Аллеста

Категорії
Фільтри
Фільтр
Ціна
грн.
Діюча речовина
СИМВАСТАТИН (2)
Стать
Універсальні (1)
Скинути
Фільтр
Сортування
Ціна:

26.58грн.
Ціна:

51.20грн.

Інструкція Аллеста

Виробник

Алкалоид Скопье

Загальний опис

Після прийому внутрішньо симвастатин, що є неактивним лактоном, гідролізується у печінці з утворенням відповідного бета-гідроксикислотного похідного, що має високу інгібуючу активність щодо ГМГ-КоА-редуктази (3-гідрокси-3-метилглютарил-КоА-редуктази) – фермента, що каталізує перетворення ГМГ-КоА в мевалонат, початкову та найбільш значущу стадію біосинтезу холестерину. Доведено, що симвастатин знижує нормальні та підвищені рівні холестерину ліпопротеїнів низкої щільності (ХС ЛПНЩ). ЛПНЩ утворюються з ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) та катаболізуються головним чином рецепторами з високою спорідненістю до ЛПНЩ. Механізм ЛПНЩ-знижувального ефекту симвастатину може складатись як зі зниження концентрації ХС ЛПДНЩ, так і зі стимуляції рецепторів ЛПНЩ, призводячи до зменшеного продукування та збільшеного катаболізму холестерину ЛПНЩ. Рівні аполіпопротеїну B також значно знижуються під час лікування симвастатином. Крім того, симвастатин помітно збільшує ХС ЛПВЩ та знижує рівень тригліцеридів у плазмі крові. У результаті цих змін знижується співвідношення загального ХС до ХС ЛПВЩ та ХС ЛПНЩ до ХС ЛПВЩ.

Форма випуску та упаковка

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг і 20 мг. По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 40 мг. По 15 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Круглі двоопуклі таблетки червоно-рожевого кольору з рискою з одного боку.

Фармакологічна дія

Гіполіпідемічні препарати, монокомпонентні. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Код АТС С10А А01.

Фармокинетика

Всмоктування. Всмоктуванню піддається близько 85 % перорально прийнятої дози симвастатину. Метаболізм. Основними активними метаболітами симвастатину у плазмі крові є бетагідроксиацид і його 6-гідроксі, 6-гідроксиметил і 6-ексометилен похідні. Максимальна концентрація метаболітів симвастатину у плазмі крові досягається упродовж 1,3-2,4 годин після одноразового прийому. Є дані про досягнення максимальної концентрації симвастатину і його метаболітів у період до 4 годин і її повільне зниження через 12 годин приблизно на 10 %. При прийомі симвастатину в рекомендованих терапевтичних дозах (5-80 мг на добу) зберігається лінійний характер профілю AUC активних метаболітів у системному кровотоці. Лінійна залежність зберігається при підвищенні дози до 120 мг. Симвастатин є неактивним лактоном, який легко гідролізується, перетворюючись на бета-гидроксикислоту (L-654,969), потужний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. У плазмі крові визначають метаболит L-654,969 і ще 4 активних метаболіти. Інгібування ГМГ-КоА-редуктази лежить в основі усіх фармакокинетичних досліджень метаболітів бета-гідроксикислоти (активних інгібіторів). І ті, і інші визначаються у плазмі крові при призначенні симвастатину. Розподіл. Після прийому внутрішньо в печінці визначають вищі концентрації симвастатину, ніж в інших тканинах. Концентрація активної форми симвастатину (L-654,969) в системному кровотоці складає ? 5 % від перорально прийнятої дози; 95 % цієї кількості знаходиться у пов'язаному з білками стані. У результаті активного метаболізму симвастатину в печінці (у чоловіків - понад 60 %) визначається його низький рівень у загальному кровотоку. Можливість проникнення симвастатину через ГЕБ і гематоплацентарний бар'єр не вивчено. Виведення. При первинному проходженні через печінковий кровотік симвастатин метаболізуеться з наступним виведенням препарату і його метаболітів з жовчю. У дослідженні 100 мг препарату, що призначали в капсулах (5 капсул по 20 мг), мічений С14 симвастатин накопичувався в крові, сечі і фекаліях. Близько 60 % міченого препарату виявлено в калових масах і близько 13 % - в сечі. Коефіцієнт варіації AUC у загальному кровотоці не залежить від дози симвастатину. У цьому дослідженні пацієнти приймали внутрішньо таблетки симвастатину у дозах 5; 10; 20; 60; 90 і 120 мг. Прийом їжі (у рамках стандартної гіпохолестеринової дієти) безпосередньо після прийому симвастатину не порушував фармакокінетичний профіль препарату. Фармакокинетичні показники при прийомі разової дози і тривалому лікуванні симвастатином демонструють, що симвастатин не накопичується у тканинах при тривалому лікуванні. Максимальна концентрація інгібіторів у плазмі крові досягається у продовж 1,3-2,4 годин після прийому препарату. У дослідженні пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну ? 30 мл/хв) після прийому однієї дози препарату концентрація інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази у плазмі крові була приблизно в 2 рази вищою, ніж у здорових добровольців.

Особливі умови

Застосування у період вагітності або годування груддю. Симвастатин протипоказаний у період вагітності. Атеросклероз є хронічним процесом і припинення прийому гіполіпідемічних засобів на весь період вагітності не має істотно впливати на результат тривалої терапії первинної гіперхолестеринемії. Більше того, ХС та інші продукти циклу його біосинтезу є необхідними складовими для розвитку плода, у тому числі синтезу стероїдів і клітинних мембран. Оскільки інгібітори редуктазы ГМК-КоА, такі як симвастатин, можуть знижувати синтез ХС і, можливо, інших продуктів циклу біосинтезу ХС, призначення симвастатина може чинити негативний вплив на плід. Є деякі дані про природжені аномалії у новонароджених, чиї матері в період вагітності приймали інгібітори ГMГ-КoA-редуктази. Тому симвастатин не можна призначати у період вагітності, при плануванні вагітності або підозрі на вагітність. Прийом симвастатину слід припинити на весь період вагітності. Не застосовувати поки не буде підтверджена її відсутність у паціентки. Не відомо, чи проникає симвастатин і його метаболіти у грудне молоко. Оскільки значна кількість препаратів піддається екскреції у материнське молоко, а також у зв'язку з великим ризиком виникнення побічних дій жінки, які приймають симвастатин, повинні відмовитися від годування груддю. Діти. Симвастатин застосовують як доповнення до дієти для зниження підвищеного рівня загального ХС, ХС ЛПНП, ТГ і аполіпопротеїну В у підлітків (хлопчиків і дівчаток) у віці 10-17 років (дівчатам призначають тільки у разі наявності менструацій не менше 1 року) з гетерозиготною сімейною гіперліпідемією. Особливості застосування. Міопатія/рабдомиолиз. Симвастатин і інші інгібітори ГMГ-КoA-редуктази іноді спричиняють міопатію, яка проявляється міалгією, болючістю м'язів або загальною слабкістю, асоційованими зі значним підвищенням рівня КФК більш ніж у 10 разів, що перевищує верхню межу норми (ULN). Міопатія може проявлятися у вигляді рабдоміолізу, який іноді супроводжується гострою нирковою недостатністю (ГНН), зумовленою міоглобінурією. Ризик розвитку міопатії зростає при високих рівнях активності інгібіторів ГMГ-КoA-редуктази у плазмі крові. Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу при терапії симвастатином зростає при супутньому прийомі наступних препаратів: Потужні інгібітори CYP3А4: ітраконазол, кетоконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази і нефазодон, особливо у поєднанні з високими дозами симвастатина (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Гемфіброзил та інші фібрати (окрім фенофібрату), особливо у поєднанні з високими дозами симвастатину (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Немає доказів того, що при одночасному призначенні симвастатину і фібрату ризик розвитку міопатії перевищує сумарний ризик при прийомі кожного з цих препаратів окремо. Циклоспорин або даназол у поєднанні з високими дозами симвастатину (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Аміодарон або верапаміл у поєднанні з високими дозами симвастатину (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). При проведенні клінічних досліджень повідомлялося про розвиток міопатії у 6 % пацієнтів, які одночасно приймали симвастатин у дозі 80 мг і аміодарон. Дилтіазем. У пацієнтів, які одночасно приймають дилтіазем і симвастатин у дозі 80 мг на добу, ризик розвитку міопатії зростає і складає приблизно 1%. Ризик розвитку міопатії у пацієнтів, які приймають дилтіазем одночасно з симвастатином у дозі 40 мг на добу, аналогічний ризику при ізольованому прийомі симвастатину у дозі 40 мг на добу (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Ніацин (у дозі ? 1 г на добу). Фузидинова кислота: у пацієнтів, які приймають фузидинову кислоту одночасно з симвастатином, підвищений ризик розвитку міопатії (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Так само, як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу залежить від дози препарату. У клінічних дослідженнях у пацієнтів, які не отримували супутньої терапії, частота розвитку міопатії/рабдоміолізу складала: у пацієнтів, які приймали симвастатин у дозі 20 мг на добу - близько 0,02 %; у дозі 40 мг на добу - 0,08 %; у дозі 80 мг на добу - 0,53 %. Зниження ризику розвитку міопатії/рабдоміолізу: 1. Слід уникати одночасного прийому симвастатину з такими препаратами: ітраконазол, кетоконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази і нефазодон. Якщо терапію даними препаратами відмінити неможливо, слід припинити терапію симвастатином на час прийому цих препаратів. Одночасне застосування кожного з зазначених інгібіторів CYP3A4 слід уникати, за винятком тих випадків, коли користь комбінованої терапії перевищує вірогідний ризик. 2. Доза симвастатину не має перевищувати 10 мг на добу для пацієнтів, які одночасно приймають циклоспорин, даназол або гемфіброзил, інші фібрати (окрім фенофібрату), або ліпідознижуючі дози ніацину (нікотинова кислота) (? 1 г на добу). Слід уникати комбінованого призначення симвастатину з цими препаратами, якщо переваги від впливу на рівень ліпідів не перевищують ризик призначення лікарської комбінації. Додавання фібратів або ніацину до терапії симвастатином, як правило, забезпечує додаткове зниження концентрації ЛПНП, проте може бути також досягнуто додатковим зниженням рівня ТГ і підвищенням концентрації ЛПВП. 3. Доза симвастатину для пацієнтів, які приймають аміодарон або верапаміл, не має перевищувати 20 мг на добу. Застосування симвастатину у дозі понад 20 мг на добу з аміодароном або верапамілом не рекомендується, якщо тільки перевага від застосування такої комбінації не перевищує потенційного ризику розвитку міопатії. 4. Пацієнти, які приймають фузидинову кислоту одночасно з симвастатином, мають перебувати під постійним контролем. Необхідно розглянути можливість припинення лікування симвастатином під час прийому фузидинової кислоти. 5. Пацієнти, які починають терапію симвастатином, а також при необхідності підвищення дози препарату, мають бути попереджені про ризик розвитку міопатії і необхідності терміново звернутися до лікаря у разі виникнення будь-якого болю неясного характеру, болючості у м'язах або м'язовій слабкості. Терапію симвастатином необхідно негайно припинити при діагностованій міопатії або підозрі на неї. Наявність перелічених вище симптомів і більш ніж 10-разове підвищення рівня КФК порівняно з верхньою межею норми розглядаються як наявність міопатії. У більшості випадків після негайного припинення прийому симвастатину симптоми міопатії зникають, а рівень КФК знижується. На початку лікування симвастатином або при підвищенні доз препарату доцільно періодично проводити визначення рівня КФК у плазмі крові, проте немає достовірних даних про те, що такий моніторинг здатний попередити розвиток міопатії. 6. У багатьох пацієнтів, у яких розвинувся рабдоміоліз під час терапії симвастатином, відзначали ускладнений анамнез, у тому числі ниркову недостатність, що як правило розвинулася внаслідок довготривалого цукрового діабету. Ці пацієнти вимагають строгого контролю. Терапія симвастатином має бути тимчасово припинена у пацієнтів за кілька днів до проведення великих оперативних втручань, а також у післяопераційний період. Вплив на печінку. У клінічних дослідженнях у деяких дорослих пацієнтів, які приймали симвастатин, визначали стійке підвищення рівня печінкових ферментів (більш ніж у 3 рази вище за верхню межу норми). При відміні препарату активність трансаміназ поступово поверталася до початкового рівня. Підвищення рівня трансаміназ не супроводжувалося жовтяницею або іншою клінічною симптоматикою. Ці реакції не пов'язані з гіперчутливістю. У деяких пацієнтів відзначали порушення функції печінки до початку лікування симвастатином або при зловживанні алкоголем. До початку лікування, а в наступному відповідно до клінічних показань, усім пацієнтам рекомендується проводити функціональні печінкові проби. Пацієнтам, у яких планується підвищення дози симвастатину до 80 мг на добу, функціональні печінкові проби слід проводити до початку титрування дози, потім через 3 місяці після досягнення дози 80 на добу, після чого періодично повторювати (наприклад, 1 раз на півроку) упродовж усього першого року лікування. Слід звертати особливу увагу на пацієнтів з підвищеним рівнем сироваткових трансаміназ, у цих пацієнтів контроль функції печінки слід здійснювати надалі частіше. У випадках, коли рівень трансаміназ зростає, особливо при підвищенні його в 3 рази відносно верхньої межі норми, препарат слід відмінити. У деяких пацієнтів одразу ж після початку лікування симвастатином, як і іншими гіполіпідемічними засобами, спостерігалося помірне (менш ніж у 3 рази за межу норми) підвищення активності сироваткових трансаміназ. Ці зміни часто мали минущий характер, не супроводжувалися будь-якими симптомами і не вимагали припинення терапії. Офтальмологічне обстеження. У разі відсутності будь-якого медикаментозного лікування збільшення площі помутніння кришталика вважається наслідком процесу старіння. Відомі на сьогодні дані тривалих клінічних випробувань не підтверджують негативної дії симвастатину на кришталик ока людини. Застосування особам літнього віку. Ефективність застосування симвастатину для лікування хворих віком старше 65 років, які приймали його під час контрольованих клінічних випробувань, що оцінювалася відносно зниження рівня загального ХС і ХС ЛПНП, виявлялася такою ж, як і для популяції загалом. Збільшення частоти побічних ефектів, змін лабораторних показників не відзначено. Оскільки препарат містить лактозу, це необхідно враховувати при прийомі хворими зі спадковою непереносимістю лактози. Діти. Безпека і ефективність симвастатину у підлітків у віці 10-17 років (дівчаток у разі наявності менструацій не менше 1 року) з гетерозиготною сімейною гіперліпідемією оцінювали в контрольованому клінічному дослідженні. Профіль побічних ефектів у пацієнтів, які приймали симвастатин, був аналогічний у пацієнтів, які приймали плацебо. Прийом препарату у дозі 40 мг в цій групі пацієнтів не досліджувався. У дослідженні не зафіксовано вплив симвастатину на ріст і статевий розвиток підлітків, а також на тривалість менструального циклу у дівчаток (див. «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції»). При застосуванні симвастатину необхідно проінформувати дівчат про методи контрацепції. Застосування симвастатину не досліджували у пацієнтів віком молодше 10 років, а також у дівчаток до настання менструацій. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Немає даних. Категорія відпуску. За рецептом.

Склад

Діюча речовина: симвастатин; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить симвастатину 10 мг або 20 мг, 40 мг; Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; лактоза, моногідрат; кислота лимонна, моногідрат; кислота аскорбінова; магнію стеарат; бутилгідрокситолуол (Е 321); крохмаль прежелатинізований; повідон; опадрай II рожевий.

Свідчення

Хворі на ішемічну хворобу серця (ІХС) або з високим ризиком розвитку ІХС. Симвастатин застосовують пацієнтам з високим ризиком розвитку ІХС (при наявності гіперліпідемії або без неї), наприклад, хворим на цукровий діабет, пацієнтам з інсультом чи іншими цереброваскулярними захворюваннями в анамнезі, пацієнтів із захворюваннями периферичних судин або пацієнтів з ІХС. Симвастатин сприяє: - зменшенню ризику основних судинних симптомів (сумарної кількості випадків, що включає нефатальний інфаркт міокарда, коронарну смертність, інсульт або необхідність виконання операції реваскуляризації), та зменшенню потреби виконання процедур реваскуляризації периферичних та інших некоронарних судин; - зменшенню ризику основних коронарних симптомів (сумарної кількості випадків, що включають нефатальний інфаркт міокарда або коронарну смертність) та зменшенню потреби виконання процедур коронарної реваскуляризації (включаючи аортокоронарне шунтування і черезшкірну транслюмінальну коронарну ангіопластику); - зниженню ризику розвитку інсульту; - зниженню ризику загальної смертності за рахунок зниження смертності внаслідок ІХС, а також зменшенню госпіталізацій внаслідок стенокардії. Пацієнти з гіперхолестеринемією. Симвастатин застосовують як доповнення до дієти для зниження підвищеного рівня загального холестерину (ХС), ХС ЛПНЩ, тригліцеридів (ТГ), аполіпопротеїну B, а також для підвищення ХС ЛПВЩ у пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією, включаючи гетерозиготну сімейну гіперхолестеринемію (гіперліпідемія типу IIa за класифікацією Фредриксона), або змішану гіперхолестеринемію (гіперліпідемія типу IIb за класифікацією Фредриксона), коли застосування однієї тільки дієти та інших немедикаментозних методів лікування недостатньо. Таким чином, симвастатин знижує співвідношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ, співвідношення загальний ХС/ХС ЛПВЩ; - для лікування хворих на гіпертригліцеридемію (гіперліпідемія IV типу за класифікацією Фредриксона); - для лікування пацієнтів з первинною дисбеталіпопротеїнемією (гіперліпідемія III типу за класифікацією Фредриксона); - як доповнення до дієти та інших способів лікування хворих на гомозиготну гіперхолестеринемію для зниження підвищеного загального ХС, ХС ЛПНЩ і аполіпопротеїну B. Діти з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією. Симвастатин застосовують як доповнення до дієти для зниження підвищеного рівня загального ХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, аполіпопротеїну B у підлітків (хлопчиків та дівчат) віком 10-17 років (призначають тільки дівчатам, у яких щонайменше 1 рік як почалися менструації) з гетерозиготною сімейною гіперліпідемією.

Протипоказання

Гіперчутливість до будь-якої складової цього препарату; захворювання печінки у гострій стадії або незрозуміле персистуюче підвищення рівнів трансаміназ сироватки; період вагітності або годування груддю.

Способи застосування

Діапазон дозування препарату – від 5 до 80 мг перорально 1 раз на добу ввечері. Підбір дози препарату, у разі необхідності, слід здійснювати з інтервалами не менше ніж 4 тижні до досягнення максимальної добової дози 80 мг, яку слід приймати 1 раз на добу ввечері. Доза 80 мг рекомендується тільки для пацієнтів з тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень, у яких необхідні результати не були досягнуті при застосуванні нижчих доз, а також, коли очікується, що користь переважатиме потенційні ризики (див. розділ «Особливості застосування»). Гіперхолестеринемія Пацієнту слід призначити стандартну холестеринознижувальну дієту, якої він повинен дотримуватися протягом усього курсу лікування симвастатином. Зазвичай початкова доза становить 10-20 мг на добу однократно ввечері. Для пацієнтів, яким необхідне значне (більше ніж на 45 %) зниження рівня ХС-ЛПНЩ, початкова доза може становити 20-40 мг 1 раз на добу ввечері. Підбір дози, при необхідності, потрібно здійснювати способом, викладеним вище. Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія Рекомендована початкова доза симвастатину? 40 мг на добу однократно ввечері. Симвастатин слід застосовувати як доповнення до іншого ліпідознижувального лікування (наприклад аферез ЛПНЩ) або якщо таке лікування недоступне. Серцево-судинна профілактика Зазвичай доза симвастатину пацієнтам з високим ризиком розвитку ішемічної хвороби серця (у поєднанні з гіперліпідемією або без неї) становить 20-40 мг на добу однократно ввечері. Медикаментозну терапію можна розпочати одночасно з дієтою та фізкультурою. Підбір дози, при необхідності, потрібно здійснювати способом, викладеним вище. Супутня терапія Симвастатин ефективний як монотерапія, а також у комбінації із секвестрантами жовчних кислот. Препарат слід приймати не пізніше ніж за 2 години до або не раніше ніж через 4 години після прийому секвестрантів жовчних кислот. Для пацієнтів, які приймають симвастатин одночасно з фібратами, крім гемфіброзилу (див. розділ «Протипоказання»), або з фенофібратом, доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу. Для пацієнтів, які одночасно з симвастатином приймають аміодарон, амлодипін, верапаміл або дилтіазем, добова доза препарату не повинна перевищувати 20 мг (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Дозування при нирковій недостатності У пацієнтів із помірною нирковою недостатністю немає необхідності зміни дозування. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв.) слід ретельно зважити доцільність призначення препарату у дозі 10 мг на добу та, якщо таке дозування вважається необхідним, препарат слід призначати з обережністю. Застосування пацієнтам літнього віку Немає потреби у корегуванні дози. Застосування дітям (10-17 років) Дітям (хлопці вікової стадії Таннера ІІ і старші та дівчата, у яких принаймні один рік присутній менструальний цикл) віком 10-17 років із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, рекомендована звичайна початкова доза становить 10 мг 1 раз на добу ввечері. До початку лікування симвастатином дітям слід призначити стандартну холестеринознижувальну дієту, якої слід дотримуватися під час лікування симвастатином. Рекомендовані дози – 10-40 мг на добу; максимальна рекомендована доза становить 40 мг на добу. Дозу слід підбирати індивідуально, згідно з метою лікування, за рекомендаціями лікування у педіатрії (див. розділ «Особливості застосування»). Підбір дози слід проводити з інтервалами у 4 тижні або більше. Досвід застосування симвастатину дітям препубертатного віку обмежений. Діти. Безпеку та ефективність симвастатину для дітей 10-17 років із гетерозиготною сімейною гіперліпідемією оцінювали у ході контрольованого клінічного дослідження з участю хлопців вікової стадії Таннера ІІ та старших і дівчат, у яких принаймні один рік присутній менструальний цикл. Профіль побічних реакцій у пацієнтів, які приймали симвастатин, загалом був подібний до такого у пацієнтів, які приймали плацебо. Застосування доз понад 40 мг не досліджували у даної групи пацієнтів. У цьому дослідженні не було зафіксовано впливу симвастатину на ріст та статевий розвиток дітей, а також на тривалість менструального циклу у дівчат (див. розділ «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції»). Дівчат слід проконсультувати щодо наявних методів контрацепції при застосуванні симвастатину (див. розділ «Протипоказання», «Застосування у період вагітності або годування груддю»). Для пацієнтів віком до 18 років ефективність та безпеку не досліджували протягом періодів лікування тривалістю довше 48 тижнів; віддалені ефекти на фізичний, розумовий та статевий розвиток невідомі. Симвастатин не досліджували у пацієнтів віком до 10 років, у дітей препубертатного віку, а також у дівчаток, у яких ще не почалися менструації.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Вагітність Симвастатинпротипоказаний у період вагітності, оскільки безпека застосування препарату вагітним не встановлена. Не було проведено жодних контрольованих клінічних досліджень з участю вагітних. Рідко повідомлялося про вроджені аномалії після внутрішньоматкової експозиції інгібіторів ГМК-КoA-редуктази. Однак при аналізі даних, отриманих при подальшому спостереженні близько 200 вагітних, які застосовували симвастатин або інші аналогічні інгібітори ГМГ-КоА-редуктази в I триместрі вагітності, було встановлено, що частота виникнення вродженої патології була порівнянна з частотою в загальній популяції. Спостереження такої кількості вагітностей було статистично достатньо, щоб виключити підвищення частоти вроджених аномалій в 2,5 рази та вище порівняно з початковою частотою. Хоча немає жодного доказу того, що частота появи вроджених аномалій у дітей пацієнток, які приймали симвастатин або інші аналогічні інгібітори ГМК-КoA-редуктази, відрізняється від частоти в загальній популяції, лікування матері симвастатином може зменшити у плода рівень мевалонату, який є прекурсором біосинтезу холестерину. Атеросклероз є хронічним процесом, і зазвичай припинення прийому ліпідознижувальних засобів у період вагітності має незначно впливати на віддалений ризик, пов’язаний з первинною гіперхолестеринемією. З цих причин симвастатин не можна призначати вагітним, а також жінкам, які намагаються завагітніти або є підозра, що вони вагітні. Лікування симвастатином слід призупинити на весь термін вагітності або поки не буде підтвердження, що жінка не вагітна. Годування груддю Невідомо, чи проникає симвастатин або його метаболіти у грудне молоко. Оскільки значна кількість лікарських засобів проникає у грудне молоко, а також через великий ризик серйозних побічних реакцій жінкам, які приймають симвастатин, слід відмовитися від годування груддю.

Побічні дії

Побічні реакції наведені нижче відповідно до частоти виникнення: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1000, < 1/100), рідко (> 1/10 000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), невідомо (не може бути оцінено з доступних даних). З боку крові і лімфатичної системи: рідко: анемія. Психічні розлади: дуже рідко: безсоння. Наступні побічні реакції були зареєстровані при застосуванні деяких статинів: порушення сну, у тому числі безсоння і нічні кошмари; сексуальна дисфункція; депресія; виняткові випадки інтерстиціального захворювання легенів, особливо при тривалій терапії. З боку нервової системи: рідко: головний біль, парестезії, запаморочення, периферична нейропатія; дуже рідко: порушення пам'яті. З боку шлунково-кишкового тракту: рідко: запор, біль у животі, метеоризм, диспепсія, діарея, нудота, блювання, панкреатит. З боку гепатобилиарної системи: рідко: гепатит/жовтяниця; дуже рідко: печінкова недостатність. З боку шкіри і підшкірножирової клітковини: рідко: висип, свербіж, алопеція. З боку кістково-м'язової системи: рідко: міопатія, рабдоміоліз, міалгія, м'язові судоми. Ураження організму в цілому і порушення, що виникають у місці введення: рідко: астенія. Рідко був зареєстрований синдром підвищеної чутливості до препарату, що проявляється наступними порушеннями: ангіоневротичний набряк, вовчакоподібний синдром, ревматоїдна поліміалгія, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, підвищення ШОЕ, артрит, артралгія, кропив'янка, фотосенсибілізація, гарячка, припливи крові, задишка і загальне нездуження. Дослідження: рідко: підвищення рівня сироваткових трансаміназ (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, гама-глутамілтранспептидази), підвищення концентрації лужної фосфатази, підвищення рівня сироваткової креатинфосфокінази (КФК).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Дослідження взаємодії проводили тільки з участю дорослих. Фармакодинамічна взаємодія Взаємодії з ліпідознижуючими лікарськими засобами, які при прийомі окремо можуть спричинити міопатію. Ризик виникнення міопатії, включаючи рабдоміоліз, підвищується під час супутнього прийому з фібратами. Крім того, існує фармакокінетична взаємодія з гемфіброзилом, яка призводить до підвищення рівнів симвастатину у плазмі крові. При одночасному прийомі симвастатину та фенофібрату немає жодного доказу того, що ризик виникнення міопатії перевищує суму індивідуальних ризиків кожного окремого препарату. Немає достатніх даних фармакоспостереження та фармакокінетичних даних про інші фібрати. Іноді випадки міопатії/рабдоміолізу асоціювалися з супутнім прийомом симвастатину з ліпідомодифікуючими дозами (? 1 г/добу) ніацину (див. розділ «Особливості застосування»). Фармакокінетична взаємодія Нижче в таблиці узагальнені рекомендації щодо призначення препаратів взаємодії (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання», «Особливості застосування»). Взаємодія з інгібіторами CYP3A4 Симвастатин – це субстрат цитохрому P450 3A4. Потужні інгібітори цитохрому P450 3A4 підвищують ризик виникнення міопатії та рабдоміолізу шляхом підвищення концентрації інгібуючої активності ГМГ-КоА-редуктази у плазмі крові під час лікування симвастатином. До таких інгібіторів належать ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, вориконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір та нефазодон. Одночасний прийом ітраконазолу призводить до підвищення більш ніж у 10 разів експозиції симвастатинової кислоти (активний метаболіт бета-гідроксикислоти). Телітроміцин призводить до 11-кратного підвищення експозиції симвастатинової кислоти. Протипоказана комбінація з ітраконазолом, кетоконазолом, посаконазолом, вориконазолом, інгібіторами ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавіром), боцепревіром, телапревіром, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином та нефазодоном, а також з гемфіброзилом, циклоспорином та даназолом (див. розділ «Протипоказання»). Якщо терапію потужними інгібіторами CYP3A4 (препаратами, що збільшують AUC приблизно в 5 разів або більше) неможливо відмінити, слід призупинити терапію симвастатином на час прийому даних препаратів. Слід з обережністю призначати симвастатин у комбінації з іншими меньш потужними інгібіторами CYP3A4: флуконазолом, верапамілом або дилтіаземом (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування»). Флуконазол Зрідка повідомлялося про випадки рабдоміолізу, пов?язаного з супутнім прийомом симвастатину та флюконазолу. Циклоспорин Ризик виникнення міопатії/рабдоміолізу зростає при одночасному прийомі циклоспорину з симвастатином; тому застосування з циклоспорином протипоказане.Хоча механізм дії неповністю вивчений, було продемонстровано, що циклоспорин збільшує AUC інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази. Збільшення AUC для симвастатину відбувається, насамперед, частково через інгібування CYP3A4. Даназол Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу зростає при одночасному прийомі даназолу з симвастатином; тому застосування з даназолом протипоказане. Гемфіброзил Гемфіброзил збільшує AUC симвастатинової кислоти в 1,9 раза, можливо, за рахунок інгібування глюкуронізації. Одночасне застосування з гемфіброзилом протипоказане. Фузидова кислота Ризик міопатії, включаючи рабдоміоліз, може підвищуватися під час супутнього прийому системної фузидової кислоти та статинів. Одночасний прийом цієї комбінації може спричинити підвищення концентрації обох препаратів у плазмі крові. Механізм такої взаємодії (фармакодинаміка або фармакокінетика, або обидва механізми) на даний час невідомий. Були повідомлення про рабдоміоліз (включаючи летальні випадки) у пацієнтів, які приймали цю комбінацію. Якщо вважається за необхідне застосування фузидової кислоти, лікування симвастатином слід припинити на час лікування фузидовою кислотою. Аміодарон Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу підвищується під час одночасного прийому симвастатину з аміодароном. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з аміодароном. Блокатори кальцієвих каналів •Верапаміл Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу підвищується під час супутнього прийому верапамілу з симвастатином у дозі 40 мг або 80 мг. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з верапамілом. •Дилтіазем Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу підвищується під час супутнього прийому дилтіазему з симвастатином у дозі 80 мг. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу для пацієнтів, які приймають цей препарат супутньо з дилтіаземом. •Амлодипін Пацієнти, які приймають амлодипін одночасно з симвастатином, мають підвищений ризик розвитку міопатії. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з амлодипіном. Помірні інгібітори CYP3A4 Пацієнти, які приймають інші лікарські засоби, марковані як такі, що мають помірний інгібуючий ефект на CYP3A4, одночасно з симвастатином, особливо з вищими дозами симвастатину, можуть мати підвищений ризик виникнення міопатії. Інгібітори білка-переносника OATP1B1: симвастатнова кислота є субстратом білка-переносника OATP1B1. Супутнє призначення лікарських засобів, які відомі як інгібітори білка-переносника OATP1B1, може призводити до збільшення концентрації симвастатинової кислоти у плазмі крові і до підвищення ризику розвитку міопатії. Ніацин (нікотинова кислота) Рідкісні випадки міопатії/рабдоміолізу асоціювалися з супутнім прийомом симвастатину з ліпідомодифікуючими дозами (?1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти). Сік грейпфрута Сік грейпфрута містить один або більше компонентів, які інгібують CYP3A4 і можуть підвищити концентрацію у плазмі крові препаратів, які метаболізуються під впливом CYP3A4. Збільшення активності інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази після стандартного вживання 250 мл соку на добу є мінімальним (становить приблизно 13 % інгібуючої активності відносно ГМГ-КоА-редуктази у плазмі крові і вимірюється площею під кривою «концентрація-час») і не має клінічного значення. Проте споживання великого об’єму соку значно підвищує рівень інгібуючої активності відносно ГМГ-КоА-редуктази у плазмі крові, у зв’язку з цим необхідно уникати вживання соку грейпфрута при застосуванні симвастатину. Колхіцин Були повідомлення про міопатію та рабдоміоліз при одночасному прийомі колхіцину та симвастатину пацієнтами з нирковою недостатністю. Рекомендується частий ретельний клінічний моніторинг пацієнтів, які приймають цю комбінацію. Рифампіцин Оскільки рифампіцин є потужним стимулятором CYP3A4, у пацієнтів, які проходять довготривалу терапію рифампіцином (наприклад, при лікуванні туберкульозу), можлива втрата ефективності симвастатину. Вплив симвастатину на фармакокінетику інших лікарських засобів Симвастатин не має інгібуючого впливу на цитохром P450 3A4. Тому не очікується, що симвастатин впливатиме на концентрації у плазмі речовин, що метаболізуються з участю цитохрому P450 3A4. Пероральні антикоагулянти У пацієнтів, які приймають кумаринові антикоагулянти, протромбіновий час потрібно визначати до початку лікування симвастатином, а також досить часто ? на початку терапії, щоб пересвідчитися, що не відбувалося жодного значного впливу на протромбіновий час. Якщо протромбіновий час досягає стабільного рівня, то далі цей показник перевіряють з інтервалами, що зазвичай рекомендовані пацієнтам, які приймають кумаринові антикоагулянти. При зміні дозування або припиненні прийому симвастатину також необхідно проводити контроль протромбінового часу. Терапія симвастатином не асоціюється з виникненням кровотечі або змінами протромбінового часу у пацієнтів, які не приймали антикоагулянти.

Передозування

На даний час відомі кілька випадків передозування. Максимальна прийнята доза становила 3,6 г. Усі пацієнти одужали без наслідків. Не існує специфічного лікування передозування. У разі передозування слід застосовувати симптоматичні та підтримуючі заходи.

Особливі умови зберігання

Термін придатності. 2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

08004 08004