терапія із застосуванням АРАІІ вважається вкрай необхідною, пацієнткам, які планують вагітність, необхідно призначити альтернативне антигіпертензивне лікування, що має встановлений профіль безпеки для застосування у період вагітності. Якщо вагітність діагностовано, лікування із застосуванням АРАІІ слід негайно припинити, та, якщо необхідно, розпочати альтернативну терапію. Відомо, що терапія АРАІІ у період ІІ і ІІІ триместрів здатна викликати фетотоксичність у людини (зниження функції нирок, олігогідрамніон, затримку осифікації черепа) та неонатальну токсичність (ниркову недостатність, гіпотензію, гіперкаліємію). Якщо вплив АРАІІ відбувся у період ІІ триместру вагітності, рекомендується ультразвукове дослідження функції нирок та черепа. Новонароджені, чиї матері приймали АРАІІ, потребують ретельного спостереження на предмет гіпотензії. Застосування у період годування груддю. Оскільки доступної інформації щодо застосування Атаканду у період годування груддю немає, Атаканд не рекомендується для застосування, а альтернативні методи лікування з краще вивченими профілями безпеки у період годування груддю є переважними, особливо у період годування новонароджених або недоношених дітей.

Побічні дії

Лікування артеріальної гіпертензії Небажані реакції, що спостерігалися під час контрольованих клінічних досліджень, були легкими і транзиторними. Був показаний зв'язок загальної частоти небажаних явищ з дозою або віком. Кількість випадків відміни лікування через виникнення небажаних явищ була подібною при лікуванні кандесартаном цилексетилом (3,1 %) та плацебо (3,2 %). При проведенні узагальненого аналізу даних клінічних досліджень за участю пацієнтів з гіпертензією, пов'язаних з кандесартаном цилексетилом, небажані реакції визначалися як небажані явища, частота яких при застосуванні кандесартану цилексетилу принаймні на 1 % перевищувала частоту небажаних реакцій при лікуванні плацебо. Згідно з цим визначенням, найчастішими небажаними реакціями були запаморочення/вертиго, головний біль та інфекції дихальних шляхів. У наведеній нижче таблиці представлені небажані реакції, дані про які отримано під час клінічних досліджень та постмаркетингового спостереження. Використано наступні визначення частоти: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100 до < 1/10), нечасто (> 1/1000 до < 1/100), рідко (> 1/10000 до < 1/1000) та дуже рідко (< 1/10000). Система класу органів Частота Небажаний ефект Інфекції та інвазії Часто Інфекції дихальних шляхів Порушення з боку крові та лімфатичної системи Дуже рідко Лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз Порушення з боку обміну речовин та харчування Дуже рідко Гіперкаліємія, гіпонатріємія Порушення з боку нервової системи Часто Запаморочення/вертиго, головний біль Порушення з боку травного тракту Дуже рідко Нудота Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Дуже рідко Підвищення рівня печінкових ферментів, порушення печінкової функції або гепатит Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини Дуже рідко Ангіоневротичний набряк, висипання, кропив'янка, свербіж Порушення з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини Дуже рідко Біль у спині, артралгія, міалгія Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Дуже рідко Погіршення функції нирок, включаючи ниркову недостатність у чутливих пацієнтів Результати лабораторних аналізів У більшості випадків не спостерігалося клінічно значущого впливу Атаканду на звичайні лабораторні показники. Як і при застосуванні інших інгібіторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, відзначено незначне зниження рівня гемоглобіну. Зазвичай для пацієнтів, які приймають Атаканд, немає необхідності у постійному моніторингу лабораторних показників. Проте у пацієнтів з нирковою недостатністю рекомендується періодичний моніторинг рівнів калію та креатиніну сироватки крові. Лікування серцевої недостатності Профіль небажаних реакцій Атаканду у пацієнтів із серцевою недостатністю узгоджувався з фармакологічними властивостями препарату та станом здоров'я пацієнтів. У клінічній програмі CHARM, у якій порівнювався Атаканд у дозах до 32 мг (n = 3803) із плацебо (n = 3796), 21 % пацієнтів групи кандесартану цилексетилу і 16,1 % пацієнтів групи плацебо припинили лікування через розвиток небажаних явищ, таких як гіперкаліємія, гіпотензія та ниркова недостатність. Ці явища найчастіше спостерігалися у пацієнтів старше 70 років, хворих на цукровий діабет, або пацієнтів, які приймали інші лікарські засоби, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, зокрема інгібітори АПФ та/або спіронолактон. У таблиці нижче представлені дані щодо небажаних реакцій, що спостерігалися під час клінічних досліджень та постмаркетингового спостереження. Система класу органів Частота Небажаний ефект Порушення з боку крові та лімфатичної системи Дуже рідко Лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз Порушення з боку обміну речовин та харчування Часто Гіперкаліємія Дуже рідко Гіпонатріємія Порушення з боку нервової системи Дуже рідко Запаморочення, головний біль Порушення з боку дихальної системи Дуже рідко Кашель Порушення з боку судин Часто Гіпотензія Порушення з боку травного тракту Дуже рідко Нудота Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Дуже рідко Підвищення рівня печінкових ферментів, порушення печінкової функції або гепатит Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини Дуже рідко Ангіоневротичний набряк, висипання, кропив'янка, свербіж Порушення з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини Дуже рідко Біль у спині, артралгія, міалгія Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Часто Погіршення функції нирок, включаючи ниркову недостатність у чутливих пацієнтів Результати лабораторних аналізів У пацієнтів, які приймали Атаканд за показанням серцевої недостатності, часто зустрічаються гіперкаліємія та ниркова недостатність. Рекомендується періодичний моніторинг рівнів креатиніну та калію у сироватці крові.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Препарати, що вивчалися у клінічних фармакокінетичних дослідженнях, включають гідрохлоротіазид, варфарин, дигоксин, пероральні контрацептиви (тобто етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламід, ніфедипін та еналаприл. Клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії з цими лікарськими засобами не виявлено. Одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків, препаратів калію, замінників солі, що містять калій, або інших лікарських препаратів (наприклад гепарину), може підвищувати рівні калію. Контроль рівнів калію слід здійснювати належним чином. Повідомлялося про оборотне підвищення сироваткових концентрацій літію і токсичності під час одночасного прийому літію та інгібіторів АПФ. Подібний ефект може спостерігатися при застосуванні АРАІІ. Застосування кандесартану з літієм не рекомендується. Якщо підтверджено необхідність комбінації, рекомендується ретельний моніторинг сироваткових рівнів літію. При одночасному введенні АРАІІ з нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) (наприклад селективними інгібіторами ЦОГ-2, ацетилсаліциловою кислотою (> 3 г/добу) та неселективними НПЗЗ) може спостерігатися послаблення антигіпертензивного ефекту. Як і при застосуванні інгібіторів АПФ, одночасний прийом АРАІІ та НПЗЗ може призводити до підвищення ризику погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність та підвищення рівня калію у сироватці крові, зокрема у пацієнтів з ослабленою вже на початку лікування функцією нирок. Комбінацію слід застосовувати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. Пацієнту необхідно провести належним чином гідратацію і увагу слід приділити моніторингу функції нирок після початку супутньої терапії та періодично у подальшому.

Передозування

Симптоми Враховуючи фармакологічні властивості препарату, основним проявом передозування, ймовірно, буде симптоматична гіпотензія та запаморочення. В окремих випадках передозування (до 672 мг кандесартану цилексетилу) повідомляється про одужання пацієнтів без наслідків. Лікування Якщо розвивається симптоматична гіпотензія, слід призначити симптоматичне лікування і проводити моніторинг показників життєдіяльності. Пацієнту слід надати положення лежачи на спині з піднятими догори ногами. Якщо цього недостатньо, необхідно збільшити об'єм плазми крові за допомогою інфузії, наприклад, 0,9 % розчину натрію хлориду. Якщо вищезазначених заходів недостатньо, можна застосувати симпатоміметичні лікарські засоби. Кандесартан не виводиться за допомогою гемодіалізу.

Особливі умови зберігання

Термін придатності 3 роки. Зберігати при температурі не вище 30 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.

08004 08004