Лімфаденіт (запалення лімфовузлів) у дорослих та дітей

Лімфаденіт – це запалення лімфатичної системи, зокрема лімфатичних вузлів, що часто виникає у відповідь на інфекційні процеси в організмі. Ці залози, що беруть активну участь в імунній відповіді, стають збільшеними та чутливими, коли в організмі розвивається запальний процес. Точна діагностика та своєчасне лікування сприяють не лише полегшенню симптомів, а й покращенню загального стану пацієнта, що робить боротьбу з лімфаденітом особливо ефективною в рамках сучасної медицини.

Лімфовузли в нормі

Здорові лімфатичні вузли легко відрізнити від запалених. По-перше, вони мають бути м'якими чи напівм'якими, а не твердими чи щільними.

По-друге, вони повинні бути вільно рухливими, що означає, що їх можна легко переміщати під шкірою без будь-яких патологічних спайок чи фіксацій.

Зрештою, при пальпації здорові лімфатичні вузли не викликають дискомфорту чи хворобливих відчуттів. Якщо запалилися лімфовузли, це означає, що в організмі протікає патологічний процес.

Як правильно оцінити розміри?

Ключовою ознакою здоров'я лімфатичних вузлів є їх розмір. У нормі діаметр лімфовузлів не повинен перевищувати 5 мм. Якщо лімфовузли збільшені і це помітно навіть зовні, це може бути ознакою запалення.

Щоб правильно оцінити розміри лімфовузлів, важливо регулярно обережно пальпувати їх пальцями, уникаючи зайвого тиску на лімфоїдні тканини.

Чому запалюються лімфовузли: причини

Розташування запалених лімфовузлів і характер їх змін часто допомагають визначити причину запалення. У цій таблиці наведено основні групи лімфатичних вузлів та найбільш поширені причини їх збільшення.

Класифікація

Лімфаденіт класифікують за кількома ознаками. Розглянемо класифікацію лімфаденіту докладніше:

1. За локалізаціэю – паховий, підщелепний, пахвовий, шийний, привушний. Назва цих видів свідчить про місце генералізації запального процесу.
2. За причиною виникнення – специфічний, неспецифічний. Специфічний викликаний певними патогенними мікроорганізмами або специфічними збудниками, а неспецифічний – при попаданні в лімфатичні вузли мікробів з навколишніх тканин, таких як рани або ушкодження.
3. За тривалістю – гостра та хронічна форми. Гострий лімфаденіт триває близько двох тижнів та спричинений гострими інфекціями. Хронічний триває понад місяць. Це результат хронічних інфекцій чи запалення.
4. По стадіях – катаральна, гіперпластична, гнійна. Катаральна – початкова стадія запалення, лімфовузли болять і стають набряклими. Гіперпластична – відбувається розростання лімфоїдної тканини, що призводить до збільшення розміру лімфовузлів. Гнійна – некроз тканин та утворення гнійного вмісту.

Ця багатогранна класифікація забезпечує комплексний підхід до діагностики та лікування лімфаденіту, враховуючи різні аспекти захворювання та його розвитку.

Одонтогенний та неодонтогенний лімфаденіт

Залежно від джерела запалення лімфаденіт поділяється на одонтогенний та неодонтогенний.

Одонтогенний виникає внаслідок інфекції зубів або ясен. Це може бути пов'язано з такими станами, як зубні абсцеси (флюс), карієс, пародонтит або інші запальні процеси в ротовій порожнині. Зазвичай запалення торкається підщелепних лімфовузлів. Пацієнти можуть скаржитися на збільшення лімфовузлів з одного боку шиї, що відповідає області запалення.

Неодонтогенний шийний лімфаденіт не пов'язаний безпосередньо із зубними захворюваннями. Причиною можуть бути віруси чи бактерії при захворюваннях вуха чи інших органів.

Симптоми

Лімфаденіт проявляється по-різному залежно від ступеня та тяжкості запального процесу. Однак спостерігаються деякі загальні симптоми:

• головний біль;
• лихоманка;
• нічна пітливість;
• зниження апетиту;
• набряк;
• почервоніння;
• біль;
• млявість;
• прискорене серцебиття;
• задишка.

Ці ознаки можуть вказувати на серйозне запалення, яке потребує медичного втручання. Своєчасне звернення за допомогою допоможе запобігти можливим ускладненням та забезпечить ефективне лікування.

Вірогідність онкології

Лімфаденіт у дітей та дорослих може мати різні причини, включаючи інфекції та запальні процеси. Однак у деяких випадках це може вказувати на наявність злоякісних утворень.

Якщо збільшення лімфовузлів триває більше семи днів, охоплює більше однієї групи лімфовузлів, спостерігається у немовляти віком до року, супроводжується підвищеною температурою, прогресує або супроводжується зміною шкірних покривів, необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря.

Який лікар лікує лімфаденіт — до кого звертатись

Лімфаденіт лікує лікар-терапевт, який є спеціалістом першої лінії діагностики та лікування. Залежно від причини та локалізації запалення лімфовузлів, терапевт може направити пацієнта до інших фахівців: інфекціоніста, гематолога, онколога, хірурга або отоларинголога.

Діагностика

Діагностика лімфаденопатії включає кілька етапів та методів дослідження для точного визначення причини запалення та призначення відповідного лікування:

1. Збір анамнезу та огляд пацієнта. Лікар з'ясовує у пацієнта наявність скарг, а також проводить пальпацію.
2. Лабораторні дослідження – аналіз крові, аналіз на ВІЛ, проба на туберкульоз.
3. Інструментальне обстеження – УЗД, рентгенографія, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія.

Тільки на підставі результатів усіх проведених діагностичних процедур лікар зможе визначити першопричину запалення лімфатичних вузлів та призначити відповідну терапію.

Лікування лімфаденіту

Чим лікувати лімфовузол, якщо запалився? Лікування лімфовузлів може бути медикаментозним, фізіотерапевтичним або хірургічним залежно від причини та тяжкості захворювання.

Медикаментозне лікування

Медикаментозне лікування лімфаденіту спрямоване на усунення інфекції, зняття запалення та полегшення больового синдрому. Основним компонентом терапії є прийом антибіотиків, які допомагають боротися з інфекцією, що спричинила запалення лімфовузлів.

Окрім антибіотиків, застосовуються протизапальні препарати. Вони сприяють зниженню запалення та набряку, а також полегшують больовий синдром.

Додатково можуть застосовуватися місцеві засоби, такі як протизапальні мазі та гелі. Ці препарати наносяться на область запаленого лімфовузла та допомагають зменшити набряк та дискомфорт.

Огляд препаратів, призначаємих при лімфаденіті

Фізіотерапія

Лікування лімфаденіту часто включає фізіотерапевтичні методи, такі як гальванізація, УВЧ-терапія, електрофорез та лазеротерапія. Гальванізація використовує постійний електричний струм для зниження запалення та покращення обміну речовин в уражених тканинах. УВЧ-терапія допомагає зменшити запалення та покращити мікроциркуляцію. Електрофорез дозволяє вводити лікарські речовини в організм через шкіру за допомогою електричного струму, що сприяє більш глибокому проникненню. Лазеротерапія сприяє стимуляції загоєння, зменшенню запалення та покращенню кровообігу.

Операція при лімфаденіті

При гнійній стадії лімфоденіту виконується хірургічне дренування для видалення гною. Операція може включати відкрите дренування з розрізом та встановлення дренажу, або мінімально інвазивне дренування за допомогою голки. Після операції призначаються антибіотики.

Як довго лімфовузли приходять у норму

Щоб швидко вилікувати лімфовузли потрібно 1-2 тижні. Пацієнт вважається здоровим, якщо відсутня інтоксикація та запалення, зменшується розмір лімфатичних вузлів, показники крові та сечі в нормі, нормальна температура тіла зберігається більше 3 днів та усунена першопричина захворювання.

Можливі ускладнення

За умови відсутності своєчасної терапії лімфаденіт може призвести до серйозних ускладнень, серед них:

• остеомієліт;
• шкірний абсцес;
• тромбофлебіт;
• сепсис;
• широке поширення інфекції;
• енцефаліт;
• слоновість кінцівок.

Часто ускладнення виникають як наслідок самолікування. Деякі домашні методи можуть тимчасово полегшити симптоми лімфаденіту, але не усувають основну причину захворювання, збільшуючи ризик розвитку зазначених ускладнень.

Заходи профілактики

Профілактика лімфаденіту включає низку заходів, спрямованих на запобігання запальному процесу в лімфатичних вузлах. Ось деякі з них:

• своєчасне лікування інфекційних захворювань;
• виключення травм та пошкоджень;
• підвищення імунітету;
• регулярні медичні огляди.

Слідування цим заходам допоможе знизити ризик виникнення лімфаденіту та підтримувати загальне здоров'я організму.