Амлодипін-КВ

За даним запитом не знайдено товарів.

Інструкція Амлодипін-КВ

Виробник

Київський вітамінний завод ПАТ

Загальний опис

Амлодипін - антагоніст кальцію (похідне дигідропіридину), що блокує надходження іонів кальцію до міокарда та до клітин гладких м’язів. Механізм гіпотензивної дії амлодипіну зумовлений безпосередньою розслаблюючою дією на гладкі м’язи судин. Точний механізм антиангінального ефекту амлодипіну визначений недостатньо, однак нижчезазначені ефекти відіграють певну роль. 1. Амлодипін розширює периферичні артеріоли і таким чином знижує периферичний опір (постнавантаження). Оскільки серцевий ритм залишається стабільним, зниження навантаження на серце призводить до зниження споживання енергії та потреби міокарда в кисні. 2. Розширення головних коронарних артерій та коронарних артеріол (нормальних та ішемізованих), можливо, також відіграє роль у механізмі дії амлодипіну. Таке розширення підвищує насиченість міокарда киснем у пацієнтів зі спазмом коронарної артерії (стенокардія Принцметала або варіантна стенокардія). У пацієнтів з артеріальною гіпертензією застосування препарату 1 раз на добу забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 годин у положенні як лежачи, так і стоячи. Через повільний початок дії амлодипіну гостра артеріальна гіпотензія зазвичай не спостерігається. У пацієнтів зі стенокардією при застосуванні однієї добової дози препарату підвищується загальний час фізичного навантаження, час до початку стенокардії і час до 1 мм депресії сегмента ST. Препарат знижує частоту нападів стенокардії та зменшує потребу у застосуванні нітрогліцерину. Амлодипін не асоціюється з будь-якими побічними метаболічними діями або змінами рівня ліпідів у плазмі крові і може застосовуватися пацієнтам з астмою, цукровим діабетом та подагрою.

Форма випуску та упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у пачці.

Лікарська форма

Таблетки. Таблетки плоскоциліндричної форми зі скошеними краями і рискою, білого або майже білого кольору.

Фармакологічна дія

Селективні антагоністи кальцію з переважною дією на судини. Код АТС С08С А01.

Фармокинетика

Всмоктування/розподіл. Після перорального застосування терапевтичних доз амлодипін поступово абсорбується у плазму крові. Одночасне вживання їжі не впливає на всмоктування амлодипіну. Абсолютна біодоступність незміненої речовини становить приблизно 64-80 %. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 6-12 годин після застосування. Об'єм розподілу становить приблизно 20 л/кг; константа дисоціації кислоти (рКа) амлодипіну становить 8,6. Дослідження in vitro продемонстрували, що зв'язування амлодипіну з білками плазми крові становить приблизно 97,5 %. Метаболізм/виведення. Період напіввиведення із плазми крові становить приблизно 35-50 годин. Рівноважна концентрація у плазмі крові досягається після 7-8 днів безперервного застосування препарату. Амлодипін головним чином метаболізується з утворенням неактивних метаболітів. Близько 60 % введеної дози виводиться із сечею, у тому числі приблизно 10 % становить амлодипін у незмінному вигляді. Пацієнти літнього віку. Час досягнення рівноважних концентрацій амлодипіну у плазмі крові подібний у пацієнтів літнього віку та у дорослих пацієнтів. Кліренс амлодипіну зазвичай є дещо зниженим, що у пацієнтів літнього віку призводить до збільшення площі під кривою «концентрація/час» (AUC) та періоду напіввиведення препарату. Пацієнти із порушенням функцій нирок. Амлодипін екстенсивно біотрансформується до неактивних метаболітів. 10 % амлодипіну виділяється у незміненому вигляді з сечею. Зміни концентрації амлодипіну у плазмі крові не корелюють зі ступенем порушення функцій нирок. Пацієнтам із порушенням функцій нирок можна застосовувати звичайні дози амлодипіну. Амлодипін не видаляється шляхом діалізу. Діти. Зазвичай кліренс при пероральному застосуванні дітям віком від 6 до 12 років та віком від 13 до 17 років становить 22,5 та 27,4 л/годину відповідно для хлопчиків і 16,4 та 21,3 л/годину відповідно для дівчаток. Спостерігається значна варіабельність експозиції у різних пацієнтів. Інформація щодо пацієнтів віком до 6 років є обмеженою.

Особливі умови

Застосування у період вагітності або годування груддю. Безпечність застосування амлодипіну жінкам у період вагітності не встановлена. Застосовувати амлодипін у період вагітності рекомендується лише у випадках, коли немає безпечнішої альтернативи, а ризик, пов'язаний із самим захворюванням, перевищує можливу шкоду для матері та плода. Невідомо, чи проникає амлодипін у грудне молоко. При прийняті рішення про продовження годування груддю чи про застосування амлодипіну необхідно оцінювати користь грудного годування для дитини та користь від застосування препарату для матері. Діти. Препарат застосовують дітям віком від 6 років. Вплив амлодипіну на артеріальний тиск пацієнтів до 6 років невідомий. Особливості застосування. Безпечність та ефективність застосування амлодипіну при гіпертонічному кризі не оцінювалися. Пацієнти із серцевою недостатністю. При застосуванні амлодипіну для лікування хворих із серцевою недостатністю неішемічної етіології ІІІ-ІV ступеня (за класифікацією NYHA) було відзначено зростання частоти випадків розвитку набряку легень, хоча значущої різниці у частоті погіршання серцевої недостатності порівняно з групою плацебо не спостерігалося. Даній категорії пацієнтів препарат слід застосовувати з обережністю. Пацієнти із порушенням функції печінки. Період напіввиведення амлодипіну, як і інших антагоністів кальцію, збільшується у хворих із порушенням функції печінки, однак будь-які рекомендації стосовно корекції доз препарату поки що не розроблені, тому застосовувати препарат таким хворим слід з обережністю. З|із| обережністю призначати при синдромі слабкості синусного вузла (виражена|виказана,висловлена| брадикардія, тахікардія), легкій або помірній гіпотензії, аортальному стенозі, мітральному стенозі, гіпертрофічній кардіоміопатії (особливо обструктивній|обструкційної|), а також пацієнтам літнього віку. Збільшувати дозу пацієнтам літнього віку слід з обережністю. Амлодипін не спричиняє синдрому відміни, однак|однак| перед припиненням лікування рекомендується поступове зниження дози. Пацієнти із нирковою недостатністю. Для лікування таких хворих амлодипін застосовувати у звичайних дозах. Зміни концентрації амлодипіну у плазмі не корелюють зі ступенем ниркової недостатності. Амлодипін не видаляється при діалізі. Амлодипін не впливає на результати лабораторних досліджень. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Амлодипін може чинити незначний або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Швидкість реакції може бути знижена при наявності таких симптомів як запаморочення, головний біль, сплутаність свідомості чи нудота. Категорія відпуску. За рецептом.

Склад

Діюча речовина: amlodipine; 1 таблетка містить амлодипіну бесилату 6,935 мг або 13,87 мг, що еквівалентно амлодипіну 5 мг або 10 мг; Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, кальцію гідрофосфат, натрію крохмальгліколят (тип А).

Свідчення

- Артеріальна гіпертензія. - Хронічна стабільна стенокардія. - Вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала).

Протипоказання

Відома підвищена чутливість до дигідропіридинів, амлодипіну або до будь-якого іншого компонента лікарського засобу; артеріальна гіпотензія тяжкого ступеня; шок (включаючи кардіогенний шок); обструкція вивідного тракту лівого шлуночка (наприклад стеноз аорти тяжкого ступеня); гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда.

Способи застосування

Дорослі.Для лікування артеріальної гіпертензії та стенокардії звичайна початкова доза лікарського засобу становить 5 мг 1 раз на добу. Залежно від реакції пацієнта на терапію дозу можна збільшити до максимальної дози, що становить 10мг 1раз на добу. Пацієнтам зі стенокардією лікарський засіб можна застосовувати як монотерапію або у комбінації з іншими антиангінальними лікарськими засобами при резистентності до нітратів та/або адекватних доз бета-блокаторів. Є досвід застосування лікарського засобу у комбінації з тіазидними діуретиками, альфа-блокаторами, бета-блокаторами або інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту пацієнтам з артеріальною гіпертензією. Немає необхідності у підборі дози лікарського засобу при одночасному застосуванні з тіазидними діуретиками, бета-блокаторами та інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту. Діти віком від 6 років з артеріальною гіпертензією.Рекомендована початкова доза лікарського засобу для цієї категорії пацієнтів становить 2,5мг 1 раз на добу. Якщо необхідний рівень артеріального тиску не буде досягнутий протягом 4 тижнів, дозу можна збільшити до 5 мг на добу. Застосування лікарського засобу у дозах вище 5 мг для даної категорії пацієнтів не досліджували. Пацієнти літнього віку.Немає необхідності у підборі дози для даної категорії пацієнтів. Підвищення дози слід проводити з обережністю. Пацієнти з порушенням функції нирок.Рекомендується застосовувати звичайні дози лікарського засобу, оскільки зміни концентрації амлодипіну у плазмі крові не пов’язані зі ступенем тяжкості ниркової недостатності. Амлодипін не виводиться шляхом діалізу. Пацієнти з порушенням функції печінки.Дози лікарського засобу для застосування пацієнтам з порушенням функції печінки від легкого до помірного ступеня не встановлені, тому підбір дози слід проводити з обережністю та починати застосування лікарського засобу із найнижчої дози в діапазоні доз (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»). Фармакокінетику амлодипіну не досліджували у пацієнтів із порушенням функції печінки тяжкого ступеня. Для пацієнтів із порушенням функції печінки тяжкого ступеня застосування амлодипіну слід починати із найнижчої дози та поступово її збільшувати. Діти. Лікарський засіб можна застосовувати дітям віком від 6 років. Вплив амлодипіну на артеріальний тиск пацієнтів віком до 6 років невідомий.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Безпечність застосування амлодипіну жінкам у період вагітності не встановлена. Застосовувати амлодипін у період вагітності рекомендується лише у випадках, коли немає безпечнішої альтернативи, а ризик, пов'язаний із самим захворюванням, перевищує можливу шкоду для матері та плода. Невідомо, чи проникає амлодипін у грудне молоко. При прийняті рішення про продовження годування груддю чи про застосування амлодипіну необхідно оцінювати користь грудного годування для дитини та користь від застосування препарату для матері.

Побічні дії

Побічні реакції, про які повідомлялося під час застосування амлодипіну, наведені за системами та органами та за частотою виникнення: дуже часто (? 1/10), часто (від ? 1/100 до < 1/10), нечасто (від ? 1/1000 до ? 1/100), рідко (від ? 1/10000 до ? 1/1000), дуже рідко (? 10000). З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко - лейкоцитопенія, тромбоцитопенія. З боку імунної системи: дуже рідко - алергічні реакції. Психічні порушення: нечасто - безсоння|, зміна настрою (включаючи тривожність), депресія; рідко - сплутаність свідомості. З боку нервової системи: часто - сонливість, запаморочення, головний біль (головним чином на початку лікування); нечасто - тремор, дисгевзія, гіпестезія, парестезії; дуже рідко - гіпертонус, периферична нейропатія. З боку органів зору: нечасто - порушення зору (включаючи диплопію). З боку серцево-судинної системи: часто - припливи; нечасто - відчуття серцебиття, артеріальна гіпотензія; дуже рідко - інфаркт міокарда, аритмія (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та мерехтіння передсердь), васкуліт. Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: нечасто - диспное, риніт; дуже рідко - кашель. З боку системи травлення: часто - біль у животі|, нудота; нечасто - блювання, диспепсія, порушення перистальтики кишечнику (включаючи запор та діарею), сухість у роті|у роті|; дуже рідко - панкреатит, гастрит, гіперплазія ясен, гіперглікемія. З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко - гепатит, жовтяниця|жовтуха|, підвищення рівня печінкових ферментів (що найчастіше асоціювалося із холестазом). З боку шкіри та підшкірної тканини: нечасто - алопеція, пурпура, зміна забарвлення|цвіту| шкіри, підвищене потовиділення, свербіж, висип, екзантема; дуже рідко - ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, кропив'янка, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса- Джонсона, набряк Квінке, фоточутливість. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканин: часто - набрякання гомілок; нечасто - артралгія, міалгія, судоми м'язів, біль у спині. З боку сечовидільної системи: нечасто - порушення сечовиділення, ніктурія, підвищена частота сечовипускання|. З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто - імпотенція, гінекомастія. Загальні порушення: часто - набряк, стомлюваність; нечасто - біль за грудниною, астенія, дзвін у вухах, біль, нездужання, збільшення або зменшення маси тіла.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Вплив інших лікарських засобів на амлодипін. Інгібітори CYP3A4. При одночасному застосуванні амлодипіну та інгібіторів CYP3A4, таких як еритроміцин, молодшим пацієнтам або дилтіазему старшим пацієнтам концентрації амлодипіну у плазмі крові підвищувались на 22 % та 50 % відповідно. Клінічне значення цих даних невідоме. Не можна виключати, що потужні інгібітори CYP3A4 (кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) підвищують концентрації амлодипіну у плазмі крові сильніше, ніж дилтіазем. Амлодипін слід з обережністю застосовувати у комбінації з інгібіторами CYP3A4. Однак про розвиток побічних реакцій, пов'язаних із взаємодією при застосуванні такої комбінації, не повідомлялося. Індуктори CYP3A4. Інформації щодо впливу індукторів CYP3A4 на амлодипін немає. Одночасне застосування амлодипіну та речовин, що є індукторами CYP3A4 (наприклад рифампіцин, звіробій), може призводити до зниження концентрації амлодипіну у плазмі крові, тому застосовувати такі комбінації слід з обережністю. Клінічні дослідження взаємодії препарату показали, що застосування біциметидину, антацидів з вмістом алюмінію чи магнію та силденафілу не впливає на фармакокінетику амлодипіну. Вплив амлодипіну на інші лікарські засоби. Гіпотензивний ефект амлодипіну потенціює гіпотензивний ефект інших антигіпертензивних засобів. Клінічні дослідження взаємодії препарату показали, що амлодипін не впливає на фармакокінетику аторвастатину, дигоксину, етанолу (алкоголю), варфарину та циклоспорину. Не рекомендується застосовувати амлодипін разом із грейпфрутом або з грейпфрутовим соком, оскільки у деяких пацієнтів біодоступність може бути збільшена, що призведе до посилення гіпотензивного ефекту препарату. Гіпотензивний ефект амлодипіну послаблюють нестероїдні протизапальні засоби, особливо індометацин (затримка натрію і блокада синтезу простагландинів нирками), a-адреностимулятори, естрогени (затримка натрію), симпатоміметики; підсилюють - аміодарон, хінідин, a1-адреноблокатори, нейролептики та інші блокатори кальцієвих каналів. Гіпотензивний та антиангінальний ефект амлодипіну підсилюють тіазидні та «петльові» діуретики, b-адреноблокатори, верапаміл, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту та нітрати. Препарати кальцію знижують ефекти амлодипіну. Прокаїнамід, хінідин та інші засоби, що спричиняють подовження інтервалу QT, підсилюють негативний дромотропний ефект і можуть підвищувати ризик значного подовження інтервалу QT. Амлодипін підсилює прояви побічної дії препаратів літію (нудота, блювання, діарея, атаксія, тремор, шум у вухах).

Передозування

Досвід навмисного передозування препарату є обмеженим. Симптоми: наявна інформація дає підстави вважати, що значне передозування препарату амлодипіну може призвести до надмірної периферичної вазодилатації та, можливо, до рефлекторної тахікардії. Повідомлялося про розвиток значної та, можливо, тривалої системної гіпотензії, включаючи шок із летальним наслідком. Лікування: клінічно значуща гіпотензія, зумовлена передозуванням амлодипіну, вимагає активної підтримки діяльності серцево-судинної системи, включаючи частий моніторинг функцій серця та дихання, підняття кінцівок, моніторинг об'єму циркулюючої рідини та сечовиділення. Для відновлення тонусу судин та артеріального тиску можна застосувати судинозвужувальні препарати, упевнившись у відсутності протипоказань до їх застосування. Застосування кальцію глюконату внутрішньовенно може бути корисним для нівелювання ефектів блокади кальцієвих каналів. У деяких випадках може бути корисним промивання шлунка. Застосування активованого вугілля здоровим добровольцям протягом 2-х годин після введення 10 мг амлодипіну значно зменшило рівень його всмоктування. Оскільки амлодипін значною мірою зв'язується з білками плазми, ефект діалізу є незначним.

Особливі умови зберігання

Термін придатності 4 роки. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

08004 08004